Справа № 366/2136/25
Провадження №1-кп/366/249/25
Іменем України
06 жовтня 2025 року сел. Іванків
Іванківський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024111180000173 про застосування примусових заходів медичного характеру відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ознаками вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 126-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження - з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ;
з боку захисту: захисника ОСОБА_5 , інших учасників судового провадження: потерпілої ОСОБА_6 , законного представника ОСОБА_7 ,
07.07.2025 року до Іванківського районного суду Київської області із Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури надійшло клопотання, затверджене прокурором Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111180000173 від 02.11.2024 року, відносно ОСОБА_3 про вчинення ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що як встановлено досудовим розслідуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 17 годині 20 хвилин в АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 насильство в сім'ї психологічного характеру, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_6 , внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 .
За вищевказані протиправні дії постановою Іванківського районного суду Київської області від 06.03.2024 (справа № 366/574/24, провадження № 3/366/613/24) ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_3 , повторно, 01.03.2024 року, о 14 годині 13 хвилин в АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 насильство в сім'ї психологічного характеру, а саме: ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_6 , внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 .
За вищевказані протиправні дії постановою Іванківського районного суду Київської області від 15.03.2024 (справа № 366/697/24, провадження № 3/366/698/24) ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_3 , повторно, 22.03.2024 року, о 16 годині 30 хвилин в АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 насильство в сім'ї психологічного характеру, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_6 , внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 .
За вищевказані протиправні дії постановою Іванківського районного суду Київської області від 30.03.2024 (справа № 366/916/24, провадження № 3/366/837/24) ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_3 , повторно, 18.04.2024 року, о 16 годині 40 хвилин в АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 насильство в сім'ї психологічного характеру, а саме: висловлювався нецензурною лайкою висловлював погрози, образи, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_6 , внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 .
За вищевказані протиправні дії постановою Іванківського районного суду Київської області від 17.06.2024 (справа № 366/1260/24, провадження № 3/366/1058/24) ОСОБА_3 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_3 , повторно, 01.11.2024 року, о 16 годині 39 хвилин в АДРЕСА_2 , вчинив відносно своєї матері ОСОБА_6 насильство в сім'ї, а саме: висловлювався нецензурною лайкою висловлював погрози, виганяв матір з будинку, чим міг завдати шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_6 , внаслідок чого було викликано працівників поліції, які по приїзду припинили протиправні дії ОСОБА_3 .
Внаслідок систематичних протиправних дій ОСОБА_3 відповідно до висновку експерта, ОСОБА_6 зазнала психологічних (моральних) страждань, зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, розгубленістю почуттів, погіршеним настроєм, страхом за здоров'я та безпеку свого життя, переживанням почуттів образливості та приниженої гідності, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниженням якості поточного життя.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 , вчинив суспільно - небезпечне діяння, передбачене ст. 126-1 КК України, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань.
Окрім того, встановлено, що ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, 30.03.2025 близько 11 год. перебував за місцем свого проживання в приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_2 , де, діючи систематично, суспільно небезпечно, з неповагою до існуючих норм співжиття в сім'ї, на ґрунті неприязних відносин, вчинив щодо своєї матері ОСОБА_6 психологічне насильство, що виразилось в словесних образах нецензурною лайкою та демонстрації своєї фізичної переваги, погрозах фізичної розправи, та яке призвело до психологічних страждань ОСОБА_6 та погіршення якості її життя.
Внаслідок систематичних суспільно небезпечних дій ОСОБА_3 відповідно до висновку експерта, ОСОБА_6 зазнала психологічних (моральних) страждань, зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, розгубленістю почуттів, погіршеним настроєм, страхом за здоров'я та безпеку свого життя, переживанням почуттів образливості та приниженої гідності, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниженням якості поточного життя.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 , вчинив суспільно - небезпечне діяння, передбачене ст. 126-1 КК України, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань.
Окрім того, встановлено, що ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства та якій 08.05.2025 повідомлено про підозру у вчиненні ним домашнього насильства, тобто кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України, 12.05.2025 близько 08 год. перебував за місцем свого проживання в приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_2 , де, діючи систематично, суспільно небезпечно, з неповагою до існуючих норм співжиття в сім'ї, на ґрунті неприязних відносин, вчинив щодо своєї матері ОСОБА_6 психологічне насильство, що виразилось в словесних образах нецензурною лайкою та демонстрації своєї фізичної переваги, погрозах фізичної розправи, та яке призвело до психологічних страждань ОСОБА_6 та погіршення якості її життя.
Внаслідок систематичних суспільно небезпечних дій ОСОБА_3 відповідно до висновку експерта, ОСОБА_6 зазнала психологічних (моральних) страждань, зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, розгубленістю почуттів, погіршеним настроєм, страхом за здоров'я та безпеку свого життя, переживанням почуттів образливості та приниженої гідності, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниженням якості поточного життя.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 , вчинив суспільно - небезпечне діяння, передбачене ст. 126-1 КК України, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань.
Окрім того, встановлено, що ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства та якій 08.05.2025 повідомлено про підозру у вчиненні ним домашнього насильства, тобто кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України, 30.05.2025 близько 19 год. 50 хв. перебував за місцем свого проживання в приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_2 , де, діючи систематично, суспільно небезпечно, з неповагою до існуючих норм співжиття в сім'ї, на ґрунті неприязних відносин, вчинив щодо своєї матері ОСОБА_6 психологічне насильство, що виразилось в словесних образах нецензурною лайкою та демонстрації своєї фізичної переваги, погрозах фізичної розправи, та яке призвело до психологічних страждань ОСОБА_6 та погіршення якості її життя.
Внаслідок систематичних суспільно небезпечних дій ОСОБА_3 відповідно до висновку експерта, ОСОБА_6 зазнала психологічних (моральних) страждань, зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, розгубленістю почуттів, погіршеним настроєм, страхом за здоров'я та безпеку свого життя, переживанням почуттів образливості та приниженої гідності, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниженням якості поточного життя.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 , вчинив суспільно - небезпечне діяння, передбачене ст. 126-1 КК України, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань.
Окрім того, встановлено, що ОСОБА_3 , будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства та якій 08.05.2025 повідомлено про підозру у вчиненні ним домашнього насильства, тобто кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України, 13.06.2025 близько 14 год. перебував за місцем свого проживання в приміщенні житлового будинку по АДРЕСА_2 , де, діючи систематично, суспільно небезпечно, з неповагою до існуючих норм співжиття в сім'ї, на ґрунті неприязних відносин, вчинив щодо своєї матері ОСОБА_6 психологічне насильство, що виразилось в словесних образах нецензурною лайкою та демонстрації своєї фізичної переваги, погрозах фізичної розправи, та яке призвело до психологічних страждань ОСОБА_6 та погіршення якості її життя.
Внаслідок систематичних суспільно небезпечних дій ОСОБА_3 відповідно до висновку експерта, ОСОБА_6 зазнала психологічних (моральних) страждань, зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, розгубленістю почуттів, погіршеним настроєм, страхом за здоров'я та безпеку свого життя, переживанням почуттів образливості та приниженої гідності, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниженням якості поточного життя.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_3 , вчинив суспільно - небезпечне діяння, передбачене ст. 126-1 КК України, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань.
Проте встановлено, що відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №800 ОСОБА_3 у теперішній час виявляє ознаки психотичного розладу шизофреноподібного внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, галюцинаторно-параноїдний синдром (F 19.50 - згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду) та ознаки Психічних і поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, синдром залежності (F 19.2 - згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду МКХ-10) і за психічним станом у теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У періоди кримінальних правопорушень, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_3 , останній виявляв ознаки Психотичного розладу шизофреноподібного внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, галюцинаторно-параноїдний синдром та ознаки Психічних і поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, синдром залежності і за психічним станом у зазначені періоди часу не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У періоди кримінальних правопорушень, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_3 , останній на тимчасовий розлад психічної діяльності не страждав, а Психотичного розладу шизофреноподібного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, галюцинаторно-параноїдний синдром та ознаки Психічних і поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, синдром залежності і за психічним станом у зазначені періоди часу не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За психічним станом у теперішній час ОСОБА_3 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов?язкового лікування, а також запобігання вчиненню ним суспільно небезпечних діянь (відповідно до ст. 92 КК України).
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Потерпіла ОСОБА_6 повідомила суду, що проживає у АДРЕСА_2 та являється матір'ю ОСОБА_3 з яким вони проживають разом. Зауважила, що раніше вони проживали окремо, вона з чоловіком проживали в одному будинку, а коли приїхав ОСОБА_8 та попросив пожити у них, поки не знайде роботу, поселили його у будинку поруч. З приводу обставин вказаного кримінального провадження зазначила, що змушена була неодноразово звертатись до поліції, щоб захистити себе, оскільки не може сама справитися з ОСОБА_3 та домовитися з ним. Повідомила, що останній ніде не працює, живе за рахунок неї, жодним чином їй не допомагає, при цьому, постійно вимагає в неї гроші та їжу, щоб вона утримувала його та забезпечувала належне життя. Проте вона чинить спротив цьому, утримувати його не бажає, у результаті він кричить та нецензурно виражається. Останній місяць потерпіла заборонила ОСОБА_3 заходити до будинку, він ночує в сараї (літня кухня) на подвір'ї. Проте, коли її не має вдома, він заходить до будинку, краде продукти з холодильника, миється. Коли вона їде на роботу на добу, та повертається потім додому, то двері її будинку вибиті, і так було неодноразово. ОСОБА_3 постійно свариться та кричить, щоб вона йшла з дому, іноді кидається до неї. Одного разу забрав телефон та закрив у кімнаті, тому вона змушена була через вікно тікати до сусідів та ще одного разу вдарив її ногою.
На уточнюючі питання повідомила, що всі ці події відбуваються вже давно, почалося все з 2017, а до поліції почала звертатись, коли переїхала жити сюди (у с. Соснівка) десь із 2023. Коли за викликами приїжджає поліція, ОСОБА_3 поводиться по іншому, як «зайчик», але після - стає агресивним, та продовжує свої дії. Після того, як справа стала слухатись у суді, ОСОБА_3 став ще більше агресивним. Ображає її та погрожує, що спалить будинок, що всіх закопає. Внаслідок таких його дій, вона почувається погано, коли бачить та чує його - прискорюється серцебиття, вночі не спить, оскільки ОСОБА_3 , як тільки вона лягає спати, стукає у вікна, вибиває двері, тому вона змушена пити заспокійливі ліки. Крім того, зазначила, що вона «асматик», тому вся ця ситуація погіршує її стан та у результаті потерпіла змушена частіше використовувати ліки. Додала, що зверталась за допомогою до психіатра, який також призначив їй ліки.
Зауважила, що в дитинстві ОСОБА_3 був нормальною дитиною. Причиною такої його поведінки зараз вважає вживання ним наркотичних засобів, проте яких саме, вона не знає. Повідомила, що раніше він був одружений, а потім, у 2017 році, його привезли до неї, і з того часу почалися «муки». Вона двічі поміщала сина до приватних реабілітаційних центрів, оскільки він був дуже агресивним. У цих центрах підтвердили, що ОСОБА_3 дійсно вживав наркотичні засоби, зокрема амфетамін, та ще щось інше, вона не пам'ятає. Те, що він вживає наркотичні засоби, видно по очах, вони стають «ненормальні». Іноді він завмирає на одному місці хвилин на 20-30, розмовляє та сміється сам до себе, згадує людей зі свого минулого життя та говорить, що вони з ним розмовляють. Алкогольні напої не вживає. Раніше, коли вони ще проживали в м. Ірпінь, ОСОБА_3 працював таксистом та на «мийці», зараз ніде не працює, роботу не шукає.
Також потерпіла у судовому засіданні підтвердила всі обставини, щодо здійснених нею викликів поліції, які зазначені у клопотанні, у результаті таких дій ОСОБА_3 відносно неї.
Особа, щодо якої вирішується питання застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 , у присутності захисника та законного представника, вказав на те, що погрожував не їй (матері), а сусідам, оскільки вони зробили його життя нестерпним та чинять на нього психологічний тиск. Повідомив, що працював водієм у 2023, їздив також на підробітки, працював підсобним працівником на «Подолі» у 2022 та 4 місяці назад у Бородянці. Зазначив, що наразі займається своїм саморозвитком, ходить до церкви, їжу бере з холодильника, пару разів сам клав туди продукти. Проблеми з наркотиками мав, але зараз не має, зауважив, що він здоровий, але не впевнений в цьому, якісь є психологічні розлади тому потребує лікування.
На інші поставлені питання, відповідав не по суті та не послідовно.
Свідок ОСОБА_9 повідомив, що працює старшим інспектором групи реагування Відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області та заступає в наряди, які здійснюють виїзди за повідомленнями, які надходять на лінію «102». Щодо обставин даного кримінального провадження, надав свідчення, що перебуваючи в наряді (десь 2024 рік) одного разу виїжджав за викликом потерпілої ОСОБА_6 , який надійшов на лінію «102» щодо вчинення відносно неї домашнього насильства її сином ОСОБА_3 за місцем їхнього проживання в с. Соснівка. Зазначив, що опитування ОСОБА_3 проводив особисто, пояснення від ОСОБА_6 відбирав його напарник ОСОБА_10 , при цьому, під час цих дій постійно велася відеофіксація на службові відеокамери. Причиною звернення до поліції, ОСОБА_6 вказала на створення їй нестерпних умов життя її сином, ОСОБА_3 , який постійно свариться, нецензурно виражається, виганяє її з будинку, тобто чинить психологічне насилля в сім'ї, повідомлень щодо фактів фізичного насильства не було. Під час відібрання пояснень від ОСОБА_3 , яке проводилось в окремій кімнаті, останній вказав на те, що мати заважає йому жити, постійно повчає, а загалом у нього все добре. Під час цього спілкування ОСОБА_3 поводив себе спокійно, проте, коли він побачив матір, яка надавала свої пояснення в іншій кімнаті та вийшла в коридор попити води, ОСОБА_3 почав до неї емоційно та на підвищених тонах висловлюватись «чому ти тут ходиш…» і т.п. Зауважив, що зі слів ОСОБА_3 - у всьому винна його мати, при цьому, останній обіцяв, що заспокоїться та буде поводити себе спокійніше.
Чи складали саме за тим викликом протокол про адміністративне правопорушення, свідок не пам'ятає, можливо була заява про вчинення кримінального правопорушення за ст.126-1КК України, а протокол за даним фактом складали вже дільничі працівники поліції. Додав, що ОСОБА_6 неодноразово зверталась до поліції з повідомленнями та заявами щодо фактів вчинення відносно неї домашнього насильства її сином. Вважає, що всі ці факти дійсно вказують на вчинення психологічного насилля ОСОБА_3 щодо матері, у результаті чого, остання отримувала постійні страждання, про що також зазначила під час відпрацювання повідомлення про домашнє насильство за її викликом.
Свідок ОСОБА_11 повідомила, що працює діловодом у Феневицькому старостаті Іванківської ОТГ та вказала, що про неадекватну поведінку ОСОБА_3 відносно матері, їй відомо зі слів старости, яка іноді говорила про те, що їй телефонувала ОСОБА_6 та повідомляла про ці факти, також на це вказували працівники поліції, які заїжджали до старостату та повідомляли, що їдуть за викликом в с. Соснівка. Деталької інформації щодо цих фактів їй не відомо. Особисто з ОСОБА_3 вона спілкувалася лише один раз (влітку), коли він звернувся за характеристикою щодо себе. Вона, як діловод, підготувала цю довідку, проте оскільки староста була відсутня, щоб підписати її, ОСОБА_3 чекав, щоб забрати цю характеристику. Він ходив навколо старостату, щось дивився, сміявся сам до себе. Потім, коли отримав довідку, і йому не сподобалось як його охарактеризували, з його слів «неправдиво», він зайшов до старостату та почав нецензурно лаятись і словесно погрожувати «я вам зроблю», лише коли староста вказала на те, щоб покинув приміщення, інакше вона викличе поліцію, ОСОБА_3 пішов.
Свідок ОСОБА_12 надав суду свідчення, що працює інспектором сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області та неодноразово здійснював виїзди за повідомленнями щодо фактів домашнього насильства ОСОБА_3 відносно матері та щодо порушення ним термінових заборонних приписів поліцейського, якими останньому заборонялось наближатись до матері, проте він їх порушував. Під час цих виїздів, потерпіла ОСОБА_6 повідомляла, що ОСОБА_3 погрожує їй фізичною розправою, виражається нецензурною лайкою, щось від неї вимагає та, з її слів, застосовує фізичну силу. Під час опрацювання цих викликів, постійно велася відеофіксація на службову камеру, ОСОБА_3 перебував на території домоволодіння, з його поведінки вбачалось, що він є суспільно-небезпечним, проявляє агресію відносно матері, погрожує їй та постійно щось вимагає та вказує на те, що мати повинна його утримувати. ОСОБА_3 наголошували на тому, що він є повнолітнім та повинен йти працювати, проте ці слова ним сприймались по своєму. Після відібрання пояснень у ОСОБА_3 та потерпілої, складались протоколи про адміністративне правопорушення на ст.173-2 КУпАП. Також одного разу був виклик щодо факту пошкодження ОСОБА_3 сусідського паркану поруч з домоволодінням, де він проживає. ОСОБА_13 стверджував, що у цьому домоволодінні (по сусідству) продають наркотичні засоби.
Свідок зазначив, що вважає, що ОСОБА_3 здійснює психологічне насильство відносно матері, у результаті чого вона страждає.
Свідок ОСОБА_14 повідомив, що працює інспектором сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області та, перебуваючи на чергуванні, неодноразово у одному екіпажі з ОСОБА_15 , здійснював виїзди (до 10 разів точно) за повідомленнями щодо фактів домашнього насильства ОСОБА_3 відносно матері, яка скаржилась на те, що останній погрожує їй, вибиває двері у будинку та вчиняє психологічне і фізичне насильство. ОСОБА_6 вказувала на те, що він забирає продукти з холодильника, які вона купує, порушує термінові заборонні приписи. Під час цих виїздів постійно велася безперервна відеофіксація. Під час спілкування, ОСОБА_3 нервував, ображав нецензурною лайкою матір, відмовлявся покинути помешкання, вказував на те, що мати в усьому винна, не годує його, не дає автомобіль.
Зазначив, що відносно поліцейських, ОСОБА_3 агресії не проявляв. Також під час спілкування з останній, свідок неодноразово говорив ОСОБА_3 , щоб він йшов працювати, проте він постійно повторював, що йому всі винні. Також свідок зазначив, що одного разу був виклик від сусідів, що ОСОБА_3 пошкодив паркан домоволодіння. ОСОБА_3 під час опрацювання цього виклику повідомив, що там продають коноплю. При цьому, свідок зауважив, що у вказаному домоволодіння ніхто не прожива, за ним доглядає інший сусід.
Свідок ОСОБА_16 повідомив, що працює інспектором сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області та неодноразово (до 10 разів за 1,5 року), разом з ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 здійснював виїзди за викликом ОСОБА_6 щодо фактів домашнього насильства відносно неї ОСОБА_3 . Під час цих виїздів підтверджувались, факти здійснення ОСОБА_3 насильства відносно матері, які проявлялись у нецензурній лайці та виламуванні дверей будинку. Під час спілкування з ОСОБА_3 , останній не орієнтувався в часі, його слова не відповідали дійсності, не міг надати пояснень. Іноді поводився спокійно, іноді агресивно. Декілька разів при поліцейських ображав матір за те, що вона не впускає його до будинку. Мати йому неодноразово вказувала та не, що він повинен йти працювати, проте він не хоче цього. Чи була агресія щодо інших односельчан, свідок не володіє інформацією, вважає, що факти домашнього насильства ОСОБА_3 відносно матері були, у результаті чого вона страждає.
Свідок ОСОБА_20 повідомила суду, що вона є матір'ю потерпілої ОСОБА_21 , а ОСОБА_3 є її внуком. Зазначила, що ОСОБА_3 не дає спокою її доньці, грубить, погрожує, поводиться агресивно, виламує двері до будинку, навіть бив її. Коли свідок хотіла захистити доньку, він її (свідка) відштовхнув. Зауважила, що все це продовжується близько 10 років. Причини такої поведінки вона не знає, припускає, що у результаті вживання наркотичних засобів, проте свідком вживання таких засобів ОСОБА_3 вона не була.
В судовому засіданні досліджені наступні письмові докази:
1.Заява громадянки ОСОБА_6 від 01.11.2024 на адресу начальника ВП № 1 Вишгородського РУП щодо прохання притягнути до кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України її сина ОСОБА_3 за систематичне вчинення домашнього насильства;
2.Постанови Іванківського районного суду від 06.03.2024, 15.03.2024, 30.04.2024, 17.06.2024 про визнання винуватим ОСОБА_3 за ч. 1 ст.173-2 КУпАП;
3.Заява громадянки ОСОБА_6 від 26.12.2024 про надання дозволу працівникам поліції на проведення огляду місця події домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;
4.Протокол огляду місця події від 26.12.2024, відповідно до якого проведено огляд домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого описано розміщення кімнат та меблів у вказаному будинку;
5.Заява громадянки ОСОБА_6 від 26.12.2024 про надання дозволу працівникам поліції на проведення слідчого експерименту в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 ;
6.Протокол проведення слідчого експерименту від 26.12.2024, за участю потерпілої ОСОБА_6 , в ході якого остання показала на місці свого проживання як у неї з сином відбуваються постійні конфлікти, що призводять до психологічних страждань;
7.Висновок експерта № 1723 від 17.12.2024, згідно висновків якого: внаслідок психотравмуючих сімейних обставин (агресивної поведінки сина ОСОБА_3 ), завдані психологічні (моральні) страждання; у ОСОБА_6 внаслідок психотравмуючих сімейних обставин (агресивної поведінки сина), які досліджуються за матеріалами провадження, зафіксовано комплекс негативних психоемоційних змін у вигляді сталої психоемоційної напруги з підвищеною тривожністю, розгубленістю почуттів, погіршеним настроєм, страхом за здоров'я та безпеку свого життя, переживанням почуттів образливості та приниженої гідності, що призводить до погіршення її соціального функціонування та зниження якості поточного життя;
8.Протокол огляду речей та документів від 24.12.2024, згідно якого було проаналізовані записи дзвінків на лінію 102 заявника ОСОБА_6 згідно яких остання систематично звертається за допомогою до поліції в зв'язку із домашнім насильством з боку її сина;
9.Постанова про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 24.12.2024, згідно якої аудіо записи повідомлень на лінію 102 визнано речовим доказом;
10.Протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 30.06.2025, відповідно до якої ОСОБА_6 повідомила про вчинення домашнього насильства відносно неї з боку її сина ОСОБА_3 ;
11.Протокол огляду речей та документів від 27.06.2025 згідно якого було проаналізовані записи з бодікамери поліцейських, які виїжджали за викликом заявника ОСОБА_6 щодо вчинення її сином домашнього насильства;
12.Протокол огляду речей та документів від 09.06.2025, згідно якого було проаналізовані записи дзвінків на лінію 102 заявника ОСОБА_6 згідно яких остання систематично звертається за допомогою до поліції в зв'язку із домашнім насильством з боку її сина;
13.Постанова про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 09.06.2025, згідно якої аудіо записи повідомлень на лінію 102 визнано речовим доказом;
14.Протокол огляду речей та документів від 02.07.2025, згідно якого було проаналізовані записи з бодікамери поліцейських, які виїжджали за викликом заявника ОСОБА_6 щодо вчинення її сином домашнього насильства;
15.Протокол огляду речей та документів від 03.07.2025, згідно якого було проаналізовані записи дзвінків на лінію 102 заявника ОСОБА_6 згідно яких остання систематично звертається за допомогою до поліції в зв'язку із домашнім насильством з боку її сина;
16.Постанова про визнання речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 03.07.2025, згідно якої аудіо записи повідомлень на лінію 102 визнано речовим доказом;
Висновок судово-психологічного експерта № 800 від 26.05.2025, згідно висновків якого ОСОБА_3 у теперішній час виявляє ознаки психотичного розладу шизофреноподібного внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, галюцинаторно-параноїдний синдром (F 19.50 - згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду) та ознаки Психічних і поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, синдром залежності (F 19.2 - згідно з Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду МКХ-10) і за психічним станом у теперішній час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У періоди кримінальних правопорушень, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_3 , останній виявляв ознаки Психотичного розладу шизофреноподібного внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, галюцинаторно-параноїдний синдром та ознаки Психічних і поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, синдром залежності і за психічним станом у зазначені періоди часу не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У періоди кримінальних правопорушень, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_3 , останній на тимчасовий розлад психічної діяльності не страждав, а Психотичного розладу шизофреноподібного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, галюцинаторно-параноїдний синдром та ознаки Психічних і поведінкових розладів внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин, синдром залежності і за психічним станом у зазначені періоди часу не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. За психічним станом у теперішній час ОСОБА_3 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов?язкового лікування, а також запобігання вчиненню ним суспільно небезпечних діянь (відповідно до ст. 92 КК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно зі ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.
У ч. 1, ч. 2 ст. 513 КПК України визначено, що під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує такі питання: чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які. Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
За правилами ч. 4 ст. 503 КПК України, примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Вислухавши думку прокурора, потерпілої та захисника, законного представника, які вважають, що ОСОБА_3 потребує застосування до нього госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, враховуючи висновок судово-психіатричного експерта, характеристику за місцем проживання, покази свідків, суд вважає, що суспільно небезпечне діяння, з приводу яких було порушено кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 , за ст. 126-1 КК України, мало місце, та було вчинено особою, щодо якої розглядається справа. Однак, зазначене діяння було вчинено ОСОБА_3 у стані неосудності, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
На час розгляду клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, відсутні правові підстави для закриття кримінального провадження, відповідно до ч. 5 ст. 513 КПК України. Згідно з вимогами діючого законодавства закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру можливе лише у випадках, передбачених частинами 4 і 5 ст. 513 КПК України - у разі, якщо особа видужала, або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба у застосуванні цих заходів.
Вирішити питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 395, 512, 513,516, 532 КПК України та ст.ст. 19, 93, 94 КК України, суд
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді - госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.
Речові докази:
- аудіо записи повідомлень на лінію 102, під назвами під назвою «2a2c55c3-0c5d-42c7-a8ff-6c9b31e87fb6»; «12ea0fb4-57f2-4d2b-ade9-7999d19255af»; «32fb842c-2276-4e75-9fb2-1f36591cdcf3»; «df888fb5-5086-4c50-8e26-90a4aa62e626»; «f4e029aa-3e43-4624-9a8d-f0f15592c5a2»; «ffaa8310-428b-49bb-8d4b-1d604cbff26e»- на диску для лазерних систем зчитування «hp» DVD-R, в паперовому конверті формату А5, з пояснювальним;
- аудіо записи повідомлень на лінію 102, під назвами під назвою «c05e7a28-9fef-4f83-8993-9df9143478f1», «e781fead-da0d-4106-b5d9-f31fe4bf5d42» - на диску для лазерних систем зчитування «hp» DVD-R, в паперовому конверті формату А5, з пояснювальним написом;
- аудіо записи повідомлень на лінію 102, під назвами під назвою «0f787448-f182-400a-a65f-081275198e30», «f2db97b2-bbc7-4a6a-9b8f-753a9f947ec0»- на диску для лазерних систем зчитування «hp» DVD-R, в паперовому конверті формату А5, з пояснювальним надписом - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Суддя ОСОБА_22