Справа № 367/6264/24 Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/5139/2025 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
01 жовтня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої), ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
потерпілої - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12024111040000391 від 26.03.2024 року за апеляційною скаргою прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області на вирок Ірпінського міського суду Київської області від 26 червня 2025 року,
Вироком Ірпінського міського суду Київської області від 26 червня 2025 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ірпінь Київської область, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, до покарання, призначеного за цим вироком суду у виді 5 років позбавлення волі, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 28.10.2024 року у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі, та призначено ОСОБА_8 остаточно до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців.
Відповідно до вироку, 26.03.2024 року приблизно о 04 год. 30 хв., у ОСОБА_8 , який проходив поблизу домогосподарства АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 , виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна з гаражного приміщення вищевказаного домоволодіння. Одразу після цього, ОСОБА_8 , знаходячись в тому ж місці в той же час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, користуючись відсутністю сторонніх осіб, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та він буде викритий, не маючи згоди власника чи іншого законного користувача переліз через паркан вищевказаного домоволодіння та без відриву у часі, доводячи свій злочинний умисел до кінця, шляхом пошкодження замка дверей проник до гаражного приміщення вказаного домоволодіння, звідки таємно викрав належне ОСОБА_7 майно, а саме: велосипед марки «ARDIS» моделі «Rider», бензопилу марки «DNIPROm» моделі «DSE-24DS», шліфувальну машинку марки «DNIPROm» моделі «BS-94s», після чого, утримуючи при собі вищевказані речі з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 14 116 грн. 50 коп.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини кримінального правопорушення, доведеність вини обвинуваченого та правильність правової кваліфікації його дій, вважає, що вирок суду підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор вказав про те, що згідно з чинними нормами закону передбачена п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжуюча обставина (рецидив) поширюється лише на кримінальні правопорушення, вчинені у формі злочинів, а оскільки ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України, що є кримінальним проступком, то суд першої інстанції не мав правових підстав для визнання рецидиву злочинів як обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого. Просив оскаржуваний вирок змінити, виключивши з вироку суду посилання на рецидив злочинів як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_8 . В решті вирок суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити; пояснення потерпілої, яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги.
Судовий розгляд вказаного кримінального провадження був проведений за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України. Висновки суду першої інстанції в частині встановлених фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, доведеності вини обвинуваченого у його вчиненні, правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України та вирок суду в частині призначеного обвинуваченому покарання учасниками судового провадження не оскаржується та судом апеляційної інстанції не перевіряється. Підстав для виходу за межі апеляційної скарги в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України, колегія суддів не знаходить.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про необґрунтоване визнання судом першої інстанції обставини, яка обтяжує покарання - рецидив злочинів, то колегія суддів вважає їх слушними.
01 липня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII, яким зокрема внесено зміни до Кримінального Кодексу України та введено поняття кримінальні правопорушення, які відповідно до нової редакції ч. 1 ст. 12 КК України поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України (зі змінами, внесеними згідно з вказаним Законом України № 2617-VIII) при призначенні покарання обставиною, яка його обтяжує, визнається рецидив злочинів.
Наведене дає підстави для висновку про те, що передбачена в п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжуюча покарання обставина - рецидив злочинів може бути визнана такою виключно у разі вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України суд першої інстанції врахував рецидив кримінальних правопорушень як обставину, що обтяжує покарання відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, однак інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, за яке його засуджено оскаржуваним вироком, відповідно до ст. 12 КК України є злочином, який ОСОБА_8 вчинив, будучи судимимвироком Ірпінського міського суду Київської області від 24.02.2023 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, якє відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, а тому визнання рецидиву злочинів як обставини, що обтяжує покарання, в цьому випадку є безпідставним та підлягає виключенню з оскаржуваного вироку.
Неврахування судом першої інстанції вищевказаних обставин призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для зміни судового рішення.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу прокурора слід задовольнити, а вирок Ірпінського міського суду Київської області від 26 червня 2025 року щодо ОСОБА_8 змінити, виключивши з вироку посилання на рецидив злочинів як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого, а в решті вирок суду залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської областізадовольнити.
Вирок Ірпінського міського суду Київської області від 26 червня 2025 року щодо ОСОБА_8 змінити.
Виключити з вироку посилання на обтяжуючу ОСОБА_8 покарання обставину - рецидив злочинів.
В решті вирок Ірпінського міського суду Київської області від 26 червня 2025 рокузалишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4