Справа № 296/10956/25
1-кс/296/4891/25
Іменем України
01 жовтня 2025 рокум. Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Киянка Звягельського району Житомирської області, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому
обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України у кримінальному провадженні №12024060000000581 від 24.08.2024, -
До слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні №12024060000000581 від 24.08.2024 року за ч. 4 ст. 189 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави.
В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що СУ ГУНП в Житомирській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні №12024060000000581 від 24.08.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 189 КК України.
Слідством встановлено, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради. національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого продовжувався відповідними Указами Президента України.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, однак не пізніше 22.08.2024, у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , виник злочинний умисел, спрямований на вимагання грошових коштів у потерпілого ОСОБА_7 .
З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , 22.08.2024 близько 16 год 45 хв на автомобілі марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 прибули за адресою: м. Житомир, вул. Небесної Сотні, 74, підійшли та сіли до автомобіля марки «Mercedes-Benz Vito 220 CDI», д.н.з. НОМЕР_2 , де перебував потерпілий ОСОБА_7 та безпідставно висловили йому вимогу у щомісячній передачі їм грошових коштів, а також погрози застосування насильства, у випадку їх несплати.
В подальшому потерпілий ОСОБА_7 , реально сприймаючи погрози застосування насильства з боку ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а також побоюючись за своє життя і здоров'я, під приводом необхідності взяти свої цигарки, які начебто залишились в автомобілі таксі - «Toyota Prius», д.н.з. НОМЕР_3 , на якому він прибув у вищевказане місце, сів до зазначеного автомобіля та сказав водію їхати в напрямку відділу поліції.
У свою чергу, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, на автомобілі марки «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 почали переслідувати автомобіль, на якому рухався потерпілий та який зупинився на червоний сигнал світлофору на перехресті вулиць Степана Бандери та Покровської в м. Житомирі. Надалі, ОСОБА_4 , діючи в межах спільного із ОСОБА_6 злочинного умислу, підійшов до вказаного автомобіля та силоміць витягнув з нього потерпілого. В свою чергу, ОСОБА_7 вирвався та почав тікати по вул. Степана Бандери в напрямку вулиці Небесної Сотні, однак ОСОБА_4 , продовжуючи свої злочинні дії, наздогнав його, наніс 1 удар кулаком правої руки в область обличчя та почав силоміць супроводжувати в напрямку автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 , чим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на обличчі, синців та садна на лівій верхній кінцівці, що відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Після цього, з огляду на появу сторонніх осіб, ОСОБА_4 сів до автомобіля «Toyota Land Cruiser Prado», д.н.з. НОМЕР_1 та разом із ОСОБА_6 місце вчинення злочину залишили.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у вимаганні чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, кваліфіковано за ч. 4 ст. 189 КК України та 04.06.2025 йому повідомлено про підозру.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.06.2025 до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою слідчого судді того ж суду від 08.08.2025 продовжено до 07.10.2025.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Киянка Ємільчинського (нині Звягельського) району Житомирської області, громадянина України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , 30.06.2025 направлено до Богунського районного суду м. Житомира.
Оскільки підготовче судове засідання наразі не проведено (копії журналу судового засідання додаються) та призначене на 08.10.2025, а дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спливає 07.10.2025 слідчий звертається з цим клопотанням до слідчого судді .
Поряд з наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, орган досудового розслідування вважає, що у кримінальному провадженні продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обумовлюють необхідність продовження застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий та прокурор під час судового розгляду клопотання повністю підтримали та просили задовільнити з мотивів та підстав, що в ньому вказані .
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 , заперечували проти задоволення клопотання та просили слідчого суддю пом'якшити запобіжний захід та визначити заставу або змінити на цілодобовий домашній арешт. Підозрюваний вказав, що він взагалі не причетний до кримінального правоплорушення та не розуміє чому його обвинувачують, а тому має намір довести свою невинуватість в суді.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання, та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов наступного.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
За правилами ч.4 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Так ч.1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час судового розгляду встановлено, СУ ГУНП в Житомирській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000581 від 24.08.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 4 ст. 189 КК України.
Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у вимаганні чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, кваліфіковано за ч. 4 ст. 189 КК України та 04.06.2025 йому повідомлено про підозру.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 10.06.2025 підозрюваному застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою слідчого судді того ж суду від 08.08.2025 останній раз продовжено до 07.10.2025.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.06.2025 направлено до Богунського районного суду м. Житомира.
Підготовче судове засідання наразі не проведено (копії журналу судового засідання додаються) та призначене на 08.10.2025, а дія запобіжного заходу спливає 07.10.2025.
За приписами ч.6 ст.199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Підставою застосування запобіжного заходу стала обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень та наявність ризиків передбачених пунктами 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК
З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, є обгрунтованою "поза розумним сумнівом" та підтверджується:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.08.2024;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 24.08.2024;
- протоколом огляду предмету - оптичного диску від 24.08.2024;
- висновком експерта №1396 від 27.08.2024;
- протоколом огляду предмету - оптичного диску від 27.08.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.08.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 04.09.2024;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 11.03.2024;
- протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 26.05.2025;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.05.2025;
- висновком експерта №1046 від 29.05.2025;
- протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 30.05.2025;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 10.06.2025.
Щодо ризиків на які посилається прокурор.
У поданому клопотанні слідчий вказав на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного ОСОБА_4
- переховуватися від органів досудового розслідування або суду;
-незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- вчинення інших кримінальних правопорушень.
Щодо можливості переховування (ризик передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України)
Слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою ( на що також посилався захисник під час розгляду даного клопотання) , проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії особливо тяжких злочинів (ч. 4 ст. 189 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна).
Усвідомлюючи яке покарання він може понести, ОСОБА_4 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування чи суду і цей ризик є доволі високим з огляду на той факт, що обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків.
ОСОБА_4 не одружений, утриманців не має, є військовослужбовцем та перебуває в СЗЧ, раніше судимий.
Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя вважає таким що продовжує існувати.
Зокрема ОСОБА_4 перебуваючи на волі, з урахуванням його повного ознайомлення з усіма матеріалами кримінального провадження, в тому числі адресами проживання учасників, матиме реальну можливість незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, у тому числі й шляхом погроз, залякування та шантажу з метою примушення до зміни показань або відмови від їх надання.
Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України також знайов своє підтвердження оскільки ОСОБА_4 був неодноразово засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, а саме 18.04.2016 Ємільчинським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 286 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, в подальшому 30.01.2017 ухвалою Богунського районного суду м. Житомира звільнення від відбування покарання скасовано та його направлено до місць позбавлення волі для відбування покарання. Також 06.08.2024 Ємільчинським районним судом Житомирської області обвинуваченого засуджено за ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 296 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_7 , вчинене лише через 2 тижні після його засудження 06.08.2024 де йому визначено іспитовий строк.
Отже принамні станом на 01.10.2025 продовжують існувати ризики передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому їх достатньо обгрунтувати, а не констатувати чи довести фактично.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання також врахував: вік підозрюваного - молодий чоловік 29 років, без вад здоров'я чи наявності тіжких хвороб що не дозволяяють утримання в умовах СІЗО; соціальний статус - неодружений, дітей чи утриманців нема; раніше судимий.
Все це в своїй сукупності дозволяє слідчому судді прийти до висновку, що слідчим та прокурором доведено слідчому судді, що наразі продовження утримання ОСОБА_4 саме під вартою є виправданим та жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатен запобігти ризикам, що продовжують існувати, а тому клопотання прокурора слід задовільнитита та продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, тобто до 29.11.2025 року включно.
Щодо альтернативного запобіжного заходу - застави.
За приписами ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Також, враховуючи вимоги п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначити розмір застави, оскільки підозрюваний підозрюється у вчиненні злочину вчиненого із застосуванням насильства відносно потерпілого ОСОБА_7 тому заставу слідчий суддя вважає за необхідне не визначати.
Також слідчий суддя відхиляє можливість задоволення клопотання сторони захисту про пом'якшення запобіжного заходу, оскільки навіть цілодобовий домашній арешт не здатен запобігти тим ризикам, що існують.
Керуючись статтями 176-178, 182, 183, 184, 193-194, 196-197, 199, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України у кримінальному провадженні №12024060000000581 від 24.08.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 29.11.2025 включно, без визначення розміру застави.
В задоволенні клопотань сторони захисту про пом'якшення запобіжного заходу - відмовити
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст ухвали оголошено 03.10.2025 о 13-50 годині
Слідчий суддя ОСОБА_1