іменем України
Справа № 285/3384/25
провадження у справі № 2/0285/1653/25
03 жовтня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді………………..........Літвин О. О.,
секретаря…………………………......Клечковської М. М.,
розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», поданим представником Дараган Юлією Олександрівною,
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
У червні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі за текстом - Європейська агенція) звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №32960-06/2024 на загальну суму 31815,84 грн, яка складається з 7300 грн основної суми боргу, 10402,5 грн процентів та 14113,34 грн штрафних санкцій.
В обґрунтовування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем у червні 2024 року було укладено зазначений вище договір в електронному вигляді з товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» (далі за текстом - ТОВ Аванс), відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки.
На підставі договору факторингу позивач набув статусу нового кредитора, отримавши право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками зазначеного вище товариства, включно і до відповідача.
Ухвалою суду від 30.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.
Правом подати відзив на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви відповідач не скористався. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.
Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.
Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст.3 ЦК), яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.ст.1048, 1054 ЦК України).
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Пунктом 5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Нормою ст.639 ЦК передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У цій справі встановлено, що 25.06.2024 між ТОВ Аванс та відповідачем було укладено договір про надання фінансового кредиту №32960-06/2024, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредит на власні потреби (п.1.2) в розмірі 7300 грн (п.1.1) на 120 днів (п.1.2) з денною процентною ставкою 1,50% (п.1.4.1) (тип процентної ставки фіксований, п.1.4).
Кредит надається в безготівковій формі на рахунок клієнта на платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-9988 (п.1.6).
За умовами укладеного договору, ОСОБА_1 підтвердив свою повну обізнаність з усіма його умовами, а також із Правилами надання коштів у позику, розміщеними на сайті кредитодавця.
Договір укладений з допомогою інформаційно-комунікаційної системи шляхом розміщення кредитодавцем договору на своєму сайті, що є пропозицією про його укладення (офертою), та прийняттям пропозиції (акцептом) позичальником, яка надається останнім шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Кредитодавець надав позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом вартості всіх супровідних послуг у формі графіку платежів.
Договір, графік платежів та паспорт споживчого кредиту підписані позичальником ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором W0656.
Згідно квитанції платіжної системи iPay.ua ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23.04.2025 на картку НОМЕР_2 було перераховано 25.06.2024 суму 7300 грн.
Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Порядок надання ТОВ Аванс коштів у позику встановлюється відповідними Правилами, які перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.ст.641, 644 ЦК є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору кредиту із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Аналізуючи фактичні обставини справи, суд вважає, що між сторонами склалися договірні правовідносини внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами позичальник ознайомився, погодився та не сприймав їх, як невигідні для себе.
Договір №32960-06/2024 від 25.06.2024 укладений між первісним кредитором та відповідачем в електронній формі з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони обумовили істотні умови договору, як то розмір кредиту та суму відсотків, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо. При цьому, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між ТОВ Аванс та ОСОБА_1 не був би укладений.
Відповідач, підписавши договір, не лише погодив його умови, зокрема розмір кредиту, грошову одиницю, відсотки, строк та умови, але й скористався грошовими коштами.
19.11.2024 між ТОВ Аванс та позивачем укладено договір факторингу №191124/2 про передачу фактором грошових коштів в розпорядження клієнта за плату, а клієнт має відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до зазначеного договору факторингу Європейська агенція набула права грошової вимоги до відповідача: за кредитним договором №32960-06/2024 в сумі 31815,84 грн.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст.512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору факторингу. Останнім є операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредиторові.
За змістом ст.ст.1077, 1078 ЦК України фактор вправі передати в розпорядження клієнта лише право дійсної грошової вимоги. При цьому відповідно до ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються.
З огляду на вказані вимоги закону та надані докази, позивачем доведено правові підстави набуття права вимоги за договором №32960-06/2024.
Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення кредиту за електронним договором є обов'язковим.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст.129 Конституції України).
За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). За правилами ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.
З долученого позивачем розрахунку слідує, що заборгованість відповідача по кредиту складається з 7300 грн основної суми боргу, 10402,5 грн процентів та 14113,34 грн штрафних санкцій. Сплата останніх в розмірі 200,00 % від суми кредиту передбачена п.5.3 укладеного договору №32960-06/2024.
Разом з тим, до Цивільного Кодексу України Законом №2120-IX від 15.03.2022 були внесені зміни та Прикінцеві і перехідні положення ЦК України 2003 року доповнено наступними пунктами 18 і 19: «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Таким чином, обов'язку відповідача сплачувати позивачу суму штрафу судом не встановлено. Однак, суду не було надано доказів, які б підтверджували належне виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості в частині тіла кредиту та процентів, оскільки вказаний договір є дійсним та ніким не оспорений.
За таких умов, суд вважає доведеною суму заборгованості відповідача перед позивачем, яка складається з: 7300 грн основної суми боргу та 10402,5 грн процентів.
Відтак, наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до ОСОБА_1 та правомірність нарахування заборгованості за договором №32960-06/2024, однак в меншому розмірі, ніж заявлено у позовній заяві.
Доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе кредитні зобов'язання, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача також належить стягнути судовий збір, понесений позивачем при подачі позову.
Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 )
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014)
заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №32960-06/2024, укладеним 25.06.2024 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит», в розмірі 17702,50 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.?
В задоволенні вимог про стягнення суми штрафу відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча суддя О. О. Літвин