02 жовтня 2025 р. Справа № 520/30479/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.
суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025, суддя Котеньов О.Г., м. Харків, по справі № 520/30479/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022 рік та 2023 рік під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати з 01 березня 2023 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням сум індексації базового ОСНП 2022 - 2867,73 грн. (виходячи із розрахунку 20483,76 * 0,1400 з урахуванням рішення суду у справі № 520/5069/24), індексації базового ОСНП 2023 - 4600,24 грн. (виходячи із розрахунку 23351,49 * 0,1970 з урахуванням рішення суду у справі № 520/10079/23), з урахуванням вже виплачених сум.
Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 520/30479/24 - залишено без зміню
Рішення суду набрало законної сили 25.04.2025.
28.05.2025 до суду надійшла заява позивача в порядку ст. 383 КАС України, в якій заявник просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у справі № 520/30479/24, яке набрало законної сили 25 квітня 2025 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Направити окрему ухвалу Пенсійному фонду України для вжиття заходів та вирішення питання притягнення до відповідальності згідно пункту 15 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які не забезпечили виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у справі № 520/30479/24, яке набрало законної сили 25 квітня 2025 року, чим порушили Закон та конституційні соціальні права ОСОБА_1 .
Направити окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області для організації виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у справі № 520/30479/24, яке набрало законної сили 25 квітня 2025 року та притягнення до відповідальності згідно пункту 15 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу» посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідальних за прийняття рішення про протиправне зменшення розміру розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022 рік та 2023 рік під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року.
Встановити Пенсійному фонду України та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області строк для надання відповіді про вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли невиконанню рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року у справі № 520/30479/24, яке набрало законної сили 25 квітня 2025 року та недопущення аналогічних порушень в майбутньому - десять днів з моменту отримання копії окремої ухвали.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивача в порядку ст. 383 КАС України.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025, заяву подану в порядку статті 383 КАС України задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначену ухвалу, суд першої інстанції неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, та не врахував, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 на теперішній час є невиконаним. Вказує, що суд першої інстанції не дослідив чому відповідачем під час здійснення 25 травня 2024 року на виконання судового рішення у справі № 520/5069/24 перерахунку пенсії позивача з 01 березня 2023 року були внесені зміни до розміру розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022, 2023 та 2024 роки у Інтегровану комплексну інформаційну систему Пенсійного фонду України, а саме: Індексацію базового ОСНП 2022 з (20483.76* 0,1400) до (16387.01* 0,1400); Індексацію базового ОСНП 2023 з (23351,49* 0,1970) до (18681,19* 0,1970); Індексацію базового ОСНП 2024 з (24851,49* 0,0796) до (20181,19* 0,0796), а на виконання рішення від 17.02.2025 у справі № 520/30479/24, яке набрало законної сили 25 квітня 2025 року внести зміни до розрахунку індексації у Інтегрованій комплексній інформаційній системі Пенсійного фонду України немає технічної можливості.
Відповідач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 КАС України.
Позивач вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2025 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022 рік та 2023 рік під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати з 01 березня 2023 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням сум індексації базового ОСНП 2022 - 2867,73 грн. (виходячи із розрахунку 20483,76* 0,1400 з урахуванням рішення суду у справі № 520/5069/24), індексації базового ОСНП 2023 - 4600,24 грн. (виходячи із розрахунку 23351,49* 0,1970 з урахуванням рішення суду у справі № 520/10079/23), з урахуванням вже виплачених сум.
Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.04.2025 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 520/30479/24 - залишено без змін. Рішення суду набрало законної сили 25.04.2025.
Відповідно до наданого відповідачем протоколу перерахунку пенсії за пенсійною справою № 2001027559 вбачається, що позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2023 на виконання рішення суду у справі № 520/30479/24.
Зокрема, судом встановлено, що позивачу нараховано індексацію базового розміру ОСНП за 2022 рік у розмірі 2 867,73 грн (16 387,01 Ч 0,14), а також індексацію ОСНП за 2023 рік у розмірі 4 600,24 грн (19 254,74 Ч 0,197).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 383 КАС України.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 по справі № 520/30479/24 - скасовано. Справу № 520/30479/24 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 520/30479/24 в частині щодо зменшення розміру розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022 рік та 2023 рік під час здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року, позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 383 КАС України.
Відмовляючи у задоволенні заяви в порядку ст. 383 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні відомості про хід виконавчого провадження за виконавчими документами, виданими у цій справі.
Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України, з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з вимогами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований в тому числі і приписами статті 383 Кодексу, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду чи умисне ухилення від вчинення будь-яких дій, спрямованих на його виконання, що порушує законні права та інтереси позивача.
Застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статей 383, 249 КАС України можливе лише у разі встановлення факту протиправного невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених саме рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.
Позивач, обґрунтовуючи свою заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України, посилається на те, що відповідач не виконав рішення суду у справі № 520/30479/24, зокрема, відповідач не вірно розрахував індексацію базового ОСНП 2022 та індексацію ОСНП 2023. Позивач зазначає, що відповідно до рішення суду в цій справі відповідач повинен був розрахувати індексацію базового місяця ОСНП за 2022 (20483,76 *0.1400):2867,73 грн, тоді як відповідачем розраховано ОСНП за 2022 (16387,01 *0,1400):2867,73 грн; та індексацію базового місяця ОСНП за 2023 (23351,49 *0,1970) : 4600,24 грн, тоді як відповідачем розраховано ОСНП за 2023 (19254,47*0,1970) 4600,24.
Відповідно до письмових пояснень відповідача, то наразі відсутня технічна можливість внести зміни до розрахунку індексації в Інтегрованій комплексній інформаційній системі Пенсійного фонду України.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначивши про проведення перерахунку пенсії у визначеному судом порядку, відповідачем не надано жодного доказу чи відповідних пояснень щодо технічної неможливості внести зміни до інтегрованої карти позивача.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду обставини виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 у справі № 520/30479/24 (здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023 із застосуванням розміру розрахункової величини для визначення розміру індексації та базового ОСНП за 2022 рік (20483,76 *0.1400), 2023 рік (23351,49 *0,1970)) судом не досліджувалися.
Єдиною підставою для відмови у задоволенні заяви суд визначив відсутність відомостей про хід виконавчого провадження за виконавчими документами.
З цього приводу колегія суддів зазначає таке.
Статтею 372 КАС України визначено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах.
Слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон України № 1404-VIII).
Частина перша статті 373 КАС України визначає, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону України № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону України № 1404-VIII).
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною другою статті 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Вказаний перелік не містить виключень та не передбачає альтернативних вимог до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в порядку статті 383 КАС України.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 383 КАС України, заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду. У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. . У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Своєю чергою, визначені вимоги до заяви, яка подається відповідно до статті 383 КАС України, зокрема надання інформації про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформації про хід виконавчого провадження, не є формальними вимогами, а навпаки є важливою інформацією, яка дає можливість суду визначити, чи не є передчасним звернення стягувача до суду з такою заявою.
Стаття 383 КАС України передбачає можливість звернутися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Ця стаття є останньою в розділі IV КАС України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» і містить чіткі вимоги до такої заяви, строк звернення, порядок її розгляду та наслідки невідповідності вимогам заяви.
Зі змісту цієї статті висновується, що як крайній захід для захисту прав особи позивача, на користь якої ухвалене рішення суду, закон встановив можливість звернення до суду з відповідною заявою.
Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 по справі № 640/1364/19 сформував наступні висновки : «Аналіз зазначених вище норм свідчить, що подання до суду заяви у порядку, передбаченому статтею 383 КАС України, можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби. Тобто при здійсненні судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 383 КАС України обов'язково підлягають з'ясуванню обставини виконання судового рішення в примусовому порядку, а не обставини невиконання відповідачем судового рішення в добровільному порядку».
Аналогічний висновок сформований Верховним Судом у постанові від 18.06.2024 по справі № 420/10177/21.
Позивачем, при зверненні до суду з заявою в порядку ст. 383 КАС України зазначено про день пред'явлення виконавчого листа та про відкриття виконавчого провадження № 78104001.
Отже, позивачем виконані умови встановлені ст. 383 КАС України та зазначено про наявність виконавчого провадження, крім того, у разі необхідності суд мав можливість з'ясувати питання щодо здійснення виконавчого провадження під час судового розгляду.
Однак, суд формально зазначив про відсутність інформації про хід виконавчого провадження без з'ясування всіх фактичних обставин у справі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень.
Наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи судом встановлюється на підставі доказів, якими є будь-які дані. Відповідно до статтей 73 та 74 КАС України докази мають бути належними та допустимими.
Підсумовуючи викладене колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення заяви, поданої в порядку ст. 383 КАС України, висновки суду першої інстанції є передчасними.
Інші доводи і заперечення сторін по справі, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції, при прийнятті ухвали про відмову у задоволенні заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України, дійшов передчасних висновків та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
За цим, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для прийняття нового рішення про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем щодо не виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 520/30479/24.
Отже, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року по справі № 520/30479/24 скасувати.
Справу № 520/30479/24 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.05.2025 в порядку ст. 383 КАС України.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов
Повний текст постанови складений 06.10.25 року.