Справа № 276/1568/25
Провадження по справі №2-о/276/97/25
06 жовтня 2025 року селище Хорошів
Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Семенюка А.С.,
при секретарі судового засідання Дашенко Д.А.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Хорошів цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Новоборівська селищна рада, про встановлення факту постійного спільного проживання однією сім'єю, -
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити юридичний факт, що вона та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживали однією сім'єю з 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після смерті якого відкрилася спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) із земель колишнього КСП «Світанок» на території Рижанської сільської ради, що підтверджується сертифікатом серії ЖТ № 0177016.
Заявниця вказує, що ОСОБА_2 тривалий час проживав у цивільному шлюбі з її матір'ю, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті матері, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та неможливістю самостійно себе обслуговувати, ОСОБА_2 у 2005 році переїхав на постійне проживання до домогосподарства заявниці в с. Небіж. З того часу і до дня його смерті заявниця повністю опікувалася ним: забезпечувала належні побутові умови, вела спільне господарство, дбала про харчування, супроводжувала до медичних закладів та купувала ліки. Заявниця стверджує, що між нею та померлим склалися теплі, довірливі та родинні стосунки, як між дочкою та вітчимом. Вони були пов'язані спільним побутом та вели спільне господарство, що свідчить про проживання однією сім'єю.
29 серпня 2025 року заявниця звернулася до приватного нотаріуса з метою оформлення спадкових прав, однак отримала роз'яснення № 210 від 27 серпня 2025 року, в якому їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документів, що підтверджують родинні відносини зі спадкодавцем, та рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту проживання однією сім'єю.
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, що свідчить про відсутність інших спадкоємців, які б заявили свої права на спадщину. Встановлення зазначеного факту необхідне заявниці для реалізації її спадкових прав як спадкоємиці четвертої черги за законом.
У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала викладені у заяві вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні викладеним у заяві.
Представник заінтересованої особи - Новоборівської селищної ради - у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи рада була повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Заяв, клопотань чи заперечень проти заяви від заінтересованої особи до суду не надходило. Відсутність заперечень з боку органу місцевого самоврядування, який у разі визнання спадщини відумерлою мав би право на це майно, додатково свідчить про відсутність спору щодо прав заявниці.
02.10.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та враховуючи складність справи, на підставі абз.2 ч.1 ст.244 ЦК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 06.10.2025.
Суд, заслухавши пояснення заявниці, дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
Встановлені судом фактичні обставини справи
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Небіж Житомирського району Житомирської області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 03 жовтня 2011 року виконавчим комітетом Рижанської сільської ради видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 . Днем відкриття спадщини є день смерті спадкодавця, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з листом Відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Житомирській області № 2332/35-25 від 31 липня 2025 року, ОСОБА_2 значиться у списку громадян-членів КСП «Світанок» і на його ім'я 11 березня 1997 року зареєстровано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0177016. Таким чином, до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 входить право на зазначену земельну частку (пай).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Хорошівської селищної ради № 652 від 19 серпня 2025 року, спадкодавець ОСОБА_2 на день смерті був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, згідно з довідкою виконавчого комітету Хорошівської селищної ради № 653 від 19 серпня 2025 року, ОСОБА_2 фактично з 2005 року і до дня смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) постійно проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , згідно з витягом з Реєстру територіальної громади, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 12 листопада 2003 року.
Факт спільного проживання заявниці та спадкодавця, ведення ними спільного господарства, наявності спільного побуту та взаємної турботи підтверджується також показаннями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , допитаних у судовому засіданні, які є несуперечливими, послідовними та узгоджуються між собою та з іншими матеріалами справи. Свідки, які є сусідами та односельцями заявниці, підтвердили, що ОСОБА_2 переїхав жити до ОСОБА_1 приблизно у 2005 році після смерті її матері та проживав там постійно до самої смерті. Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, разом харчувалися. Заявниця доглядала за ним, оскільки він мав проблеми зі здоров'ям. Усі в селі сприймали їх як одну сім'ю.
Про наявність між заявницею та померлим довірливих родинних стосунків свідчить і той факт, що у заявниці зберігаються оригінали особистих документів ОСОБА_2 , а саме: свідоцтво про закінчення допоміжної школи та свідоцтво № НОМЕР_2 про закінчення курсів бульдозеристів, а також їхні спільні фотознімки, копії яких долучено до матеріалів справи.
Згідно з інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 82347004 від 27 серпня 2025 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося.
Оцінка судом доказів та доводів учасників справи
Суд визнає докази, надані заявницею, належними, допустимими, достовірними та достатніми у їх сукупності для встановлення обставин, що мають значення для справи.
Ключовим доказом є довідка виконавчого комітету Хорошівської селищної ради № 653, яка прямо підтверджує факт постійного фактичного проживання спадкодавця разом із заявницею за вказаною адресою з 2005 року до дня смерті. Цей документ, виданий компетентним органом місцевого самоврядування, має високий ступінь довіри. Розбіжність між місцем реєстрації спадкодавця та місцем його фактичного проживання є поширеним явищем і не спростовує факту їхнього спільного проживання.
Показання свідків доповнюють та деталізують обставини спільного життя, розкриваючи його якісні характеристики, що є необхідним для встановлення факту проживання саме «однією сім'єю». Свідки підтвердили не просто спільне проживання, а наявність спільного побуту, взаємної допомоги та турботи, що відповідає ознакам сім'ї.
Зберігання заявницею особистих документів спадкодавця є вагомим непрямим доказом, що вказує на високий рівень довіри та близькість стосунків, які виходять за межі звичайного догляду чи надання житла. Такі документи, як правило, довіряють лише найближчим членам родини.
Таким чином, сукупність наданих доказів - офіційний документ органу місцевого самоврядування, узгоджені показання свідків та непрямі докази - створює цілісну та переконливу картину, яка не залишає сумнівів у тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом більше ніж п'яти років до смерті останнього проживали як єдина сім'я.
Норми права, які підлягають застосуванню, та релевантна судова практика
Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно зі статтями 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Частиною третьою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 та частини другої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Висновки суду
Аналізуючи встановлені фактичні обставини крізь призму наведених норм законодавства та судової практики, суд доходить висновку, що заявниця довела факт свого постійного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 з 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто понад п'ять років, що є обов'язковою умовою для виникнення права на спадкування у четверту чергу за законом.
Доведені у судовому засіданні обставини спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємної турботи повністю відповідають критеріям, визначеним у статті 3 СК України та роз'ясненим у постанові Пленуму Верховного Суду України.
Встановлення цього факту має для заявниці юридичне значення, оскільки дозволить їй реалізувати своє право на спадкування за законом. Оскільки спір про право відсутній, що підтверджується відсутністю заперечень з боку заінтересованої особи та даних Спадкового реєстру, заява розглядається в порядку окремого провадження і підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 3, 1216, 1217, 1264, 1268 Цивільного кодексу України, статтею 3 Сімейного кодексу України, статтями 12, 13, 81, 259, 263-265, 293, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Заінтересована особа: Новоборівська селищна рада, місцезнаходження: Житомирська область, Житомирський район, селище Нова Борова, вул. Незалежності, 9А , код ЄДРПОУ: 04344601.
Суддя А.С. Семенюк