Справа № 580/3485/25 Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ТРОФІМОВА
06 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Черкаського окружного адміністративного суду в якому просив:
- визнати протиправні дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 за період з 31.03.2016 до 28.02.2018 індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця з якого починається розрахунок індексу споживчих цін для проведення індексації січень 2008 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 31.03.2016 до 28.02.2018 включно, із застосування місяця з якого починається розрахунок індексу споживчих цін для проведення індексації (базового місяця) січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що проаналізувавши предмет позову у даній справі, суд дійшов висновку, що фактичною підставою для звернення до суду із даними позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 у справі №580/1529/22.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що рішення по справі № 580/1529/22, виконане, а позивачем оскаржується відмова якою військова частина відмовила позивачу у перерахунку індексації із урахуванням вимог Порядку проведення індексації із урахуванням вимог Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, застосувавши постанову Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" № 1013, яка не підлягає застосуванню.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025 витребувано справу з суду першої інстанції.
Ухвалою суду 19.05.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
За відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 у справі №580/1529/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 роки, та пропорціно до прослуженого часу за 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 11.02.2019.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2017 по 2018 роки, та пропорціно до прослуженого часу за 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 11.02.2019.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 28.02.2018.
У подальшому, позивач звернувся до відповідача та просив надати інформацію щодо базового місяця який застосовувався під час проведення розрахунку та проведення розрахунку індексації з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Однак, у відповідь уповноважений представник військової частини повідомив позивача, що індексація його грошового забезпечення була нарахована та виплачена із застосуванням базового місяця січень 2016 року, а тому підстав для перерахунку немає.
Не погоджуючись з такими діями військової частини позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст.14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Апеляційний суд зазначає, що відповідачем рішення суду у справі №580/1529/22 виконувалося добровільно, однак позивач фактично не погодився з відповідачем в частині базового місяця, який слугує складовою для розрахунку суми виплати, та як наслідок звернувся до суду із іншим позовом.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справ.
Тобто, постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п.2 ч. 1 ст. 170 КАС України можливе виключно за сукупності наступних умов: набрали законної сили рішення або постанова суду, ухвала суду про закриття провадження у такій самій справі; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом; спір у справі повинен бути заявлений з тих самих підстав.
Відсутність хоча б однієї з вказаних ознак виключає відмову у відкритті провадження у справі.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №809/487/18, від 13.07.2020 у справі №620/3960/19.
Окрім цього, колегія суддів зазначає, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає зверненню до суду заінтересованих осіб для вирішення спору.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме з рішення у справі №580/1529/22, рішення щодо вимоги про встановлення базового місяця не приймалось.
Отже, не дивлячись на те, що сторони у цих позовах є ті ж самі, однак підстави та предмет спору у цих справах не є ідентичним, оскільки матеріально-правові вимоги позивача до відповідача не є тотожними.
Суд першої інстанції не дав належної оцінки мотивувальній та резолютивній частинам рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.07.2022 №580/1529/22 та прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що предмет спору у цій справі тотожний є помилковим.
Колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Bellet v. Frаnсе, де Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Відтак, як свідчить позиція Суду, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню, а матеріали адміністративного позову направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року - скасувати.
Справу направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Л.В. Бєлова
А.Ю. Кучма