12 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 203/6982/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 16.05.2025 року (головуючий суддя Єдаменко С.В.)
в адміністративній справі №203/6982/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 02.12.2024 року до Центрального районного суду міста Дніпра з адміністративним позовом до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, просила:
скасувати постанову серії АА № 00017722 від 06.03.2024 р. в частині стягнення подвійного штрафу в розмірі 34 000 грн. та визнати вказану постанову такою, що виконана в повному обсязі.
Позов обґрунтовано тим, що 06.03.2024 року головним спеціалістом відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. відносно позивачки була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі серії АА № 00017722, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. Згідно конверту, яким на адресу позивачки, направлено копію вказаної постанови та квитанцію про сплату штрафу, за трекінгом №0600253564030 та даними з офіційного сайту «Укрпошти» відправлення було доставлено до м.Селидове та повернулось з м.Селидове, в якому вона жодного дня не мешкала. Тобто «Укрпошта» фактично не виконала свої зобов'язання щодо доставлення поштового відправлення до адресата та відповідач був достовірно про це обізнаний. Тому, постанова не може вважатись такою, що набрала законної сили. Однак, не дивлячись не те що вказана постанова відповідачем позивачці вручена не була, відповідач 16.05.2024 року пред'явив останню для примусового виконання для стягнення з позивачки подвійного штрафу у розмірі 34 000 грн. 17.05.2024 року Головний державний виконавцем Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Біликом А.О. було відкрито виконавче провадження № 75047179, про стягнення з позивачки штрафу у розмірі 34 000 грн. на користь держави. Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20.06.2024 року по справі № 242/994/24 було встановлено, що копію оскаржуваною постанови від 06.03.2024 р. серії АА № 00017722 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП було направлено державним виконавцем 05.06.2024 року на електронну пошту позивачки, а тому саме з цієї дати слід рахувати, що постанова серії АА №00017722 набрала законної сили, хоч і вручена була не спосіб визначений Законом. 11.06.2024 року позивачка звернулась до Селидівського міського суду Донецької області із позовною заявою про оскарження постанови серії АА № 00017722, тобто в межах 10 строку з моменту набрання постановою законної сили. Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 08.07.2024 року у справі №242/994/24 було відмовлено у задоволенні вищевказаного позову. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 року по справі №242/994/24 апеляційну скаргу на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 08 липня 2024 року - залишено без задоволення, а рішення Селидівського міського суду Донецької області від 08.07.2024 року у справі № 242/994/24 - залишено без змін. З наведеного вбачається, що перебіг строку з 11.06.2024 року зупинився до розгляду справи № 242/994/24 та відновився 14.10.2024 року. при цьому 17.10.2024 року позивачкою сплачено штраф за постановою серії АА № 00017722 в розмірі 17 000 грн., та надіслано відповідну заяву з квитанціями до відповідача з метою отримання довідки про повне виконання постанови. 23.10.2024 року відповідач надіслав лист в якому відмовився визнавати факт сплати штрафу в повному обсязі з посиланням на постанову Касаційного адміністративного суду від 30.01.2024 по справі за № 160/14218/23 (а.с.1-6)
Рішенням Центрального районного суду міста Дніпра від 16.05.2025 року позов ОСОБА_1 до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задоволено частково.
Визнано такою, що виконана в повному обсязі постанова серії АА№ 00017722від 06.03.2024р., винесена головним спеціалістом відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Любомиром Миколайовичем, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного право-порушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.
В решті позову відмовлено.
Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивачки витрати зі сплати судового збору в розмірі 302 гривні 80 копійок.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що судом встановлено, що 17.10.2024року позивачкою, на виконання постанови серії АА №00017722 від 06.03.2024, сплачено штрафу розмірі 17000грн., тобто позивачка добровільно виконала вказану постанову, тому суд першої інстанції дійшов висновку про визнання такою, що виконана в повному обсязі постанова серії АА№ 00017722від 06.03.2024р., що винесена головним спеціалістом відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М., якою притягнуто позивачку до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.
Не погодився з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу згідно якої просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні позову.
Посилається на те, що постановою серії АА № 00017722 від 06.03.2024 р. позивачку, як власника транспортного засобу «RENAULT MAGNUM 440», д.н.з. НОМЕР_1 , з урахуванням положень ст.14-3 КУпАП, було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. Згідно отриманих даних відповідальною особою за даним транспортним засобом є ОСОБА_1 . Відповідно до положень ст.279-5 КУпАП постанова була скерована на адресу позивачки. 02.04.2024 р. поштове відправлення було повернуто за закінченням терміну зберігання. Таким чином, відповідачем було виконано всі передбачені законом заходи з метою направлення постанови за адресою, вказаною в офіційних державних реєстрах. Відповідно до ч.3 ст.291 КУпАП постанова набрала законної сили 02.04.2024 р. та у зв'язку із відсутністю даних про добровільне виконання постанови, було скеровано заяву про її примусове виконання до Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Таким чином, відповідачем дотримано законодавчо встановлені процедури направлення постанови для примусового виконання.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 06.03.2024 року головним спеціалістом відділу впровадження системи автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. відносно позивачки була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА №00017722 якою притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. (а.с.15 на зв.)
Відповідно до вказаної постанови 04.03.2024 о 20 год. 25 хв. за адресою Н-01, км 206+200, Черкаська область, RENAULT MAGNUM 440, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 14% (2.52 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 18 тон, навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 8.104% (0.932 тон), при дозволенному навантаженні на вісь 11.5 тон, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.
07.03.2024 року постанову серії АА №00017722 від 06.03.2024 р. відповідач направив рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачці на адресу: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідним списком поштових відправлень (а.с.49) та рекомендованим листом № 0600253564030. (а.с.50)
Водночас, вказаний рекомендований лист повернуто із позначкою «за закінченням терміну зберігання» на довідці про причини повернення, тобто рекомендований лист не був вручений адресату.
Роздруківка руху рекомендованого листа (трекінг відправлень) свідчить про те, що лист позивачці вручений не був, та вказаний лист взагалі було доставлено до м.Селидове та повернувся він також з м.Селидове, в якому позивачка жодного дня не мешкала. (а.с.24)
16.05.2024 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про примусове виконання постанови серії АА № 00017722 від 06.03.2024 р. та стягнення з ОСОБА_1 суми штрафу у розмір 34 000 грн. (а.с.15)
17.05.2024 року Головний державний виконавцем Селидівського відділу державної виконавчої служби у Покровському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Біликом А.О. було відкрито виконавче провадження №75047179, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000 грн. на користь держави. (а.с.16-17)
Ухвалою судді Селидівського міського суду Донецької області від 20 червня 2024 року по справі №242/994/24, було встановлено, що копію оскаржуваною постанови від 06.03.2024 серії АА № 00017722 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП було направлено державним виконавцем 05.06.2024 на електронну пошту ОСОБА_1 (а.с.10-11)
Оскільки постанову по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 отримала лише 05.06.2024 р., то вона 11.06.2024 року звернулась до Селидівського міського суду Донецької області із позовною заявою про оскарження постанови серії АА №00017722, тобто в межах 10 строку з моменту набрання постановою законної сили.
Позивачка вважає протиправною постанову серії АА № 00017722 від 06.03.2024 р. в частині стягнення подвійного штрафу в розмірі 34 000 грн.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.291 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Частинами 4, 5, 6, 7 ст.279-5 КУпАП визначено, що постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).
Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, або повнолітньому члену сім'ї такої особи. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання.
У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що відповідач вважає у розумінні вимог ст.279-5 КУпАП - 02.04.2024 р. днем отримання позивачкою постанови серії АА №00017722 від 06.03.2024 р., тобто день коли відправлення №0600253564030 повернуто відправнику.
Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказане відправлення взагалі не було доставлено до місця реєстрації позивачки у смт. Гостре Донецької області, а доставлено до м.Селидове та повернулося також з м.Селидове, в якому позивачка жодного дня не мешкала.
Аналіз вказаних обставин дає підстави для висновку, що днем отримання позивачкою вказаної постанови слід вважати 05.06.2024 року, як це встановлено ухвалою судді Селидівського міського суду Донецької області від 20.06.2024 року по справі №242/994/24.
Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті встановлено статтею 300-2 КУпАП, відповідно до якої у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.
У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.
Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу встановлено ст.307 КУпАП, відповідно до ч.1 якої штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Стаття 308 КУпАП регулює примусове виконання постанови про стягнення штрафу, відповідно до якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз вказаних приписів КУпАП дає підстави для висновку, що Закон встановлює 10-ти денний строк з дня набрання постановою про накладення штрафу законної сили для сплати штрафу, вказаний строк зупиняється у разі її оскарження - до розгляду скарги.
При цьому, штраф має бути сплачений не пізніш як через десять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, у разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби, при цьому у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Слід взяти до уваги, що у постанові від 30.01.2024 по справі №160/14218/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зазначив, що перебіг строку, встановленого частиною 1 статті 300-2 КУпАП, на добровільне виконання постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті може бути зупинено відповідно до частини 3 цієї ж статті, у разі оскарження порушником такої постанови в межах 10-денного строку з моменту набрання постановою законної сили.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 20.06.2024 року по справі № 242/994/24, встановлено, що копію оскаржуваною постанови від 06.03.2024 серії АА № 00017722 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП було направлено державним виконавцем 05.06.2024 на електронну пошту позивача, а тому саме з цієї дати слід рахувати, що постанова серії АА № 00017722 набрала законної сили, хоч і вручена була не спосіб визначений Законом.
11.06.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Селидівського міського суду Донецької області із позовною заявою про оскарження постанови серії АА № 00017722 від 06.03.2024 р., тобто в межах 10 строку з моменту набрання постановою законної сили, а тому перебіг строку на добровільне виконання постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті зупинився відповідно до ч.3 ст.300-2 КУпАП.
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 08 липня 2024 року у справі № 242/994/24 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовної заяви про скасування постанови серії АА № 00017722 від 06.03.2024 р.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 року по справі №242/994/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 08.07.2024 року - залишено без задоволення, а рішення Селидівського міського суду Донецької області від 08.07.2024 року у справі № 242/994/24 - залишено без змін.
В силу абз.1 ст.300-2 КУпАП передбачено, що у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.
Абзацом 3 ст.300-2 КУпАП передбачено, що у разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.
Отже, перебіг строку з 11.06.2024 року зупинився до розгляду справи №242/994/24 та відновився 14.10.2024 року.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що 17.10.2024 року позивачкою сплачено штраф (в повному обсязі) за постановою серії АА №000177722 від 06.03.2024 р., що підтверджується платіжною інструкцією в розмірі 8500 грн та квитанцією в розмірі 8500 грн (а.с.а.с.9, 22)
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (пункт 6).
Матеріалами справи вбачається, що позивачкою протягом десяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, сплачено штраф в повному обсязі за постановою серії АА № 000177722 від 06.03.2024 р., а отже стягнення подвійного штрафу за вказаною постановою є незаконним, та є порушенням вимог ст.7 Європейської конвенції з прав людини.
В силу ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення.
Оскільки матеріалами справи підтверджується, що 17.10.2024 року позивачкою, на виконання постанови серії АА №00017722від 06.03.2024, сплачено штраф у розмірі 17000грн (8500грн та 8500грн), а саме позивачка самостійно добровільно виконала вказану постанову, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання такою, що ОСОБА_1 виконала в повному обсязі постанову серії АА№ 00017722 від 06.03.2024р.
Оскільки в частині відмови в задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується, то в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами позивачки та норми законодавства України, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 286, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.
Рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 16.05.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 12.09.2025 та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова