Справа № 367/11536/25
Провадження №2-н/367/2967/2025
Іменем України
06 жовтня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Одарюк М.П., розглянувши заяву Комунального підприємства «ІРПІНЬВОДОКАНАЛ» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,
В вересні 2025 року заявник звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення.
Перевіривши письмову заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так, відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» судовий наказ видається лише за умови безспірності вимог. У п. 9 вказаної постанови зазначено, що наявність спору про право (п. 2 ч. 3 ст. 100 ЦПК) (1618-15), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (ч. 3 ст. 267 ЦК України). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Суд звертає увагу, що всупереч вимог ч. 2 ст. 163 ЦПК України у поданій письмовій заяві про видачу судового наказу не зазначено повних відомостей щодо персональних даних боржника, а тому враховуючи, що суд не наділений повноваженнями самостійно уточнювати/змінювати анкетні дані у ході розгляду заяв про видачу судового наказу, заявнику слід уточнити анкетні дані про боржника, зокрема дату, місяць та рік народження останнього.
Також в заяві про видачу судового наказу заявником зазначені додатки, які додані до заяви, однак згідно акту Ірпінського міського суду Київської області про відсутність вкладень від 30 вересня 2025 року працівниками апарату суду виявлена відсутність вказаних додатків.
Також, звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу з ОСОБА_2 заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за надані комунальні послуги.
Оскільки заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, суд відмовляє заявнику у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160, 161, 165-166, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд
Відмовити Комунальному підприємству «ІРПІНЬВОДОКАНАЛ» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).
Суддя М.П. Одарюк