12 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/15198/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року (головуючий суддя Бухтіярова М.М.)
в адміністративній справі №160/15198/25 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до відповідача Комунального підприємства "Дніпродорсервіс" Дніпровської міської ради про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,-
Позивач, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, звернувся 23.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою до відповідача Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради, про підтвердження адміністративного арешту, просив:
-підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради.
В обґрунтування заяви вказано, що у зв'язку з отриманням від Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради заперечень на акт перевірки від 11.04.2025 №1697/04-36-07-07-03/32835620, наказом ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 19.05.2025 №3400-п призначено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача з питань, що стали предметом розгляду заперечень, тривалістю 10 робочих днів з 22.05.2025. Однак, в порушення абзацу 6 пункту 81.1 статті 81 ПК України Комунальним підприємством «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради 22.05.2025 відмовлено в допуску до проведення перевірки. Заявник вказує, що відповідач умисно ухиляється від проведення документальної позапланової перевірки та фактично перешкоджає здійсненню Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкового контролю, а тому просить задовольнити заяву в повному обсязі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна - відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що заявником не доведено дотримання посадовими особами контролюючого органу законодавчо установлених обмежень щодо призначення податкової перевірки відповідача, які є обов'язковою передумовою реалізації податковим органом права на проведення перевірки.
Не погодився з рішенням суду першої інстанції заявник, подав апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити заяву про підтвердження адміністративного арешту. Посилається на те, що у разі створення платником податків перешкод у реалізації податковим органом своєї компетенції (права на проведення перевірки за наявності законних підстав) безпосередньо ПКУ встановлює право на вжиття способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків - застосування адміністративного арешту майна. Можливість вжиття цього способу не може ставитися в пряму залежність від оцінки самим платником податків законності підстав для проведення податкової перевірки, відмова у допуску до проведення якої або відмова від проведення якої з боку цього платника податків і передбачені як одна з підстав для застосування адміністративного арешту майна. Це призводить до неможливості розгляду заяви податкового органу в судовому порядку за процедурою, передбаченою ст. 283 КАС України.
Відповідачем подана заява, згідно якої просить апеляційну скаргу повернути скаржнику. Посилається на те, що апелянтом не було виконано вимог ухвали від 09.06.2025, не було порушено питання продовження строку на усунення недоліків, та не надано клопотання про поновлення строку на виконання вимог ухвали від 09.06.2025.
Також відповідачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказу, а саме рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 по справі №160/15243/25, яким визнано протиправним та скасовано наказ від 19.05.2025 №3400-п.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Комунальне підприємство «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради зареєстроване 15.04.2004, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 32835620; перебуває на податковому обліку з 27.04.2004 (Головне управління ДПС у Дніпропетровській області; з 01.03.2021 відповідач перебуває в стані припинення.
Згідно із даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид господарської діяльності Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради за КВЕД: 43.21 Електромонтажні роботи; місцезнаходження юридичної особи: 49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Лесі Українки (колишня назва пр. Пушкіна), буд. 20.
Керуючись п.19-1.1 ст. 19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, заступником начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Н.Федаш прийнято наказ від 19.05.2025 №3400-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32835620) з 22.05.2025 з питань, що стали предметом розгляду заперечень, тривалістю 10 робочих днів.
На виконання зазначеного наказу видано направлення на перевірку від 21.05.2025 №5617.
З метою ознайомлення з наказом №3400-п від 19.05.2025, направленням на перевірку від 21.05.2025 №5617 та вручення запиту посадовою особою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 22.05.2025 здійснено вихід за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони, буд. 8.
Після ознайомлення з наказом на перевірку головою комісії з припинення Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради Хачікян М.П. було відмовлено в допуску контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, про що було складено акт №1414/04-36-07-07-03/32835620 від 22.05.2025.
Голова комісії з припинення Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради Хачікян М.П. на примірнику наказу №3400-п від 19.05.2025 зазначила такі причини відмови у допуску до перевірки:
«Не допускаю до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки у запереченнях на акт перевірки підприємство не посилається на нові обставини, що не були досліджені під час перевірки та неможливість їх об'єктивного розгляду без проведення перевірки. Тому додаткова перевірка тих самих документів, що вже перевіряли, не потребується та не допускається. У своїх запереченнях підприємство не просило провести перевірку, а лише просило об'єктивно та повно розглянути і врахувати заперечення. В наказі в порушення ст. 81 ПК України не зазначено період діяльності, який буде перевірятись, також відсутні питання, що стали предметом оскарження. З відповіддю за результатами розгляду заперечень не ознайомлено станом на 22.05.2025.».
Відповідно до акту №1415/04-36-07-07-03/32835620 від 22.05.2025 від отримання акту про відмову в допуску до проведення перевірки голова комісії з припинення Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради Хачікян М.П. відмовилась.
Про відмову голови комісії з припинення Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради Хачікян М.П. від ознайомлення та підпису направлення на перевірку складено акт №1416/04-36-07-07-03/32835620 від 22.05.2025.
Копії актів надіслано відповідачу засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим повідомлення 22.05.2025 (фіскальні чеки АТ «Укрпошта» до рекомендованих листів 4910700132499, 4910700132480, 4910700132472).
23.05.2025 об 11 год. 30 хв. у зв'язку з недопущенням посадових осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32835620) начальником ГУ ДПС у Дніпропетровській області Теодозією Чернецькою прийнято рішення про застосування арешту майна платника податків - Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32835620), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: Україна, 49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Пушкіна, буд. 20.
У пункті 2 рішення від 23.05.2025 про застосування арешту майна платника вирішено: «надіслати рішення з вимогою тимчасово зупинити відчуження майна Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32835620)».
Копію рішення про застосування адміністративного арешту надіслано відповідачу 23.05.2025 (фіскальний чек АТ «Укрпошта» до рекомендованого листа 4910700113052).
На підставі зазначеного рішення контролюючий орган звернувся до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Суд першої інстанції у задоволенні заяви відмовив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України ( ПК України).
Відповідно до пунктів 16.1.9, 16.1.13 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків, серед іншого, зобов'язаний не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
В силу вимог підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є:
своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Відтак, податковий орган наділений правом проводити перевірки, одним із різновидів яких є документальні позапланові перевірки.
Згідно з підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.
Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається: у разі розгляду заперечення до акта перевірки, - контролюючим органом, який проводив перевірку; під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків;
На підставі зазначеного у цьому пункті наказу контролюючим органом, якому доручено здійснення перевірки, додатково видається наказ у порядку, передбаченому пунктом 81.1 статті 81 цього Кодексу.
У відповідності до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
За правилами пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Абзацами 1 - 4 пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Таким чином, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності таких умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При цьому, абзац 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абз.6 пп. 81.1 ст.81 ПК України).
Аналіз змісту зазначених правових норм дає підстави для висновку, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:
непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами 2 - 4 пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);
оформлення документів, вказаних в абзацах 2 - 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним судом в постанові від 15.04.2025 року у справі № 520/24380/24.
Тобто, лише дотримання посадовими особами контролюючого органу законодавчо установлених обмежень щодо призначення податкової перевірки є обов'язковою передумовою реалізації податковим органом права на проведення перевірки.
При цьому, саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.
Разом з тим, у випадку, коли платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу може бути застосовано адміністративний арешт майна (пп. 94.2.3 п. 94.2 ст.94 ПК України).
Відповідно підпункту 94.6.1 пункту 94.6 статті 94 ПК України, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
Отже, адміністративний арешт, як винятковий засіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, може бути застосований лише у тому випадку, якщо платник податків відмовився від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки, що підтверджується відповідним актом.
Згідно з пунктом 94.3 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.
Пунктом 94.5 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном.
У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.
Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Пунктом 94.10 статті 94 ПК України встановлено, що арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
За таких обставин, при вирішенні спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до відповідача адміністративного арешту майна слід встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення.
При суд звертає увагу, що законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування умовного адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Отже, застосування адміністративного арешту за наведеної підстави можливе лише у разі дотримання таких умов:
1) відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки;
2) вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.
На підтвердження наявності законних підстав для проведення перевірки відповідача контролюючим органом вказано про наказ заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Н.Федаш від 19.05.2025 №3400-п.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вказаний наказ прийнятий відповідно до п.19-1.1 ст. 19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України.
При цьому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України чітко визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
або платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.
Водночас, така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
У поданій заяві ГУ ДПС у Дніпропетровській області вказано, що у запереченнях на акт перевірки від 11.04.2025 №1697/04-36-07-07-03/32835620 відповідачем вказано про обставини, об'єктивний розгляд яких без проведення перевірки неможливий, що і стало підставою для прийняття наказу від 19.05.2025 №3400-п, однак про такі обставини заявником не повідомлено ані платника податків, ані суд під час судового розгляду.
Верховний Суд неодноразово зауважував, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак з обов'язковим дотриманням вимог норм абзацу 3 пункту 81.1 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки.
Підстава повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.
Аналізуючи наказ на проведення документальної позапланової перевірки від 19.05.2025 №3400-п, встановлено, що в ньому вказано лише, що перевірка «з питань, що стали предметом розгляду заперечень», однак без відображення відповідної конкретної інформації.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що навіть, якщо приписи кодексу дозволяють контролюючому органу проводити позапланову документальну виїзну перевірку відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України, потрібно звернути увагу на те, що підстава для проведення перевірки в наказі чітко не визначена, оскільки наказ не містить питань, що стали предметом оскарження в запереченнях на акт.
Слід взяти до уваги, що з яких саме питань, що стали предметом оскарження, призначено документальну позапланову перевірку відповідача з 22.05.2025, представником заявника не повідомлено і в судовому засіданні.
Контролюючий орган має максимально чітко визначити підставу для проведення перевірки для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу.
У випадку не конкретизації підстав перевірки платник податків перебуває у стані правової невизначеності, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції.
Також в наказі не вказано періоду діяльності підприємства, який буде перевірятися, що є обов'язковим реквізитом у розумінні абзацу 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України, зважаючи також на ту обставину, що первинна позапланова перевірка відповідача, що оформлена актом перевірки від 11.04.2025, стосувалась періоду діяльності підприємства, починаючи з 01.01.2017 по 31.12.2024.
Крім того, в наказі не вказано місце проведення перевірки.
З матеріалів справи вбачається адреса місцезнаходження відповідача:
49006, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Лесі Українки (колишня назва пр.Пушкіна), буд. 20.
Водночас, з акту відмови у допуску до перевірки вбачається, що посадовою особою контролюючого органу вихід здійснено за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. 128-ї Бригади Тероборони, буд. 8.
Заявником не обґрунтовано відсутність в наказі на перевірку від 19.05.2025 №3400-п відомостей про місце проведення перевірки.
Посилання заявника на лист відповідача №13/03-25 від 13.03.2025 спростовується, оскільки про те, що перевірка буде проводитись не за адресою місцезнаходження відповідача, а за іншою адресою, наказ відомостей не містить.
Отже, у спірному випадку, наказ на перевірку від 19.05.2025 №3400-п оформлений з порушеннями вимог, встановлених в абзаці 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України.
Слід зазначити, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для їх проведення, визначених ПК України, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів, як, зокрема, копії наказу про проведення перевірки, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, що у спірному випадку не дотримано заявником.
Під час розгляду заяв про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків адміністративний суд першої інстанції надав оцінку обґрунтованості рішення контролюючого органу щодо адміністративного арешту майна платника податків шляхом перевірки наявності підстав для прийняття відповідного рішення та правильності юридичної кваліфікації дій платника податків, які стали підставою для прийняття такого рішення.
Оскарження платником податків наказу про проведення перевірки є запереченням обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідною заявою, однак, не є спором про право в розумінні пункту 2 частини 4 статті 283 КАС України і не перешкоджає розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Обґрунтованість причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 283 КАС України.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 23.02.2023 у справі №640/17091/21.
Оскільки заявником не доведено дотримання посадовими особами контролюючого органу законодавчо установлених обмежень щодо призначення податкової перевірки відповідача, які є обов'язковою передумовою реалізації податковим органом права на проведення перевірки, то наявні підстави для висновку, що контролюючий орган діяв не у відповідності до вимог ПКУ .
Таким чином, акт про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки №1414/04-36-07-07-03/32835620 від 22.05.2025 не є належним та допустимим доказом у розумінні статті 77 КАС України, а тому відсутні передбачені підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України підстави для застосування умовного арешту майна Комунального підприємства «Дніпродорсервіс» Дніпровської міської ради.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом положень частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області необґрунтована та не підлягає задоволенню.
Відповідачем долучено до матеріалів справи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 по справі №160/15243/25, яким визнано протиправним та скасовано наказ від 19.05.2025 №3400-п. Водночас, вказане рішення не набуло законної сили, тому відсутні підстави для його врахування у висновках суду.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.05.2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 12.09.2025 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова