Справа № 296/1352/25
1-кс/296/612/25
Іменем України
14 лютого 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власника майна ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, -
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , у лютому 2025р. звернувся до Корольовського районного суду з клопотанням про скасування арешту.
Обґрунтовуючи подане клопотання, ОСОБА_3 вказав, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду від 09.12.2024р. у справі №296/10289/24 клопотання слідчого у кримінальному провадженні начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_5 задоволено. Накладено арешт на майно, яке вилучено на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у якому проживає ОСОБА_6 , а саме на: відеореєстратор камер спостереження «HIKVISION»; грошові кошти в сумі 3000 доларів США номіналом купюр по 100 доларів США.
Представник власника майна зазначає, що грошові кошти в сумі 3000 доларів США є власністю та заощадженням ОСОБА_4 , яка залишила їх на зберігання ОСОБА_7 , на час її поїздки до Польщі.
Адвокат вважає, що арешт накладений на грошові кошти в сумі 3000 доларів США підлягає скасуванню, оскільки такий накладено необгрунтовано.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вказав, що арешт на грошові кошти в сумі 3000 доларів США накладено необгрунтовано.
Прокурор ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання. Вказав, що під час проведення обшуку ОСОБА_7 підтвердив, що грошові кошти належать йому. Номери та серії на купюрах послідовні, що вказує на те, що вони отримані через обмінник. Сума неправомірної вигоди становить 26000 дол. США, які були розділені між співучасниками.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч.1 ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Житомирській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42024060000000062 від 11.10.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 09.12.2024р. у справі №296/10289/24 клопотання начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_5 задоволено. Накладено арешт на майно, яке вилучено на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , у якому проживає ОСОБА_6 , а саме на: відеореєстратор камер спостереження «HIKVISION»; грошові кошти в сумі 3000 доларів США номіналом купюр по 100 доларів США.
Слідчий суддя, приймаючи рішення про арешт майна, дійшов висновку, про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання про арешт майна з метою збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.
Суд приймає до уваги доводи прокурора відносно того, що під час проведення обшуку за адресою: м. Житомир, вул. Паркова, 12, ОСОБА_6 підтвердив, що грошові кошти в сумі 3000 доларів США належать йому.
Також, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, беззаперечних доказів на підтвердження того, що грошові кошти в сумі 3000 доларів США вилучені за адресою: АДРЕСА_1 , належать ОСОБА_4 суду не надано.
Разом з тим, беручи до уваги мету накладеного арешту та виходячи з тієї обставини, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000445 від 28.05.2024 на час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 триває, слідчий суддя дійшов до висновку, що потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на зазначене майно, наразі не відпала, а такий ступінь втручання у права власника майна є пропорційним із завданнями кримінального провадження.
Підсумовуючи вищевказане, слідчий суддя вважає, що доводи, наведені заявником у клопотанні, не можуть слугувати підставою, у розмінні абз.2 ч.1 ст.174 КПК України, для скасування арешту, в зв'язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 170 - 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1