Справа № 296/3895/25
1-кс/296/1919/25
Іменем України
21 квітня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власника майна, адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна,-
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , у квітні 2025р. звернувся до Корольовського районного суду з клопотанням про скасування арешту майна.
Обґрунтовуючи подане клопотання, ОСОБА_3 вказав, що ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду від 12.12.2024р. у справі №296/11204/24 клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_5 про арешт майна задоволено. Накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку 29.11.2024р. за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: грошові кошти в сумі 20 000 дол. США.
Адвокат вважає, що арешт на грошові кошти в частині 10000 дол. США, власником яких є ОСОБА_4 , підлягає скасуванню, оскільки потреба в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала. Крім того, з часу накладення арешту на вказані грошові кошти не було проведено слідчих дій для встановлення джерела походження, а також не доведено, що дані кошти отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, не містять слідів злочину та не були предметом хабаря.
Окрім того, вищезазначені грошові кошти необхідні ОСОБА_4 для проходження лікування. Враховуючи зазначене, ОСОБА_3 просить вимоги клопотання задовольнити.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання та просив їх задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно ч.1 ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Житомирській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024060000000794 від 22.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 12.12.2024р. у справі №296/11204/24 клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України задовольнити. Накладено арешт на майно, вилучене під час обшуку 29.11.2024 за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) дол. США.
Слідчий суддя, приймаючи рішення про арешт майна, дійшов висновку, що слідчим доведено наявність підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК для арешту грошових коштів, вилучених за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні №12024060000000794.
Ухвала слідчого судді Корольовського районного суду від 06.09.2024р. у справі №296/11204/24, якою клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_5 задоволено та накладено арешт на вищезазначені грошові кошти була предметом розгляду судом апеляційної інстанції та залишена без змін.
Слідчий суддя приймає до уваги доводи прокурора відносно того, що грошові кошти, є предметом злочину та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Аналіз матеріалів клопотання свідчить про відсутність доказів того, що в подальшому застосуванні арешту майна відпали потреби.
Разом з тим, беручи до уваги мету накладеного арешту та виходячи з тієї обставини, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024060000000794 від 22.10.2024 на час розгляду клопотання адвоката ОСОБА_3 триває, слідчий суддя дійшов до висновку, що потреба у подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на зазначене майно, наразі не відпала, а такий ступінь втручання у права власника майна є пропорційним із завданнями кримінального провадження.
Підсумовуючи вищевказане, слідчий суддя вважає, що доводи, наведені заявником у клопотанні, не можуть слугувати підставою, у розмінні абз.2 ч.1 ст.174 КПК України, для скасування арешту, в зв'язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 170 - 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текс ухвали оголошено 03.12.2024р. о 14:00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1