вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,
тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124
Справа № 281/353/25
Провадження по справі 2/281/231/25
30 вересня 2025 року селище Лугини
Лугинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Свинченко Г.Д.,
за участю:
секретаря судових засідань Островської І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Лугини цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому зазначив, що між АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" та ОСОБА_1 були укладені кредитні договори, а саме: 16.11.2018 року кредитний договір №2001166705901, за яким позичальнику видано кредит у сумі 50000 грн.; 27.11.2020 року кредитний договір №1001749161301, за яким позичальнику видано кредит у сумі 27000 грн.
Банк належним чином виконав свої зобов'язання за вказаними вище правочинами. Відповідач активно користувався рахунком та кредитними коштами, що підтверджує факт укладання та дії кредитних договорів. У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитних договорів заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.04.2025 року склала: - по кредитному договору №2001166705901 від 16.11.2018 року - 89408,28 грн., з яких: 49995,35 грн. заборгованість за кредитом, 39412,93 грн. заборгованість процентами, 0 грн. заборгованість за комісією; - по кредитному договору №1001749161301 від 27.11.2020 року - 23176,55 грн., з яких: 12392,72 грн. заборгованість за кредитом, 1,04 грн. заборгованість процентами; 10782,79 грн. заборгованість за комісією.
Загальна сума заборгованості по вищевказаним кредитним договорам станом на 04.09.2025 року склала 112584,83 грн.
Позивач направив письмову вимогу відповідачу на адресу місця проживання, яку останній зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. Позивач зазначає, що строки, визначені, зокрема, ст. 257 ЦК України, продовжувались на строк дії карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та у період дії в Україні військового стану такі строки продовжуються на час його дії, тому строки позовної давності позивачем дотримано. На підставі викладеного, позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитними договорами та понесені судові витрати.
Представник позивача у позовній заяві просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить їх задоволити.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить розглядати справу без його участі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
09.07.2025 року винесено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та призначення справи до судового розгляду.
25.07.2025 року відповідач надіслав відзив на позовну заяву в якому просить відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення мотивує тим, що позивачем не доведено отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, його ознайомлення з тарифами та умовами та правилами надання банківських послуг у редакції, що діяла на час укладання договорів. Відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. З позовної заяви не вбачається в якій саме сумі відповідачу надавався кредит. Обов'язок доказування позивачем не виконаний: наданий позивачем доказ не підтверджує обставини видачі позики на умовах фінансового кредиту та його розміру, а також заборгованість, суду не було надано доказів на підтвердження заповнення відповідачем заявки на видачу кредиту тощо. В даному випадку також підлягають застосуванню строки позовної давності, оскільки такий строк починається з моменту прострочення чергового платежу. Договірне списання грошових коштів не може призводити до переривання позовної давності, адже банк самостійно здійснює списання грошових коштів і боржник при цьому не вчиняє будь-яких активних дій.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку про наступне.
27.11.2020 року між АТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №1001749161301, за яким відповідач отримав кредит у сумі 27000,00 грн., шляхом підписання останнім заяви про приєднання до цього договору, та паспорту споживчого кредиту, строком на 36 місяців, платіжні періоди з 27.11.2020 року по 27.11.2023 року, реальна річна процентна ставка - 47.2381 % на рік.
Відповідно до заяви від 16.11.2018 року №2001166705901 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, з умовами якої погодився ОСОБА_1 , останній отримав кредит в розмірі 30000,00 грн., строком на 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін, зі сплатою відсотків в розмірі 47,88 % на рік.
В подальшому кредитний ліміт було збільшено до 50000,00 грн., що стверджується даними довідки про збільшення кредитного ліміту.
В матеріалах справи наявні копії паспорту та ідентифікаційного номеру відповідача, зазначені заяви, паспорти кредитів та графік платежів, підписані особисто ОСОБА_1 . Також в заявках міститься застереження про те, що їх підписання клієнт приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, копії якої в редакціях, що діяли на момент укладання договорів додані до матеріалів справи.
10.04.2025 року позивач направив відповідачу письмову вимогу № КНО-44.2.2/580 про погашення заборгованості за зазначеними кредитними договорами в загальному розмірі 112584,83 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № TR.45874568.72330.8810 від 27.11.2020 року, відповідач отримав кредитні кошти в сумі 27000,00 грн. за кредитним договором № 1001749161301 від 27.11.2020 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1001749161301 від 27.11.2020 року, загальний розмір заборгованості станом на 09.04.2025 року складає 23176,55 грн. (заборгованість по сумі кредиту - 12392,72 грн., заборгованість по процентам - 1,04 грн., заборгованість по комісії - 10782,79 грн.).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2001166705901 від 16.11.2018 року, загальний розмір заборгованості станом на 09.04.2025 року складає 89408,28 грн. (заборгованість по сумі кредиту - 49999,35 грн. (заборгованість за відсотками - 39412,93 грн.).
ОСОБА_1 користувався відкритим йому рахунком в установі позивача та отримав кредитні кошти за кредитними договорами, що підтверджується виписками по особових рахунках за періоди з дати укладання кожного договору до 09.04.2025 року.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 1054, 526 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526, 1054 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитних договорів. Зазначені договори недійсними не визнано.
Таким чином суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно укладено кредитні договори, відповідно до яких відповідач отримав кредитні кошти, користувався платіжним засобом, що свідчить про те, що відповідач був обізнаний про існування кредиту, усвідомлював наявність заборгованості, вчиняв дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами.
У зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитних договорів заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.04.2025 року склала:
за кредитним договором № 1001749161301 від 27.11.2020 року загальний розмір заборгованості складає 23176,55 грн. (заборгованість по сумі кредиту - 12392,72 грн., заборгованість по процентам - 1,04 грн., заборгованість по комісії - 10782,79 грн.);
за кредитним договором № 2001166705901 від 16.11.2018 року загальний розмір заборгованості складає 89408,28 грн. (заборгованість по сумі кредиту - 49999,35 грн. (заборгованість за відсотками - 39412,93 грн.).
Правильність нарахувань розміру заборгованості відповідачем на час розгляду справи не оспорена та не спростована жодними доказами.
При цьому, суд не може погодитися з законністю нарахування та стягнення комісії, оскільки комісійна винагорода є платою за послуги, що супроводжують кредит, а саме: за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок споживача, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційним, суперечить моральним засадам суспільства, а тому є незаконним в силу вимог ч. 5 ст.11, ч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Наведений висновок суду узгоджується з правовими позиціями, викладеними в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2019 року по справі №730/1100/15-ц, від 27 листопада 2019 року по справі №522/18855/16, від 19 лютого 2020 року по справі №756/8840/17-ц, які з огляду на вимоги ч.4 ст.263 ЦПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитними договорами належним чином не виконала, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Що стосується вимоги відповідача про застосування строку позовної давності, суд приходить до наступного.
Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
У частині першій статті 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (частини перша та друга статті 264 ЦК України).
02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України встановлений карантин.
Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, востаннє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023№ 383 до 30 червня 2023 року.
Крім того, п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
З урахуванням вказаних Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, а також того факту, що станом на день розгляду вказаної справи термін дії воєнного стану продовжений, позивачем строк звернення з вказаним позовом до суду не пропущено.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог (90,42 %).
Керуючись ст.ст. 4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 549, 610, 612, 625, 626, 629, 1054 ЦК України, суд -
Позов Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" заборгованість за кредитним договором №2001166705901 від 16.11.2018 року та за кредитним договором №1001749161301 від 27.11.2020 року у розмірі 101802 (сто одна тисяча вісімсот дві) грн. 04 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2190 грн. 33 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, б. 4; код ЄДРПОУ 14282829.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Галина Свинченко