Справа № 287/2610/24
2/287/525/25
про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Олевського районного суду Житомирської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Русину М.Г.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді Винару Л.В.
На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація із Олевської міської ради Житомирської області про зареєстроване місце проживання відповідачки ОСОБА_2 .
Згідно з ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву необхідно залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 ЦПК України, а саме:
- у вступній частині позовної заяви не зазначено адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача;
- не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідачки;
-не зазначено ціни позову, тому в цій частині позовну заяву слід уточнити.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору в установленому законом порядку, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання до суду, зокрема, позовної заяви.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону).
З доданої до позову квитанції від 04.12.2024 вбачається, що позивачем ОСОБА_1 сплачений судовий збір за позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу в розмірі 1211,20 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , який непризначений для сплати судового збору за розгляд цивільної справи Олевським районним судом Житомирської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позивач у разі необхідності розгляду спору має сплатити судовий збір, що становить 1211,20 грн. за позовну вимогу про розірвання шлюбу на р/рUA158999980313111206000006741, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976485 , отримувач: ГУК у Жит.обл/ТГ м.0левськ/22030101, код класифікації доходів бюджету - 22030101 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN), «Судовий збір» (Державна судова адміністрація України, 050), або надати докази того, що він відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п.36).
На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).
Поряд із цим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року).
Таким чином, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання заявником умов реалізації права на звернення до цього суду з заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, про залишення позовної заяви без руху із наданням строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснивши, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. В. Винар