Унікальний номер справи 761/14808/23
Номер апеляційного провадження 22-з/824/1190/2025
Головуючий у суді першої інстанції В.О. Волошин
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач
03 жовтня 2025 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач),
суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.
сторони:
позивач ОСОБА_1
відповідач Державна компанія з експорту та імпорту продукції і послуг
військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт»
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві заяву Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт», подану представником -адвокатом Клименком Артемом Ростиславовичем про ухвалення додаткової постанови у справі № 761/14808/23,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року позов ОСОБА_1 до Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» про визнання наказу незаконним та його скасування, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення компенсації за невикористану щорічну основну відпустку, залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Голицею Т.І., залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 квітня 2025 року залишено без змін.
16 серпня 2025 року засобами поштового зв'язку Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» через представника - адвоката Клименка А.О. подано до Київського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткової постанови у справі № 761/14808/23, у якій відповідач просить суд ухвалити додаткову постанову та стягнути з позивачки судові витрати відповідача на правничу допомогу, пов'язані з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. В обґрунтування вимог заяви зазначено, що така заява подана стороною відповідача у межах строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
29 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» Державною компанією з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» через представника - адвоката Клименка А.О. подано до Київського апеляційного суду клопотання про долучення доказів, в якому відповідач просить приєднати до матеріалів справи докази понесення відповідачем судових витрат. Зазначає, що представником було підготовлене та подане до суду клопотання від 21.08.25 № 9-961 про усунення порушення принципу пропорційності, а також здійснене 18.09.2025 ознайомлення з матеріалами справи.
Учасники справи та їх представники у судове засідання суду апеляційної інстанції не викликалися, ураховуючи положення ч. 3 ст 270 ЦПК України, згідно якого додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткової постанови з огляду на наступне.
Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті (частина третя статті 259 ЦПК України).
Частиною першою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 1 ст. 246 ЦПК України).
Статтею 126 ЦПК України передбачено що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З аналізу положень норм процесуального законодавства вбачається, що норма ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлює загальне правило можливості подання доказів з приводу судових витрат або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду. Натомість положення ч. 1 ст. 246 ЦПК України є спеціальною нормою по відношенню до вищевказаною, та встановлюють не тільки можливість подання таких доказів, але й процедуру та вимоги до такої процесуальної дії, зокрема обов'язок доведення наявності поважних причин, які унеможливили стороні подання таких доказів до закінчення судових дебатів.
У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 161/5317/18 містяться висновки про те, що аналіз норм статей 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду. Водночас потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.
У постановах Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21, від 15 листопада 2024 року у справі № 756/12382/19 зазначено, що у випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин неподання відповідних доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. У разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє у задоволенні заяви про стягнення судових витрат.
Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини перша та друга статті 2 ЦПК України).
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Отже, з урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду та наведених процесуальних норм, колегія суддів зазначає, що в разі неподання доказів понесення витрат на правничу допомогу у визначений законом строк, сторона має обґрунтувати, які поважні причини не дозволили їй подати такі докази до закінчення розгляду справи.
Зі змісту поданої відповідачем заяви про ухвалення додаткової постанови у цій справі вбачається, що вона не містить обґрунтування поважності причин неподання відповідачем доказів, що підтверджують розмір судових витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів у справі.
Відповідач не звертався до суду з окремою заявою про зазначення поважних причин неподання ним доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу до судових дебатів.
Жодних обставин, які б завадили стороні відповідача вчасно подати докази понесення витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що подавши заяву про ухвалення додаткової постанови у цій справі щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу відповідач не обґрунтував причини неможливості подання відповідних доказів на підтвердження понесення таких судових витрат до судових дебатів, тому наявні підстави для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу у справі, що відповідає положенням статтей 141, 246 ЦПК України, оскільки зміст заяви не містить обґрунтування поважних причин неподання стороною відповідача доказів, що підтверджують розмір судових витрат до закінчення судових дебатів у справі.
Керуючись статтями 141, 246, 268, 270, 389 ЦПК України, суд
У задоволенні заявиДержавної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт», поданої представником - адвокатом Клименком Артемом Ростиславовичем, про ухвалення додаткової постанови відмовити.
Державній компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення «Укрспецекспорт» відмовити в ухваленні додаткової постанови.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддями, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді
Л. Д. Поливач
А. М. Стрижеус
О. І. Шкоріна