Справа № 296/10854/25
1-кс/296/4853/25
Іменем України
26 вересня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Коростень, Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, у кримінальному провадженні №12025060000001467 від 24.09.2025,
І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ
1.1. 26.09.2025 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням, в якому просив застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, без визначення застави.
1.2 Клопотання обґрунтовувалось тим, що ГУНП в Житомирській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025060000001467 від 24.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України за фактом того, що 23.09.2025 близько 22 год 55 хв. у ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 виник словесний конфлікт з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 . Під час конфлікту у ОСОБА_5 виник злочинний умисел направлений на вчинення умисного вбивства двох і більше осіб, а саме вище названих людей. З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 , використовуючи невстановлену слідством вогнепальну зброю, здійснив декілька прицільних пострілів у вище названих осіб та з місця події зник у невідомому напрямку.
1.3. Посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину, наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
2.2. Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити.
2.3. Підозрюваний у судовому засіданні визнав свою вину, вказав, що зброю знайшов та зберігав у сейфі. Просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
2.4. Захисник у судовому засіданні, посилаючись відсутність ризиків, на які вказували слідчий та прокурор, наявність у підозрюваного хворої матері, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
ІІІ. НОРМИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА (КПК України)
3.1. Згідно із частиною 1 статті 176 КПК запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
3.2. Відповідно до частини 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
3.3. За змістом частини 2 статті 177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
3.4. Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.
3.5. Відповідно до частини 4 статті 183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: […] 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.
3.6. Згідно із частиною 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним […] кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ
(А) Перевірка законності затримання особи
4.1. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вступна частина пункту 3 статті 5 Європейської конвенції з прав людини має на меті забезпечення негайного і автоматичного судового контролю за затриманням, яке здійснюється поліцейським або адміністративним органом відповідно до положень підпункту «с» пункту 1 цієї статті («Де Йонг, Балже і Ван ден Брінк проти Нідерландів» (De Jong, Baljet and Van den Brink v. the Netherlands), 1984, § 51; «Аквіліна проти Мальти» (Aquilina v. Malta) [ВП], 1999, §§ 48-49).
4.2. Судовий контроль стосовно тримання під вартою повинен бути автоматичним і не може залежати від подання заяви затриманою особою («Маккей проти Сполученого Королівства» (McKay v. The United Kingdom) [ВП], 2006, § 34; «Варга проти Румунії» (Varga v. Romania), 2008, §52; «Віорел Бурзо проти Румунії» (Viorel Burzo v. Romania), 2009, § 107). Така вимога не тільки змінила б суть гарантії, яка передбачена пунктом 3 статті 5 і яка відрізняється від гарантії за пунктом 4 статті 5 Конвенції, що забезпечує право звернутися до суду для перевірки законності затримання. Крім того, втратила б сенс сама мета гарантії, встановленої пунктом 3 статті 5, яка полягає в захисті особистості від свавільного затримання шляхом забезпечення незалежної та ретельної судової перевірки акту позбавлення свободи («Аквіліна проти Мальти» (Aquilina v. Malta) [ВП], 1999, § 49; «Нєдбала проти Польщі» (Niedbala v. Poland), 2000, § 50).
4.3. Для того, щоб тримання під вартою відповідало вимогам законності, воно повинно здійснюватися «відповідно до процедури, встановленої законом». Конвенція містить посилання переважно на національне законодавство, а також, де це доречно, на інші правові стандарти, що підлягають застосуванню, включаючи ті, які входять до сфери міжнародного права («Медвєдєв та інші проти Франції» (Medvedyev and Others v. France) [ВП], §79; «Тоніоло проти Сан-Марино та Італії» (Toniolo v. San Marino and Italy), 2012, § 46; «Айдин Сефа Акай проти Туреччини» (Aydin Sefa Akay v. Turkiye), §§ 115-129) чи європейського права («Пасі проти Бельгії» (Paci v. Belgium), § 64 та «Піроцці проти Бельгії» (Pirozzi v. Belgium), §§ 45-46). У всіх випадках вона встановлює зобов'язання дотримуватися відповідних матеріальних та процесуальних норм (там само).
4.4. Відповідно до частини 1 статті 208 КПК особа, підозрювана у скоєнні злочину, може бути затримана без ухвали слідчого судді лише у визначених законом випадках, а саме:
(1) якщо особу застали під час скоєння злочину або замаху на його вчинення;
(2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець вказав на те, що саме ця особа щойно вчинила цей злочин [...].
4.5. Відповідно до протоколу затримання особи від 24.09.2025 вбачається, що затримання підозрюваного ОСОБА_5 мало місце 24.09.2025 в період часу з 20:40 год. по 21:30 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, а саме у тому, що 23.09.2025 близько 22 год 55 хв. у ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 виник словесний конфлікт з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , та ОСОБА_9 , під час якого у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на вчинення умисного вбивства двох і більше осіб, а саме вище названих людей. З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_5 , використовуючи невстановлену слідством вогнепальну зброю, здійснив декілька прицільних пострілів у вище названих осіб та з місця події зник у невідомому напрямку.
4.6. Ураховуючи, незначний проміжок часу, який пройшов між моментом вчинення злочину та часом затримання ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні вказаного злочину, слідчий суддя вважає, що затримання ОСОБА_5 підпадає під поняття "безпосередньо після вчинення злочину", у зв'язку з чим слідчий суддя вважає, що затримання ОСОБА_5 відповідає вимозі п. 2 ч. 1 ст. 208 КПК.
4.7. Відповідно до протоколу затримання особи від 24.09.2025 затримання ОСОБА_5 відбулося із дотриманням процесуальних прав, передбачених ч. 4 ст. 208 КПК, що ані підозрюваним ОСОБА_5 , ані його захисником у судовому засіданні не заперечувалося.
(Б) Перевірка наявності підстав для застосування запобіжного заходу
4.8. Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя має з'ясувати наявність ряду обставин, передбачених частиною 1 статті 194 КПК, а саме:
(і) Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення
4.9. 25.09.2025 у відповідності до вимог ст.ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
4.10. Національне законодавство не містить визначення поняття обґрунтованої підозри, однак відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
4.11. Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин («Селахаттін Демірташ проти Туреччини (№ 2)» (Selahattin Demirtas v. Turkey (no. 2) [ВП], 2020, § 314; «Ілгар Маммадов проти Азербайджану» (Ilgar Mammadov v. Azerbaijan), 2014, § 88; «Ердагоз проти Туреччини» (Erdagoz v. Turkey), 1997, § 51; «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), 1990, § 32).
4.12. Слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором доведено наявність фактів та обставин, які вказують на те, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані йому злочини, що стверджується: протоколом огляду місця події від 24.09.2025, за адресою: АДРЕСА_2 , де зафіксовано виявлення та вилучення 6-ти стріляних гільз калібру 5,45 мм., змивів з речовини бурого кольору; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де зафіксовано виявлення та вилучення: мисливських набоїв, гладкоствольної мисливської рушниці, деталі автоматичної зброї у вигляді дульного гальма компенсатора; протоколом огляду місця події від 24.09.2025, за адресою: АДРЕСА_3 , де зафіксовано виявлення та вилучення автоматичної зброї «АК-74» з набоями калібру 5,45мм. в кількості 21шт; медичною довідкою № 5466, де зазначено, що ОСОБА_9 встановлено діагноз: відкрите наскрізне вогнепальне кульове поранення м'яких тканин правого стегна; медичною довідкою № 5467, де зазначено, що ОСОБА_10 встановлено діагноз: відкрите наскрізне вогнепальне кульове поранення лівої ступні та вогнепального перелому кісток ступні; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 про те, що у її старшої сестри - ОСОБА_8 23.09.2025 у вечірній час відбулась по телефонному зв'язку словесна перепалка з образами із колишнім чоловіком - ОСОБА_11 , та сестра поскаржилась про це їх батьку- ОСОБА_10 . Вони втрьох поїхали до будинку ОСОБА_5 , і до них вийшов на подвір'я ОСОБА_5 зі зброєю в руках і нічого не пояснюючи, здійснив декілька пострілів та влучив в батька і в неї, а сам втік зі зброєю; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 про те, що 23.09.2025 його старша дочка- ОСОБА_8 поскаржилась йому, що її колишній чоловік- ОСОБА_5 в телефонній бесіді ображає її нецензурними словами. Він зателефонував до нього і попередив, що приїде, щоб розібратись та з'ясувати причини його поведінки і образ відносно дочки ОСОБА_12 . Цього дня, ввечері, він приїхав разом з дочкою ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до подвір'я будинку ОСОБА_5 та коли останній вийшов з під'їзду будинку, то швидко наблизився до них зі зброєю - автоматом Калашнікова, в руках і нічого не пояснюючи почав стріляти, влучив в нього і більш він нічого не пам'ятає, отямився в лікарні. На його думку, причиною такої поведінки ОСОБА_5 є розлади психіки внаслідок участі у війні і отриманих контузій; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 про те, що вона з початку вересня 2025 року вона стало близькою знайомою ОСОБА_15 . Їй було відомо, що він весною 2025 розлучився зі своєю дружиною ОСОБА_12 , оскільки остання йому зраджувала, доки він служив в ЗСУ. 23.09.2025 вона разом з родиною ОСОБА_5 святкували його день народження. Ввечері, цього дня, ОСОБА_5 почала телефонувати колишня дружина- ОСОБА_12 і між ними відбувалась розмова на підвищених тонах. Пізніше дізналась, що він також розмовляв з колишнім тестем- ОСОБА_16 . Про що була розмова їй не відомо. Через декілька хвилин ОСОБА_17 почав йти з квартири. Вона його не пускала, бо не хотіла щоб він з'ясовував відносини з колишнім тестем- ОСОБА_16 . Він її не послухав і пішов на вулицю. Коли він входив з квартири, то в руках у нього була зброя. Де він зберігав і взяв зброю їй не відомо. Вона одягнулась, взулась і попрямувала за ОСОБА_17 , але коли спускалась по східниковому маршу, то уже чула звуки декількох пострілів. Вийшовши з під'їзду, побачила колишнього тестя ОСОБА_18 з своєю дочкою ОСОБА_13 , які мали вогнепальні поранення, що кровоточили. Також була і колишня дружина ОСОБА_19 , яка ушкоджень не мала. ОСОБА_17 зі зброєю втік. Вона надала допомогу ОСОБА_16 та ОСОБА_13 , а саме завезла в лікарню. На її думку колишня дружина- ОСОБА_12 і колишній тесть-Ровшан, спровокували ОСОБА_17 на неправомірну поведінку, знаючи його запальний характер; протоколом допиту свідка ОСОБА_20 про те, що весною 2025 року вона розлучилась з ОСОБА_21 . 23.09.2025 з колишнім чоловіком ОСОБА_5 відбулась розмова під час якої він її ображав. Вона поскаржилась своєму батьку на образи зі сторони колишнього чоловіка. Її батько- ОСОБА_16 зізвонився з ним і домовився, що під'їде до нього додому, щоб з'ясувати відносини з цього приводу. Ввечері цього дня, вона, її батько- ОСОБА_16 та менша сестра - ОСОБА_13 приїхали до ОСОБА_5 . Коли ОСОБА_17 вийшов до них на подвір'я будинку, то в руках у нього була зброя і він нічого не пояснюючи відразу почав стріляти. ОСОБА_17 поранив ї батька і сестра, а сам втік зі зброєю; протокол затримання ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України від 24.09.2025.
(іі) Наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК
4.13. У клопотанні слідчий вказував на існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити спроби 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
4.14. Слідчий суддя враховує, зокрема, початкову стадію досудового розслідування, суть, умисний характер та суспільну небезпеку злочину у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , який вчинений способом, небезпечним для життя потерпілих, що відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі, негативні наслідки вчиненого кримінального правопорушення.
4.15. Слідчий суддя, ураховуючи інші обставини, передбачені статтею 178 КПК, відомості про особу підозрюваного ОСОБА_5 , те, що останній проживає в одному населеному пункті з потерпілими, свідки вказаного кримінального правопорушення перебувають у дружніх, товариських відносинах з підозрюваним, та вважає, що прокурором та слідчим доведено наявність фактів та обставин, які дають достатні підстави вважати наявним на даній стаді розслідування високі ступені ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме можливості підозрюваного вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
(ііі) Можливість застосування альтернативних запобіжних заходів
4.16. На переконання слідчого судді описані у п. 4.15. цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
4.17. Зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, з урахуванням особистих характеристик підозрюваного, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного ОСОБА_5 слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою (строком, що не перевищує 60 днів, починаючи обрахунок з часу фактичного затримання), оскільки застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню.
4.18. Ураховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у завданні тілесних ушкоджень небезпечних для життя потерпілих, наявність високого ступеня ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК, ураховуючи особу підозрюваного та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК, слідчий суддя на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК вважає за необхідне не визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки такий запобіжний захід не зможе запобігти спробам реалізувати існуючи ризики і гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира
1. Клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_4 , задовольнити.
2. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 23 листопада 2025 року без визначення розміру застави.
3. Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_22