06 жовтня 2025 р. Справа № 520/20641/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 (суддя: Спірідонов М.О., м. Харків) по справі № 520/20641/24
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" , Головного сервісного центру МВС України
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" (далі - ДУ «ТМО МВС України по Харківській області», перший відповідач), Головного сервісного центру МВС України ( далі - ГСЦ МВС України, другий відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» щодо складання та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 №33/41-9626 від 04.04.2024 станом на 01.01.2023 із зазначенням у них надбавки за особливості проходження служби в розмірі 0% та премії в розмірі 0%;
- зобов'язати Головний сервісний центр МВС України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року по справі №520/416/24, із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу - 4700,00 грн.; окладу за військовим званням прапорщик - 1450 грн., надбавки за вислугу років (45 %) - 2767,00 грн., із обов'язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, а саме: відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 50 відсотків від суми посадового окладу, окладу за військове звання та вислуги років та щомісячної премії - 250 відсотків від посадового окладу, з урахуванням 9 тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав ОСОБА_1 на час звільнення, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 пенсії ОСОБА_1 .
В обґрунтування позову зазначено, що дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» щодо складання та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 №33/41-9626 від 04.04.2024 станом на 01.01.2023 із зазначенням у них надбавки за особливості проходження служби в розмірі 0% та премії в розмірі 0% є протиправними та такими, що порушують права позивача на пенсійне забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі №520/20641/24 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" (вул. Гіршмана,буд. 8-10, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61002), Головного сервісного центру МВС України (вул. Лук'янівська, 62,м. Київ,04085) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» щодо складання та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 №33/41-9626 від 04.04.2024 року станом на 01.01.2023 із зазначенням у них надбавки за особливості проходження служби в розмірі 0% та премії в розмірі 0%.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції, скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі № 520/20641/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити постанову, якою позовні вимоги задовольнити, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що саме на другого відповідача має бути покладений обов'язок з видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 із включенням всіх складових, заявлених позивачем у позовних вимогах, оскільки Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумських областях є структурним підрозділом (філією) ГСЦ МВС України без статусу юридичної особи, а, отже, в розумінні ст. 43 КАС України не має адміністративної правосуб'єктності. Отже, у спірному випадку саме ГСЦ МВС України є належним відповідачем по справі.
Крім того, вказав, що суд першої інстанції, вважаючи, що позивачем невірно обрано відповідача по справі, мав замінити його в порядку ч. 3 ст. 48 КАС України, однак цього не зробив.
Другий відповідач, у надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти задоволення її вимог та наполягав на відсутності підстав для задоволення позову. Зазначив, що функції розгляду звернень та видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії відповідно до наказів МВС України від 22.04.2024 № 259 та від 21.06.2024 № 432 покладені на регіональні сервісні центри ГСЦ МВС, жодних змін щодо покладення функцій з пенсійних питань на ГСЦ МВС України не відбулось.
Також вказав, що списків від органів Пенсійного фонду України до органів МВС України, щодо направлення довідки для перерахунку пенсії позивача, не надходило, а, отже, у другого відповідача відсутні підстави для виготовлення та направлення такої довідки до органів Пенсійного фонду.
Варто наголосити, що скасування в судовому порядку пунктів 1, 2 Постанови N 103 (на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 по справі N 826/12704/18, на підставі якого було скасовано п. 1,2,3 постанови КМУ від 21.02.2018 N? 103) не повинно впливати на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону N 2262-XII, передбачений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі по тексту Порядок № 45) , не змінився у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103).
Крім того, вважає, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази отримання діючим військовослужбовцем Національної гвардії України грошового забезпечення із застосуванням показника прожиткового мінімуму на рівні - 2684 грн., відсутній факт підвищення розміру грошового забезпечення, а, відтак, у позивача не виникло право на перерахунок пенсії.
Пославшись на постанову Верховного Суду від 14.03.2023 у справі N 380/15276/21, вказав, що збільшення відсоткового розміру окремих видів грошового забезпечення за посадою аналогічною тій, яку займав позивач на час звільнення зі служби, зокрема, надбавки за особливості проходження служби та премії, на підставі розпорядчих документів НГУ, не є тотожним підвищенню грошового забезпечення на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, а тому таку зміну розміру грошового забезпечення за окремою посадою не можна розглядати як підвищення грошового забезпечення в цілому.
Перший відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року по справі №520/416/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", які полягають у відмові ОСОБА_1 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 р. для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 р. (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини).
Зобов'язано Державну установу «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 р. для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 р. (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини)
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Державною установою "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області", на виконання рішення суду від 13.03.2024 по справі №520/416/24 було виготовлено нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 04.04.2024 вих. № 33/41-9626 станом на 01.01.2023.
Вказана довідка містить наступні складові грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсії позивача: посадовий оклад - 4700,00 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням - 1450,00 грн.; надбавка за вислугу років (45% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням) - 2767,50 грн.. Всього 8917,50 грн..
Позивач, вважаючи протиправним невнесення відповідачем до довідки від 04.04.2024 вих. № 33/41-9626 відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2023 основного розміру пенсії позивача, звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області», суд першої інстанції, пославшись на висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 23.05.2024 у справі № 380/19324/23, дійшов висновку, що першим відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявності правових підстав для видачі позивачу довідки від 04.04.2024 вих. № 33/41-9626 про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 із визначенням у ній надбавки за особливості проходження служби в розмірі 0 % та премії в розмірі 0 %.
За висновком суду, при визначенні розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема надбавки за особливості проходження служби та премії, відповідач мав керуватись середнім розміром таких надбавок, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилась на пенсію, однак цього не зробив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання ГЦ МВС України видати оновлену довідку, суд першої інстанції зазначив, що саме Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) з 1 травня 2024 року уповноважений видавати звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, а відтак відсутні підстави для покладення відповідного обов'язку на другого відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, отже, в межах розгляду цієї справи надається правова оцінка рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262-ХІІ яким визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-ХІІ (далі за текстом - Закон № 2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Так, згідно з частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процитована норма статті 43 зазначеного Закону міститься в розділі V Обчислення пенсії, тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Положеннями частини 18 статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з частинами 2, 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі по тексту Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку дозволяє дійти висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які її отримують за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:
1) установлювати:
посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами;
посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1-5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;
надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;
3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до приписів частини 2 статті 21 Закону України "Про Національну гвардію України" від 13 березня 2014 року № 876-VII, військовослужбовці Національної гвардії України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з'єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров'я та установах Національної гвардії України (далі - військові частини) визначені Наказом № 200.
Відповідно до пункту 2 розділу І Наказу № 200, грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно із положеннями пунктів 1-2 розділу VIІІ Наказу № 200, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. Військовослужбовцям, зазначеним у пункті 1 цього розділу, залежно від якості, складності, інтенсивності, обсягу, важливості та умов військової служби розмір надбавки за особливості проходження служби може збільшуватися до 100 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. Перелік посад (підрозділів), за якими встановлюється і виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, установлюється наказом командувача Національної гвардії України.
Розділом XVII Наказу № 200 визначено порядок преміювання осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, зокрема, командири (начальники) військових частин Національної гвардії України мають право преміювати осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за їх особистий внесок у загальні результати служби. Преміювання здійснюється відповідно до положення про преміювання, розробленого, враховуючи специфіку та особливості виконання покладених завдань на військову частину. Розміри премії встановлюються за рішенням командувача Національної гвардії України з урахуванням наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Національної гвардії України, та особливостей проходження служби.
Тобто, за рішенням командувача Національної гвардії України встановлюються надбавка за особливості проходження служби та визначається обсяг преміювання.
Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу зазначення ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» у виданій довідці про грошове забезпечення станом на 01.01.2023 надбавки за особливості проходження служби, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, а також щомісячної премії у розмірі 0 % від посадового окладу.
При цьому, за твердженням позивача, надбавка за особливості проходження служби має бути зазначена у довідці у розмірі 50%, а премія - у розмірі 250%.
Таким чином, спірним питанням у цій справі є розміри надбавки за особливості проходження служби та премії, які необхідно зазначати у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Внаслідок визнання нечинними змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, з 05.03.2019 діє редакція пункту 5 Порядку № 45, що була чинною до внесення таких змін.
Так, пунктом 5 Порядку № 45, у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 01.02.2018 № 103, передбачено, що для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:
посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;
надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;
щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;
інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Верховний Суд, аналізуючи аналогічні правовідносини під час розгляду справ, зокрема № 120/4595/23, № 520/9891/23, № 380/9974/23, № 380/9798/23, зазначав, що в довідці про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії щодо зазначення розміру надбавки за особливості проходження служби та премії належить указувати їх середній розмір, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Вказану правову позицію підтримав Верховний Суд у постанові від 29.01.2025 у справі № 520/5280/24.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів також враховує висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 05.03.2024 у зразковій справі №380/19324/23, в яких суд вказав, що підхід щодо зазначення у довідках про розмір грошового забезпечення різних відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії особам, які проходять службу (кадровим військовим) у розмірі фактично виплачених сум, та пенсіонерам з числа військовослужбовців, яким довідки видаються на виконання рішень судів, у гарантовано мінімальних розмірах, є протиправним, та таким, що не ґрунтується на нормі закону та сформулював правовий висновок, відповідно до якого надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення, зокрема, станом на 1 січня 2021 року, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у постанові КМУ № 704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня відповідного календарного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Отже, розміри надбавки за особливості проходження служби та премії мали бути визначені у довідках про розмір грошового забезпечення станом на відповідний рік у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію.
Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05. 2024 у справі №380/19324/23.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що підставами для задоволення позовних вимог є недоведення відповідачем дотримання ним вимог абзацу п'ятого пункту 5 Порядку № 45 при оформленні довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на відповідний рік та правильність визначення у цих довідках відсоткових розмірів надбавки за особливості проходження служби (1 %) та премії (10 %), який передбачає, що відповідні розміри надбавок та премій мають зазначатись у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої відповідну особу було звільнено на пенсію, а не те, що постанова КМУ № 704 містить вказівки на обов'язковий мінімальний відсоток надбавки та премії.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що на звернення позивача Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України у листі від 04.07.2024 повідомила, що станом на січень 2023 р. відсотковий розмір щомісячної премії за прирівняною посадою складав 250% від посадового окладу, а надбавки за особливості проходження військової служби - 50% від посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.
Разом з тим, перший відповідач у довідці від 04.04.2024 №33/41-9626 визначив розміри надбавки за особливості проходження служби та премії 0% без надання доказів, що саме визначені ним показники є середніми що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії позивача.
Водночас у спірних правовідносинах розмір надбавки за особливості проходження служби та премії має бути визначений у довідці про розмір грошового забезпечення у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої позивача було звільнено на пенсію.
За таких обставин, складена першим відповідачем довідка від 04.04.2024 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, станом на 01.01.2023, є такою, що не відповідає діючим нормам законодавства станом на січень 2023 року.
Доводи другого відповідача стосовно відсутності підстав для видачі довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 з огляду на відсутність факту підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців, як обов'язкової передумови для виникнення права на перерахунок пенсії, колегія суддів не приймає, оскільки в межах даної справи спірним є питання зазначення конкретних розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії, а право позивача на отримання довідки у зв'язку з підвищенням розміру грошового забезпечення станом на 01.01.2023 було вирішено в межах справи № 520/416/24 (рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024).
Враховуючи, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 у даній справі, (в частині, що не оскаржується) визнано протиправними дії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» щодо складання та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 №33/41-9626 від 04.04.2024 року станом на 01.01.2023 із зазначенням у них надбавки за особливості проходження служби в розмірі 0% та премії в розмірі 0%, права позивача мають бути поновлені шляхом покладення обов'язку на суб'єкта владних повноважень щодо видачі нової довідки.
Разом з цим, під час обрання способу захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції вирішив, що ГСЦ МВС України не наділений повноваженнями щодо видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій, що зумовило звернення позивача до суду апеляційної інстанції.
Вирішуючи питання щодо наділення повноваженнями ГСЦ МВС України на видачу спірної довідки, колегія суддів зазначає наступне.
Так, Наказом МВС України від 25.02.2019 № 129 «Про визнання в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунок) пенсій» було визнано в МВС України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів ПФУ документів для призначення (перерахунку) пенсій Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності МВС України з покладанням таких функцій на управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань цього Департамент.
Пунктом 2 цього наказу забезпечено внесення відповідних змін до положень про територіальні медичні об'єднання МВС України по областях, місту Києву.
Згідно з п.п. 2 п. 1 Наказу № 129, зі змінами, внесеними наказом № 291 від 16.04.2021 "Про внесення зміни до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15.02.2019 № 129", визначено в Міністерстві внутрішніх справ України територіальні медичні об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву уповноваженими установами за видачу довідок про розмір грошового забезпечення з покладанням таких функцій на відповідні сектори (відділ) із соціально-гуманітарних питань цих державних установ.
Пунктом 1 наказу Міністерства внутрішніх справ України від 22.04.2024 № 259 "Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій" визначено, що в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій є Відділ координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до п. 2 Наказу № 259, зі змінами, внесеними Наказом № 432, уповноважено Головний сервісний центр МВС на видачу звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за їх зверненнями довідок про розмір грошового забезпечення відповідно за березень 2019 та листопад 2019 для перерахунку пенсій з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 160/8324/19 та судових рішень у справах № 826/3858/18 та № 826/12704/18, а також здійснювати відповідно до законодавства України розгляд звернень таких осіб про видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій за інші періоди з покладанням таких функцій на регіональні сервісні центри Головного сервісного центру МВС (філії ГСЦ МВС).
Згідно з п. 3 Наказу № 259, п. 2 наказу № 259 застосовується з 01.05.2024.
Отже, до 01.05.2024 повноваження щодо видачі довідок належали Державній установі "Територіальне медичне об'єднання по Харківській області".
Натомість, з 01.05.2024, відповідно до п. 2 Наказу № 259, зі змінами, внесеними Наказом № 432, повноваження по видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій покладено на Головний сервісний центр МВС та регіональні сервісні центри (філії).
У свою чергу, наказом Головного сервісного центру МВС від 29.04.2024 № 77 "Про затвердження змін до деяких положень регіональних сервісних центрів ГСЦ МВС (філій ГСЦ МВС)" затверджено зміни до деяких положень про регіональні сервісні центри ГСЦ МВС (філії ГСЦ МВС).
Пунктом 6 наказу № 77 визначено внести до Положення про регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС), затвердженого наказом ГСЦ МВС від 02.02.2024 № 15, зокрема, такі зміни: 1) пункт 1 розділу ІІ доповнити підпунктом 7 такого змісту: "7) організація забезпечення соціального захисту колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців Національної гвардії України, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, членів їхніх сімей, в частині видачі звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ довідок про розмір грошового забезпечення."
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що у спірних правовідносинах повноваження на видачу довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ до 22.04.2024 належали Державній установі «Територіальне медичне об'єднання по Харківській області», з 22.04.2024 по 30.04.2024 - Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України, а з 01.05.2024 - Регіональному сервісному центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС).
Отже, на дату подання позовної заяви до суду (липень 2024) позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідну довідку про розмір грошового забезпечення за посадою станом на 01.01.2023 були заявлені до неналежного відповідача - Головного сервісного центру МВС (філій ГСЦ МВС), замість належного відповідача - Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов'язання Головного сервісного центру МВС України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 року по справі №520/416/24, із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу - 4700,00 грн.; окладу за військовим званням прапорщик - 1450 грн., надбавка за вислугу років (45 %) - 2767,00 грн., із обов'язковим зазначенням відомостей про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, а саме: відомостей щодо відсоткового розміру надбавки за особливості проходження служби - 50 відсотків від суми посадового окладу, окладу за військове звання та вислуги років та щомісячної премії - 250 відсотків від посадового окладу, з урахуванням 9 тарифного розряду за займаною (прирівняною) посадою, яку займав ОСОБА_1 на час звільнення, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023.
Щодо доводів позивача про неможливість визначення Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) в якості відповідача по справі з огляду на відсутність у нього адміністративної правоздатності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, третьої статті 43 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
За змістом частин першої, третьої статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами.
Частина перша статті 46 КАС України передбачає, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Частина четверта статті 46 КАС України обумовлює, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Пункт 7 частини першої статті 4 КАС України визначає, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, незважаючи на те, що Регіональний сервісний центр не має статусу юридичної особи, він законодавством наділений повноваженнями на видання запитуваної довідки, тому він є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України та може бути стороною в судовому спорі про оскарження рішень, дій та бездіяльності.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 01.02.2024, 06.09.2024 та від 19.11.2024 у справах № 320/9007/22, № 600/302/23-а та № 520/16083/23 відповідно.
Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
За привалами ч. 7 ст. 48 КАС України, заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено. Відтак, суд апеляційної інстанції на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, як було підкреслено вище, позбавлений можливості виправити наведену помилку, а тому доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з підстав, що він заявлений до неналежного відповідача.
При цьому, судова колегія вважає за необхідне наголосити на тому, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.
Аналогічний за змістом правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.09.2020 у справі № 813/791/17, від 19.04.2022 у справі № №400/3989/19, від 10.07.2025 у справі 520/1680/24.
В аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні суд апеляційної інстанції враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд апеляційної інстанції також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 по справі № 520/20641/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С.П. Жигилій
Судді О.А. Спаскін Я.М. Макаренко