Справа №155/640/25
Провадження №1-кп/155/132/25
06 жовтня 2025 року місто Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілих - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі
відеоконференції),
представника цивільного відповідача - ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції);
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
захисника - ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025030000000174 від 02 березня 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеса Одеської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з вищою освітою, одружений, на утриманні якого особи не перебувають, працюючий, не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,
Водій ОСОБА_9 02 березня 2025 року, близько 07 години 40 хвилин, керуючи автомобілем марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на 80 км + 200 м дороги Н-17 сполученням Львів-Радехів-Луцьк, між селом Сільце та містом Горохів Луцького району Волинської області, зі сторони міста Львів Львівської області в напрямку до міста Горохів Луцького району Волинської області, проявив безпечність, не уважно стежив за дорожньою обстановкою, відповідним чином не зреагував на її зміну, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, внаслідок чого не справився з керуванням автомобіля, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткненням з автомобілем марки «VOLKSWAGEN LT35», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 , який рухався в зустрічному напрямку.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «VOLKSWAGEN LT35», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді синців та саден голови, верхніх та нижніх кінцівок; рани волосяної частини голови; крововиливів в м'які тканини голови, переломів кісток склепіння та основи черепа з крововиливами та ушкодженнями головного мозку; переломів грудини та ребер з ушкодженнями пристінкової плеври з крововиливами в м'які тканини грудної клітки та тканину легень, а також з розривами тканини правої легені з накопиченням крові в правій плевральній порожнині; поперечного перелому шийки лівої стегнової кістки та вивиху правого стегна в кульшовому суглобі, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Смерть ОСОБА_11 наступила внаслідок поєднаної тупої травми, що супроводжувалась розтрощенням голови та грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів.
Крім цього, пасажир вказаного транспортного засобу ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді синців тулуба та кінцівок, рани правого колінного суглобу; крововиливів в м'які тканини голови та мозкові оболонки з ушкодженнями головного мозку на рівні попереднього краю Варолієвого моста; переломів грудини та ребер; крововиливів у ділянці коренів легень з накопиченням крові в правій плевральній порожнині, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Причиною смерті ОСОБА_12 стала поєднана тупа травма голови та грудної клітки з ушкодженнями внутрішніх органів.
Також, пасажир автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . отримав тілесні ушкодження у вигляді синців та саден голови, тулуба та кінцівок; рани голови; переломів ребер, грудини, правої стегнової кістки та кісток тазу; крововиливів в м'які тканини голови внутрішньої сторони та в м'які мозкові оболонки; крововиливів в м'які тканини грудної клітки та живота, тканину легень, розриву печінки та нирок, накопичення крові в грудній та черевній порожнинах, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Смерть ОСОБА_13 наступила внаслідок поєднаної тупої травми голови, грудної клітки, живота, тазу та кінцівок, з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до крововтрати.
Крім цього, пасажир автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритої травми органів грудної клітки. Закритого перелому нижньої щелепи в ділянці 48, 35 зубів, травматичного вивиху 48, 35 зубів. Закритого багатовідламкового перелому дистального метаепіфізу лівої променевої кістки зі зміщенням. Закритого внутрішньо суглобового перелому задньої стінки кульшової западини справа зі зміщенням. Закритого багатовідламкового перелому нижньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням. Закритого перелому 3-го ребра справа та 8-го ребра зліва, які мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.
В прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_9 п. 2.3.б), п. 2.3.д), п. 10.1, п. 11.3, п. 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями), а саме:
-п. 2.3.б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаній бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
-п. 2.3. д) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаній не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
-п. 10.1. - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасника руху;
-п. 11.3. - на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах в дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;
-п. 12.1. - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 3 ст. 286 КК України, визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті, показав, що дійсно керуючи автомобілем марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушивши вимоги Правил дорожнього руху України, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткненням з автомобілем марки «VOLKSWAGEN LT35» під керуванням ОСОБА_11 , який рухався в зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «VOLKSWAGEN LT35», ОСОБА_11 та пасажир вказаного транспортного засобу ОСОБА_12 від отриманих травм загинули. Також загинув пасажир його транспортного засобу ОСОБА_13 , а пасажир ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. При цьому повідомив, що працює на посаді водія у ТОВ «Європейські дороги України». Був відряджений у Волинську область для виконання робіт. Зранку 02 березня 2025 року, за вказівкою майстра, він і ще двоє працівників - ОСОБА_14 та ОСОБА_13 їхали до місця виконання робіт - через погані погодні умови повинні були посипати дорогу. Падав сніг з дощем, дорога була мокра та місцями слизька. Він рухався зі швидкістю близько 60 км/год. Обгону не здійснював, від дороги не відволікався. Вантажу у транспортному засобі не було. Ділянка дороги, де трапилось ДТП, була трішки заокруглена та не посипана (працівники ТОВ «Європейські дороги України, які обслуговують цю ділянку дороги, не встигли її посипати). Його раптово занесло на зустрічну смугу, він не справився з керуванням і відбулось зіткнення. Дуже шкодує, що так сталось, просив вибачення у потерпілих. Цивільний позов КП «Волинська обласна клінічна лікарня» визнав повністю. Також повідомив, що потерпілій ОСОБА_4 відшкодував 100000 гривень моральної шкоди.
Потерпілий ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомив, що працює у ТОВ «Європейські дороги України» на посаді оператора технологічних установок. Був відряджений у Волинську область для виконання робіт. Зранку 02 березня 2025 року, за вказівкою майстра, він і ще двоє працівників - ОСОБА_9 та ОСОБА_13 їхали до місця виконання робіт: повинні були посипати дорогу. За кермом був ОСОБА_9 . Їхав обвинувачений спокійно, близько 60 км/год. Погодні умови були погані: падав сніг з дощем. Дорожнє покриття було мокрим. Ділянка дороги, де сталось ДТП, не була посипаною, хоча її повинні були посипати працівники ТОВ «Європейські дороги України». Про погані погодні умови їх попереджали заздалегідь. Водія занесло на зустрічну смугу, де відбулось зіткнення з іншим транспортним засобом. В результаті ДТП отримав численні травми: політравму, закриту черепно-мозкову травму, струс мозку, переломи щелепи, променевої кістки, стегна та ребер. Переніс оперативні втручання. Тривалий час перебуває на лікарняному, став інвалідом 3 групи, ходить на милицях, постійно вживає знеболююче. До обвинуваченого претензій не має, просив суворо не карати та призначити умовне покарання. Цивільний позов про відшкодування завданих збитків (моральної шкоди), заявлений ним до ТОВ «Європейські дороги України», як до роботодавця обвинуваченого, зважаючи на перенесені ними фізичні та моральні страждання, незворотність наслідків для його здоров'я, що настали, просив задовольнити у повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомив, що йому про смерть батьків повідомили в телефонному режимі. Приїхавши на місце події, зауважив, що протектори на транспортному засобі, яким керував обвинувачений, були потерті. Просив суд призначити максимальне покарання.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомила, що про ДТП їй повідомили по телефону працівники поліції. Щодо міри покарання, покладалась на розсуд суду.
Потерпілі ОСОБА_13 , ОСОБА_15 у письмових заявах від 03 жовтня 2025 року просили суд провести розгляд справи без їхньої участі, призначати обвинуваченому покарання, не пов'язане з позбавлення волі, однак з позбавленням права керування транспортними засобами.
Представник цивільного відповідача ТОВ «Європейські дороги України» адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні проти цивільного позову заперечила, про що подано також письмовий відзив. ТОВ «Європейські дороги України» не заперечує, що на момент ДТП водій ОСОБА_9 перебував у трудових відносинах з товариством. Однак, дії ОСОБА_9 виходили за межі належного виконання трудових обов'язків і були зумовлені особистою недбалістю. Вважає, що заявлений до стягнення розмір моральної шкоди є завищеним, необґрунтованим та не підтверджений жодними доказами. Зокрема, матеріали справи не містять медичних висновків щодо психоемоційного стану цивільних позивачів, довідок про необхідність медикаментозного або психотерапевничного лікування та інших доказів, які б підтверджували глибину страждань. Зазначила, що розмір відшкодування повинен бути співмірним розміру моральних страждань. При цьому, суд повинен виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості. Просила відмовити у заявленому потерпілими позові та у стягненні витрат на правову допомогу, розмір яких є завищеним та не підтвердженим.
Представник цивільних позивачів ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав цивільний позов та позицію потерпілих щодо призначення покарання. У відповіді на відзив зазначив, що вимога про надання медичних висновків як обов'язкова умова для компенсації моральної шкоди є помилковою. Компенсація моральної шкоди повинна відбутись у будь-якому випадку її спричинення. Аргумент про «особисту недбалість» ОСОБА_9 не звільняє цивільного відповідача від цивільної відповідальності, оскільки порушення ПДР сталось під час виконання трудових обов'язків.
Вина обвинуваченого ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 02 березня 2025 року зареєстровано кримінальне провадження №12025030000000174 про вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України;
протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02 березня 2025 року із схемою та ілюстративними таблицями, відповідно до яких зафіксовано місце дорожньо-транспортної пригоди на дорозі Н-17 сполученням Львів-Радехів-Луцьк, розташування осипу ґрунту, частин та деталей транспортних засобів, розливу рідини, подряпин на правій смузі руху проїзної частини дороги, початок слідів котіння шин коліс автомобіля марки «VOLKSWAGEN LT35», реєстраційний номер НОМЕР_2 , розташування та пошкодження автомобіля марки «VOLKSWAGEN LT35», реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля, розташування та пошкодження автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 ; на момент огляду дорожнє покриття мокре, без пошкоджень;
постановою про визнання і долучення до кримінального провадження речових доказів від 02 березня 2025 року відповідно до якої автомобіль марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження; згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу є ТОВ «Європейські дороги України»;
постановою про визнання і долучення до кримінального провадження речових доказів від 02 березня 2025 року відповідно до якої автомобіль марки «VOLKSWAGEN LT35», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2003 року випуску, визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження;
постановою про визнання і долучення до кримінального провадження речових доказів від 02 березня 2025 року відповідно до якої подушку безпеки з керма автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 та подушку безпеки з керма автомобіля марки «VOLKSWAGEN LT35», реєстраційний номер НОМЕР_2 визнано речовими доказами та долучено до матеріалів кримінального провадження;
висновком експерта №12 від 31 березня 2025 року відповідно до якого експертизою трупа гр-на ОСОБА_11 було встановлено наступні тілесні ушкодження: зовнішні дослідженням - синці та садна голови, верхніх та нижніх кінцівок; рана волосяної частини голови. Внутрішнім дослідженням встановлено крововиливи в м'які тканини голови, переломи кісто склепіння та основи черепа з крововиливами та ушкодженнями головного мозку; переломи грудини та ребер, з ушкодженням пристінкової плеври, з крововиливами в м'які тканини грудної клітки та тканину легень, а також, з розривами тканини правої легені, з накопиченням крові в правій плевральній порожнині; поперечний перелом шийки лівої стегнової кістки та вивих правого стегна в кульшовому суглобі. Всі вищевказані ушкодження утворились незадовго до смерті від травмуючої дії тупих твердих предметів, які не відобразили в ушкодженнях своїх індивідуальних властивостей, такими предметами могли бути і деформовані частини салону автомобіля, цілком вірогідно, в умовах дорожньо-транспортної пригоди вказаної в постанові. Встановлені тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень згідно з 2.1.1.а, 2.1.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» та перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Смерть гр-на ОСОБА_11 наступила внаслідок поєднаної тупої травми, що супроводжувалась розтрощенням голови та грудної клітки, з ушкодженням внутрішніх органів;
висновком експерта №13 від 31 березня 2025 року відповідно до якого експертизою трупа гр-ки ОСОБА_12 було встановлено наступні тілесні ушкодження: зовнішні дослідженням - синці тулуба та кінцівок, рану правого колінного суглоба. Внутрішнім дослідженням встановлено крововиливи в м'які тканини голови та мозкові оболонки з ушкодженнями головного мозку на рівні переднього краю Варолієвого моста; переломи грудини та ребер, крововиливи в ділянці коренів легень з накопиченням крові в правій плевральній порожнині. Всі вищевказані ушкодження утворились незадовго до смерті, від травмуючої дії тупих твердих предметів, які не відобразили в ушкодженнях своїх індивідуальних властивостей, такими предметами могли бути і деформовані частини салону автомобіля, цілком вірогідно, в умовах дорожньо-транспортної пригоди вказаної в постанові. Встановлені тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень згідно з 2.1.1.а, 2.1.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» та перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Причиною смерті гр-ки ОСОБА_12 явилась поєднана тупа травма голови та грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів;
висновком експерта №14 від 31 березня 2025 року відповідно до якого експертизою трупа гр-на ОСОБА_13 було встановлено наступні тілесні ушкодження: синці та садна голови, тулуба та кінцівок; рани голови; переломи ребер, грудини, правої стегнової кістки та кісток тазу; крововиливи в м'які тканини голови з внутрішньої сторони та в м'які мозкові оболонки; крововиливи в м'які тканини грудної клітки та живота, тканину легень, розриви печінки та нирок, накопичення крові в грудній та черевній порожнинах. Всі вищевказані ушкодження утворились незадовго до смерті, від травмуючої дії тупих твердих предметів, які не відобразили в ушкодженнях своїх індивідуальних властивостей, такими предметами могли бути і частини салону автомобіля, цілком вірогідно, в умовах дорожньо-транспортної пригоди вказаної в постанові. Встановлені тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень згідно з 2.1.1.а, 2.1.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» та перебувають в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті. Смерть гр-на ОСОБА_13 наступила внаслідок поєднаної тупої травми голови, грудної клітки, живота, тазу та кінцівок, з ушкодженням внутрішніх органів, що призвело до крововтрати;
протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 10 квітня 2025 року з описом речей та документів, відповідно до якого в приміщенні КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради надано доступ до речей і документів, зазначених в постанові прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Волинської обласної прокуратури від 01 квітня 2025 року; здійснено виїмку документів, зокрема, медичної карти стаціонарного хворого №4802/289 на громадянина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про що складено відповідний опис;
висновком експерта №21 від 14 квітня 2025 року відповідно до якого під час перебування потерпілого ОСОБА_14 у лікарні було встановлено наступний діагноз: Політравма. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Закрита травма ОГК. Закритий перелом нижньої щелепи в ділянці 48, 35 зубів. Травматичний вивих 48, 35 зубів. Закритий багатовідламковий перелом дистального мета- епіфізу лівої променевої кістки зі зміщенням. Закритий внутрішньосуглобовий перелом задньої стінки кульшової западини справа, зі зміщенням. Закритий багатовідламковий перелом нижньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням. Закритий перелом 3-го ребра справа та 8-го ребра зліва. Гострий стресовий розлад. Гіпертонічна хвороба 2 ст, ССР високий, СН1. Вказані в п. 1 «Підсумків» ушкодження у вигляді: ЗЧМТ. Струсу головного мозку; закритого перелому нижньої щелепи в ділянці 48, 35 зубів, з травматичним вивихом 48, 35 зубів; закритого, багатовідламкового перелому лівої променевої кістки зі зміщенням відломків; закритого внутрішньосуглобового перелому задньої стінки кульшової западини справа, зі зміщенням; закритого багатовідламкового перелому правої стегнової кістки зі зміщенням; закритої травми ОГК з переломом 3-го ребра справа та 8-го ребра зліва утворились від травмуючої дії тупих твердих предметів, якими могли бути виступаючі та деформовані частини салону автомобіля, цілком вірогідно, в умовах дорожньо-транспортної пригоди, вказаної в постанові. Встановлені тілесні ушкодження мають ознаки тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що потягнули за собою тривалий розлад здоров'я, згідно з п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»;
висновком експерта №СЕ-19/103-25/3122-ІТ від 03 квітня 2025 року відповідно до якого на момент експертного огляду робоча гальмова система автомобіля Renault Master (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходилась в працездатному стані, а ходова частина та система рульового керування у непрацездатному стані. На момент експертного огляду автомобіля Renault Master (номерний знак НОМЕР_1 ) виявлено непрацездатності ходової частини та системи рульового керування, які виникли під час ДТП;
висновком експерта №СЕ-19/103-25/3120-ІТ від 14 березня 2025 року відповідно до якого зіткнення автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 та автомобіля марки «VOLKSWAGEN LT35», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_11 відбулось на правій смузі руху автодороги Н-17, сполученням Львів-Радехів-Луцьк, між селом Сільце та містом Горохів Луцького району Волинської області в напрямку міста Львів, в місці початку осипу ґрунту позначеного №1;
висновком експерта №СЕ-19/103-25/3142-ІТ від 18 березня 2025 року відповідно до якого у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, відбулося перехресне - зустрічне - косе - блокувальне - правоексцентричне зіткнення автомобіля Renault Master (номерний знак НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_9 та автомобіля Volkswagen LT-35 (номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_11 , під час якого автомобіль Renault Master своєю передньою правою частиною контактував з передньою частиною автомобіля Volkswagen LT-35. Кут взаємного розташування (між повздовжніми осями, б0) автомобіля Renault Master (номерний знак НОМЕР_1 ) та автомобіля Volkswagen LT-35 (номерний знак НОМЕР_2 ) у момент їх первинного контакту становив приблизно 70±5?;
наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські дороги України» №3-К/2020 від 20 березня 2020 року відповідно до якого ОСОБА_9 прийнято на роботу з 23 березня 2020 року на посаду водія-оператора технологічної машини на підставі його заяви від 20 березня 2020 року, зі строком випробування у один місяць;
посадовою інструкцією водія-оператора технологічної машини (код КП 8322), затвердженої наказом ТОВ «Європейські дороги України» від 27 квітня 2017 року №7, з якою 20 березня 2020 року під особистий підпис був ознайомлений ОСОБА_9 , якою визначено посадові обов'язки ОСОБА_9 , його завдання і обов'язки, права та відповідальність;
наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські дороги України» №06-К/2024 від 08 квітня 2024 року відповідно до якого ОСОБА_14 прийнято на роботу з 09 квітня 2024 року на посаду «Оператор технологічних установок»; ОСОБА_13 прийнято на роботу з 09 квітня 2024 року на посаду «Водій автотранспортних засобів»;
робочою інструкцією водія автотранспортних засобів (код КП 8322), затвердженою наказом ТОВ «Європейські дороги України» №02-ОД-2021 від 01 лютого 2021 року, з якою 09 квітня 2024 року під особистий підпис був ознайомлений ОСОБА_13 , згідно з якою визначено посадові обов'язки ОСОБА_13 , його завдання і обов'язки, права та відповідальність;
посадовою інструкцією оператора технологічних установок (код КП 8155 (16081)), затвердженої наказом ТОВ «Європейські дороги України» від 27 квітня 2017 року №7, з якою 09 квітня 2020 року під особистий підпис був ознайомлений ОСОБА_14 , згідно з якою визначено посадові обов'язки ОСОБА_14 , його завдання і обов'язки, права та відповідальність;
наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські дороги України» №5-ОД від 01 листопада 2024 року відповідно до якого ОСОБА_9 , водія-оператора технологічної машини, ОСОБА_14 , оператора технологічних установок та ОСОБА_13 , водія автотранспортних засобів, направлено для виконання дорожніх робіт, згідно переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, які передаються в експлуатаційне утримання ТОВ «Європейські дороги України» згідно Договору про надання послуг №01.4/16/24 від 17 жовтня 2024 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_9 своїми умисними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, якщо вони спричинили загибель кількох осіб та спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 286 КК України.
Дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_9 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення, доведеності вини у його вчиненні.
При призначенні покарання суд враховує положення ст. 65 КК України, відповідно до якого покарання призначається в межах санкції частини статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Водночас, згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішеннях від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 та від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004.
Так, у рішенні №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема, права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
Відповідно до ст. 65 КК України та п. 1 постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо).
Тобто, при призначенні покарання суд повинен належним чином врахувати не тільки дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, сукупність пом'якшуючих покарання обставин, тощо, а й особливості вчинення конкретного злочину, обставини та спосіб його вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали.
Так, суд враховує, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, що відноситься до категорії тяжких злочинів. Форма вини є необережною.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує порушення вимог Правил дорожнього руху, що потягло за собою наслідки в вигляді смерті трьох осіб, отримання середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_14 , разом з тим суд враховує, що обвинувачений свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, зважив на конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, правопорушення вчинено з необережності, в стані алкогольного сп'яніння обвинувачений не перебував, інформацію про стан здоров'я обвинуваченого, який на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відомості про те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, одружений, за місцем праці характеризується виключно позитивно, складні сімейні обставини (наявність батьків похилого віку, дружини та доньки, які за станом здоров'я потребують допомоги та підтримки), добровільне відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_4 у розмірі 100000 гривень, позицію потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , які просили суд призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане з відбуттям реальної міри покарання, а також ОСОБА_4 , яка покладалась на думку суду.
Суд, з врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства. З огляду на вищевикладене, вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції інкримінованої йому ч. 3 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку і покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України та з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На переконання суду таке покарання відповідає принципам законності, справедливості, індивідуалізації, буде співмірним вчиненому та необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а контроль держави за поведінкою засудженого протягом іспитового строку буде дієвим стримуючим фактором від вчинення нових кримінальних правопорушень.
Щодо призначення додаткового покарання, то суд зазначає, що санкція ч. 3 ст. 286 КК України щодо призначення додаткого покарання безальтернативна та передбачає обов'язкове призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. При визначенні строку додаткового покарання суд врахував тяжкі наслідки, що настали внаслідок наявності у обвинуваченого такого права, той факт, що обвинувачений притягався до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, а також беручи до уваги думку потерпілих та їх представників.
Щодо позиції потерпілих, зокрема, думки потерпілого ОСОБА_5 щодо призначення максимального строку покарання, суд зауважує, що думка потерпілого щодо визначення винному виду та розміру покарання хоча і враховується судом у сукупності з іншими обставинами, проте сама собою не може бути вирішальною під час призначення покарання (аналогічна позиція викладена у постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 02 квітня 2024 року, справа №125/1793/18).
При вирішенні цивільного позову Комунального підприємства «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходить з наступного.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з вини ОСОБА_9 ОСОБА_14 отримав тілесні ушкодження. ОСОБА_14 проходив лікування в Комунальному підприємстві «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради. Розмір витрат на лікування становить 67166,15 гривень. Отже, лікарні завдано матеріальних збитків на вказану суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що цивільний позов Комунального підприємства «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради до цивільного відповідача ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої лікуванням потерпілого, в розмірі 67166,15 гривень необхідно задовольнити повністю, оскільки витрати лікарні підтверджені довідкою медичного закладу №50259 від 02 квітня 2025 року.
При вирішенні цивільного позову потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 до ТОВ «Європейські дороги України» про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень ст. 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
У даній справі потерпілими ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 заявлено цивільний позов про відшкодування моральної шкоди до ТОВ «Європейські дороги України».
Свої позовні вимоги потерпілі обґрунтували тим, що станом на дату настання ДТП обвинувачений працював у ТОВ «Європейські дороги України» на посаді водія, а ДТП відбулось під час виконання ним своїх трудових обов'язків. Внаслідок дій обвинуваченого їм завдано моральну шкоду. З огляду на положення ст. 1187, 1172 ЦК України така шкода відшкодовується ТОВ «Європейські дороги України» як володільцем джерела підвищеної небезпеки.
Потерпіла ОСОБА_13 зазначає, що їй завдана моральна шкода через раптову та трагічну загибель чоловіка ОСОБА_13 . Вона постійно перебуває в пригніченому стані, втратила спокій, погіршився стан її здоров'я - фізичний та психічний; вона відчуває постійну втому, виснаження. При цьому, замикається в собі, через що погіршуються її стосунки з близькими людьми. Вона залишилась без підтримки рідної їй людини, у важкому матеріальному становищі, так як не працювала, а померлий повністю фінансово забезпечував сім'ю. Також на неї повністю покладено обов'язки по веденню домашнього господарства. Все це приносить їй моральні страждання. Враховуючи, що смерть чоловіка повністю змінила її життя в усіх сферах, зруйнувала нормальні життєві зв'язки, завдала фізичних та психічних страждань, потерпіла ОСОБА_13 оцінює розмір моральної шкоди у 1500000,00 гривень.
Потерпілий ОСОБА_15 зазначає, що йому завдана моральна шкода через загибель батька ОСОБА_13 , яка полягає у душевних стражданнях. Він позбавлений сну, спокою, перебуває у пригніченому стані, що негативно відображається на його звичному способі життя. Батько був для нього опорою та підтримкою, між ними були теплі родинні стосунки. Він не може змиритись з його втратою, спогади про нього викликають біль і тугу. Враховуючи, що смерть батька повністю змінила його життя в усіх сферах, зруйнувала нормальні життєві зв'язки, завдала фізичних та психічних страждань, позбавила його підтримки та допомоги батька, потерпілий ОСОБА_15 оцінює розмір моральної шкоди у 1500000,00 гривень.
Потерпілий ОСОБА_14 зазначає, що в результаті ДТП, яке мало місце з вини ОСОБА_9 , отримав тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичного експерта відносяться до середнього ступеня тяжкості. ОСОБА_14 завдана моральна шкода, яка полягає у фізичних стражданнях, які були завдані йому в момент дорожньо-транспортної пригоди: нестерпному болю, який він переніс під час лікування, проблемі у вільному самостійному пересуванні після отриманих травм та постійній потребі під час лікування у сторонній допомозі з боку рідних та близьких.
Окрім болю, переніс моральні страждання: відчував стрес, роздратованість, нервозність, страх. Здоров'я його повністю не відновилось, він відчуває періодичні болі, які посилюються після фізичних навантажень, через що відчуває себе пригніченим, невпевненим. Цивільний позивач зазначає, що наслідками вчиненого злочину є порушення його нормальних життєвих зв'язків, планів, він змушений витрачати більше часу на виконання повсякденної роботи. Моральна шкода оцінена цивільним позивачем у розмірі 1000000 гривень.
Дослідивши матеріали справи, долучені цивільними позивачами докази на обґрунтування своїх вимог, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.
Діяльність із використання, зберігання і утримання юридичною особою транспортного засобу, зокрема, автомобіля марки «RENAUL MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , має ознаки джерела підвищеної небезпеки.
У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У пункті 6 вищевказаної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року надано роз'яснення, що не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.
Отже, володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об'єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої ст. 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв'язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою-роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків).
Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.
З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».
Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов'язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
Судом встановлено, що власником транспортного засобу автомобіля марки «RENAUL MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ТОВ «Європейські дороги України».
З матеріалів справи також вбачається, що водій транспортного засобу «RENAUL MASTER» ОСОБА_9 на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Європейські дороги України» та займав посаду водія.
Відтак, суд приходить до висновку, що володільцем джерела підвищеної небезпеки, транспортного засобу «RENAUL MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ТОВ «Європейські дороги України», яке відповідно до ст. 1187 ЦК України повинне нести відповідальність за відшкодування шкоди, спричиненої потерпілим особам внаслідок порушення Правил дорожнього руху водієм товариства та бути цивільним відповідачем.
Відтак, аргументи про «особисту недбалість» ОСОБА_9 не звільняють цивільного відповідача від цивільної відповідальності, оскільки порушення Правил дорожнього руху України сталось під час виконання трудових обов'язків.
У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Як вбачається із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , з 25 травня 1999 року ОСОБА_13 до дня смерті перебував у шлюбі з ОСОБА_16 . 11 травня 1999 року в них народився син - ОСОБА_15 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 .
Суд погоджується з доводами цивільних позивачів, що протиправна винна поведінка ОСОБА_9 відносно чоловіка та батька, зрештою смерть останнього, перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку з душевними стражданнями потерпілих, істотними негативними змінами в їх приватному і сімейному житті, які фактично є непоправними, що в розумінні ст. 23 ЦК України є моральною шкодою.
Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з орієнтирами, відображеними у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановами від 25 травня 2001 року та 27 лютого 2009 року), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд має навести в рішенні відповідні мотиви.
Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Такий висновок викладено у постанові Великої палати Верховного Суду №752/17832/14-ц, провадження №14-538цс19 від 15 грудня 2020 року.
Суд погоджується з доводами представника позивачів, що смерть ОСОБА_15 спричинила його дружині та сину моральну шкоду.
З урахуванням обставин цієї справи, заподіяння дружині та сину померлого моральної шкоди презюмується на підставі норми ч. 2 ст. 1168 ЦК України.
Суд приймає до уваги доводи цивільних позивачів, що завдана їм моральна шкода полягає у протиправній поведінці щодо члена їхньої сім'ї, у душевному болю та стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку із втратою близької людини, істотних негативних змінах в їхньому житті: пригнічений стан, втрата спокою, переживання, тривога, психоемоційні страждання, зміна звичного способу життя. Обґрунтованими є доводи ОСОБА_13 про те, що залишившись вдовою, вона вимушена надалі забезпечувати себе матеріально, та доводи сина про позбавлення його батьківської підтримки.
Цивільні позивачі ОСОБА_13 , ОСОБА_15 оцінили розмір завданої моральної шкоди у сумі 1500000 гривень кожному.
Оскільки закон не містить чітких приписів щодо розміру відшкодування моральної шкоди для таких випадків, то оцінюючи розмір позовних вимог в цій частині суд враховує обставини цієї справи, а саме: характер правопорушення, глибину душевних страждань кожного потерпілого, істотність змін у житті кожного з них. При визначенні розміру відшкодування суд виходить з вимог розумності і справедливості.
Суд, з огляду на непоправність для дружини та сина наслідків заподіяної їм втрати, їх тривалість для них, глибину душевних страждань кожного потерпілого, істотність змін у житті кожного з них, дійшов висновку про часткове задоволення позову щодо відшкодування моральної шкоди та вважає правильним присудити на користь ОСОБА_13 , ОСОБА_15 по 500000 гривень моральної шкоди кожному.
Потерпілий ОСОБА_14 отримав численні травми середньої тяжкості включаючи політравму, закриту черепно-мозкову травму, струс мозку, переломи щелепи, променевої кістки, стегна та ребер, що спричинило фізичну біль, тривале лікування, встановлення 3 групи інвалідності, втрату працездатності та завдало моральну шкоду, яка полягала у спричиненні моральних страждань, які негативно позначилися на його житті, а саме: стрес, тривога та страх.
Беручи до уваги вищевказані вимоги закону, визначаючи розмір грошового відшкодування в рахунок моральної шкоди потерпілому ОСОБА_14 , суд враховує глибину фізичних і душевних страждань потерпілого внаслідок завданих травм, тривалість лікування, зміни в його повсякденному житті, наявність перешкод в реалізації його життєвих планів, погіршення здібностей потерпілого, неможливість потерпілого вести звичний спосіб життя, встановлення 3 групи інвалідності, втрату працездатності (06 жовтня 2025 року висновком ЛКК визнаний непрацездатним) та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості дійшов висновку про відшкодування моральної шкоди у розмірі 500000 гривень.
На переконання суду такий розмір моральної шкоди, з урахування глибини страждань, а також того, що негативні наслідки вчиненого обвинуваченим злочину мають незворотній характер, не може вважатися завищеним або надмірним.
Щодо вимог цивільного позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Питання процесуальних витрат у кримінальному провадженні врегульовано главою 8 КПК України. Перелік видів таких витрат міститься у ст. 118 КПК України.
За правилами ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
На підставу стягнення витрат правової допомоги було надано ордер на представництво інтересів потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 адвокатом ОСОБА_6 .
Повноваження адвоката ОСОБА_6 підтверджується свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №002255.
До матеріалів справи долучено Договори про надання правової допомоги №9/ЦПК/2025 від 07 квітня 2025 року, №8/ЦПК/2025 від 07 квітня 2025 року №13/ЦПК/2025 від 28 квітня 2025 року, укладені між адвокатом ОСОБА_6 та ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , який визначає порядок оплати юридичних послуг за надання правової допомоги. Пунктом першим Додатку визначено вартість послуг адвоката у розмірі 3000 грн. за годину роботи адвоката.
Представник цивільного відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні заявила про завищений розмір витрат на правову допомогу.
При вирішенні вказаного питання, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року).
У своєму рішенні від 11 лютого 2019 року №335/9780/15-ц Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
З урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку, що вказаними доказами підтверджується надання адвокатом ОСОБА_6 професійної правничої допомоги. Проте звертає увагу на завищений розмір заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, на неспівмірність суми зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом.
Зокрема, суд бере до уваги фактично витрачений адвокатом час на участь в шести судових засіданнях, тривалість судових засідань; обсяг поданих суду представником цивільного позивача документів по справі (позовна заява та відповідь на відзив) по представництву трьох потерпілих одночасно.
З огляду на вищевикладене, враховуючи позицію Верховного Суду та практику Європейського суду з прав людини, де акцентується увага саме на врахуванні розумного розміру та співмірності, суд вважає за доцільне стягнути на користь потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 зазначені витрати у розмірі по 10000 гривень кожному.
Арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2025 року, слід скасувати відповідно до вимог ст. 174 КПК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення інженерно-транспортних експертиз під час досудового розслідування слід покласти на обвинуваченого ОСОБА_9 .
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 368, 370, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання у виді позбавленні волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю 3 (три) роки, не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, а саме:
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_9 в користь Комульного підприємтсва «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 67166 (шістдесят сім тисяч сто шістдесят шість) гривень 15 копійок.
Стягнути з ОСОБА_9 в дохід Державного бюджету України процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 22285 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят п'ять) гривень 20 копійок.
Цивільний позов ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 до ТОВ «Європейські дороги України» задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ «Європейські дороги України» (65084, Одеська область, місто Одеса, бульвар Французький, 85, код ЄДРПОУ 40838605) на користь ОСОБА_16 (16000, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, місто Новгород-Сіверський, вулиця Залінійна, 13/15, РНОКПП 2409513527) відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 500000 (п'ятсот тисяч) гривень.
Стягнути з ТОВ «Європейські дороги України» (65084, Одеська область, місто Одеса, бульвар Французький, 85, код ЄДРПОУ 40838605) на користь ОСОБА_15 (16000, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, місто Новгород-Сіверський, вулиця Залінійна, 13/15, РНОКПП 3629006610) відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 500000 (п'ятсот тисяч) гривень.
Стягнути з ТОВ «Європейські дороги України» (65084, Одеська область, місто Одеса, бульвар Французький, 85, код ЄДРПОУ 40838605) на користь ОСОБА_14 (56610, Миколаївська область, Миколаївський район, село Троїцьке, вулиця Рогозіна, 19, РНОКПП НОМЕР_6 ) відшкодування завданої моральної шкоди в сумі 500000 (п'ятсот тисяч) гривень.
Стягнути з ТОВ «Європейські дороги України» (65084, Одеська область, місто Одеса, бульвар Французький, 85, код ЄДРПОУ 40838605) на користь потерпілої ОСОБА_16 (16000, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, місто Новгород-Сіверський, вулиця Залінійна, 13/15, РНОКПП НОМЕР_7 ) витрати на правничу допомогу у сумі 10000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з ТОВ «Європейські дороги України» (65084, Одеська область, місто Одеса, бульвар Французький, 85, код ЄДРПОУ 40838605) на користь ОСОБА_15 (16000, Чернігівська область, Новгород-Сіверський район, місто Новгород-Сіверський, вулиця Залінійна, 13/15, РНОКПП 3629006610) витрати на правничу допомогу у сумі 10000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з ТОВ «Європейські дороги України» (65084, Одеська область, місто Одеса, бульвар Французький, 85, код ЄДРПОУ 40838605) на користь ОСОБА_14 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ) витрати на правничу допомогу у сумі 10000 (десять тисяч) гривень.
Арешт, який накладений на майно ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 березня 2025 року, в частині заборони користування та розпорядження таким майном - скасувати.
Речові докази у справі, а саме:
-автомобіль марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2013 року випуску, що знаходиться на зберіганні на території спеціального майданчика для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у Волинській області за адресою: вулиця Перемоги, селище Іваничі Володимирського району Волинської області - повернути за належністю законному володільцеві ТОВ «Європейські дороги України»;
-автомобіль марки «VOLKSWAGEN LT35», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2003 року випуску, що знаходиться на зберіганні на території спеціального майданчика для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у Волинській області за адресою: вулиця Перемоги, селище Іваничі Володимирського району Волинської області - повернути ОСОБА_5 ;
-подушку безпеки з керма автомобіля марки «RENAULT MASTER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та подушку безпеки з кермаавтомобіля марки «VOLKSWAGEN LT35», реєстраційний номер НОМЕР_2 , що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів ГУНП у Волинській області - знищити.
Початок відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_9 строк його фактичного затримання до строку відбування покарання за даним вироком за період з 13 години 50 хвилин 02 березня 2025 року до дня постановлення даного вироку 06 жовтня 2025 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Засудженого ОСОБА_9 звільнити з-під варти негайно в залі суду.
Вирок може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області ОСОБА_1