Справа № 279/5126/25
Провадження №2/283/1372/2025
02 жовтня 2025 року м. Малин
Суддя Малинського районного суду Житомирської області Саланда О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
30.09.2025 від Коростенського міськрайонного суду Житомирської області за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025, справу передано на розгляд судді Саланді О.М.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказаний позов необхідно залишити без руху, з наступних підстав.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченої копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі № 235/5555/16-ц (провадження N 61-28858св18).
Отже, у разі пред'явлення позову про стягнення боргу, позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов'язання. Для цього, з метою правильного застосування ст.ст.1046, 1047 ЦК України, суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей. Таким чином, позивачам у таких справах необхідно надавати до суду оригінал розписки.
Як передбачено ст. 545 ЦК України, прийнявши зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Отже, наявність оригіналу розписки у позивача як кредитора свідчить про невиконання відповідачем умов договору позики.
Проте позивачем до матеріалів позовної заяви не додано оригіналу розписки, що суперечить вимогам ст. 95 ЦПК України, ст. 545 ЦК України.
Також позивач не надала суду документів, що підтверджують її особу.
За таких обставин, позовну заяву відповідно до ст.185 ЦПК України необхідно залишити без руху, про що повідомити позивача і надати строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.51,175,177,185,187,259-261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості залишити без руху.
Надати позивачу 5-денний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у зазначений вище строк позовна заява буде залишена без розгляду, що не позбавляє права повторного звернення до суду з цим позовом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О. М. Саланда