06 жовтня 2025 року справа №360/688/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі № 360/688/25 (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Отрох Алла Володимирівна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточненого позову, просила:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні оплачуваних відпусток в загальній кількості 167 днів, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та провести її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року відмовлено повністю у задоволенні позову.
Представник позивача не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове про задоволення позову через порушення норм матеріального права, неправильне дослідження доказів у справі.
Апелянт посилався на те, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) у взаємозв'язку зі статтею 10-1 та частинами другою, чотирнадцятою статті 15 цього ж Закону, з огляду на що дійшов помилкового висновку про те, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, не повинна входити до складу місячного грошового забезпечення як обрахункової величини.
Аналогічний підхід висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17, а також Верховним Судом в ухвалі від 27 квітня 2020 року у справі № 1.380.2019.003718, постанові 26 лютого 2021 року у справі № 620/3346/19, постанові від 09 червня 2022 року у справі №200/11472/20-а та багатьох інших.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи у змішаній формі (електронно-паперовій) і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.
Позивач є учасником бойових дій та з 26 червня 2019 року по 13 лютого 2025 року проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України; з 13 лютого 2025 року виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) у зв'язку зі звільненням з військової служби у відставку з посади інспектора прикордонної служби 2 категорії - навідника-оператора першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) від 25 січня 2025 року № 100-ОС за підпунктом «б» (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців) пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», що підтверджується посвідченням від 10 березня 2020 року серії НОМЕР_2 , видане ІНФОРМАЦІЯ_2 , витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 26 червня 2019 року № 126-ОС «Про особовий склад» та витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) від 12 лютого 2025 року № 163-ОС «Про особовий склад».
Рапортом від 6 лютого 2025 року № 25/11247/25-Вн комендант першої прикордонної комендатури швидкого реагування підполковник ОСОБА_2 доповів начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), що на підставі рішень військово-лікарської комісії є обмежено придатними до військової служби, не можуть використовуватись в зоні проведення активних бойових дій та відпрацювали рапорти про переміщення за межі ІНФОРМАЦІЯ_4 , або є не придатними до військової служби та потребують звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на строк, необхідний для оформлення звільнення, наступні військовослужбовці першої прикордонної комендатури швидкого реагування серед іншого інспектор прикордонної служби 2 категорії - навідник-оператор першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування старший сержант ОСОБА_1 (П-043209); у зв'язку з вище викладеним, просив залучити зазначених військовослужбовців до охорони місць тимчасового розташування першої прикордонної комендатури швидкого реагування в АДРЕСА_1 з 2 січня 2025 року.
За витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) від 11 лютого 2025 року № 42-ВВ «Про особовий склад» на підставі рапорту підполковника ОСОБА_3 від 6 лютого 2025 року № 25/11247/25-Вн відряджено військовослужбовців першої прикордонної комендатури швидкого реагування, яких на підставі рішень військово-лікарської комісії визнано обмежено придатними до військової служби, з метою залучення до охорони місць тимчасового розташування першої прикордонної комендатури швидкого реагування до АДРЕСА_1 , з 1 лютого 2025 року зокрема старшого сержанта ОСОБА_1 (П043209), інспектора прикордонної служби 2 категорії - навідника-оператора першого відділення інспекторів прикордонної служби другої прикордонної застави другого відділу прикордонної служби (тип С) першої прикордонної комендатури швидкого реагування.
У витязі з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) від 12 лютого 2025 року № 163-ОС «Про особовий склад» зазначено, що позивач:
- щорічну основну відпустку за 2022 рік використав у кількості 30 діб, щорічну основну відпустку за 2023 рік використав у кількості 15 діб, щорічна основна відпустка за 2024 рік не надавалась, щорічна основна відпустка за 2025 рік не надавалась. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вирішено виплати грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки: за 2023 рік - 15 календарних днів, за 2024 рік - 30 календарних днів, за 2025 рік - 30 календарних днів;
- відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» додаткова відпустка як учаснику бойових дій за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки не надавалась. Вирішено виплати грошову компенсацію за 84 календарних дні невикористаної додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Відповідно до карток грошового забезпечення за 2022-2025 роки, архівних відомостей за 2022-2025 роки та довідок про грошове забезпечення за 2022-2025 роки позивач отримував додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168:
- у січні-лютому 2022 року - 0,00 грн, березні 2022 року - 29550,69 грн, у квітні 2022 року - 85806,45 грн, у травні-липні 2022 року - 100000,00 грн щомісячно, у серпні 2022 року - 34516,13 грн, у вересні 2022 року - 30000,00 грн, у жовтні 2022 року - 27000,00 грн, у листопаді 2022 року - 30000,00 грн, у грудні 2022 року - 55161,29 грн;
- у січні 2023 року - 0,00 грн, у лютому 2023 року - 43548,39 грн, у березні 2023 року - 64285,71 грн, у квітні 2023 року - 67741,94 грн, у травні 2023 року - 100000,00 грн, у червні 2023 року - 1935,48 грн, у липні-серпні 2023 року - 0,00 грн, у вересні 2023 року - 14516,13 грн, у жовтні 2023 року - 13000,00 грн, у листопаді 2023 року - 28064,52 грн, у грудні 2023 року - 93972,35 грн;
- у січні 2024 року - 30000,00 грн, у лютому 2024 року - 63870,97 грн, у березні 2024 року - 100000,00 грн, у квітні 2024 року - 40000,00 грн, у травні-жовтні 2024 року - 0,00 грн, у листопаді 2024 року - 5806,45 грн, у грудні 2024 року - 0,00 грн;
- у січні-лютому 2025 року - 0,00 грн.
Відповідно до архівних відомостей за 2025 роки та довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2025 рік у лютому 2025 року позивачу виплачено грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 67558,25 грн та компенсацію за невикористану додаткову відпустку УБД у розмірі 75665,24 грн.
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
За ч. 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч.ч. 1-3 статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка є чинною з 1 березня 2018 року, затверджено, зокрема тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи) (абзац перший пункту 3 Постанови № 704).
Відповідно до пункту першого статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів, без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.
За пунктом восьмим статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України «Про відпустки». Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України. У разі якщо Законом України «Про відпустки» або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.
За абзацами першим-другим пункту чотирнадцятого статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються з військової служби, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічна основна відпустка надається з розрахунку 1/12 частини тривалості відпустки, на яку вони мають право відповідно до пункту 1 цієї статті за кожний повний місяць служби в році звільнення. При цьому, якщо тривалість відпустки таких військовослужбовців становить більш як 10 календарних днів, їм оплачується вартість проїзду до місця проведення відпустки і назад до місця служби або до обраного місця проживання в межах України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі та у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, щорічні основні відпустки та додаткові відпустки в рік звільнення надаються на строки, установлені пунктами 1 та 4 цієї статті.
У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей (абзац третій пункту чотирнадцятого статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ).
За пунктом 2 розділу «І Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306 (далі - Інструкція № 558), у цій Інструкції термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із:
посадового окладу;
окладу за військовим званням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії);
одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із:
основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням);
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату (пункт 3 розділу «І Загальні положення» Інструкції № 558).
Відповідно до пункту 6 глави 8 «Виплати, що здійснюються військовослужбовцям у разі звільнення їх з військової служби» розділу V «Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залежно від умов проходження служби» Інструкції № 558):
у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей;
виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу;
грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168 (тут і надалі посилання на норми Постанови № 168 наводяться в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в абзаці першому пункту 1 якої установив, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Норми пунктів 1, 14 статті 10-1 Закону № 2011-ХІІ вказують, що ці норми встановлюють лише право військовослужбовця на отримання компенсації за невикористані відпустки.
При цьому, норми ч. 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Такими нормативно-правовими актами є Постанова № 704, якою, з-поміж іншого, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, крім посадового окладу; окладу за військовим званням включає і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії), та Інструкція № 558.
Тобто, за своєю правовою природою, щомісячна додаткова винагорода, запроваджена Постановою № 168, є додатковим видом грошового забезпечення, яку законодавець відніс до категорії винагород, виплату якої запроваджено під час воєнного стану.
Щодо умов обчислення розміру компенсації за всі невикористані військовослужбовцем дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, то суд констатує, що на відміну від правил обчислення розміру грошової допомоги на оздоровлення, пункт 6 глави 8 «Виплати, що здійснюються військовослужбовцям у разі звільнення їх з військової служби» розділу V “Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям залежно від умов проходження служби» Інструкції № 558 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації.
За приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач мав би урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом в постанові від 23 вересня 2024 року у справі № 240/32125/23, яку судом враховано під час розгляду цього спору.
Щодо посилання апелянта на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, постанові від 10 листопада 2021 року у справі № 825/997/17, Верховного Суду в ухвалі від 27 квітня 2020 року у справі № 1.380.2019.003718, постанові 26 лютого 2021 року у справі № 620/3346/19, постанові від 09 червня 2022 року у справі №200/11472/20-а, то апеляційний суд зазначає, що висновки суду в цій справі не протирічать зазначеній судовій практиці.
При цьому, обставини в цій справі відрізняються тим, що позивач, починаючи з грудня 2024 року по день виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 - 13 лютого 2025 року додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, не отримував, тому й правові підстави для здійснення перерахунку грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій з урахуванням у складі місячного розміру грошового забезпечення додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, відсутні внаслідок неотримання такої винагороди позивачем на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про відмову у задоволені позову.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі № 360/688/25 за позовом Отрох Алли Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 6 жовтня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.В. Гайдар
І.В. Сіваченко