іменем України
Справа № 285/3549/25
провадження у справі № 2/0285/1704/25
03 жовтня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді………………..........Літвин О. О.,
секретаря…………………………......Клечковської М. М.,
розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс»,
(представник позивача Тараненко Артем Ігорович),
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
У червні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (далі за текстом - ТОВ «Ейс», товариство) звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №795470110 від 11.02.2022 у розмірі 21945,56 грн, яка складається з 18200 грн тіла кредиту та 3745,56 грн несплачених відсотків за користування кредитом.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем у лютому 2022 року було укладено зазначений вище договір в електронній формі з товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі за текстом - ТОВ «Манівео»), відповідно до умов якого ОСОБА_1 на його платіжну картку було перераховано грошові кошти в сумі 18200 грн, які він зобов'язався повернути разом із процентами, однак своїх зобов'язань не виконав.
На підставі договорів факторингу позивач набув статусу нового кредитора, отримавши право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Манівео», включно і до відповідача.
Ухвалою суду від 03.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.
Правом подати відзив на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви відповідач не скористався. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.
Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.
Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст.3 ЦК), яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.ст.1048, 1054 ЦК України).
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Пунктом 5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Нормою ст.639 ЦК передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «Манівео» в редакції від 04.02.2022 (далі по тексту - Правила) для отримання кредиту позичальник має зареєструватись на сайті товариства та мати доступ до особистого кабінету. При здійснення реєстрації, позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації.
Згідно Правил надання фінансових послуг здійснюється ТОВ «Манівео» шляхом укладення відповідного електронного договору і для цього клієнт ознайомлюється з Правилами, заповнює заявку, вказує всі дані, визначені в заявці як обов'язкові, зазначає суму грошових коштів, яку він бажає отримати.
За користування кредитом клієнт виплачує кредитодавцю плату у вигляді процентів в розмірі, передбаченому відповідним електронним договором.
Правила є невід'ємною частиною електронного договору, ознайомившись із якими, клієнт погоджується з тим, що він одержав від кредитодавця всю достовірну та повну інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, та яка може бути необхідна для прийняття рішення стосовно отримання кредиту.
У цій справі встановлено, що між ТОВ «Манівео» та ОСОБА_1 11.02.2022 укладено договір кредитної лінії №795470110, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит на споживчі потреби у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 18200 грн, строком на 30 днів, до 13.03.2022 (Дисконтний період).
Процентна ставка 0,46% від суми кредиту за кожний день користування ним (п.8.5.1.), після закінчення дисконтного періоду проценти нараховуються за ставкою 1,52 % в день від суми кредиту (п.8.5.2.).
Вказаний договір був укладений в електронній формі шляхом проставлення одноразового електронного підпису з одноразовим ідентифікатором з боку відповідача.
Відповідно до платіжного доручення 11.02.2022 відповідачу на його рахунок було перераховано ТОВ «Манівео» 18200 грн.
За клопотанням позивача ухвалою суду було витребувано відомості з банку, згідно яких на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 надійшло 11.02.2022 18200 грн.
Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Суд вважає, що пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), що розміщена у вільному доступі на сайті ТОВ «Манівео», є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначає порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Отже, між відповідачем та ТОВ «Манівео» правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами позичальник ознайомився, погодився та не сприймав їх, як невигідні для себе.
Кредитодавець виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачу кошти.
Ураховуючи викладені обставини, суд вважає, що спірний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». При укладенні цього договору його сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у них, відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
При цьому, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету спірний кредитний договір не був би укладений.
Відповідач, підписавши договір, не лише погодив його умови, зокрема розмір кредиту, грошову одиницю, відсотки, строк та умови кредитування, але й скористався кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон плюс», 23.02.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Онлайн фінанс», а в подальшому 29.05.2025 між ТОВ «Онлайн фінанс» та позивачем були укладені договори факторингу №28/1118-01, №23/0224-01 та №29/05/25-/Е відповідно, за умовами яких позивач як кінцевий фактор набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором №795470110 від 11.02.2022 у розмірі 21945,56 грн, яка складається з 18200 грн тіла кредиту та 3745,56 грн несплачених відсотків за користування кредитом.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст.512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу чи міни; дарування; факторингу.
У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
Оскільки кредитодавець (ТОВ «Манівео») та позичальник ( ОСОБА_1 ) досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання договору ЦК України та уклали його, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.
З долученої позивачем довідки-розрахунку слідує, що заборгованість по кредиту становить 21945,56 грн, яка складається з 18200 грн тіла кредиту та 3745,56 грн несплачених відсотків за користування кредитом.
У погоджений сторонами строк повернення кредиту кредитні кошти повернуто не було.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України). Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення кредиту/позики за електронним договором є обов'язковим.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст.129 Конституції України).
За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). За правилами ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідачем не було надано доказів на спростування презумпції правомірності укладеного договору, не спростована правильність проведеного позивачем розрахунку, будь-яких клопотань на його спростування не заявлено, як і не було надано власного розрахунку.
Також суду не було надано доказів, які б підтверджували належне виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості, оскільки договір кредиту є дійсним та ніким не оспорений.
З врахуванням наведеного, суд приходить висновку про наявність правових підстав для повного задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ст.133 ЦПК України). До останніх належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Позивачем заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн, на підтвердження чого надано договір про надання правової допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, укладений між ТОВ «Ейс» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери», ордер адвоката Тараненка А. І., додаткову угоду до договору №29/05/25-01, акт прийому-передачі наданих послуг від 29.05.2025.
Як передбачено ч.ч.4,5 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу, що витрати на професійну правничу допомогу повинні відповідати критерію необхідності - чи було їх вчинення обов'язковим, і чи доцільним було їх виконання - чи вплинули вони на перебіг розгляду справи. Розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову та предмету спору, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Предметом спору в дані справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.
На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об'єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.
Розподіляючи витрати, понесені заявником на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи та надані суду документи є підставою для частково відшкодування судом витрат на правничу допомогу з іншої сторони, адже цей розмір не є доведений, необхідним та не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
Відтак, з урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, складності справи, ціни позову, критерію реальності адвокатських витрат, необхідних процесуальних дій сторони та часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, а також критерію розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн, що буде відповідати принципу співмірності, виваженості та розумності.
Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 42986956)
заборгованість за договором кредитної лінії №795470110 від 11.02.2022 в розмірі 21945,56 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн і 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу.?
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча суддя О. О. Літвин