Справа № 296/6840/25
2/296/2787/25
(заочне)
01 жовтня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира
в складі: головуючого - судді Пилипюк Л. М.
за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії,
23 червня 2025 року представник КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради Дубравська О. І. звернулася до Корольовського районного суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії.
Позов обґрунтовано тим, що КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради надає послуги з централізованого опалення відповідно до умов, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання» та «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 і «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 є споживачами послуг централізованого опалення та постачання теплової енергії, що надаються КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, вказана квартира належить відповідачам на праві приватної спільної часткової власності, а саме по 1/2 частини квартири. Свого обов'язку по оплаті житлово-комунальних послуг відповідачі належним чином не виконували, а тому за період 01 вересня 2012 року по 01 травня 2025 року в них утворилась заборгованість в розмірі 40 007,44 гривень, що підтверджується відповідним розрахунком.
КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради неодноразово повідомляло відповідачів про наявність заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії шляхом розміщення відповідної інформації у квитанціях про оплату комунальної послуги.
На підставі наведеного представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 40 007,44 гривень, а також 3 028 гривень витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою судді від 03 липня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідачі у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подали.
Представник позивача КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради Дубравська О. І. в судове засідання не з'явилася, заявою від 30 вересня 2025 року просить розгляд справи проводити без її участі. У вказаній заяві представник позивача також зазначає, що вона підтримує позовні вимоги та надає згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи. Відповідачам копія ухвали про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатками, а також судові повістки були надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України. Однак, відповідні поштові відправлення повернулись на адресу суду неврученим відповідачам з відміткою пошти про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». А тому, відповідно до змісту п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідачі вважаються такими, що отримали судову повістку. Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
За наявності всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради надає послуги з централізованого опалення у м. Житомирі, в тому числі до помешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 22 травня 2025 року підтверджено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить відповідачам на праві спільної часткової власності, а саме по частці квартири.
Відповідно відомостей відділу обліку та мотіронигу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з представленого позивачем розрахунку заборгованості відповідачі не в повному обсязі виконували зобов'язання щодо оплати вартості наданих комунальних послуг з централізованого опалення, постачання теплової енергії, у зв'язку з чим за період 01 вересня 2012 року по 01 травня 2025 року в них утворилась заборгованість в розмірі 40 007,44 гривень.
Вказаний розрахунок заборгованості відповідачі належними доказами не спростували та не вказали аргументів, які б могли поставити під об'єктивний сумнів правильність проведених нарахувань.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Перелік житлово-комунальних послуг визначений ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (п. 2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг.
Зокрема, правом споживача є одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), а обов'язком - оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Обов'язком виконавця, зокрема, є забезпечення своєчасності надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів (п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Частинами другою, третьою та п'ятою статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно зі ст. 64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються на рівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»).
Згідно з ч. ч. 1, 4 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.
Відповідно до ст. 359 Цивільного кодексу України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 322 Цивільного кодексу України «Тягар утримання майна» встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).
Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов'язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.
Якщо хтось зі співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 13 березня 2019 року у справі №521/3743/17-ц, від 19 серпня 2020 року у справі №703/2200/15-ц, від 15 квітня 2021 року у справі №638/5001/17.
Суд ураховує, що відповідачі є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в яку КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради надає послуги постачання теплової енергії.
Таким чином, кожен з відповідачів відповідно до своєї частки (1/2) у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь в утриманні належної частки квартири, в тому числі сплачувати вартість наданих комунальних послуг.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з відповідачів слід стягнути на користь позивача встановлену суму заборгованості за надані комунальні послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії.
Розподіл судових витрат.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
Таким чином, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 слід стягнути на користь позивача по 1 514 гривень судового збору з кожного.
На підставі ст. ст. 64, 67, 68 ЖК УРСР, ст. ст. 11, 509, 526, 625 ЦК України, ст. ст. 7, 8, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 20 003 (двадцять тисяч три) гривні 72 копійки заборгованості за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії, а також 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради 20 003 (двадцять тисяч три) гривні 72 копійки заборгованості за послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії, а також 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Корольовським районним судом міста Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Виконання рішення суду слід провадити з урахуванням положень Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX.
Позивач: Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго», код ЄДРПОУ35343771, адреса: м. Житомир, вул. Київська, 48.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 06 жовтня 2025 року.
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК