провадження № 3/294/2420/25
справа № 294/1383/25
06 жовтня 2025 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Рукас М.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає на АДРЕСА_1 , громадянина України, за ст. 173, 185, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-
Епізод №1
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №466228 від 03.08.2025 року, ОСОБА_1 03.08.2025 року в 17 год. 15 хв. в м. Чуднів, по вул. Рильського виражався нецензурною лайкою на адресу працівників поліції, образливо чіплявся, словесно погрожував фізичною розправою, чим порушував громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Епізод №2
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №466226 від 03.08.2025 року, ОСОБА_1 03.08.2025 року близько 17 год. 20 хв. в АДРЕСА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, висловлювався словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою працівникам поліції, на законну вимогу інспектора СРПП ВП №2 ЖРУП №1 майора поліції Довгалюка А.В. припинити адміністративне правопорушення не відреагував, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
Епізод №3
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №466227 від 03.08.2025 року, ОСОБА_1 03.08.2025 року в 16 год. за місцем проживання в АДРЕСА_1 , умисно ображав свою дружину ОСОБА_2 , погрожував словесно фізичної розправою, виганяв з будинку, чим вчинив домашнє насильство, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки, та шляхом направлення SMS-повідомлення про дату, час і місце судового засідання на номер телефону, що був вказаний у матеріалах справи про адміністративне правопорушення. Про причини неявки у судове засідання ОСОБА_1 не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, у тому числі про відкладення судового розгляду, від нього не надходило.
Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, а також зобов'язана демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, та максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У Постанові ВП ВС від 12.01.2023 року у справі № 9901/278/21 було встановлено, що реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
У зв'язку з тим, що судом вживалися всі можливі заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з'явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направив, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення можливе лише у випадку, коли належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, безпосередньо дослідженими судом, встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення та вину особи у його вчиненні.
Щодо Епізоду №1
Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією ст. 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку, де громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього.
Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені дії.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №466228 від 03.08.2025 року, складений у присутності ОСОБА_1 який він підписати відмовився, зауважень та заперечень щодо протоколу та відомостей, викладених у ньому, не надав;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 03.08.2025 року, прийняту від ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 , умисно ображав свою дружину, погрожував словесно фізичною розправою, виганяв з будинку;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , з яких вбачається, що її чоловік ОСОБА_1 , прибув у відпустку додому. Вжив спиртні напої 03.08.2025, близько 16 години влаштував конфлікт умисно ображав її, погрожував словесно фізичною розправою, виганяв її з будинку, на її зауваження чоловік не реагував.
На підставі зазначених обставин, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними і допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та вірною кваліфікацію його дій за ст. 173 КУпАП (Епізод №1), а саме дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Щодо Епізоду №2
Статтею 185 КУпАП передбачена відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Так, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки. Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Таким чином, для наявності в діях особи складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №466226 від 03.08.2025 року, складений у присутності ОСОБА_1 який він підписати відмовився, зауважень та заперечень щодо протоколу та відомостей, викладених у ньому, не надав.
На підставі зазначених обставин, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними і допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та вірною кваліфікацію його дій за ст. 185 КУпАП (Епізод №2), а саме злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків.
Щодо Епізоду №3
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за вчинення насильства в сім'ї, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №466227 від 03.08.2025 року, складений у присутності ОСОБА_1 який він підписати відмовився, зауважень та заперечень щодо протоколу та відомостей, викладених у ньому, не надав;
- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 03.08.2025 року, прийняту від ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 , умисно ображав свою дружину, погрожував словесно фізичною розправою, виганяв з будинку;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , з яких вбачається, що її чоловік ОСОБА_1 , прибув у відпустку додому. Вжив спиртні напої 03.08.2025 близько 16 години влаштував конфлікт умисно ображав її, погрожував словесно фізичною розправою, виганяв її з будинку, на її зауваження чоловік не реагував.
- письмовим поясненням ОСОБА_1 , з яких вбачається, що 03.08.2025 близько 16 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 , перебував у будинку де проживає разом з дружиною ОСОБА_2 та дітьми. Сьогодні він дружину не бачив та з нею не спілкувався. Алкогольні напої в цей день не вживав, чому дружина викликала поліцію з приводу домашнього насильства йому не відомо;
- відеоматеріалами, на яких зафіксовано нецензурну лайку, образливе чіпляння, непокору вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, та надання пояснень ОСОБА_2 ..
На підставі зазначених обставин, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними і допустимим та такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та вірною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (Епізод №3), а саме вчинення домашнього насильства, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Відповідно до ст.ст. 23, 33 КУпАП при призначенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі викладеного приходжу до висновку про необхідність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 173, 185, ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за вчинення ним адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок та застосування відносно нього адміністративного стягнення у виді штрафу, оскільки таке стягнення буде необхідним і достатнім для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, на користь держави стягується судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» становить 0,2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Таким чином з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, ст. ст. 33-35, ст. 40-1, ст. ст. 173,173-2, 185, 245, 251, 252, 255, 256, 283, 285, 289, 291, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, за епізодами №№ 1, 2,3 передбачених ст. 173, 185, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього з урахуванням правил ст.36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 грн. (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Чуднівський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Максим РУКАС