Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/6845/2025
03 жовтня 2025року місто Київ
справа № 752/90/24
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Кордюкової Ж.І., повний текст рішення складено 18 грудня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В грудні 2023 року позивач АТ «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 26 квітня 2021 року у розмірі 44327,77 грн., яка виникла станом на 09 листопада 2023 року та складається із: заборгованості за кредитом - 38542,06 грн.; заборгованості за відсотками - 5785,71 грн.
В обґрунтування вимог посилався на те, що 26 квітня 2021 року ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладання кредитного договору б/нта відкриття банківськог рахунку.
Вказував, що на підставі зазначеної анкети-заяви відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунокзі сплатою процентів за користування коштами в розмірі 44,4 % на рікна суму залишку заборгованості за кредитом.
Зазначав, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між сторонами кредитний договір.
Позивач вказував, що банк свої зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит у повному обсязі, однак останній умови кредитного договору не виконує, грошові кошти не повертає, а тому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року у задоволенні позову АТ «Акцент-Банк» відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції,позивач АТ «Акцент-Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог посилався на те, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку.
Вказував, що як вбачається з розрахунку заборгованостівідповідач користувався кредитом, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти.
Зазначав, що до матеріалів справи додано нетільки Тарифиіз сайту банку (як зазначив суд), а і паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка.
Вказував, що паспорт продукту підписано відповідачем за допомогою електронного підпису. Свою згоду на використання електронного підпису відповідач надав у анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг в А-Банку.
Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надійшло.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки дана справа є малозначною, тому розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для їх задоволення та того, що надані позивачем до позовної заяви документи не підтверджують погодження сторонами умов кредитування, а тому у суду відсутні підстави вважати, що кредитний договір між сторонами з вищевказаними умовами був укладений.
Також у рішенні зазначено, що розрахунок заборгованості, виписка з рахунку, довідка про видані кредитні картки, довідка за лімітами, паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена» не є документами, які посвідчують погодження сторонами умов щодо розміру та сплати процентів.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до статтей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Законодавець пов'язує момент укладення договору з моментом передання грошей у випадку укладення договору позики (ст.1046 ЦК України). Однак кредитний договір є укладеним з моменту досягнення його сторонами у письмовій формі згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом статті 1054 ЦК України істотними умовами кредитного договору є розмір кредиту, порядок його повернення, розмір та порядок сплати процентів за користування кредитом.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 квітня 2021 року відповідач підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».
У вказаній анкеті-заяві відповідач погодився з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з договором про надання банківських послуг до його укладення і згоден з його умовами та зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг.
На підтвердження своїх вимог позивач до матеріалів позовної заяви надав: розрахунок заборгованостіза договором б/н від 26 квітня 2021 року, копію анкети-заяви, копію паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку, витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена», копію виписки по картці на ім'я відповідача, копії довідки за лімітами заборгованості та довідки за картками та копію паспорта відповідача.
Разом з тим, як вбачається з долученої до матеріалів справи анкети-заяви вона містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію.
У вказаній анкеті-заяві не зазначено, яку саме картку відповідач бажає оформити, не зазначено даних про умови кредитування, а саме: кредитний ліміт,які проценти встановлено за користування кредитом, строк договору, які штрафні санкції передбачені за несвоєчасне погашення кредиту, не зазначено номеру картки та реквізитів карткового рахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку, витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена» як невід'ємні частини спірного договорута паспорт споживача.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Акцент-Банку та витяг з Тарифів користування кредитною карткою «Зелена» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Акцент-Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг в Акцент-Банку, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків, надані банком витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Також позивачем на підтвердження своїх вимог про стягнення заборгованості по відсоткам до позовної заяви було надано копію паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена».
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що в підписаному відповідачем паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена» чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка, та багато іншого, виходячи з наступного.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20 та Верховний Суд у постанові від 15 червня 2022 року у справі №313/181/21.
Крім того, у вказаному паспорті споживчого кредиту вказано, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стон, розмір доходів, тощо.
Враховуючи вище викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена» не може бути визнаний належним і достатнім доказом на підтвердження обставин погодження сторонами умов кредитного договору за анкетою-заявою від 26 квітня 2021 року щодо сплати відсотків за користування кредитом.
Щодо вимог про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Звертаючись до суду з даним позовом, АТ «Акцент-Банк» просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 38542,06 грн.
Відповідно до довідки за картками, складеної позивачем, ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 , строком дії до квітня 2028 року.
Згідно довідки за лімітами за період з 26 квітня 2021 року по 13 липня 2021 року було встановлено кредитний ліміт з 9000 грн. до 40000 грн. Останній ліміт у розмірі 38 00 грн. було встановлено 22 червня 2023 року.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за договором, станом на 09.11.2023, становить 44 327,77 грн., яка складається з наступного: 38 542,06 грн. - заборгованість за кредитом, 5 785,71 грн. - заборгованість за відсотками.
Як вбачається з розрахунку заборгованості та з виписки за договором б/н по рахунку, відповідач здійснював витрати кредитних коштів та періодично вносив кошти на погашення кредиту. Станом на 09 листопада 2023 року у відповідача наявна заборгованість по тілу кредиту у розмірі 38542,06 грн.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.
Виписка з рахунку особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №372/223/17, від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі №175/35/16-ц.
Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).
Оскільки відповідач фактично отримав кредит, користувався ним та періодично погашав заборгованість, колегія суддів приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» підлягає стягненню сума заборгованості по тілу кредиту за договором б/н від 26 квітня 2021 року у розмірі 38542,06 грн.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином надані позивачем розрахунок заборгованості та виписку за картковим рахунком, а відтак дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту.
Отже рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового про часткове задоволення позову АТ «Універсал Банк».
Згідно з ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Виходячи з положень ст.141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним пропорційно до задоволеної частини позовних вимог стягнути з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 6095,19 грн.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованості за тілом кредиту скасувати та ухвалити в цій частині нове.
Стягнути з ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк», місцезнаходження: місто Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080заборгованість по тілу кредиту у розмірі 38542 грн. 06 коп. та судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції у розмірі 6095,19 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий:
Судді: