Справа № 761/27652/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5637/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
15 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року в кримінальному провадженні №42024000000000956 від 13.08.2024 про арешт майна,-
Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Просив накласти арешт на вилучене під час обшуку майно 25.06.2025 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:
- грошові кошти у сумі 2 596 660 грн та 10 000 доларів США.
В обґрунтування клопотання зазначав, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000956 від 13.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 209-1, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 220-2, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 364 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2025 (справа № 761/25749/25, провадження № 1-кс/761/17219/2025) 25.06.2025 детективом проведено обшук у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
За результатами обшуку вилучено грошові кошти у сумі 2 596 660 грн та 10 000 доларів США (що за курсом НБУ на 25.06.2025 становить приблизно 400 000 грн, загалом еквівалент 2 996 660 грн).
Вилучені кошти оглянуті протоколом огляду від 26.06.2025 та визнані речовими доказами постановою детектива від 26.06.2025.
Обшук проводився з метою виявлення та вилучення речей і документів, що мають значення для розслідування, зокрема: документів, пов'язаних з діяльністю ТОВ «АСТ Компані», ТОВ «СП «Стан-Комплект», ТОВ «Емза», АТ «ЗНВКІФ «Стан-Інвест»; електронних носіїв інформації; грошових коштів, цінних паперів та майна, здобутих злочинним шляхом; документів, що підтверджують зв'язок із компанією-нерезидентом KOT TOUR LLP; бухгалтерських записів та програмного забезпечення.
Вилучені грошові кошти у сумі 2 596 660 грн та 10 000 доларів США мають значення для розслідування, оскільки:
- ймовірно є доходами, одержаними від легалізації доходів, пов'язаних із недобросовісною емісією відсоткових іменних облігацій ТОВ «АСТ Компані» (ЄДРПОУ 38615606) серії А з ISIN UA5000006974 на суму 252 279 000 грн у 2020 році.
- зберігання значної суми готівки, включаючи іноземну валюту, вказує на можливе приховування від фінансового моніторингу, що є характерним для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 КК України).
- пов'язані з ОСОБА_10 , директором ТОВ «СП «Стан-Комплект», який є ключовим фігурантом, причетним до координації фінансово-господарської діяльності афілійованих компаній, що беруть участь у злочинній схемі.
Досудове розслідування встановило, що службові особи, включаючи ОСОБА_10 , організували злочинну схему, спрямовану на недобросовісну емісію облігацій ТОВ «ACT Компані» для створення фіктивних боргових зобов'язань перед ТОВ «Інвест Солюшнс Фактор» через удавані правочини з КОТ TOUR LLP;
Фальсифікацію фінансових документів шляхом штучного збільшення витрат через виплати відсотків за облігаціями, що дозволяло зменшувати базу оподаткування податку на прибуток; легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом, через виведення коштів на підконтрольний AT «ЗНВКІФ «Стан-Інвест», власником якого є ОСОБА_11 , з використанням податкових пільг за ст. 141, 6 ПК України.
Посилаючись на встановлені в ході досудового розслідування обставини, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просив накласти арешт на вказане тимчасово вилучене майно.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.07.2025 (справа №761/27652/25) відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно під час обшуку 25.06.2025 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме:
- грошові кошти у сумі 2 596 660 грн та 10 000 доларів США.
-
Відмовляючи в задоволенні клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що долучена до клопотання постанова детектива про визнання майна речовим доказом носить формальний характер, оскільки за своїм змістом не містить жодних обґрунтованих даних на підтвердження того, що вказане вилучене майно відповідає критеріям, визначеними ч. 1 ст. 98 КПК України, так як прокурором не доведено наявності правових підстав для арешту зазначеного майна з метою забезпечення збереження його як речового доказу у кримінальному провадженні.
Судом встановлено відсутність належного обґрунтування підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна щодо вилученого у ОСОБА_10 майна.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 18.07.2025 подав апеляційну скаргу. Просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора, накласти арешт на вилучене майно.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що ухвала про відмову внакладенні арешту на майно постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, є необґрунтованою, незаконною, містить істотні суперечності.
Зазначив, що судове рішення не відповідає вимогам КПК України.
Стверджував, що розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадженнядоведено.
Зазначив, що рішення суду не відповідає матеріалами справи, обґрунтування та твердження, покладені в основу не відповідають дійсності, є безпідставними, невмотивованими, так як існують ризики, передбачені кримінальним процесуальним законодавством.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15.07.2025 та просив її задовольнити, думку адвоката, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
З матеріалів судового провадження вбачається, щоГоловним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000956 від 13.08.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 203-2, ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 209-1, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 220-2, ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 364 КК України.
На підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.06.2025 (справа № 761/25749/25, провадження № 1-кс/761/17219/2025) 25.06.2025 детективом проведено обшук у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_10 , в ході якого вилучено грошові кошти у сумі 2 596 660 грн та 10 000 доларів США (що за курсом НБУ на 25.06.2025 становить приблизно 400 000 грн, загалом еквівалент 2 996 660 грн).
Постановою детектива від 26.06.2025 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадження № 42024000000000956 від 13.08.2024.
Метою арешту вилучених речей є забезпечення збереження речових доказів, що визначено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно, перевірялись судом першої інстанції, при цьому була вислухана думка прокурора та представника власника майна, досліджені матеріали справи, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя суду першої інстанції послався на те, що прокурором не доведено, що вилучені 25.06.2025 під час обшуку грошові кошти мають значення речових доказів у провадженні, не зазначено та не обґрунтовано, які саме сліди кримінального правопорушення вони містять на собі, доказом якого факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження. Саме по собі винесення слідчим постанови про визнання вилученого майна речовими доказами в провадженні не є достатньою підставою для їх арешту.
З висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, з огляду на наступне.
Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильно їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна. Вказана норма також узгоджується з статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Разом з цим, прокурором не доведено та слідчим суддею не встановлено жодної з підстав, визначених ч. 2 ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно.
Так, жодних об'єктивних підстав вважати, що вилучене під час обшуку майно, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому є речовими доказами в даному кримінальному провадженні - немає.
Твердження прокурора про те, що майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України є помилковим, з огляду на те, що постанова слідчого від 26.06.2025 про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні не містить за своїм змістом жодних доказів того, що майно було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вказане свідчить про формальність винесеної постанови.
Іншої мети накладення арешту на майно органом досудового розслідування не доведено та слідчим суддею не встановлено.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність таких підстав у цьому кримінальному провадженні.
Клопотання прокурора не містить за своїм змістом правових підстав, за якими арешт майна в даному випадку є необхідним з метою виконання завдань в даному кримінальному провадженні, визначених ч. 1 ст. 170 КПК України.
З огляду на зазначене, вказані в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються викладеним.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора, з викладеними у ній доводами - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ _____________ ___________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4