Справа № 159/3619/16-к
Провадження № 1-кс/159/1542/25
01 жовтня 2025 року м. Ковель
Слідчий суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковель скаргу ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінального провадження № 42016031110000032 від 10.07.2025,
21.07.2025 до Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову про закриття кримінального провадження № 42016031110000032 від 10.07.2025.
В обґрунтування скарги скаржник посилається на те, що він є потерпілим у кримінальному провадженні №42016031110000032 за ч. 2 та ч. 4 ст. 197-1 та ст. 356 КК України. Постановою слідчого ОСОБА_6 дане кримінальне провадження закрито на підставі п. 2 ч. 1ст. 284 КПК України. Заявник вважає, що постанова слідчого є незаконною, необґрунтованою у зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права, однобічністю досудового слідства, невідповідністю висновків слідчого обставинам справи, та є передчасною. У скарзі ОСОБА_3 зазначає, що 22.12.2018 та 30.06.2022 слідчим було винесено постанови про закриття кримінального провадження, які в подальшому скасовувались ухвалою слідчого судді. Проте, на думку скаржника, слідчим не було взято до уваги положень, викладених слідчими суддями, не проведено жодних процесуальних чи слідчих дій спрямованих на усунення недоліків зазначених в ухвалі слідчого судді ОСОБА_7 . Просить постанову про закриття кримінального провадження № 42016031110000032 від 10.07.2025 скасувати.
Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21.07.2025 відкрито провадження за скаргою та призначено судове засідання на 24.07.2025.
24.07.2025 судове засідання відкладено за клопотанням слідчого ОСОБА_6 .
05.08.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.08.2025 в заяві ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_1 відмовлено.
У зв'язку з перебуванням судді ОСОБА_1 у щорічній відпустці, судове засідання призначено на 29.09.2025.
29.09.2025 судове засідання відкладено для виконання вимог ухвали Ковельським РУП ГУНП про надання матеріалів кримінального провадження № 42016031110000032 від 29.07.2016.
26.09.2025 в судовому засіданні оголошено перерву з технічних причин.
Заявник та його представник в судовому засіданні скаргу підтримали просили суд скасувати постанову про закриття кримінального провадження № 42016031110000032 від 10.07.2025.
В судовому засіданні 26.09.2025 слідчий СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 надав слідчому судді матеріали кримінального провадження № 42016031110000032, заперечував проти задоволення скарги.
Дослідивши матеріали скарги та кримінального провадження № 42016031110000032, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження №42016031110000032 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1, 4 ст. 197-1, 356 КК України.
Постановою слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 від 10 липня 2025 року кримінальне провадження №42016031110000032 закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Зазначена постанова про закриття кримінального провадження №42016031110000032 мотивована тим, що згідно державного акта на право приватної власності на землю №1-ВЛ №022450 PN2021 вiд 03.03.2003 земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,0477 га належить ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю №1-ВЛ №022468 PN2004 вiд 14.02.2003 земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0, 0529 га належить ОСОБА_8 .
Відповідно до висновку земельно-технічної експертизи №8125-8126 вiд 28.11.2018 було встановлено, що межі фактичного землекористування ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відносно земельної ділянки по АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_3 накладаються. Площа накладання становить 0,0020 га. Площа, що використовується з порушенням меж становить 20 м?, складається з двох частин: 16 м? та 4 м?. На самовільно зайнятих земельних ділянках улаштовані: металевий паркан з бетонною основою та бетонний паркан.
Згідно інформації, наданої управлінням ДАБІ у Волинській області, Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, не класифіковано паркани, як будівлі або споруди.
Згідно з відповіді Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 01.07.2025 розмір шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття частини земельної ділянки, визначеної висновком експерта площею 0,002 га складає 463,50 грн.
Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що в діях ОСОБА_10 , які виразилися у самовільному зайняття земельної ділянки ОСОБА_3 , площею 20 м? містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, за що останню 21.01.2019 року притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 170 гривень, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення.
Також в якості свідка допитано ОСОБА_10 , яка в ході проведення допиту повідомила, що паркан був встановлений і раніше, однак через великий термін його використання втратив свої властивості та зіпсувався так як його зведенням займався її батько, який наразі покійний. У зв'язку з чим у ОСОБА_10 , самостійно, вирішила замінити паркан на більш сучасний та надійніший. З даного приводу ОСОБА_10 станом на 09.07.2025 понесла адміністративну відповідальність за вказане діяння у вигляді штрафу в сумі 170 гривень.
Також допитано інженера технічного нагляду - ОСОБА_11 , який зазначив що Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженим Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, не класифіковано паркани, як будівлі або споруди.
Стаття 197-1 частина 1 передбачає - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику тобто, шкоди у розмірі 100 і більше разів який перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що станом на 29.07.2016 становить 137 800 гривень, а в даному випадку розмір заподіяної шкоди відповідно до листа Головного управління Держгеокадасту у Волинській області становить 463,50 грн., що не є значною шкодою.
Вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження міститься у ст.284 КПК України, згідно якої кримінальне провадження закривається в разі встановлення відсутності в діянні особи складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, а її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, які встановлені в ході досудового слідства і підтверджуються матеріалами справи. Зокрема, в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження, і випливає із системного тлумачення положень ст. 284 КПК України в їх нерозривному зв'язку із нормами, які містяться у ст.ст.2, 3, 7, 9, 91-94,110 КПК України.
Частиною першою ст. 197-1 КК передбачена кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику.
Згідно ч. 4 ст. 197 -1 КК України, самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині другій цієї статті, або вчинене особою, раніше судимою за таке саме кримінальне правопорушення або кримінальне правопорушення, передбачене частиною третьою цієї статті.
Відповідно до ст. 356 КК України, самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Самовільне зайняття земельної ділянки з об'єктивної сторони може полягати у протиправному використанні землі у своїх потребах: обробка, удобрення землі, насадження насіння, дерев чи кущів, виконання меліоративних, інших робіт.
Об'єктивна сторона злочину полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки. Причому земельна ділянка для винної особи є чужою, вона не має необхідних і достатніх прав на володіння, користування чи розпорядження ділянкою як власник чи як особа, якій надано право постійно чи тимчасово володіти і користуватися нею.
Вказаний злочин є злочином з матеріальним складом: для встановлення об'єктивної сторони цього злочину слід встановити не тільки самовільне зайняття земельної ділянки, але й настання суспільно небезпечних наслідків спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди.
Потерпілим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, 4 ст.197-1, 356 КК України, є законний володілець або власник самовільно зайнятої земельної ділянки.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, посилаючись на вищевказані обставини та зібрані докази, дізнавач дійшов обґрунтованого висновку про відсутність за даним фактом складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1,4 ст. 197-1,356 КК України, а тому закрив кримінальне провадження.
Слід зазначити, що оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження містить достатні відомості, які б свідчили про те, що усім обставинам справи у порядку ст. 94 КПК України було надано необхідну правову оцінку в сукупності, що свідчить про те, що встановлена на даний час органом досудового розслідування сукупність доказів, якою обґрунтовуються зроблені ним висновки, не може вважатися такою, що не залишає місце сумнівам, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18.01.1978р. у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011р. (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
Керуючись законом, слідчий оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а мотиви прийняття оскаржуваного рішення є достатніми у своїй сукупності, послідовними та такими, що логічно узгоджуються між собою та з матеріалами кримінального провадження. За належної правової оцінки щодо відсутності складу кримінального правопорушення з відповідним аналізом усіх елементів складу злочину та мотивацією з посиланням на докази, зібрані в ході досудового розслідування, постанова слідчого у повній мірі відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України
Слідчий суддя погоджується із висновком слідчого про те, що паркани не класифіковано як споруди чи будівлі, а спричинена шкода у розмірі 463,50 гривень не є значною шкодою, сукупність встановлених органом досудового розслідування доказів свідчить про те, що між сторонами склалися цивільно-правові правовідносини, висновки щодо обставин, які обумовлюють закриття провадження у справі зроблені слідчим з належною перевіркою обставин справи у їх сукупності.
Згідно ч. 2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене та те, що в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні не встановлено доказів, що вказують на факт самоправства та самовільного зайняття земельної ділянки, завдання цим її власнику значної шкоди, постанова про закриття кримінального провадження є вмотивованою та підстави для її скасування відсутні, а відтак у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.303, 306-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову про закриття кримінального провадження № 42016031110000032 від 10.07.2025 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 06.10.2025 року о 16год. 20хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1