02 жовтня 2025 року місто Київ
справа № 761/6967/25
апеляційне провадження № 22-ц/824/12422/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Левенця Б.Б.,
за участю секретаря судового засідання: Алієвої Д.У.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Притули Н.Г., у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, що полягає у відмові позивачу розслідувати нещасний випадок;
зобов'язати Національної академії образотворчого мистецтва і архітектурипровести розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 25 листопада 2023 року та оформити Акт форми Н-1.
Вимоги позову обгрунтовані тим, що 25.11.2023 року (субота) позивач разом з інженером-енергетиком ОСОБА_2 здійснював роботи по перевірці щитів електропостачання та підключення роутера на висоті 3,5 метра на другому поверсі, кімната 207. Як зазначає позивач, зазначені роботи та вихід на роботу були погоджені 24.11.2023 року (п'ятниця) з головним інженером ОСОБА_3 .
Під час виконання зазначених робіт з ним стався нещасний випадок - падіння з висоти 3,5 м., драбина на якій проводив роботи позивач «поїхала по стіні» і він впав на підлогу, травмувавши при цьому ліву ногу (п'яту) та вдарився головою об підлогу затилочною частиною з правого боку.
29 листопада 2023 року позивач звернувся до закладу охорони здоров'я для обстеження.
01 грудня 2023 року в зв'язку з погіршенням стану здоров'я звернувся до лікарні та був госпіталізований.
Після виходу на роботу, 06 грудня 2023 року позивач звернувся до головного інженера ОСОБА_3 , інженера з охорони праці, першого проректора та ректора академії з проханням оформити Акт форми Н-1 (виробнича травма), однак в цьому йому було відмовлено.
Оскільки відповідач безпідставно відмовляє в складенні акту встановленої форми про нещасний випадок, для захисту порушеного права позивач звернувся до суду з цим позовом.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга обгрунтовано тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки наявним у справі доказам; суд не врахував, що позивач з посадовою інструкцією електромонтера не ознайомлений, з колективним договором неознайомлений, з правилами внутрішнього трудового розпорядку неознайомлений.
Вказує, що бездіяльність відповідача, яка полягає у відмові оформити Акт форми Н-1, є протиправною.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури - Цугорка О.П. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури - Яворський В.І. проти доводів апеляційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 17.10.2023 року перебував в трудових відносинах з відповідачем та займав посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду експлуатаційно-технічного відділу та був звільнений 06.03.2025 року за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України.
Як зазначив позивач при зверненні до суду з позовом, 25.11.2023 року (субота) він разом з інженером-енергетиком ОСОБА_2 здійснював роботи по перевірці щитів електропостачання та підключення роутера на висоті 3,5 метра на другому поверсі, кімната 207. Зазначені роботи та вихід на роботу були погоджені 24.11.2023 року (п'ятниця) з головним інженером ОСОБА_3
25.11.2023 року швидка допомога не викликалась за місцезнаходженням відповідача (за місцем виконання робіт).
В табелі обліку робочого часу працівників Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, 25.11.2023 року обліковується як вихідний.
Позивач через чотири дні - 29.11.2023 року о 14 год. 10 хв. звернувся до Деснянського районного травматологічного пункту та було встановлено діагноз - забій м'яких тканин лівої стопи, садна лівої кисті.
В період з 01 по 05 грудня 2023 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" з діагнозом: атерома м'яких тканин потиличної ділянки голови. Зі слів ОСОБА_1 вказано, що «впав з драбини 25.11.2023 року на роботі (вул. Вознесенський узвіз,20) вдарився головою».
В листках непрацездатності №9868063-2018535625-1 від 27.11.2023 року та №9939616-2018671514-1 від 01.12.2023 року вказана причина непрацездатності «тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, що не пов'язані з нещасним випадком на виробництві».
Листом від 01.03.2024 року відповідач повідомив позивача, що 25.11.2023 року у суботу (вихідний день), він знаходився на роботі без дозволу та погодження з керівництвом Академії. Твердження щодо погодження будь-яких робіт головним інженером ОСОБА_3 та звернення до інженера з охорони праці не відповідають дійсності. Листками тимчасової непрацездатності відкритими в грудні 2023 року не підтверджується настання нещасного випадку на виробництві.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи суду не надано належних та допустимих доказів, що 25.11.2023 року позивач виконував трудові обов'язки та під час їх виконання сталася подія, внаслідок якої заподіяно шкоду здоров'ю, зокрема внаслідок травми, яка призвела до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша стаття 5 ЦПК України)
Згідно із частинами першою, другою статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.
У частинах першій та другій статті 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю працівника або настала його смерть.
Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».
Згідно зі статтею 171 КЗпП України роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» також установлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням із всеукраїнськими об'єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.
Отже, обов'язок провести розслідування нещасного випадку та оформити відповідні документи покладено на роботодавця, а в разі його відмови таке питання вирішується посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці.
Процедура проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві врегульована Порядком № 337.
Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія). Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров'я, заяви потерпілого, членів його сім'ї чи уповноваженої ним особи.
Окрім того, пунктом 29 указаного Порядку визначено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено в судовому порядку. Якщо такий факт встановлено в судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).
Пунктом 33 Порядку № 337 передбачено, що комісія (спеціальна комісія) зобов'язана:
- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім'ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;
- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;
- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров'я для отримання медичних висновків щодо зв'язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;
- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;
- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
- визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
- з'ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);
- визначити, пов'язані чи не пов'язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;
- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;
- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;
- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов'язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід'ємною частиною);
- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;
- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.
Згідно з пунктом 34 Порядку № 337 рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов'язаними чи не пов'язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.
Звертаючись до суду з цим позовом з підстав порушення відповідачем вимог Порядку № 337, що виразилася у відмови відповідача провести розслідування нещасного випадку, позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у відмові позивачу розслідувати випадок, що стався 25 листопада 2023 року.
Враховую, що обов'язок проведення розслідування нещасного випадку та оформлення відповідних документів покладено на роботодавця, колегія суддів вважає, що відмова відповідача розслідувати випадок, що стався 25 листопада 2023 року з позивачем, є протиправною. Відповідач в будь-якому випадку має організувати проведення розслідування та комісією повинно бути прийнято рішення щодо визнання нещасного випадку пов'язаним чи не пов'язаними з виробництвом.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльність Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, що полягає у відмові ОСОБА_1 розслідувати нещасний випадок.
Оскільки за наслідками проведення розслідування комісія зобов'язана скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії), колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення прозову в цій частині.
Колегія суддів, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності, надавши їм оцінку, визначивши характер спірних правовідносин і норми права, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшла висновку про задоволення позову, оскільки відмова відповідача здійснити розслідування випадку, що стався з позивачем 25 листопада 2023 року, під час виконання робіт в Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, є неправомірною, а висновки суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог, є помилковим.
Відповідно до статті 376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_1 до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 травня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, що полягає у відмові ОСОБА_1 розслідувати нещасний випадок.
Зобов'язати Національну академію образотворчого мистецтва і архітектурипровести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 25 листопада 2023 року та оформити Акт форми Н-1.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 03 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: