справа № 755/10571/25 головуючий у суді І інстанції Хромова О.О.
провадження № 22-ц/824/13763/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
06 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді - Березовенко Р.В.,
суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представницею - адвокаткою Шпак Марією Володимирівною на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
У квітні 2025 року адвокатка Шпак М.В. діючи в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру звернулася до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором поруки.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду представниця ОСОБА_1 - адвокатка Шпак Марія Володимирівна 01 липня 2025 року через систему «Електронний суд» подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зазначає, що на підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Шпак М.В. було надано ордер про надання правничої допомоги серії АІ №1908239, згенерований у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України та містить всі реквізити, визначені п. 12 Положення про ордер на надання правової допомоги.
Двовимірний штрих-код, розміщений у правому верхньому куті ордера АІ №1908239, є дійсним та придатним до зчитування будь-яким загальнодоступним застосунком для сканування. При скануванні зазначеного QR-коду відображається коректне посилання на профайл адвоката Шпак М.В. у Єдиному реєстрі адвокатів України.
Вважає, що висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 17 червня 2025 року у справі №755/10571/25, щодо «недійсності» QR-коду та відповідно недійсності ордера про надання правничої допомоги - є проявом надмірного формалізму, що суперечить завданню цивільного судочинства.
У даному випадку адвокатом було надано дійсний ордер про надання правничої допомоги з усіма передбаченими реквізитами, включно з QR-кодом, який виконує свою ідентифікаційну функцію. Ігнорування судом цього факту на підставі суто формального підходу, без встановлення реальних перешкод для перевірки повноважень адвоката - є проявом необґрунтованого обмеження права на правничу допомогу та доступу до правосуддя.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представницею - адвокаткою Шпак Марією Володимирівною на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалу про відкриття апеляційного провадження направлено за адресою проживання ОСОБА_2 вказаною у позовній заяві, однак рекомендоване поштове повідомлення повернулося на адресу суду з відмітною «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до вимог ст. ст. 130, 131 ЦПК України вважається належним повідомленням.
Відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 вересня 2025 року закінчено проведення підготовчих дій та призначено справу до розгляду без повідомлення учасників в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 ЦПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала означеним вище вимогам не відповідає, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції встановив, що адвокатом Шпак М.В. до позовної заяви надано ордер від 28 травня 2025 року, який не відповідає затвердженій рішенням Ради адвокатів України типовій формі, та не згенерований у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua, не містить двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ. Інших документів на підтвердження повноважень адвоката Шпак М.В. на представництво інтересів ОСОБА_1 у Дніпровському районному суді міста Києва, в тому числі відповідного договору про надання правничої допомоги від 31 березня 2025 року №б/н, матеріали позовної заяви не містять. Викладене свідчить, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокатці Шпак М.В. щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду. Таким чином, позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, що є підставою для повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з нижченаведених підстав.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статі 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина сьома статті 177 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За приписами ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. 2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об'єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів, встановлено Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №41 від 12 квітня 2019 року.
Відповідно до пункту 2 Положення ордер на надання правової допомоги - письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законами України.
Відповідно до пунктів 3-5 Положення в Україні встановлюється єдина, обов'язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України (зразок в Додатку 1). Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням. Ордер, встановленої форми, є обов'язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з пунктом 6 Положення бланки ордерів, згідно затвердженої типової форми, генеруються у відповідному розділі «Особистого кабінету адвоката» на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України www.unba.org.ua слідуючи командам системи.
Пункт 12 Положення визначає реквізити, які містить ордер, а саме: серію, порядковий номер ордера; прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо); прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01 січня 2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження); адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги; дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням. Під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення; двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;
Реквізити 12.1, 12.5, 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.
У цій справі адвокатака Шпак М.В. на підтвердження повноважень діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції ордер серії АІ №1908239 від 28 травня 2025 року, у якому наявні усі реквізити, передбачені п. 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги та порядок ведення реєстру ордерів.
Дійсно, паперова копія вказаного ордеру містить нечіткий та розмитий QR-коду у правому верхньому куті, проте вказане не впливає на читабельність та можливість сприйняття іншої, наявної у ордері інформації.
А саме, у ордері серії АІ №1908239 від 28 травня 2025 року заповнені усі необхідні для підтвердження повноважень адвоката дані: особу, якій надається правнича допомога (Путько Ю.А.); документ, на підставі якого така допомога надається (договір №б/н від 31 березня 2025 року); орган, у якому надається правова допомога (Дніпровський районний суд м. Києва), дані про адвоката (Шпак М.В.), реквізити свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (№11414/10 від 19 лютого 2024 року видане Радою адвокатів Київської області на підставі рішення №145 від 16 лютого 2024 року); реквізити посвідчення адвоката (№11414/10 видане 19 лютого 2024 року Радою адвокатів Київської області), адресу робочого місця адвоката, дату видачі ордеру та підпис адвоката.
Також до позову долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, реквізити якого відповідають інформації у ордері серії АІ №1908239 від 28 травня 2025 року.
Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2024 року по справі № 260/392/23, на яку послався суд першої інстанції, вказав, що у разі наявності об'єктивних сумнівів щодо легітимності повноважень адвоката, суд не обмежений у перевірці наявності права на здійснення адвокатської діяльності зокрема, шляхом сканування QR-коду, який міститься у правому верхньому куті спірного ордеру.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не вказав, які саме відомості у серії АІ №1908239 від 28 травня 2025 року викликають у нього сумнів у наявності повноважень у адвоката на представництво інтересів позивача, у зв'язку з якими виникла необхідність у перевірці наявності права на здійснення адвокатської діяльності Шпак М.В. шляхом сканування QR-коду.
Колегія суддів вважає, що «дефектність» ордеру в частині нечіткості QR-коду не може слугувати об'єктивною підставою вважати, що учасником справи не додано належним чином оформлених документів, які б підтверджували волевиявлення на надання повноважень адвокату щодо представництва у суді та права підпису процесуальних документів.
Більш того, Єдиний Реєстр Адвокатів України є відкритим для пошуку профайлу адвоката та доступний для використання суддями. Зокрема, відповідно до наявної у ньому інформації адвокат Шпак М.В. є дійсним адвокатом та обліковується у Раді адвокатів Київської області із даними свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
За таких обставин, у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення позовної заяви згідно вимог п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без додержання норм процесуального права, оскільки висновок суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах процесуального закону.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно із вимогами статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану представницею - адвокаткою Шпак Марією Володимирівною - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2025 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: О.Ф. Лапчевська
Г.І. Мостова