04 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 160/21805/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 року (головуючий суддя Кучугурна Н.В.)
в адміністративній справі №160/21805/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-
Позивачка, ОСОБА_1 , звернулася 12.08.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просила:
визнати протиправним та скасувати наказ від 19.07.2024 № 81-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Позов обґрунтовано тим, що вказаним наказом позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани. Цей наказ позивач вважає таким, що прийнятий протиправно, оскільки висновок дисциплінарної комісії, яким рекомендовано розглянути питання щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді догани є необґрунтованим та безпідставним, в оскаржуваному наказі відсутнє чітке зазначення якими діями чи бездіяльністю позивач неналежно виконала свої обов'язки, які саме конкретні акти органів державної влади, накази та доручення керівників, прийнятих у межах їх повноважень були неналежно виконані позивачем. Позивач зазначає, що у спірних правовідносинах дисциплінарне стягнення у виді догани до позивача було застосовано за порушення нею п. 5 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII. В той же час, позивач звертає увагу на те, що за наведеною нормою підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень. Крім цього, за доводами позивача, ГУ ДПС у Дніпропетровській області не зазначає, які наслідки мали місце, як результат вчинених дій позивачем. Сам по собі вхід до облікової картки даних ФОП ОСОБА_2 , який є сином позивача, не спричинив жодних негативних наслідків, та відповідачем також не встановлено таких наслідків. У поданні Дисциплінарної комісії не зазначено, що виявлені недоліки та порушення призвели до тяжких наслідків. Позивач вважає, що матеріали дисциплінарної справи щодо неї не підтверджують наявність у діях усіх складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) позивача у зв'язку з неналежним виконанням покладених на неї посадових обов'язків; вини позивача. Не враховано ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Недоведеність цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку, а відтак і підстави для дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ від 19.07.2024 № 81-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що матеріалами дисциплінарної справи щодо позивача не підтверджено наявність у діях позивача усіх складових дисциплінарного проступку: протиправних дій (бездіяльності) позивача у зв'язку з неналежним виконанням покладених на неї посадових обов'язків; вини позивача. Не враховано ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Недоведеність цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку, а відтак і підстави для дисциплінарної відповідальності.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що перегляд даних стосовно близької особи Позивачки (сина) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ознайомлення з даними щодо ФОП ОСОБА_2 призвели до порушення п.п. 5.1. п.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України від 02.09.2019 №52 (зі змінами) та наказу від 26.01.2024 № 66. Враховуючи вищезазначене, Відповідачем доведено наявність складу дисциплінарного проступку в діях Позивачки зокрема, вини, причинно-наслідкового зв'язку між діями Позивачки та ймовірними шкідливими наслідками, які їх могли спричинити, а тому наказ прийнято на підставі та у спосіб, встановлений законодавством, що регулює спірні правовідносини.
Також відповідачем до суду апеляційної інстанції подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Пунктом 3 ч.3 ст.44 КАС України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з ч.ч.2, 3 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись приписами ст.257 КАС України, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.6 ст.262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, зазначеною нормою передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що предмет спору, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
Розгляд даної справи здійснюється згідно ст.311 КАС України в порядку письмового провадження.
Позивачкою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.06.2024 року управлінням з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надано в.о. начальнику Головного управління ДПС у Дніпропетровській області доповідну записку №778/04-36-14-15, в якій зазначалось, що на виконання вимог розпорядження в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.03.2024 № 33-р «Про проведення тематичної перевірки» робочою групою проведена тематична перевірка щодо можливого порушення працівниками управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимог Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 №52 (Правила 52) та Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України, затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 № 216.
Наказом в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 81-дс від 19.07.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», на підстав статей 65, 66 та 77 Закону № 889 оголошено догану головному державному інспектору Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталії. Підстава: подання дисциплінарної комісії від 11.07.2024 № 941/04-36-14-15, пояснення головного державного інспектора Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталії від 17.07.2024 №14641/04-36-04-11-09.
Позивачка вважає протиправним наказ Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №81-дс від 19.07.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі Закон №889-VIII).
Відповідно до положень частин 1, 3 статті 5 Закону № 889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
За приписами пунктів 1, 8 частини 1 статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Згідно зі статтею 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також:
1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця;
2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців;
3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.
Частиною 1 статті 64 Закону № 889-VIII передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
У силу вимог пункту 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
За змістом частини 1 статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану (ч.3 ст.66 ЗУ № 889-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Згідно з положеннями частин 2 - 4 статті 67 Закону № 889-VIII обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;
3) високі показники виконання службових завдань;
4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.
Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;
4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з частиною 1 статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (дисциплінарна комісія).
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 затверджено Порядок здійснення дисциплінарного провадження, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців (Порядок № 1039).
Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Дисциплінарна комісія повинна встановити:
чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження;
чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку;
чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби;
чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності;
який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
За приписами частин 10, 11 статті 69 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Відповідно до частини 2 статті 74 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Згідно з частиною 1 статті 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
За змістом частини 2 статті 77 Закону № 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених положень Закону № 889-VIII, Порядку № 1039 свідчить про те, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом № 889-VIII та іншими нормативно-правовими актами.
Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків з'ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Рішення суб'єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.
При цьому, об'єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства. Водночас, з суб'єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 28.04.2020 у справі № 822/46/18.
Складовими дисциплінарного проступку є:
дії (бездіяльність) працівника;
порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків;
вина працівника;
наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Відповідний висновок щодо застосування норм права міститься у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 812/831/16.
Пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону № 889-VIII передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Так, предметом спору у цій справі є питання правомірності наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 19.07.2024 №81-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким, на підставі подання дисциплінарної комісії №941/04-36-14-15 від 11.07.2024 вирішено застосувати до головного державного інспектора Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталії стягнення у виді догани за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч. 2 статті 65 Закону України «Про державну службу».
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що підставою застосування до позивачки дисциплінарного стягнення у виді догани є те, що за результатами розгляду дисциплінарної справи встановлено вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, яка полягає у встановленні порушення п.п.5.1 п.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 №52, згідно з яким, працівники апарату ДПС та її територіальних органів повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України, а також вимоги ст.43 Закону України від 14.10.2014 №1700-УІІ «Про запобігання корупції».
Матеріалами справи підтверджується, що відносно позивачки проведено перевірку на підставі інформації та матеріалів, отриманих від управлінь ГУ ДПС та ДПС України, інформації з ІКС «Податковий блок», а також пояснень отриманих від працівників управління податкового аудиту ГУ ДПС.
За результатами проведення перевірки складено акт від 05.04.2024 № 19/04-36-14-15 (далі Акт 19/04).
За результатами тематичної перевірки робочою групою ГУ ДПС встановлено порушення, зокрема, головним державним інспектором Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталією норм наказу ДПС України від 02.09.2019 № 52 «Про затвердження Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби» (зі змінами), а саме:
-порушено п.п. 3.6 п. З Правил, щодо зобов'язання вживати заходів щодо запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням, запобігати та врегульовувати конфлікт інтересів, дотримуватися вимог фінансового контролю;
-порушено п.п. 5.3 п. 5 Правил, щодо заборони використовувати свої повноваження або службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою отримання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб;
-порушено п.п. 6.1 п. 6 Правил, щодо права використовувати ресурси ДПС (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність тощо) тільки в межах посадових обов'язків та доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законодавчими та нормативно-правовими актами;
- порушено п.п. 7.1 п. 7 Правил, щодо заборони використання розголошення персональних даних фізичних осіб, конфіденційну інформацію та іншу інформацію з обмеженим доступом, режим якої встановлено законами України «Про державну таємницю», «Про інформацію», «Про захист персональних даних» та «Про доступ до публічної інформації», що стала їм відома під час виконання службових обов'язків.
Також, зокрема, головним державним інспектором Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталією, порушено норми «Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України», затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 № 216 (Порядок №216), а саме зобов'язання користувачів дотримуватися вимог Порядку визначається:
- п.п.7.2 п. 7: використовувати інформацію виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією або іншим організаційно-розпорядчим документом ДПС; не передавати інформацію стороннім особам;
- п.п.7.3 п. 7 Порядку визначається: користувачам заборонено використання інформації в цілях, не передбачених посадовою інструкцією; передача конфіденційної інформації стороннім особам.
За результатами проведеної перевірки встановлено, що головний державний інспектор Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталія, своїми діями ймовірно порушила вимоги ст. 28 та ст. 43 Закону України від 14.10.2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції» (зі змінами) в частині обмежень, які стосуються заборони використання в своїх особистих цілях конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом, що може свідчити про наявність в їх діях складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 ст. 172-8 КУпАП.
У зв'язку з зазначеним в доповідній записці №778/04-36-14-15 від 03.06.2024, керуючись вимогами розділу VIII Закону України від 10.12.2015 №889-УІІІ «Про державну службу» та Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 04.12.2019 року №1039 (із змінами) за не дотримання вимог Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52 (із змінами) та порушення норм «Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України», затвердженого наказом ДПС України від 15.05.2020 №216 запропоновано порушити дисциплінарні провадження відносно, зокрема, головного державного інспектора Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталії.
Наказом в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.06.2024 №204-дп «Про порушення дисциплінарного провадження» було порушено дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталії.
Відповідно до протоколу засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 1 від 02.07.2024 вирішено відповідно до наказу в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.06.2024 № 204-дп «Про порушення дисциплінарного провадження», керуючись ст. 68 Закону України №889-VIII «Про державну службу», та пунктом 23 Порядку постанови КМУ №1039 (зі змінами):
- розпочати розгляд та формування дисциплінарної справи відносно головного державного інспектора Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталії.
- у межах строків здійснення дисциплінарного провадження сформувати дисциплінарну справу та здійснити її підготовку для розгляду на засіданні Дисциплінарної комісії.
- повідомити головного державного інспектора Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталію про порушення відносно неї дисциплінарного провадження та запросити її на наступне засідання Дисциплінарної комісії.
Листом від 02.07.2024 №1477/04-36-01-12 було повідомлено головного державного інспектора Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталію про її право надати особисті пояснення щодо порушення Податкового кодексу України та інших нормативних актів з питань, викладених у доповідній управління з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.06.2024 № 778/04-36-14-15 в строк не пізніше 08.07.2024 року.
Крім того, з метою з'ясування обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку у відповідності до статей 73, 75 Закону запропоновано бути присутнім на засіданні Дисциплінарної комісії, яке відбудеться 09.07.2024 року о 10 год. 40 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, каб. 620 та надати особисті пояснення щодо обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку, усвідомлення чи заперечення провини, а також інших питань, які мають значення у справі.
Також повідомлено, що з усіма матеріалами дисциплінарної справи позивач може ознайомитись звернувшись до секретаря Дисциплінарної комісії за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, кабінет 416 у робочі дні з 8 год.00 хв. до 17 год. 00 хв. (у п'ятницю з 8 год.00 хв. до 15 год. 45 хв.).
Листом від 02.07.202 №1478/04-36-01-12, з метою з'ясування обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку та відповідно до статей 73, 75 Закону та пункту 31 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» (зі змінами), висловлено прохання начальнику Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Денису Коренєву надати характеристику державного службовця як його безпосереднього керівника і пояснення щодо обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку, усвідомлення чи заперечення провини головного державного інспектора Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталії в строк не пізніше 08 липня 2024 року.
Головним державним інспектором Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталією листом від 05.07.2024 №64271/6 були надані пояснення, в яких зазначено, що на виконання вимог пп. 3.6 п. З Наказу ДПС України від 02.09.2019 №52 «Про затвердження Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби» (із змінами) (Наказ №52) вона постійно підвищує свій культурний рівень та рівень свого професійного розвитку, поліпшую уміння, знання та навички, відповідно до функцій та завдань за посадою, зокрема, в частині цифрової грамотності, удосконалює організацію власної службової діяльності. У 2024 році успішно пройшла підвищення кваліфікації за програмою «Ділова українська мова та спілкування в публічному управлінні» та отримала сертифікат ПК24 №02066747-179 від 12.04.2024.
При виконанні своїх посадових обов'язків раціонально та дбайливо використовує державну та комунальну власність та уникає надмірних та непотрібних витрат на виконання пп. 5.3 п. 5 Наказу №52.
Відповідно до пп.6.1. п. 6 Наказу №52 інформацію, отриману під час виконання посадових обов'язків, використовувала виключно в межах посадових обов'язків та доручень керівників.
З метою упередження будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів обумовленого діяльністю близької особи її сина ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , який зареєстрований як ФОП, нею було повідомлено про наявність потенційного конфлікту інтересів службовою запискою від 03.08.2022 №4675/04-36-04-11.
Результат розгляду повідомлення засвідчив, що конфлікт інтересів не має постійного характеру та може виникнути у зв'язку з виконанням конкретного завдання, доручення, наказу тощо.
За результатом розгляду повідомлення Наказом про врегулювання потенційного конфлікту інтересів №66 від 26.01.2024 року її усунуто від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення або участі у його прийнятті стосовно Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 .
Щодо порушення пп.7.2 та пп. 7.3 п.7 «Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України», затвердженого Наказом ДПС України від 15.05.2020 №216 позивач повідомила, що інформацію, отриману під час виконання посадових обов'язків, використовувала виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією та не передавала стороннім особам.
Позивачка у поясненнях вказала, що своїми діями не порушувала вимоги ст. 28 та ст. 43 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» (зі змінами) в частині обмежень, які стосуються заборони використання в своїх особистих цілях конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень та професійних обов'язків.
Листом від 05.07.2024 №14093/04-36-04-11 начальник Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Денис Коренєв надав пояснення, в яких указав таке.
На виконання вимог пп. 3.6 п. З Наказу ДПС України від 02.09.2019 №52 «Про затвердження Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби» (із змінами) (Наказ №52) працівник відділу ОСОБА_1 постійно підвищує свій культурний рівень та рівень свого професійного розвитку, поліпшує уміння, знання та навички, відповідно до функцій та завдань за посадою, зокрема, в частині цифрової грамотності, удосконалює організацію власної службової діяльності. У 2024 році успішно пройшла підвищення кваліфікації за програмою «Ділова українська мова та спілкування в публічному управлінні» та отримала сертифікат ПК24 №02066747-179 від 12.04.2024.
При виконанні своїх посадових обов'язків раціонально та дбайливо використовує державну та комунальну власність та уникає надмірних та непотрібних витрат на виконання пп. 5.3 п. 5 Наказу №52.
Відповідно до пп.6.1. п. 6 Наказу №52 інформацію, отриману під час виконання посадових обов'язків, використовувала виключно в межах посадових обов'язків та доручень керівників.
З метою упередження будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів обумовленого діяльністю близької особи - сина ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , який зареєстрований як ФОП, було повідомлено про наявність потенційного конфлікту інтересів службовою запискою від 03.08.2022 №4675/04-36-04-11.
Результатом розгляду повідомлення засвідчив, що конфлікт інтересів не має постійного характеру та може виникнути у зв'язку з виконанням конкретного завдання, доручення, наказу тощо.
За результатом розгляду повідомлення Наказом про врегулювання потенційного конфлікту інтересів №66 від 26.01.2024 року ОСОБА_1 усунуто від виконання завдання, вчинення дій, прийняття ГУ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ 14093/04-36-04-11 від 05.07.2024 рішення або участі у його прийнятті стосовно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 .
Щодо порушення пп.7.2 та пп. 7.3 п.7 «Порядку доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України», затвердженого Наказом ДПС України від 15.05.2020 №216 повідомлено, що інформацію, отриману під час виконання посадових обов'язків, ОСОБА_1 використовувала виключно в цілях, передбачених посадовою інструкцією та не передавала стороннім особам.
Враховуючи зазначене, начальник Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Денис Коренєв вважає, що ОСОБА_1 своїми діями не порушувала вимоги ст. 28 та ст. 43 Закону України від 14.10.2014 №1700-УІІ «Про запобігання корупції» (зі змінами) в частині обмежень, які стосуються заборони використання в своїх особистих цілях конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень та професійних обов'язків.
Відповідно до протоколу засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 2 від 09.07.2024 прийнято рішення рекомендувати застосувати до головного державного інспектора Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани та підготувати відповідне подання Дисциплінарної комісії в.о. начальника ГУ ДПС.
Згідно з поданням Дисциплінарної комісії №941/04-36-14-15 від 11.07.2024, за результатами розгляду дисциплінарної справи № 129 Дисциплінарною комісією зроблено висновок щодо порушення вимог ст.43 Закону України від 14.10.2014 №1700-УІІ «Про запобігання корупції» та вимог п.п.5.1. п.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 №52 «Про затвердження Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби», а саме вчинення дій в ІКС «Податковий блок» головним державним інспектором Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталією стосовно близької особи ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який є її сином.
Відповідно до подання Дисциплінарної комісії №941/04-36-14-15 від 11.07.2024, за результатами розгляду дисциплінарної справи № 129 Дисциплінарною комісією зроблено висновок про наявність у діях головного державного інспектора Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності (п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу»), а саме, порушення норм п.п.5.1. п.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 № 52 (зі змінами) та порушення вимог ст.43 Закону України від 14.10.2014 №1700-УІІ «Про запобігання корупції».
Крім того, дисциплінарною комісією рекомендовано застосувати до головного державного інспектора Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді догани (п.2 ч.1 ст. 66, п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-УІІІ (із змінами).
Листом №1573/04-36-01-12 від 11.07.2024 було повідомлено головному державному інспектору Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталії, що дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, на виконання пункту 35 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» (зі змінами), повідомляє, що за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи №129, 11.07.2024 року внесено подання в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталі.
Одночасно наголошено про необхідність надання письмового пояснення, в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Федаш Наталі, відповідно до статті 75 Закону України від 10.12.2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (зі змінами).
Головним державним інспектором Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталіє листом від 17.07.2024 №16641/04-36-04-11-09 були надані пояснення, аналогічними тим, що надані листом від 05.07.2024 №64271/6.
Наказом Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 81-дс від 19.07.2024 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», на підстав статей 65, 66 та 77 Закону № 889 оголошено догану головному державному інспектору Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС ОСОБА_1 .
Пунктом 2 вказаного наказу наказано начальнику управління персоналом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Гребінчуку Геннадію забезпечити вжиття заходів, передбачених пунктами 6,7 статті 77 Закону України №889, абзацом 4 частини 1 ст.59 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700.
Досліджуючи оскаржуваний наказ про притягнення позивачку до дисциплінарної відповідальності, протокол дисциплінарної комісії від 09.07.2024 №2, суд першої інстанції установив, що відповідачем не зазначено, які наслідки мали місце, як результат вчинених дій позивачки.
Зокрема, суд першої інстанції дійшов висновку, що вчинення дій в ІКС «Податковий блок» головним державним інспектором Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталією стосовно близької особи ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), який є її сином, не спричинив жодних негативних наслідків, та відповідачем також не встановлено таких наслідків.
З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
В силу статті 62 Закону № 889-VIII державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця.
Водночас, вчинення позивачкою вищезазначених дій, викликають сумнів та недовіру в очах суспільства, що і є негативними наслідками вчинених позивачкою дій.
Дії позивачки, а саме, перегляд даних стосовно близької особи Позивачки (сина) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ознайомлення з даними щодо ФОП ОСОБА_2 призвели до порушення п.п. 5.1. п.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затвердженого наказом ДПС України від 02.09.2019 №52 (зі змінами) та наказу від 26.01.2024 № 66.
При цьому, ці дії позивачка здійснила усвідомлено.
Як наслідок, Відповідачем доведено наявність складу дисциплінарного проступку в діях Позивачки зокрема, вини, причинно-наслідкового зв'язку між діями Позивачки та ймовірними шкідливими наслідками, які їх могли спричинити, а тому наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності прийнято обґрунтовано.
Суд першої інстанції зазначає, що у поданні Дисциплінарної комісії не зазначено, що виявлені недоліки та порушення призвели до тяжких наслідків.
Натомість, недовіра суспільства до державного службовця і є тяжкими наслідками, що можуть бути спричинені в демократичному суспільстві.
Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №140/2819/19, суд дійшов висновку, що для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.
Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом №889-VIII та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Також необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Тобто, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення:
ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб'єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності.
Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов'язків, закріплених нормами спеціального законодавства про працю, які регламентовані зокрема Законом №889-VII, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця, уповноваженої ним адміністрації.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, матеріалами дисциплінарної справи щодо позивачки підтверджено наявність у діях позивачки усіх складових дисциплінарного проступку:
протиправних дій позивачки у зв'язку з неналежним виконанням покладених на неї посадових обов'язків;
вини позивачки.
При цьому, враховано ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Доведеність цих елементів підтверджує наявність дисциплінарного проступку, а відтак і підстави для дисциплінарної відповідальності.
Водночас, щодо правомірності пункту 2 наказу від 19.07.2024 №81-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», а саме: «Начальнику управління персоналом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Гребінчуку Геннадію забезпечити вжиття заходів, передбачених пунктами 6,7 статті 77 Закону України №889, абзацом 4 частини 1 ст.59 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
За результатами проведеної перевірки встановлено, що головний державний інспектор Кам'янського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Білоус Наталія, своїми діями ймовірно порушила вимоги ст. 28 та ст. 43 Закону України від 14.10.2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції» (зі змінами) в частині обмежень, які стосуються заборони використання в своїх особистих цілях конфіденційної та іншої інформації з обмеженим доступом, що стала відома у зв'язку з виконанням службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом, що може свідчити про наявність в їх діях складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 ст. 172-8 КУпАП.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, що позивачкою були використані в своїх особистих цілях конфіденційна та інша інформація.
Вказане свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Відповідно до частин 2, 3, 5 ст.5, пунктів 1, 2, 7, 9, 10 ч.1 ст.8, п.1 ч.1, пунктами 3, 9 ст.62, ч.1, пунктами 2, 8, 4, 5, 9 ч.2, ч.3 ст.65, ч.1 ст.66, пунктів 1, 2, 3 ч1 ст.67, частинами 1, 10, 11, ст.69, ст.71, ч.1 ст.73, частинами 1, 2, 5 ст.74, ч1 ст.75 Закону України «Про державну службу» відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Водночас, на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
Державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися:
Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
принципів державної служби та правил етичної поведінки; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення);
вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;
запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби.
Державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені ст.8 цього Закону, а також:
не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця.
За невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарними проступками є, зокрема:
порушення правил етичної поведінки державних службовців;
використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб.
Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.
До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби. У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого п.6 ч.2 ст.65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 ч.2 ст.65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 ч.2 ст.65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 ч.2 ст.65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 ч.2 ст.65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого п.12 ч.2 ст.65 цього Закону.
Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є, зокрема,
усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;
високі показники виконання службових завдань;
усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;
високі показники виконання службових завдань.
Для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити:
1) дату і місце її формування;
2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;
3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;
4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;
6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;
7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);
9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця.
Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Відповідно до пунктів Порядку здійснення дисциплінарного провадження, який визначає процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1039 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія.
Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб'єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.
За результатами розгляду дисциплінарного провадження суб'єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
Відповідно до п.1 розділу ІV «Використання службового становища, ресурсів та інформації» Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 року №1203/29333 державний службовець повинен використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію, тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків, доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законами України.
Відповідно до підпункту 1 п.5 Правил етичної поведінки в органах Державної податкової служби, затверджених наказом ДПС України від 02.09.2019 року №52 працівники апарату ДПС та її територіальних органів повинні використовувати своє службове становище, ресурси держави та територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службову інформацію, технології, інтелектуальну власність, робочий час, репутацію, тощо) виключно для виконання своїх посадових обов'язків, доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законами України.
Відповідно до ст.43 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п.1, підпункті «а» п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, не розголошують і не використовують в інший спосіб конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв'язку з виконанням своїх службових повноважень та професійних обов'язків, крім випадків, встановлених законом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» до таких осіб відносяться, зокрема, державні службовці.
Відповідно до ч.1 ст.28, абзацу ч.1 ст.59 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Відомості про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження до Національного агентства від кадрової служби державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації завіреної в установленому порядку паперової копії наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає, що у діях позивачки, як державного службовця відсутній склад корупційного правопорушення.
Як наслідок, відсутня необхідність вжиття заходів, передбачених пунктами 6,7 статті 77 Закону України №889, абзацом 4 частини 1 ст.59 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700.
Зокрема, абзацом 4 ч.1 ст.59 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено внесення відомостей про накладення дисциплінарного стягнення за вчинення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, які вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Водночас, оскільки, матеріалами справи не підтверджено скоєння позивачкою корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, то відсутні підстави для застосування вжиття заходів, що передбачені абзацом 4 частини 1 ст.59 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачка дійсно здійснювала вхід до ІКС «Податковий блок» з метою перегляду інформації відносно свого сина, однак, цю інформацію вона для розповсюдження не використовувала.
Вказане дає підстави для висновку, що позивачкою дійсно здійснено дисциплінарний проступок, наслідком якого є наказ від 19.07.2024 №81-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
Натомість відсутні підстави для вжиття заходів, передбачених пунктами 6,7 статті 77 Закону України №889, абзацом 4 частини 1 ст.59 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 №1700, оскільки позивачкою не було вчинено корупційного діяння, а саме матеріалами справи підтверджується відсутність складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що пункт 2 наказу є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас, в діях позивачки вбачається склад дисциплінарного правопорушення, про що і був виданий наказ від 19.07.2024 №81-дс.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги частково.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області -задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 року - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу від 19.07.2024 № 81-дс «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності».
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 04.09.2025 та в силу може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова