Справа № 296/6695/23
6/296/115/25
Іменем України
30 вересня 2025 рокум. Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі
головуючої судді Пилипюк Лілії Миколаївни,
за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,
стягувача ОСОБА_1 ,
розглянувши заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,
19 червня 2025 року ОСОБА_2 звернулась до Корольовського районного суду міста Житомира із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого у справі № 296/6695/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою внучкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про захист прав та інтересів малолітньої дитини та усунення перешкод у вихованні дитини.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 червня 2025 року головуючим суддею у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню визначено суддю Корольовського районного суду міста Житомира Петровську М. В.
Ухвалою від 15 липня 2025 року суддя Петровська М. В. заявила та задовольнила самовідвід у цій справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2025 року головуючим суддею у справі за заявою ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню визначено суддю Корольовського районного суду міста Житомира Пилипюк Л. М.
Ухвалою судді Корольовського районного суду міста Житомира від 18 липня 2025 року заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню прийнято до провадження та призначено судове засідання.
Заява ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню обґрунтована тим, що 20 березня 2025 року Корольовським районним судом міста Житомира стягувачу Силіній О. Л. видано виконавчий документ в справі № 296/6695/23 щодо зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з малолітньою внучкою ОСОБА_4 , 2019 року народження, шляхом визначення способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_4 , встановлення зустрічей кожної першої та третьої неділі місяця з 12:00 до 14:00 години за участю матері ОСОБА_2 або батька ОСОБА_3 , або обох батьків, на нейтральній території у місті Житомирі в місцях, які відповідають віковій категорії дитини, з можливістю зміни графіку зустрічей за домовленістю сторін та стану здоров'я дитини.
На підставі вищевказаного виконавчого листа постановою державного виконавця Корольовського ВДВС у місті Житомирі від 22 травня 2025 року відкрито виконавче провадження № 78147261.
Заявник зазначає, що вона не має можливості виконувати рішення суду, яке ухвалене в справі № 296/6695/23, оскільки вона та її малолітня дочка ОСОБА_5 покинули місце проживання в місті Житомирі з грудня 2024 року та тимчасово переїхали до міста Чернівці. На думку заявника, ОСОБА_1 вимагає двогодинної зустрічі два рази на місяць з малолітньою внучкою всупереч інтересам дитини, створюючи для неї реальну загрозу для життя і здоров'я, адже під час восьмигодинного проїзду з міста Чернівці до міста Житомира автобусом дитина наражається на небезпеку, пов'язану з воєнним станом в Україні. Воєнний стан в Україні супроводжується щоденними повітряними тривогами в місті Житомирі та відповідними негативними наслідками, що не залежить від сторін виконавчого провадження, а тому такі обставини є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. ОСОБА_2 як матір дитини зобов'язана виконувати свій обов'язок щодо забезпечення дитині безпечних умов проживання, в зв'язку з чим тимчасово виїхала з небезпечного місця проживання до іншого міста, де, на її думку, існує безпечний простір для розвитку дитини. Відсутність боржника та дитини у місці виконання судового рішення також є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Заявник додає, що проїзд міжміським автобусом з міста Чернівці до міста Житомира займає майже 10 годин. З урахуванням віку дитини такі систематичні поїздки неможливі. Крім того, вартість проїзду для неї та дитини в одну сторону становить 2 000 гривень, які ОСОБА_1 не має наміру компенсувати.
На підставі наведеного ОСОБА_2 просить визнати виконавчий лист, виданий 20 березня 2025 року Корольовським районним судом міста Житомира у справі № 296/6695/23, таким, що не підлягає виконанню.
29 червня 2025 року до суду від стягувача ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Стягувач зазначає, що ОСОБА_2 не зазначила жодної із встановлених ст. 432 ЦПК України підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Вимоги боржника ОСОБА_2 є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам закону. На думку ОСОБА_1 , вимоги заяви спрямовані на уникнення обов'язку виконання рішення суду, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання. На підставі наведеного стягувач ОСОБА_1 просить в задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню відмовити.
Представник заявника ОСОБА_6 , беручи участь у судовому засіданні 29 серпня 2025 року, вимоги заяви підтримала, суду пояснила, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їхня малолітня дитина ОСОБА_7 наразі тимчасово проживають у місті Чернівці та не можуть з об'єктивних причин виконувати рішення суду щодо забезпечення побачень ОСОБА_1 з онучкою. Їхній від'їзд з постійного місця проживання зумовлений необхідністю забезпечити дитині безпечне середовище, адже місто Житомир та його околиці під час воєнного стану були небезпечними для них та дитини. Постійні повітряні тривоги негативно впливали на здоров'я дитини. За їхнім постійним місцем проживання не було належного укриття, що зумовило необхідність тимчасово переїхати до іншого більш безпечного міста. Саме діючий в Україні воєнний стан є тією об'єктивною та непереборною обставиною, яка унеможливлює виконання рішення суду, а тому така обставина є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
У судове засідання, призначене на 30 вересня 2025 року заявник ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 не з'явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Стягувач ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню заперечила та просила в задоволенні такої заяви відмовити. Стягувач пояснила, що ОСОБА_2 та дитина ОСОБА_7 продовжують проживати в місті Житомирі, а тому аргументи заяви про фактичне місце проживання в місті Чернівці не відповідають дійсності. Формально рішення суду боржники виконують, вони з'являються на організовані державним виконавцем зустрічі для її побачень з внучкою, однак дитина відмовляється спілкуватися з нею. На думку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не бажає виконувати рішення суду.
Представник органу опіки та піклування - виконавчого комітету Житомирської міської ради в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Представник Корольовського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з'явився, попередньо заявив про розгляд справи без його участі.
Заслухавши доводи та аргументи учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Установлено, що рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 11 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з малолітньою внучкою ОСОБА_7 , 2019 року народження, шляхом визначення способу участі ОСОБА_1 , у спілкуванні та вихованні онуки. Встановлено зустрічі кожної першої та третьої неділі місяця з 11:00 год до 14:00 год. за участю матері або батька дитини, або обох батьків, за адресою місця проживання ОСОБА_1 або на нейтральній території у місті Житомирі в місцях, які відповідають віковій категорії дитини, з можливістю зміни графіку зустрічей за домовленістю сторін та стану здоров'я дитини. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року вищевказане рішення Корольовського районного суду міста Житомира змінено, зокрема, змінено спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні із малолітньою внучкою ОСОБА_7 , 2019 року народження, ухвалено: встановити ОСОБА_1 зустріч кожної першої та третьої неділі місяця із 12:00 години до 14:00 години за участю матері ОСОБА_2 або батька дитини ОСОБА_3 , або обох батьків, на нейтральній території у місті Житомирі у місцях, які відповідають віковій категорії дитини, з можливістю зміни графіку зустрічей за домовленістю сторін та стану здоров'я дитини.
20 березня 2025 року Корольовським районним судом міста Житомира видано виконавчий лист у справі № 296/6695/23 щодо зобов'язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з малолітньою внучкою ОСОБА_4 , 2019 року народження, шляхом визначення способу участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні ОСОБА_4 , встановивши зустрічі кожної першої та третьої неділі місяця із 12:00 години до 14:00 години за участю матері ОСОБА_2 або батька дитини ОСОБА_3 , або обох батьків, на нейтральній території у місті Житомирі у місцях, які відповідають віковій категорії дитини, з можливістю зміни графіку зустрічей за домовленістю сторін та стану здоров'я дитини.
Постановою головного державного виконавця Корольовського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Осіпчук І. В. від 22 травня 2025 року відкрито виконавче провадження № 7814761 щодо примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. Боржником у виконавчому провадженні № 7814761 є ОСОБА_2 , а стягувачем - ОСОБА_1 .
Постановою головного державного виконавця Корольовського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Осіпчук І. В. від 29 травня 2025 року у виконавчому провадженні № 7814761 зупинено вчинення виконавчих дій на підставі ухвали Корольовського районного суду міста Житомира від 03 квітня 2025 року про відстрочення виконання рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 11 червня 2024 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року в справі № 296/6695/23.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 червня 2025 року ухвалу Корольовського районного суду міста Житомира від 03 квітня 2025 року про відстрочення виконання рішення суду скасовано, в задоволенні заяви ОСОБА_2 ОСОБА_2 про відстрочення виконання рішення суду в справі № 296/6695/23 відмовлено.
Постановою головного державного виконавця Корольовського ВДВС у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Осіпчук І. В. від 19 червня 2025 року поновлено виконавче провадження № 7814761 щодо примусового виконання рішення суду в справі № 296/6695/23.
З копії акту державного виконавця від «06 червня 2025 року» (ВП № 7814761) встановлено, що 06 липня 2025 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1 , на дитячий майданчик біля 1-го під'їзду будинку, для вчинення виконавчих дій. Зустріч ОСОБА_1 з внучкою ОСОБА_5 , 2019 року народження, розпочалась о 12 год. При зустрічі ОСОБА_1 з внучкою постійно знаходилась матір дитини ОСОБА_2 . Бабуся ОСОБА_1 спілкувалась з онукою під час перебування на дитячому майданчику та під час гри дитини. В ході виконання рішення суду ОСОБА_1 прийняла рішення змінити місце зустрічі на дитячий майданчик біля 2-го під'їзду будинку по АДРЕСА_1 . О 12:47 год зустріч закінчилась у зв'язку з бажанням дитини поїхати додому.
Судом досліджено копію акту державного виконавця від 20 липня 2025 року (ВП № 7814761), з якого встановлено, що зустріч ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_5 розпочалась о 12:00 год біля 2-го під'їзду будинку по АДРЕСА_1 . При зустрічі був присутній психолог. Дитина виявила бажання поїхати додому. Зустріч завершилась о 12:39 год.
З копії акту державного виконавця від 03 серпня 2025 року (ВП № 7814761) встановлено, що державний виконавець здійснив вихід за адресою: АДРЕСА_1 ДРЦ «Країна мрій» для вчинення виконавчих дій щодо побачення ОСОБА_1 з внучкою. Вхід до ДРЦ «Країна мрій» для дитини у вихідний день становить 420 гривень. Строни виконавчого провадження відмовились оплатити вхід дитини до центру. Дитина на контакт з бабусею ОСОБА_1 не пішла. Побачення розпочалось о 12:00 год та закінчилось о 12:37 год.
Копією акту державного виконавця від 21 вересня 2025 року (ВП № 7814761) підтверджено, що 21 вересня 2025 року державний виконавець здійснив вихід за адресою: м. Житомир, вул. Старий бульвар, район парку (дитячий майданчик біля мосту) для вчинення виконавчих дій. Побачення ОСОБА_1 з внучкою розпочалось о 12:00 год., однак дитина ОСОБА_4 на контакт з бабусею ОСОБА_1 не пішла, спілкуватися не хотіла, боялася, висловлювала бажання поїхати додому.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення (ст. 129 Конституції України).
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у ч. 1 ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Згідно з прецендентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (Shmalko v. Ukraine, № 60750/00, § 43).
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 431 ЦПК).
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Звертаючись до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, ОСОБА_2 покликається на ст. 432 ЦПК України та вказує на існування «інших причин», оскільки в Україні введено воєнний стан та вона разом із малолітньою дочкою ОСОБА_5 виїхали за межі Житомирської області та наразі проживають у місті Чернівці.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дія якого продовжена до теперішнього часу.
Суд ураховує, що воєнний стан введено на всій території України. Безпекова ситуація наразі є складною на всій території України. Також суд ураховує, що заявник, покликаючись на обставину зміни місця проживання, не надала жодного доказу того, що вона та її малолітня дитина ОСОБА_5 дійсно проживають в місті Чернівці (докази адреси місця проживання, відвідування дитиною навчального закладу тощо).При цьому, воєнний стан введений на всій території України, в тому числі і в Чернівецькій області, а тому немає підстав стверджувати, що перебування дитини в місті Чернівці є запорукою її безпеки, пов'язаної зі збройною агресією російської федерації проти України.
Тимчасова зміна боржником місця проживання не може бути підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Досліджені матеріали справи переконливо свідчать, що боржник ОСОБА_2 вживає заходи для виконання рішення суду, з'являється разом з дитиною на організовані державним виконавцем зустрічі ОСОБА_1 з онучкою. А тому, суд відхиляє доводи заявника про те, що вона не має можливості виконувати рішення суду з об'єктивних причин.
Надаючи оцінку обґрунтованості вимог заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд має ураховувати, що відповідні процесуальні заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення.
Задоволення заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню фактично матиме наслідком звільнення боржника від обов'язку виконувати рішення суду, яке набрало законної сили. Такі наслідки розгляду заяви суперечитимуть основним засадам судочинства, які визначені ст. 129 Конституції України, зокрема, порушуватимуть принцип обов'язковості рішення суду.
У випадку набрання рішенням суду законної сили, яким визначено триваюче зобов'язання, та в разі якщо в ході виконання такого рішення суду зміняться обставини, що впливають на обсяг обов'язку боржника чи припинення такого обов'язку, то кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати захисту чи усунення порушень своїх прав.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 932/665/20, у разі зміни обставин, наприклад, пов'язаних із віком дитини, як мати дитини, так і батько не позбавлені можливості звернутися з позовом про зміну способу участі у вихованні дитини, який визначений рішенням суду.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення у справах Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).
Підсумовуючи, суд зазначає, що боржник ОСОБА_2 не довела обставин, які б стосувалися питань виконання судового рішення та виконавчого документа, урегульованих ст.432 ЦПК України, у справі відсутні докази помилковості видачі виконавчого листа, невідповідності його змісту, формі, реквізитам такого документа, відсутності обов'язку боржника у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою. А тому, суд не вбачає підстав для визнання виконавчого листа, який виданий Корольовським районним судом міста Житомира у справі № 296/6695/23, таким, що не підлягає виконанню. З наведених мотивів суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в справі № 296/6695/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні з малолітньою внучкою та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - виконавчий комітет Житомирської міської ради як орган опіки та піклування, про захист прав та інтересів малолітньої дитини та усунення перешкод у вихованні дитини.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складання повного тексту ухвали - 06 жовтня 2025 року.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК