Справа № 295/4728/25
Провадження № 2/293/472/2025
02 жовтня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.
секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності у порядку спадкування
І. Короткий зміст позовних вимог.
07.04.2025 до Богунського районного суду м.Житомира надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності у порядку спадкування.
У позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог представник позивача ОСОБА_2 вказує, що позивач ОСОБА_1 з 2000 року спільно проживала та вела спільне господарство з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . У віці 80 років ОСОБА_5 зламала ногу і з часом стала безпорадною. У зв'язку з тяжкою хворобою вона не мала змоги самостійно піклуватися про себе та потребувала постійного стороннього догляду і піклування. Позивач переїхала до неї щоб піклуватись про неї, забезпечувала її всім необхідним, несла всі витрати пов'язані з побутом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Після її смерті залишилось спадкове майно у виді двох земельних ділянок площею 0,2500 га та 0,3399, розташованих на території Бежівської сільської ради Житомирського (раніше Черняхівського) району Житомирської області, які належали померлій на праві власності на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку від 28.12.2009 серії ЯК №748496, ЯК №748495.
Спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 не має.
Оскільки позивач спільно проживала в ОСОБА_5 з 2000 року до дня смерті в АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_5 , то вважала себе такою, що прийняла спадщину її після смерті.
Позивач зверталась до нотаріальної контори з усною консультацією щодо здійснення права на спадкування після ОСОБА_5 , де їй повідомлено про необхідність подання документів про постійне проживання з ОСОБА_5 . Однак вказаних документів позивач не має. Крім того, їй було повідомлено, що ОСОБА_5 28.08.2009 складено заповіт, відповідно до якого все належне майно вона заповіла ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. ОСОБА_3 відмовилась від прийняття спадщини.
В зв'язку з цим позивач просить суд встановити факт її спільного проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 з 2000 року до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме: дві земельні ділянки площею 0,2500 га та 0,3399 га, які розташовані на території Бежівської сільської ради Житомирського (раніше Черняхівського) району Житомирської області та належали померлій на праві власності на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку від 28.12.2009 серії ЯК №748496, ЯК №748495.
ІІ. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Ухвалою від 08.04.2025 суддя Богунського районного суду м.Житомира Зосименко О.М. відкрив загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем. (а.с.20). Крім того суд постановив ухвалу, якою витребував у приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. інформацію про те, хто подав заяву про прийняття спадщини, чи заведено спадкову справу та коло спадкоємців після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.22).
Приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. на виконання вимог ухвали повідомила, що спадкова справа щодо спадщини ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України не заводилась, про що свідчить інформаційна довідка із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с.33,34).
15.05.2025 представник позивача ОСОБА_2 подала до Богунського районного суду м.Житомира заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила визнати право власності за позивачем на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 - дві земельні ділянки площею 0,2500 га та 0,3399 га, які належали померлій на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки. Також представник позивача просила направити дану справу за підсудністю до Черняхівського районного суду Житомирської області (а.с.38-43).
20.05.2025 суддя Богунського районного суду м.Житомира Зосименко О.М. постановив ухвалу, якою прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та передав цивільну справу №295/4728/25 на розгляд до Черняхівського районного суду Житомирської області (а.с.50-51).
27.06.2025 цивільна справі №295/4728/25 надійшла до Черняхівського районного суду Житомирської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025 справа за №295/4728/25 передана для розгляду судді Проценко Л.Й.(а.с.65).
Ухвалою від 02.07.2025 суд прийняв позовну заяву до свого провадження та призначив підготовче судове засідання на 11 год. 30 хв. 11.08.2025 (а.с.66).
11.08.2025 сторони в підготовче судове засідання не з'явились. Ухвалою, занесенною до протоколу судового засідання суд постановив відкласти розгляд справи на 10 год. 30 хв. 02.09.2025(а.с.77).
02.09.2025 позивач та її представник в підготовчому судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, не заперечували щодо призначення справи до судового розгляду. Позивач просила викликати в наступне судове засідання свідка ОСОБА_7 , яка може повідомити про обставини справи.
Відповідач ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні визнала позовні вимоги, вказавши на те, що ОСОБА_1 здійснювала догляд за померлою тіткою ОСОБА_5 , вели спільно господарство, спільно проживали з 2000 року по час відкриття спадщини та були повязані спільним побутом. Не заперечувала щодо призначення справи до судового розгляду. Просила розгляд справи здійснити без її участі, щодо задоволення позовних вимог не заперечувала (а.с.87-88).
Ухвалою від 02.09.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 02.10.2025 (а.с.89).
02.10.2025 позивач та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити. Позивач ОСОБА_1 пояснила, що з 2000 року проживала з ОСОБА_5 до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_5 була самотньою одинокою бабусею, яка пересувалася на милицях. Крім того, у віці 80 років впала та зламала ногу і після того обслуговувати себе не могла. Позивач весь час здійснювала догляд за ОСОБА_5 , допомагала їй по господарству, готувала їжу, обробляла городину, розпоряджалася коштами, оплачувала комунальні послуги, купувала продукти за спільні кошти.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 показала, що вона проживає в АДРЕСА_2 та є сусідкою позивачки. Її город знаходиться поруч з городом померлої ОСОБА_5 .
ОСОБА_1 десь з 2000 року і по день смерті ОСОБА_5 проживала разом з останньої, піклувалася про неї та доглядала її, вела господарство, садила город, готувала їжу. Вона часто заходила до ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Бабуся ОСОБА_5 була дуже хворобливою, пересувалась на милицях, чоловіка та дітей не мала. Обслуговувати себе не могла. З родичів мала лише племінницю ОСОБА_3 , яка догляд за нею не здійснювала. Догляд за ОСОБА_5 здійснювала ОСОБА_1 . Вона завжди була поруч з нею. Організацією поховання ОСОБА_5 займалась також ОСОБА_1 та її син.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі. Вказала, що позовні вимоги визнає повністю, вказує, що ОСОБА_1 з 2000 року спільно однією сім'єю проживала з ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , доглядала за нею, вела спільне господарство. Просить позовні вимоги задовольнити (а.с.86).
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступні обставини.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 20.04.2015 - ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Бежів Черняхівського району Житомирської області померла ОСОБА_5 у віці 89 років (а.с.6).
Відповідно до державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯК №748495 від 28.12.2009 та серії ЯК №748496 від 28.12.2009 ОСОБА_5 є власницею земельних ділянок площею 0,3399 га кадастровий номер 1825680800:06:003:0034 та площею 0,2500 га кадастровий номер 1825680800:06:003:0032 (а.с.8,9).
За життя 28.08.2009 ОСОБА_5 склала заповіт, яким на випадок смерті все своє майно, що буде належати їй на день смерті в тому числі жилий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 вона заповіла племінникам: ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.10).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 05.01.2016 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Відповідно до заяви, посвідченої приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Н.В., зареєстрованої в реєстрі за №3954, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_5 . Їй відомо, що 28.08.2009 ОСОБА_5 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла їй та ОСОБА_6 . Встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_8 нею пропущено свідомо, звертатись до суду за продовженням цього строку вона не буде і на спадщину не претендує. Просить вважати її такою, що спадщину не прийняла (а.с.11).
Із повідомлення приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Н.В. від 07.05.2025 вих. №120/01-16/01-09 вбачається, що спадкова справа щодо спадщини ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №81083389 від 07.05.2025 (а.с.33,34, 44,45).
Із копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 вбачається, що 14.03.2011 вона звільнена з роботи і з 30.03.2011 їй розпочаті виплати допомоги по безробіттю (а.с.82-85).
ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, висновки суду.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України.)
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно ст.1222, 1223 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя склала заповіт від 28.08.2009, посвідчений секретарем Бежівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області та зареєстрований в реєстрі за №39, яким на випадок своєї смерті все належне їй на день смерті майно заповіла племінникам - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . В свою чергу відповідачка ОСОБА_9 спадщину після смерті тітки ОСОБА_5 не приймала, шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті тітки нею пропущено свідомо, звертатись до суду за продовженням цього строку вона не буде і на спадщину не претендує, про що свідчить її нотаріально посвідчена заява в якій вона просить вважати себе такою, що спадщину після смерті ОСОБА_8 не прийняла.
Другий спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 - ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За таких обставин право на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 одержують особи визначені у статтях 1261-1265 ЦК України, тобто спадкоємці за законом.
Згідно ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 була одинокою і спадкоємців першої, другої та третьої черги не мала. Спадщину після її смерті ніхто не прийняв, про що свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину № 81083389 від 07.05.2025).
Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз.2 п.2 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
У п.21 зазначеної постанови Пленуму ВС України роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
Аналогічно, Верховний суду у постанові від 08 травня 2024 року по справі № 216/5984/21 зазначив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
До спадкоємців четвертої черги належить не лише тільки жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали із спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Отже, спадкоємцями четвертої черги спадкування за законом є фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини та проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини.
Згідно з вимогами ч.3 ст.1268, ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї, та спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту постійного проживання із спадкодавцем, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду при їх оцінці.
Під час розгляду справи судом встановлено та підтверджено показами свідка ОСОБА_7 те, що позивач ОСОБА_1 з 2000 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 за адресою місця реєстрації ОСОБА_5 а саме: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, спільно харчувались та мали спільний бюджет. Відповідач в підготовчому судовому засіданні позов визнала повністю, не заперечувала проти його задоволення, про що також подала письмову заяву. Крім того, в матеріалах справи міститься нотаріально посвідчена заява відповідачки ОСОБА_3 про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Тобто судом достовірно встановлено, те, що ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з ОСОБА_5 з 2000 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, представлені заявником докази на підтвердження факту її проживання зі спадкодавцем, як однією сім'єю, на час відкриття спадщини, в контексті положень ст.ст.76-80ЦПК України, є належними та допустимими, спір щодо спадкового майна відсутній, суд дійшов висновку, що позовна заява є підставною та підлягає до задоволення.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач та її представник в судовому засіданні просили судові витрати залишити за позивачкою та не стягувати їх з відповідачки.
Суд задовольняє дане клопотання та залишає понесені позивачкою судові витрати у виді судового збору за нею та не стягує їх з відповідачки.
Керуючись статтями ст.ст. 12, 81, 141, 259, 264-265, 273, 293, 315, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 із спадкодавцем - ОСОБА_5 однією сім'єю з 2000 року до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1825680800:06:003:0032 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 0,3399 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в с.Бежів, Житомирського району Житомирської області, кадастровий номер 1825680800:06:003:0034 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Відомості про учасників справи.
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,
РНОКПП НОМЕР_4 ,
Місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
РНОКПП НОМЕР_5 ,
Місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Повне рішення суду складене та підписане 06.10.2025.
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО