06 жовтня 2025 р. Справа № 520/19675/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 10.03.25 по справі № 520/19675/24
за позовом Приватного Підприємство "ВЕКТОР АТТРАКЦИОН"
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , Державної податкової служби України
про визнання протиправними та скасування рішень,
Приватне підприємство «ВЕКТОР АТТРАКЦИОН» (далі по тексту - позивач, ПП «ВЕКТОР АТТРАКЦИОН») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - перший відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (далі по тексту - другий відповідач, ДПС України), у якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №10880023/32950237 від 10.04.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 04.03.2024 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 3398887,80 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану ПП "ВЕКТОР АТТРАКЦИОН";
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену та подану ПП "ВЕКТОР АТТРАКЦИОН" податкову накладну № 2 від 04.03.2024 року на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість в розмірі 3398887,80 грн датою її фактичного подання на реєстрацію;
- стягнути на користь ПП "ВЕКТОР АТТРАКЦИОН" з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судові витрати по справі.
В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та невмотивованість оскаржуваного рішення ГУ ДПС у Харківській області № 10880023/32950237 від 10.04.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 04.03.2024, складеної на виконання умов договору постачання № 19/02 від 19.02.2024 за фактом отримання авансу за товарно-матеріальні цінності (пневмокаркасна споруда), оскільки платником податку на адресу контролюючого органу було надано всі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки спірної податкової накладної (далі - ПН).
Наполягав, що оскільки станом на момент складення спірної податкової накладної позивач відповідав критеріям, за якими визначається позитивна податкова історія, контролюючий орган взагалі не мав права зупиняти реєстрацію такої ПН.
Звернув увагу на висновок Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 по справі № 360/2460/20, відповідно до якого можливість надання платником податку переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків із зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Однак, надіслана контролюючим органом квитанція містила лише загальне посилання на наявність у позивача права подати пояснення та копії документів, без зазначення їх конкретного переліку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 по справі № 520/19675/24 адміністративний позов Приватного Підприємства "ВЕКТОР АТТРАКЦИОН" (вул. Захара Беркута, буд.6, м. Харків, 61016, кодЄДРПОУ32950237) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд.46,м. Харків, 61057, кодЄДРПОУ43983495), Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053, кодЄДРПОУ43005393) про визнання протиправними та скасування рішень - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 10880023/32950237 від 10.04.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 04.03.2024 року подану ПП "ВЕКТОР АТТРАКЦИОН"
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.03.2024 року ПП "ВЕКТОР АТТРАКЦИОН" датою її фактичного подання на реєстрацію.
Стягнуто на користь Приватного Підприємства "ВЕКТОР АТТРАКЦИОН" (вул. Захара Беркута, буд.6, м. Харків, 61016, код ЄДРПОУ 32950237) сплачений судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн, в тому числі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, ЄДРПОУ 43005393) та 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд.46,м. Харків, 61057, кодЄДРПОУ43983495).
Стягнуто на користь Приватного Підприємства "ВЕКТОР АТТРАКЦИОН" (вул. Захара Беркута, буд.6, м. Харків, 61016, кодЄДРПОУ32950237) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 (десять тисяч) грн., в тому числі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, ЄДРПОУ 43005393) та 15000 (п'ятнадцять тисяч) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд.46,м. Харків, 61057, кодЄДРПОУ43983495).
Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 у справі № 520/19675/24 та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПП «ВЕКТОР АТТРАКЦИОН» відмовити.
Апеляційна скарга мотивована твердженнями про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, викладення висновків, які не відповідають обставинам справи, порушенням норм процесуального права, що в силу положень статті 317 КАС України є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення суду.
Наполягав на правомірності рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України №10880023/32950237 від 10.04.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 04.03.2024, оскільки на підтвердження виконання умов Договору постачання платником податку було подано до Комісії ГУ ДПС лише платіжну інструкцію № 3 від 04.03.2024, яка не містить всіх обов'язкових реквізитів, а саме: підписів платника та дат валютування відповідно до пункту 37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 № 163 (далі - Інструкція № 163), що свідчить про її складення з порушенням вимог чинного законодавства.
Крім того, платником податку, всупереч запиту контролюючого органу, відображеного у повідомленні, не було надано достатньо документів на підтвердження походження товарів. Так, зокрема, надані позивачем на розгляд комісії видаткові накладні не є тими первинними документами, які підтверджують фактичний рух активів і реальне постачання товару від постачальників, при цьому товарно-транспортні накладні - відсутні.
Не було надано і договорів, контрактів, розрахункових документів, банківських виписок на підтвердження придбання ТМЦ для виготовлення товару, передбаченого Договором постачання.
Також до Комісії ГУ ДПС не надходили коносаменти, докові розписки, морські накладні, технічна документація, тощо. ПП «ВЕКТОР АТТРАКЦИОН» не надало пояснень щодо наявності приміщень для зберігання закуплених матеріалів, їх транспортування.
З урахуванням викладеного стверджував, що на момент прийняття спірного рішення контролюючий орган не міг встановити походження товару, що є предметом Договору постачання, факту проведення оплати у зв'язку з відсутністю необхідних пояснень та первинних документів, що є достатньою підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Додатково зауважив, що врахування судом першої інстанції банківських виписок, які були надані позивачем лише на етапі оскарження відповідних рішень у судовому порядку є протиправним, оскільки комісія ГУ ДПС не досліджувала та не надавала оцінку таким документам.
Заперечуючи проти стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу вказував на його неспівмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, ціною позову, витраченим часом на виконання робіт та обсягом наданих послуг.
Наполягав, що виокремлення адвокатом у Проміжному звіті про надані послуги № 2 від 13.09.2024 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 05/РПН-2024 від 23.05.2024 такої послуги як «правовий аналіз документів за господарською операцією, по якій контролюючим органом відмовлено у реєстрації податкової накладної, формування переліку доказів та документів, що мають значення для вирішення спору, визначення правової позиції, пошук та аналіз актуальної судової практики» як самостійний вид адвокатських послуг є необґрунтованим, оскільки надані представником позивача послуги охоплюються єдиною метою - підготовкою до складання позовної заяви.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Переконував, що у графі «додаткова інформація» спірного рішення не зазначено конкретні документи, які б позивачем не були надані. Тобто, рішення податкового органу взагалі не містить будь-якої конкретики.
До того ж, після отримання від податкового органу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів № 10791640/32950237 від 27.03.2024 року позивачем надано відповідні документи (зокрема але не виключно : митні декларації, інвойси, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) з перевезення ТМЦ, видаткові накладні, тощо), що протиправно залишено поза увагою контролюючого органу.
Щодо ненадання позивачем розрахункових документів, банківських виписок, контрактів, договорів з постачальниками, просив врахувати, що у повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/ або документів № 10791640/32950237 від 27.03.2024 року щодо реєстрації податкової накладної № 2 від 04.03.2024 року не зазначено про необхідність у наданні розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (у відповідних графах відсутні галочки або хрестики).
Відтак, перший відповідач вигадує нові підстави для відмови у реєстрації спірної ПН та зазначає про документи, які не пропонувалось надати позивачу.
Крім того, у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» розрахункові документи (платіжні інструкції та банківські виписки), договори та контракти не є первинними документами чи регістром бухгалтерського обліку. У даному випадку первинними документами є документи, які підтверджують передачу ТМЦ (перехід право власності) зокрема видаткові накладні, документи, що підтверджують розмитнення ТМЦ (тобто митні органи вже підтверджують реальність вказаних операцій), які у свою чергу були надані позивачем на адресу контролюючого органу.
Наголошував, що розмір судових витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в межах вказаної справи складає 30 000,00 грн, який є повністю доведеним та обґрунтованим, а підстави для його зменшення - відсутні.
Другий відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що Приватне Підприємство "ВЕКТОР АТТРАКЦИОН" зареєстроване у встановленому законом порядку, як юридична особа, 09.06.2004року, № запису: 14801200000016396, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, як платник податків, зборів та перебуває на податковому обліку. 15.06.2004 року Приватне Підприємство «ВЕКТОР АТТРАКЦИОН» взято ТУ ДПС у Харківській області на облік як платника податків.
Основний вид діяльності компанії: «Виробництво спортивних товарів» (код КВЕД 32.20).
Супутніми видами господарської діяльності Підприємства є: Виробництво інших машин і устатковання спеціального призначення, н.в.і.у. (код КВЕД 28.99); Виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів (код КВЕД 29.20); Будування прогулянкових і спортивних човнів (код КВЕД 30.12); Виробництво будівельних виробів із пластмас (код КВЕД 22.23); Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у. (код КВЕД 77.39); Неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20); Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (код КВЕД 43.99); Малярні роботи та скління (код КВЕД 43.34); Покриття підлоги й облицювання стін (код КВЕД 43.33); Штукатурні роботи (код КВЕД 43.31); Підготовчі роботи на будівельному майданчику (код КВЕД 43.12); Будівництво інших споруд, н.в.і.у. (код КВЕД 42.99); Будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20); Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у. (код КВЕД 25.99); Виробництво металевих дверей і вікон (код КВЕД 25.12); Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій (код КВЕД 25.11).
В рамках профільних видів діяльності компанія займається проектуванням, виробництвом та продажем (як в Україні так і на експорт) надувних та металевих конструкцій.
Приватним Підприємством "ВЕКТОР АТТРАКЦИОН" укладено з ТОВ «ДОГ СПОРТ АРЕНА» Договір постачання № 19/02 від 19.02.2024 року (надалі-Договір) відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує Пневмокаркасну споруду « 30,6x89x13,8», далі - Товар. Номенклатура, кількість, комплектація, параметри і ціни вказані в Додатках до цього Договору, які підписується обома Сторонами і є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 1.2. договору перед запуском у виробництво Продавець надсилає Покупцю на затвердження та підписання схему проекту, яка відображає розміри споруди, технічні отвори тощо.
Відповідно до п. 2.1. договору попередня ціна Товару, визначена Сторонами за домовленістю Сторін складає 6797775,60 грн, у тому числі ПДВ - 1132962,60 грн, що в еквіваленті складає 165 396,00 євро за курсом AT «Приватбанк» у розмірі 41,10 грн. за 1 Євро. Вартість товару включає вартість пакування та пакувальних матеріалів, необхідних для безпечного транспортування.
У відповідності до п. 2.3. договору оплата здійснюється Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця, у безготівковій формі, згідно з виставленим Продавцем рахунком у наступному порядку:
Першим етапом Покупець вносить передоплату у розмірі 3398887,80 грн, що в еквіваленті складає 82698,00 євро за курсом AT «Приватбанк» у розмірі 41,01 грн. за 1 євро.
Другим етапом Покупець вносить оплату у розмірі 3398887,80 грн, що в еквіваленті складає 82698,00 євро за курсом AT «Приватбанк» у розмірі 41,10 грн, за 1 євро, впродовж трьох банківських днів з дня повідомлення Продавцем Покупця по електронній пошті mr@pm.me про готовність товару.
Згідно з п. 3.1. договору Продавець зобов'язується виготовити та відвантажити Товар протягом 125 днів з моменту узгодження та підписання схеми споруди за п. 1.2. цього Договору та отримання передплати згідно п. 2.3.1. цього Договору.
У відповідності до п. 3.2. договору доставка Товару здійснюється за рахунок Покупця на місце монтажу за вказівкою Покупця.
Відповідно до п. 3,3. договору відвантаження Товару проводиться за умови отримання 100% оплати згідно п. 2.3. цього договору.
Згідно з п.4.1. договору право власності на Товар переходить до Покупця у момент виплати повної вартості Товару та підписання видаткової накладної.
На виконання умов договору між сторонами погоджено та підписано наступні документи: Додаток № 1 «Специфікація» до договору; Додаток № 2 «Основні характеристики» до договору; Додаток № 3 «Схеми товару» до договору.
26.04.20024 між сторонами погоджена та підписана додаткова угода № 1 до договору, якою зокрема сторонами змінена ціна Товару, викладено додатки № 1, № 2 та № 3 у новій редакції та якою змінено строк виготовлення та відвантаження товару на 175 днів (замість 125 днів).
На виконання умов договору позивачем виставлено на адресу ТОВ «ДОГ СПОРТ АРЕНА» рахунок на оплату № 2 від 29.02.2024 року на загальну суму 6797775,60 грн, у т.ч. ПДВ у розмірі 1132 962,60 грн.
На виконання умов договору позивачем отримано від ТОВ «ДОГ СПОРТ АРЕНА» авансовий платіж у розмірі 3398887,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3 від 04.03.2024 та банківською випискою.
Приватним Підприємством "ВЕКТОР АТТРАКЦИОН" за правилом першої події подано для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.03.2024.
На підтвердження реальності операції надано наступні документи: договір постачання № 19/02 від І 9.02.2024 року; додаток № 1 «Специфікація» до договору; додаток № 2 «Основні характеристики» до договору; додаток № 3 «Схеми товару» до договору; додаткова угода 1 від 26.04.2024 року до договору, додатки № 1, № 2 та № 3 у редакції додаткової угоди № 1 від 26.04.2024 року; схеми фундаменту; рахунок на оплату № 2 від 29.02.2024 року; платіжна інструкція № 3 від 04.03.2024 року та банківська виписка.
Для виробництва пневмокаркасної споруди, яка є предметом договору, позивачем придбано сировину (труби профільні, кутики, смуги, штаби, болти, гайки, шайби, гвинти, труба каналізаційна тощо), а саме :
у TOB «РТК СТИЛ» (код ЄДРПОУ 38383560) відповідно до договору поставки № ВА2022 від 04,01.2022 року, додаткової угоди № 1 від 02.03.2023 року до договору, було придбано ТМЦ (труби профільні, кутики, смуги, штаби тощо), що підтверджується видатковою накладною № 281 від 27.03.2024 року з квитанцією. Реальність вищезазначеної операції також підтверджується зареєстрованою у ЄРПН ПН № 1 від 25.03.2024. Проведення розрахунків за вказаний товар підтверджується банківською випискою та платіжною інструкцією № 395 від 25.03.2024 року. Оприбуткування вказаного товару підтверджується відповідними документами (відомості бухгалтерського обліку);
у ПАТ «СОЛДІ І КО» (код ЄДРПОУ 23162981) відповідно до договору поставки № 202456/17 від 10.01.2017 року, додаткової угоди № 1 від 17.05.2023 року до договору було придбано ТМЦ (болти, гайки, шайби, гвинти тощо), що підтверджується рахунком № 76152 від 25.03.2024 року, видатковою накладною № 63685 від 26.03.2024 року з квитанцією. Реальність вищезазначеної операції також підтверджується зареєстрованою у ЄРПН ПН № 17412 від 25.03.2024. Проведення розрахунків за вказаний товар підтверджується банківською випискою та платіжною інструкцією № 396 від 25.03.2024. Оприбуткування вказаного товару підтверджується відповідними документами (відомості бухгалтерського обліку);
у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , не платник ПДВ) було придбано трубу каналізаційну, що підтверджується рахунком на оплату № Вла00000150 від 18.03.2024, видатковою накладною № Вла00000403 від 18.03.2024. Проведення розрахунків за вказаний товар підтверджується банківською випискою та платіжною інструкцією № 371 від 18.03.2024. Оприбуткування вказаного товару підтверджується відповідними документами (відомості бухгалтерського обліку).
Для виробництва пневмокаркасної споруди, позивачем закуплена (імпортована) сировина (рулоновий полімерний гнучний матеріал) у ZHEJIANG HUIFENG IMPORT&EXPORT CO., LTD (Китай) відповідно до контракту № 04/01 від 04.01.2022.
Товар постачався на умовах «FOB CN ШАНХАЙ» та був імпортований в Україну згідно наступних товаросупровідних документів:
За ВМД № 23UA806040001353U0 від 03.07.2023 року: контракт № 04/01 від 04,01.2022 року; додаток № 4 від 17.03.2023 року до контракту; ВМД № 23UA806040001353U0 від 03.07.2023 року; проформа-інвойс № J010T-230317T від 25.04.2023 року; комерційний інвойс № J010T-230317T від 05.05.2023 року; CMR № CMR/2023/06/005 від 27.06.2023 року, договір на надання послуг з доставки від 27.06.2023 року, замовлення № 001/2023 від 20.06.2023 року, інвойс № FV/2023/06/239 від 27.06.2023 року та інвойс з перекладом, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах № 71 від 28.06.2023 року, банківська виписка; коносамент № NSHEC230409003 від 09.05.2023 року, договір транспортно - експедиторського обслуговування № 0907-01 від 07.09.2021 року, додаткова угода № 1 від 24.03.2023 року до договору, заявка № 1 від 01.05.2023 року, рахунок на оплату № 359 від 20.06.2023 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 359 від 20.06.2023 року з квитанцією, податкова накладна № 95 від 20.06.2023 року з квитанцією, платіжна інструкція № 3414 від 20.06.2023 року, банківська виписка; платіжні інструкції в іноземній валюті або банківських металах № 69 від 17.03.2023 року, № 70 від 20.06.2023 року, свіфт-перекази, банківські виписки; пакувальний лист від 05.05.2023 року; протоколи випробування № HF2023-4781 від 20.04.2023 року, № HF2023-4807 від 26.04.2023 року.
ЗА ВМД № 24UA806040000070U9 від 17.01.2024 року: контракт № 04/01 від 04.01.2022 року; додаток № 3 від 16.03.2023 року до контракту; ВМД № 24UA806040000070U9 від 17.01.2024 року; інвойс № J010Т-230818Т-1 від 13.10.2023 року та інвойс з перекладом; CMR № CMR/2023/12/004 від 15.12.2023 року, договір на надання послуг з доставки від 27.06.2023 року, інвойс № FV/2023/12/114 від 14.12.2023 року та інвойс з перекладом, платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах № 74 від 18.12.2023 року, банківська виписка; договір транспортно-експедиторського обслуговування № 0907-01 від 07.09.2021 року, додаткова угода № 1 від 24.03.2023 року до договору, заявка № 2 від 11.10.2023 року, рахунки на оплату № 444 від 15.12.2023 року, № 443 від 14.12.2023 року, акти здачі - приймання робіт (надання послуг) № 444 від 26.12.2023 року з квитанцією, № 443 від 14.12.2023 року з квитанцією, довідка за вих. № 1512-01 від 15.12.2023 року про транспортні витрати, зареєстровані податкові накладні № 175 від 26.12.2023 року з квитанцією, № 176 від 26.12.2023 року з квитанцією, платіжні інструкції № 154 від 26.12.2023 року, № 151 від 26.12.2023 року, банківські виписки; коносамент № NQDEC231010344 від 22.10.2023 року; платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах № 73 від 30.11.2023 року, свіфт-переказ, банківська виписка; пакувальний лист від 13.10.2023 року; транзитна декларація; заява від 13.12.2023 року; протоколи випробування № HF2023-5471 від 16.10.2023 року, № HF202309-248 від 28.09.2023 року, № HF2023-5472 від 16.10.2023 року, № HF202309-247 від 28.09.2023 року, № HF202309-245 від 28.09.2023 року, № HF202309-246 від 28.09.2023 року, № HF202309-249 від 28.09.2023 року.
Вказані господарські операції відображені у бухгалтерському обліку підприємства наступним чином:
Оплата (аванс) за ТМЦ/сировину - Дт 631 Кт 311 ; Дт 632 Кт 312
Отримання ТМЦ/сировини - Дт 201 Кт 631 ; Дт 201 Кт 632
Податковий кредит - Дт 644 Кт 631
Отримання оплати (авансу) за готовий товар - Дт 311 Кт 361.
Податкові зобов'язання з ПДВ (не підтверджені) - Дт 6431 Кт 6432
Податкові зобов'язання з ПДВ (підтверджені) - Дт 6432 Кт 6412
Згідно з квитанцією від 18.03.2024 реєстраційний номер 9063104665 податкову накладну № 2 від 04.03.2024 року прийнято, але реєстрацію зупинено, оскільки : Обсяг постачання товару/послуги 9406, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено, що показник «D» = 1.8314 %, «Рпоточ» = 2466.67, та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У відповідь на квитанцію ПП «ВЕКТОР АТТРАКЦИОН» надіслало пояснення та долучило наступний пакет документів: Договір постачання № 19/02 від 19.02.2024; Платіжна інструкція № 3 від 04.03.2024; Рахунок на оплату № 2 від 29.02.2024.
27.03.2024 контролюючий орган направив платнику податків повідомлення № 10791640/32950237 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відзначивши у відповідних полях, що варто надіслати копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а саме: щодо придбання товарів, послуг, з уточненням у додатковому полі, що відсутні первинні документи щодо придбання товарів, послуг.
У відповідь на повідомлення платник податку надав вищезазначені документи: Акти № 359 від 20.06.2023, № 443 від 26.12.2023, № 444 від 26.12.2023; Видаткові накладні № 63685 від 26.03.2024; № 281 від 27.03.2024; № Вла00000403 від 18.03.2024 року ; Інвойси № FV-2023-12-114 від 14.12.2023; № FV-2023-06-239 від 27.06.2023; № J010T-230317T від 05.05.2023; № J010T-230818T-1 від 13.10.2023; № J010T-230818T-1 від 13.10.2023 (переклад); № FV-2023-06-239 від 27.06.2023 (переклад); № FV-2023-12-114 від 14.12.2023 (переклад); Митні декларації № 23UA806040001353U0; № 24UA806040000070U9; Квитанції.
Рішенням Комісії ГУ ДПС від 10.04.2024 № 10880023/32950237 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.03.2024 на підставі ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, вказаної у відповідних полях.
Рішенням № 27308/32950237/2 від 30.04.2024 ДПС України залишила відповідну скаргу без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДПС без змін з посиланням на ненадання платником податку копiй первинних документiв щодо постачання/придбання товарiв/послуг, зберiгання i транспортування, навантаження, розвантаження продукцiї, складських документiв (iнвентаризацiйнi описи), у тому числi рахунки-фактури/iнвойси, акти приймання-передачi товарiв (робiт, послуг) з урахуванням наявностi певних типових форм та галузевої специфiки, накладних, ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.
Не погодившись з вказаним рішенням. позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що надані позивачем до контролюючого органу, а також до суду первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов'язує виникнення податкових зобов'язань та права виписки податкової накладної, а тому рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 10880023/32950237 від 10.04.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 04.03.2024 є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Суд, з метою належного захисту прав позивача, вважав за необхідне зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.03.2024 року датою її фактичного подання на реєстрацію.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат на правничу допомогу в сумі 30000 грн., понесених у зв'язку з розглядом справи, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок № 1246).
Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов'язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов'язки їх членів затверджено Порядком № 1165, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 1165 у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування відповідності відображених в них операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем за результатами розгляду надісланої податкової накладної отримано квитанцію, в якій зазначено, що обсяг постачання товару/послуги 9406 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Додатково повідомлені показники "D"=1.8314%, "Рпоточ"=2466.67.
Таким чином, підставою для зупинення реєстрації спірної податкової накладної була її відповідність пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).
Колегія суддів наголошує, що оскільки квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної інформує про наявність ознак ризиковості здійснення операцій, тобто про відсутність передумов для безумовної реєстрації податкової накладної, контролюючим органом має бути наведено конкретні обставини, які стали підставою для такого висновку.
При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Разом з цим, в наданій квитанції про зупинення реєстрації ПН не викладено обставин, за яких контролюючий орган дійшов висновку про те, що обсяг постачання товару/послуг перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Не вказує контролюючий орган і про переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Перший відповідач взагалі не відобразив про відсутність якого саме товару, що на постійній основі постачається, йде мова, при цьому даних про те, що таблиця даних платника податку на додану вартість надавалася або не надавалася не наводить.
Крім того, відповідно пункту 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).
З наведеного слідує, що подання таблиці є правом, а не обов'язком платника ПДВ, а отже неподання останньої, не може тягти для платника негативних наслідків.
Колегія суддів зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 23.02.2023 у справі № 420/9924/20.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520 передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов'язань між суб'єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 520 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі у разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.
Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.
Так, з досліджених колегією суддів копій квитанцій встановлено, що перший відповідач, наводячи числові показники: «D», «Р», не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу, для прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що є порушенням принципу юридичної визначеності та в свою чергу дозволяє дійти висновку про невмотивованість та необґрунтованість зупинення її реєстрації, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації ПН.
Крім того, оскільки квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної інформує про наявність ознак ризиковості здійснення операцій, тобто про відсутність передумов для безумовної реєстрації податкової накладної, контролюючим органом має бути наведено конкретні обставини, які стали підставою для такого висновку. Однак, у квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН не відображено сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, які б вказували на ризиковість платника податку.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до податкового органу було надано повідомлення № 2 від 21.03.2024 про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної № 2 від 04.03.2024, реєстрацію якої зупинено з додатками.
Дослідивши вказані документи колегією суддів встановлено, що за фактом отримання передоплати за товар від ТОВ «ДОГ СПОРТ АРЕНА» в сумі 3398887,80 грн, у тому числі ПДВ - 1132962,60 грн, що підтверджується рахунком на оплату № 2 від 29.02.2024, платіжною інструкцією № 3 від 04.03.2024 та банківською випискою, позивач, вважаючи, що у нього виникло податкове зобов'язання відповідно до частини 1 статті 187 ПК України (за правилом першої події), керуючись пунктом 201.1 статті 201 ПК України, сформував на адресу контрагента податкову накладну від 04.03.2024 № 2 загальну суму 3398887,80 грн, у тому числі ПДВ - 1132962,60 грн та подав її на реєстрацію.
Колегія суддів зазначає, що вказані документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції позивачем були надані до Комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечуються першим відповідачем, однак залишені поза увагою.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що положеннями пункту 9 Порядку № 520 (в редакції, що була чинна на момент прийняття оскаржуваного рішення) контролюючому органу за результатами розгляду пояснень та документів, поданих платником на виконання вимог пункту 5 Порядку № 520, було надано право направити повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.
Так, контролюючий орган вважав недостатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 04.03.2024 № 2 документи, які подані позивачем разом з повідомленням, у зв'язку з чим на виконання вимог пункту 9 Порядку № 520 надіслав ПП «ВЕКТОР АТТРАКЦИОН» повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, зазначивши про необхідність надання документів щодо придбання товарів, послуг.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до контролюючого органу було надано пояснення до повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних від 03.04.2024 № 1 з копіями документів (20 штук).
Водночас, незважаючи на отримані від платника податку документи, контролюючим органом прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.03.2024 з мотивів ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.
У графі «додаткова інформація» прийнятого рішення не конкретизовано, яких саме документів було недостатньо для прийняття позитивного рішення про реєстрацію спірної ПН.
Покликання на ненадання позивачем документів щодо придбання товарів, послуг колегія суддів вважає неприйнятними, оскільки позивачем надавались разом із повідомленням про надання пояснень документи щодо придбання сировини : труб профільних, кутиків, смуг, штабів, болтів, гайок, шайбів, гвинтів, труби каналізаційна тощо у своїх контрагентів.
До того ж, спірна податкова накладна складена та подана на реєстрацію саме за фактом отримання авансу, що підтверджується відповідним рахунком на оплату, платіжним дорученням та банківською випискою, а тому документи щодо придбання товарів могли бути відсутніми у платника на етапі складення податкової накладної.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо недоліків у оформленні певних документів та ненадання певного переліку документів, оскільки такі твердження не були покладені в основу спірного рішення.
При цьому, слід зауважити, як зазначив Верховний Суд у постанові від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20, приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Варто зазначити, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У постанові Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У цій справі Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Отже, критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 420/14943/21.
Разом з цим, при прийнятті спірного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 04.03.2024 першим відповідачем не надано правової оцінки фактичним обставинам справи (поданим документам, іншим доказам), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону.
Колегія суддів зазначає, що суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.
Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.
Колегія суддів враховує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду в аналогічних спорах, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
У постанові від 21 лютого 2023 року по справі № 2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинні бути вказані об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В свою чергу, з настанням першої події, із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України, зокрема, отриманням передоплати за товар, що підтверджується відповідними платіжною інструкцією, випискою з банку та рахунком на оплату і було пов'язано складання спірної податкової накладної та подання її на реєстрацію.
Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень "суб'єктивізує" акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.
Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.
Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1, 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Харківській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
ГУ ДПС у Харківській області під час судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірних ПН в ЄРПН.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Харківській області при прийнятті рішення № 10880023/32950237 від 10.04.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування, що зумовлює задоволення позовних вимог в цій частині.
Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов'язаний був зареєструвати спірну податкову накладну були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.
Зважаючи на те, що обставини, які слугували підставами для відмови в реєстрації спірної податкової накладної не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ПП «ВЕКТОР АТТРАКЦИОН» від 04.03.2024 № 2 датою її фактичного подання.
Щодо вимог в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення з першого відповідача, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частин 3, 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Положеннями частин 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 КАС України).
Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов'язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Положеннями статті 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду першої інстанції було подано зокрема, копії : договору про надання правової допомоги № 05/РПН-2024 від 23.05.2024, проміжного звіту про надання послуги № 2 до Договору про надання правової допомоги № 05/РПН-2024 від 23.05.2024, рахунку на оплату № 2-05/РПН-2024 від 23.05.2024, рахунку на оплату № 4-07/РПН-2024 від 30.07.2024, платіжної інструкції від 27.05.2024, платіжної інструкції від 30.07.2024 року, ордеру про надання правничої (правової) допомоги.
Дослідивши вказані документи, колегією суддів встановлено, що між ПП «ВЕКТОР АТТРАКЦИОН» та адвокатським бюро «МИХАЙЛЕНКО І ПАРТНЕРИ» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 05/РПН-2024 від 23.05.2024, відповідно до п. 1.3. якого, за цим договором Клієнту надається на території України наступна правова (правнича) допомога:
- надання правової (правничої) допомоги щодо судового оскарження рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10880023/32950237 від 10.04.2024 року.
Згідно з п. 2.2.2. вказаного договору, за цим договором Клієнту надаються на території України у визначеному нижче обсязі наступні послуги та виконуються наступні доручення:
- надання правової (правничої) допомоги щодо судового оскарження рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10880023/32950237 від 10.04.2024р. (далі спільно поіменовані Рішення), а саме:
- підготовка до судового розгляду справ у суді та представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції з питань оскарження Рішень: правовий аналіз документів за господарськими операціями по яких контролюючим органом відмовлено в реєстрації податкових накладних, формування переліку доказів та документів, що мають значення для вирішення спору, визначення правової позиції, пошук та аналіз судової практики, складання позовних заяв, відповідей на відзив, клопотань, заперечень, заяв та письмових пояснень, подання доказів, ознайомлення з матеріалами справ, участь в судових засіданнях (у випадку виклику сторін у справі), користування іншими процесуальними правами, наданими позивачу процесуальним законом, з метою представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції;
- підготовка до судового розгляду справ у суді та представництво інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції з питань оскарження Рішень: складання (за необхідності) апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, відповідей на відзив або складання відзивів на апеляційні скарги (у випадку подання контролюючим органом апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції), складання клопотань, заперечень, заяв та письмових пояснень, ознайомлення з матеріалами справи, участь в судових засіданнях (у випадку виклику сторін апеляційного провадження) з метою представництва інтересів Клієнта в суді апеляційної інстанції;
- підготовка до судового розгляду справи у суді та представництво інтересів Клієнта в суді касаційної інстанції з питань оскарження Рішень: складання (за необхідності) касаційних скарг на рішення суду апеляційної інстанції, відповідей на відзив або складання відзивів на касаційні скарги (у випадку подання контролюючим органом касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції), складання клопотань, заперечень, заяв та письмових пояснень, участь в судових засіданнях з метою представництва інтересів Клієнта в суді касаційної інстанції (у випадку виклику представників сторін касаційного провадження).
Відповідно до п. 5.1.2 вказаного договору розмір винагороди адвоката становить 30 000,00 грн.
За змістом проміжного звіту про надані послуги № 2 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 05/РПН-2024 від 23.05.2024 адвокатським бюро (адвокатом) відповідно до абз. 2 п. 1.3 договору надано наступну правову допомогу:
Підготовка до судового розгляду справи у суді та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції з питань оскарження рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових № 10880023/32950237 від 10.04.2024, а саме: правовий аналіз документів за господарською операцією по якій контролюючим органом відмовлено в реєстрації податкової накладної, формування переліку доказів та документів, що мають значення для вирішення спору, визначення правової позиції, пошук та аналіз актуальної судової практики, складання проекту позовної заяви, вивчення відповіді на відзив Головного управління ДПС у Харківській області, складання проекту відповіді на відзив Головного управління ДПС у Харківській області, з метою представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції.
Розмір винагороди за надані послуги становить 30000 грн.
На підтвердження факту здійснення оплати до матеріалів долучено рахунки на оплату, платіжні інструкції та виписки з банку.
Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем.
Разом з цим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 5 статті 134 КАС України.
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст частину 4 статті 134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, зокрема, посилаючись на складність справи, ціну позову, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, кількість засідань, тривалість розгляду справи судом тощо.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що окрім загальних посилань на неспівмірність заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу, перший відповідач обґрунтованих доводів щодо наявності підстав для зменшення стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу не наводить.
Так само, не надано апелянтом і свого розрахунку розміру витрат на професійну правничу допомогу, який останній вважає обґрунтованим.
При цьому, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема представником позивача складено позовну заяву та відповідь на відзив на позовну заяву.
При наданні оцінки обґрунтованості стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів враховує обсяг вказаних документів (позовна заява - 34 сторінки, відповідь на відзив - 24 сторінки), якість цих документів (велику кількість посилань на актуальну судову практику), а також їх фактичне значення для справи (задоволення позову у повному обсязі).
Також, при наданні оцінки обґрунтованості розміру понесених витрат колегія суддів враховує кількість опрацьованих адвокатом первинних документів та затрачений на їх вивчення час.
Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при відшкодуванні розміру витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі було враховано та надано оцінку складності виконаних адвокатом робіт, а також часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт відносно обсягу таких робіт, а відтак, визначено обґрунтований та пропорційний розмір правової допомоги, що підлягає стягненню з відповідачів.
Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позову, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення визначеного судом першої інстанції розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає до стягнення (30000,00 грн).
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 по справі № 520/19675/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.В. П'янова