06 жовтня 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 363/4655/21
Головуючий у першій інстанції - Баличева М.Б.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/14929/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Саліхова В.В.
суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
перевіривши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Медведєва Дмитра Сергійовича на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Димерська селищна територіальна громада, ОСОБА_3 про припинення дії, яка порушує право користування земельною ділянкою, -
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 10 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Димерська селищна територіальна громада, ОСОБА_3 про припинення дії, яка порушує право користування земельною ділянкою - залишено без розгляду.
Роз'яснено позивачу/ представнику позивача, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України вона має право, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, звернутись до суду повторно.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, 10 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Медведєв Д.С. направив до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
29 липня 2025 року витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
07 серпня 2025 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 28 серпня 2025 року передана судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2025 року направлено матеріали цивільної справи №363/4655/21 до суду першої інстанції для усунення недоліків щодо оформлення справи.
18 вересня 2025 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 19 вересня 2025 року передана судді-доповідачу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Медведєва Д.С. на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 липня 2025 року - залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали, щодо направлення до Київського апеляційного суду квитанції про сплату судового збору у розмірі 484,48 грн., клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, текст апеляційної скарги у новій редакції із зазначенням всіх учасників справи разом із доказами надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів всім учасникам справи відповідно до положень статті 43 ЦПК України.
З супровідного листа Київського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року вбачається, що копію вказаної ухвали від 19 вересня 2025 року було направлено на поштову адресу ОСОБА_1 .
Також, з супровідного листа Київського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року вбачається, що копію вказаної ухвали від 19 вересня 2025 року було направлено на електронний кабінет представника ОСОБА_1 - адвокату Медведєву Д.С.
Частиною шостою статті 14 ЦПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (частина сьома статті 14 ЦПК України).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
З 05 жовтня 2021 року офіційно почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв'язку.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування ЄСІТС у складі всіх підсистем (модулів).
Пунктом 17 Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до пункту 36 Положення після надсилання засобами Електронного суду процесуальних та інших документів особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду документів у суді або в органі та установі в системі правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подавалися документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Пунктом 6 частини другої статті 43 ЦПК України визначено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України).
Учасник судового процесу зобов'язаний з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до звіту про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду представник ОСОБА_1 - адвокат Медведєв Д.С. отримав електронний примірник ухвали Київського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року - 22 вересня 2025 року о 16 год. 35 хв.
Тобто, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги було 02 жовтня 2025 року.
29 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - адвоката Медведєва Д.С. до Київського апеляційного суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої останній долучив квитанцію про сплату судового збору на суму 484,48 грн. та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, станом на 06 жовтня 2025 року недоліки апеляційної скарги усунуто не в повному обсязі.
У заяві про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Київського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року не надано текст апеляційної скарги в новій редакції із зазначенням всіх учасників справи разом із доказами надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів всім учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Таким чином, вимоги ухвали Київського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року виконано не в повному обсязі, апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 356 ЦПК України та п. 2 ч. 4 ст. 356 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, у тому числі цікавиться рухом справи.
Європейський суд з прав людини зазначав, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи, що, станом на 06 жовтня 2025 року зазначені в ухвалі недоліки не усунуті, то апеляційну скаргу відповідно до вимог статей 357, 185 ЦПК України слід визнати неподаною та повернути апелянту.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 185, ч. 2 ст. 357, ч. 2 ст. 381 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Медведєва Дмитра Сергійовича на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 10 липня 2025 року - визнати неподаною та повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді Київського апеляційного суду: В.В. Саліхов
Є.П. Євграфова
Б.Б. Левенець