Справа № 367/10139/25
Провадження №2-з/367/136/2025
Іменем України
22 вересня 2025 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 367/10139/25 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «МЕЛІОРАТОР - 1», третя особа: Бучанська міська рада Київської області, про визнання права власності на майнові права,
установив:
у провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «МЕЛІОРАТОР - 1», третя особа: Бучанська міська рада Київської області, про визнання права власності на майнові права. Ухвалою від 19.09.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Також позивачем подано заяву про забезпечення позову в указаній цивільній справі, а саме про накладення арешту на майнові праві на квартиру АДРЕСА_1 . Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову, на думку заявника, може призвести до відчуження указаних майнових прав третім особам, що у подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених майнових прав, а тому просить задовольнити заяву про забезпечення позову.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказану заяву передано судді Білогруд О.О.
Згідно з частиною першою статті 153 ЦПК України суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Дослідивши заяву про забезпечення позову суддя дійшла такого висновку.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно, що належать відповідачеві (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України).
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Таким чином, забезпечення позову вживається у випадку якщо позивач має побоювання, які викликані тим, що відповідачем протягом розгляду справи по суті буде вчинено дії, що призведуть до неможливості виконання рішення суду, у разі ухвалення судом рішення про задоволенні позовних вимог. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до вимог частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При розгляді заяв про забезпечення позову вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Так, відповідно заяви про забезпечення позову та матеріалів справи убачається, що позивач/заявник є учасником бойовий дій (посвідчення № НОМЕР_1 від 17.09.2018 року), має другу групу інвалідності пов'язану з проходженням військової служби. Рішенням восьмої сесії сьомого скликання Бучанської міської ради Київської області від 31 березня 2016 року №332-8-V-II «Про розгляд заяв громадян-учасників АТО було вирішено: 1. Затвердити список громадян (додаток 1) - учасників бойових дій АТО які потребують покращення житлових умов. 2. Доручити комісії з питань містобудування та природокористування виконати вибір територій відповідно до існуючої містобудівної ситуації (документації) під багатоповерхове, середньо поверхове або для індивідуального будівництва житла. В додатку 1 до рішення Бучанської міської ради 8 сесії 7 скликання від 31 березня 2016 року №332 в затвердженому списку осіб, які потребують покращення житлових умов, під № 30 значиться ОСОБА_1 . Згідно Протоколу зустрічі з учасниками АТО, які рішенням сесії Бучанської міської ради затверджені як учасники бойових дій АТО, які потребують покращення житлових умов від 02 червня 2016 року в м. Буча, приміщення Бучанської міської ради, був затверджений порядок денний про: 1. Інформування щодо затвердження списку учасників АТО, які потребують поліпшення житлових умов; 2. Заслуховування пропозиції стосовно виділення земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку для учасників АТО з подальшим наданням їм квартир. Протоколом був затверджений список учасників АТО, які потребують поліпшення житлових умов, серед яких п'ятий по списку ОСОБА_1 . По питання №2 було роз'яснено, що учасники АТО, які отримали земельні ділянки для будівництва житлового будинку в м. Буча вносять їх до Житлово-будівельного кооперативу «Меліоратор - 1», який створений організацією ПрАТ «Меліоратор», взамін на отримання квартир в будинках, які будуть збудовані на цих земельних ділянках. Для того щоб надати цим особам квартири в багатоквартирних житлових будинках проводиться робота по об'єднанню та зміні цільового призначення ділянок, що триває близько трьох місяців. Було вирішено погодити присутнім учасникам АТО пропозицію виділення земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку організації ПрАТ «Меліоратор» із земель запасу Бучанської міської ради шляхом укладення договору суперфіція (оренда під будівництво) з подальшим наданням ПрАТ «Меліоратор» квартир присутнім учасникам АТО шляхом укладення відповідних договорів. На зустрічі з учасниками АТО був присутній голова наглядової ради ОСОБА_2 який розповів про проведену роботу стосовно укладення договорів з учасниками АТО та ветеранами Афганістану та про підготовчі роботи, які ведуться для того , щоб розпочати будівництво будинків для цих осіб. Запропонував присутнім учасникам АТО погодити пропозицію виділення земельної ділянки для будівництва багатоквартирного житлового будинку з подальшим наданням квартир в перших п'яти будинках, які будуть будуватися на території в межах вулиць Яблунської, С. Крушельницької та АДРЕСА_2 , замовник будівництва яких буде ПрАТ «Меліоратор». Так, 05.12.2016 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області було зареєстровано заяву №95117 від 05.12.2016 р. Декларацію про початок будівельних робіт КС 083163402996 за наступною поштовою адресою об'єкта: АДРЕСА_3 . 22 січня 2018 року між Житлово-будівельним кооперативом «Меліоратор - 1» та ОСОБА_1 було укладений Договір про наміри №Р/СО-15 від 22.01.2018. Відповідно до п. 1.1.-1.2 Договору про наміри Відповідач закріплює (здійснює резервування) за Позивачем об'єкт нерухомості , квартира, розташована в об'єкті будівництва: Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями по АДРЕСА_3 , а саме: квартира АДРЕСА_4 , кількість кімнат - двокімнатна, загальна площа - 61,1 кв.м., планування 2*. При цьому в п. 2.1 зазначено, що Відповідач зобов'язується не продавати та не відчужувати будь-яким іншим способом квартиру АДРЕСА_5 , яка зарезервована за Позивачем. Побудувати об'єкт будівництва та ввести його в експлуатацію, отримавши всі необхідні для цього документи. 09 грудня 2019 року між Житлово-будівельним кооперативом «Меліоратор - 1» та ОСОБА_1 був укладений договір про пайову участь у кооперативі №А.Г./20/1С від 09.12.2019 р. Відповідно до п. 1.2. Договору про пайову участь сторони домовилися, що об'єкт нерухомості, який буде отримано Асоційованим членом після здачі об'єкта капітального будівництва в експлуатацію, є квартира АДРЕСА_6 . Характеристики об'єкта нерухомості, майнові права на який передаються, має характеристики передбачені в п. 1.3. Договору про пайову участь. Введення об'єкта капітального будівництва в експлуатацію - 3-й квартал 2020 р. Згідно п. 2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.5 Договору про пайову участь Асоційований член вносить пайовий внесок до Кооперативу в розмірі та на умовах, вказаних у договорі. Кооператив організовує та здійснює будівництво Об'єкта капітального будівництва та вводить його в експлуатацію. Право власності на об'єкт будівництва нерухомості виникає у Асоційованого члена з моменту його державної реєстрації в органах, уповноважених здійснювати державну реєстрацію права власності у відповідності до чинного законодавства. Державну реєстрацію права власності та всі інші дії, пов'язані з оформленням права власності на об'єкт нерухомості в органах, уповноважених здійснювати державну реєстрацію права власності (в тому числі сплату офіційних платежів) здійснює Асоційований член. Кооператив передає Асоційованому члену документи, необхідні для проведення державної реєстрації права власності, впродовж 2 (двох) місяців з моменту , вказаному в п. 4.7.5. (передачі до органів державної реєстрації права власності документів Кооперативу як замовника будівництва) за умови здійснення Асоційованим членом оплати, вказаної в п. 3.2, здійснення розрахунків, вказаних в п. 3.4/3.5 та 3.7. Порядок внесення пайового внеску передбачений р. 3 Договору про пайову участь у кооперативі «Пайовий внесок». Так, згідно п. 3.1., 3.2., Договору про пайову участь у кооперативі пайовий внесок за цим договором вноситься грошовими коштами. В якості оплати 100% Пайового внеску Асоційований член вносить 543 790, 00 (п'ятсот сорок тири тисячі сімсот дев'яносто гривень 00 копійок), з розрахунку 8900,00 за один метр квадратний об'єкта нерухомості . Оплата першого внеску вноситься згідно п.п. 3.2.2. Перший платіж 543 790,00 зараховано на безоплатній основі згідно договору про наміри №Р/ СО-15 від 22 січня 2018 року (пп. 3.2.2. Договору про пайову участь у кооперативі). Пунктом 3.7 Договору про пайову участь у кооперативі передбачено, що після оплати Асоційованим членом пайового внеску в розмірі, вказаному в п. 3.2, здійснення розрахунків, вказаних в п. 3.4/3.5 та 3.6, Кооператив надає Асоційованому члену довідку про внесення ним пайового внеску в повному обсязі. 09 грудня 2019 року ОСОБА_1 було видана Кооперативом довідка про оплату пайової участі №3, згідно якої йому зараховано 543 790,00 грн. на безоплатній основі згідно договору про наміри №Р/СО-15 від 22 січня 2018 р. Відповідно до п. 4.7 Договору про пайову участь у кооперативі Кооператив зобов'язується прийняти переданий Асоційованим членом пайовий внесок. Забезпечити необхідний комплекс робіт із будівництва Об'єкта капітального будівництва відповідно до затвердженого проекту з додержанням ДБН, СніПта діючих в Україні нормативно-технічних вимог щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища, норм пожежної безпеки та охорони праці. Ввести об'єкт капітального будівництва в експлуатацію Протягом двох місяців з дня отримання документу про готовність об'єкта капітального будівництва до експлуатації оформити документи для передачі у власність об'єкта нерухомості, а саме: - передати в орган державної реєстрації прав на нерухоме майно документи Кооперативу - як замовника будівництва, що згідно чинного законодавства необхідні для державної реєстрації речових прав; - надати Асоційованому члену довідку про членство в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі; технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна та (у разі необхідності) інші документи, які згідно чинного законодавства необхідні для реєстрації права власності на об'єкт нерухомості Асоційованим членом на своє ім'я. 20.05.2025 на застосунок-меседжер Viber ОСОБА_1 був направлений лист від 19.05.2025 вих. №19-10/05 за підписом голови правління ЖБК «Меліоратор - 1» В.П. Яцюка з повідомленням про припинення Договору про наміри №Р/СО-15 від 22.01.2018 р. у разі не сплати протягом 30 днів, з моменту отримання даного листа, 2 016 300 грн. за квартиру АДРЕСА_1 . Припинення Договору представник ЖБК «Меліоратор - 1» обґрунтовую тим, що останній неодноразово звертався до Бучанської міської ради про залучення ЖБК «Меліоратор - 1» до Порядку забезпечення житлом учасників антитерористичної операції та учасників бойових дій на території інших країн на 2016-2021 рік, затвердженого рішенням Бучанської міської ради від 22.12.2016 р. №991-23-VII, проте нажаль позитивної відповіді від міської ради так і не отримано, а тому в діях ЖБК «Меліоратор - 1» відсутня вина щодо передачі ОСОБА_1 квартири. Проте така підстава про припинення Договору про наміри не передбачена самим Договором про наміри. Відповідно до п. 6.3., 6.4., 6.5 Договору про наміри всі зміни і доповнення до цього договору мають юридичну силу і є невід'ємною частиною цього договору, якщо вони вчинені в письмовій формі і підписані Сторонами. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Згідно п. 1.4 Договору про пайову участь у кооперативі введення об'єкта капітального будівництва в експлуатацію - 3-й квартал 2020 року. З огляду на указане, ОСОБА_1 просить накласти арешт на майнові права на указану квартиру.
Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами (правова позиція, викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20).
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має здійснити: 1) оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; 2) забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; 3) з'ясувати зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; 4) ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; 5) запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у зв'язку з вжиттям таких заходів.
Водночас співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову» (правова позиція, викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (правова позиція, викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (правова позиція, викладена у Постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладена Постанові від 17.10.2018 у справі № 183/5864/17-ц).
Згідно із ч.3ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за № 9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Предметом спору у даній справі є визнання за позивачем майнових прав на житлове приміщення. Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб, з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, які заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення вразі задоволення позову, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову. При цьому, суд відмовляє у задоволенні заяви в частині вимоги позивача про накладення арешту на майнові права, оскільки пунктом 1 частини першої статті 50 ЦПК України передбачено можливість накладення арешту судом на майно (або) грошові кошти.
Керуючись статтями 149 -154, 157 ЦПК України, -
постановив :
заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Орел Руслани Володимирівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «МЕЛІОРАТОР - 1», третя особа: Бучанська міська рада Київської області, про визнання права власності на майнові права задовольнити частково.
Заборонити Житлово-будівельному кооперативу «Меліоратор-1 (ЖБК «Меліоратор-1» (08292, Київська область, Бучанський район, місто Буча, вулиця Леха Качинського, будинок 7, код ЄДРПОУ 40169562) здійснювати відчуження майнових прав на житлове приміщення (квартиру) АДРЕСА_1 .
У задоволенні інших вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reestr.court.gov.ua.
Суддя О.О. Білогруд