Справа № 158/2953/25
Провадження № 1-кп/0158/184/25
06 жовтня 2025 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за №12025035590000167 від 10.09.2025 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, раніше судимого вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.02.2025 року за ч. 1 ст. 286-1 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, -
ОСОБА_3 вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.02.2025 року засуджено за ч. 1 ст. 286-1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірів розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
З метою виконання вироку Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.02.2025 року в частині додаткового покарання, а саме позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, Луцьким районним відділом №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області 11.04.2025 року ОСОБА_3 поставлено на облік.
Провідним інспектором Луцького районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_4 . 24.04.2025 року ОСОБА_3 ознайомлено під підпис з обов'язками засуджених до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, передбаченими ст. 34 Кримінально-виконавчого кодексу України, зокрема: засуджений до покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю зобов'язаний виконувати судове рішення, а також наслідками ухилення від відбування вказаного покарання, передбаченими ст. 35 Кримінально-виконавчого кодексу України, відповідно до яких ухиленням від відбування покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю є невиконання засудженим обов'язків, передбачених ст. 34 Кримінально-виконавчого кодексу України.
Однак, ОСОБА_3 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, 09.06.2025 року близько 20 год. 00 хв. керував транспортним засобом марки Lifan LF 175-2E, д.н.з. НОМЕР_1 , на автодорозі, сполученням с. Микове - с. Журавичі, не врахувавши дорожньої обстановки, не вибравши безпечної швидкості, не впорався з керуванням внаслідок чого впав на дорожнє покриття та отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований у Волинську обласну клінічну лікарню, чим ухилився від відбування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Обвинувачений ОСОБА_3 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 30.09.2025 року подав заяву, відповідно до якої визнає свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і дає згоду на розгляд обвинувального акту у його відсутності. Обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено вимоги ч. 2 ст. 302 КПК України.
Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.10.2025 року ухвалено розглянути даний обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Згідно вимог частини 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження №12025035590000167 приходить до наступного висновку.
Як вбачається із письмової заяви від 30.09.2025 року обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, та згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин. ОСОБА_3 згідний на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_3 , його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності підтвердила захисник - адвокат ОСОБА_5 .
З урахуванням викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, тобто в ухиленні засудженого від відбування покарання у виді позбавлення права займатись певною діяльністю.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого відсутні.
Згідно зі ст. 50, ч. 2 ст. 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети, принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності, ступеню тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, даних про особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, щиро розкаявся, раніше судимий вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.02.2025 року за ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 55 КК України при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк - воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу з моменту набрання законної сили вироком.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, приймаючи до уваги те, що покарання повинно призначатись згідно принципу індивідуалізації, та має на меті не лише кару, але й виправлення обвинуваченого, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді у виді пробаційного нагляду в межах санкції частини статті закону, за якою він притягується до кримінальної відповідальності із застосуванням ст. 71 КК України.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід не обирався.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України, призначивши йому покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду.
На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, приєднати невідбуту частину додаткового покарання за вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 27.02.2025 року та за сукупністю вироків визначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 остаточне покарання у виді 1 (одного) року пробаційного нагляду з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки 5 (п'ять) місяців 25 (двадцять п'ять) днів.
На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази по справі:
- особову справу №05/33ПД/2025 на громадянина ОСОБА_3 - повернути Луцькому РВ №2 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381, 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини справи.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Ківерцівського районного суду ОСОБА_1