Справа № 283/1549/25
Провадження №2/283/913/2025
25 вересня 2025 року м. Малин
Малинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді Тимошенка А.О.,
за участю:
секретаря Корейби І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , яка до реєстрації шлюбу мала прізвище ОСОБА_2 (а.с. 85), в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 1873233 від 12.03.2021 року, який укладений між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , в розмірі 27455 гривень, яка складається з:
- заборгованості за кредитом в розмірі 8500 гривень;
- заборгованості за відсотками в розмірі 18955 гривень.
На обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» зазначило, що 12.03.2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 1873233. Відповідно до даного договору ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало відповідачу в позику кошти в розмірі 8500 гривень, а відповідач зобов?язувалась повернути позику та сплатити відсотки за користування коштами в розмірі 1,99% за день.
Право вимоги за вказаним договором позики ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Фінансова компанія управління активами», ТОВ «Фінансова компанія управління активами» це право вимоги передало ТОВ «Фінпром Маркет».
Відповідач зобов?язання за договором позики не виконала, не повернувши позику та відсотки. За таких обставин просить позов задовольнити.
Відповідач подала заяву в якій вказала, що вона отримала позику в розмірі 8500 гривень, але на даний час не може її повернути та сплатити відсотки. У зв?язку з цим просить знизити відсоткову ставку та відмовити в нарахуванні штрафів і пені (а.с. 84).
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог та дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.03.2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 1873233 (а.с. 9). Відповідно умов договору позики ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» зобов?язувалось надати ОСОБА_1 позику у розмірі 8500 гривень строком на 30 днів шляхом перерахування коштів на її картковий рахунок, а ОСОБА_1 зобов?язувалась повернути позику та сплатити відсотки за користування коштами в розмірі 1,99% від суми позики за кожен день користування коштами.
Вкінці договору вказаний картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .
Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з статтю 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб'єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб'єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Частиною п'ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб'єкт персональних даних або який укладено на користь суб'єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб'єкта персональних даних.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших.
Вищевказаний договір позики підписаний відповідачем електронним підписом шляхом введення одноразового ідентифікатора відповідно до ч.ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (а.с. 22).
За змістом ч. 13 ст. 11 вищевказаного Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомилась і погодилась з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Також частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідач скористалась коштами, які були надані їй за вищевказаним договором, що підтверджується копією платіжної інструкції від 12.03.2021 року (а.с. 10), листом ТОВ «Фінансова компанія Фінекспрес» про перерахування 12.03.2021 року коштів в розмірі 8500 гривень на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за дорученням ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с. 11) та листом АТ комерційний банк «ПриватБанк» від 16.07.2025 року (а.с. 75).
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (стаття 514 ЦК України).
Відповідно до вказаних положень 26.10.2021 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія управління активами» був укладений договір факторингу № 2610 за яким ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 1873233 від 12.03.2021 року, який укладений між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 (а.с. 23-33).
Також 03.04.2023 року між ТОВ «Фінансова компанія управління активами» та ТОВ «Фінпром Маркет» був укладений договір факторингу № 030423-ФК за яким ТОВ «Фінансова компанія управління активами» передало ТОВ «Фінпром Маркет» право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 1873233 від 12.03.2021 року, який укладений між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 (а.с. 34-44).
Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 1873233 від 12.03.2021 року, який укладений між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , становить 27455 гривень, яка складається з (а.с. 45-47):
- заборгованості за кредитом в розмірі 8500 гривень;
- заборгованості за відсотками в розмірі 18955 гривень.
Перевіривши правильність розрахунку відсотків, суд вважає, що заборгованість відповідача по відсотках є явно завищеною. Відповідач отримала позику в розмірі 8500 гривень на 30 днів із сплатою відсотків в розмірі 1,99% за кожен день користування позикою. За таких умов заборгованість відповідача по відсотках становитиме 5074 гривні 50 копійок (8500 грн. х 1,99% х 30 днів).
Доказів сплати позики та відсотків відповідач не надала.
За таких обставин суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 1873233 від 12.03.2021 року, який укладений між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , в розмірі 13574 гривні 50 копійок, яка складається з:
- заборгованості за кредитом в розмірі 8500 гривень;
- заборгованості за відсотками в розмірі 5074 гривні 50 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України і стягує з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 209-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі ст. ст. 203, 512, 639, 1046, 1048 Цивільного кодексу України,-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором позики № 1873233 від 12.03.2021 року, який укладений між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , в розмірі 13574 гривні 50 копійок, яка складається з:
- заборгованості за кредитом в розмірі 8500 гривень;
- заборгованості за відсотками в розмірі 5074 гривні 50 копійок.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, витрати на сплату судового збору в розмірі 1186 гривень 98 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1715 гривень.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346; місцезнаходження: Україна, 08200, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, будинок 9А, офіс 204).
Відповідач:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя: А. О. Тимошенко