справа № 756/4902/24
головуючий у суді І інстанції Комаревцева Л.В.
провадження № 22-ц/824/1943/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
17 вересня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Медведєва Дмитра Сергійовича на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У травні 2024 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 22 червня 2021 року № 338265-КС-001 у розмірі 62 719 грн 89 коп.
Позов обґрунтовано тим, що 22 червня 2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладений договір № 338265-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 24 000 грн строком до 07 грудня 2021 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3 599,19 % від суми кредиту.
Грошові кошти були перераховані на платіжну карту банка позичальника № НОМЕР_1 .
Вказаний кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет за посиланням: https://bizpozyka.com та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Для цього ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 338265-КС-001 про надання кредиту від 22 червня 2021 року, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора G 2526 направленого на мобільний номер позичальника НОМЕР_2 електронного повідомлення смс-повідомлення.
Кредитні кошти у розмірі 24 000 грн були відправлені відповідачу на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Універсал Банк».
Відповідач умови кредитного договору не виконав, не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки відповідно до умов кредитного договору, у зв'язку з чим у нього станом на 10 квітня 2024 року утворилася заборгованість у розмірі 62 719 грн 89 коп., яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 24 000 грн, суми прострочених платежів по процентах у розмірі 35 119 грн 89 коп., суми прострочених платежів за комісією у розмірі 3 600 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року задоволено позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором про надання кредиту № 338265-КС-001 від 22 червня 2024 року у розмірі 62 719 грн 89 коп., витрати з оплати судового збору у розмірі 2 422 грн 40 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що між сторонами укладений кредитний договір, на виконання умов якого банк надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 24 000 зі сплатою відсотків на умовах договору, відповідач умови укладеного кредитного договору належним чином не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Медведєв Д.С. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем до матеріалів справи додані сфальсифіковані документи, а саме: примірник паспорта позивача, фото, місце видачі та місце реєстрації на якому не відповідають дійсності, до матеріалів справи надана інформація про послідовність дій нібито відповідача, що свідчить про нібито укладення договору кредиту.
Апелянт звертає увагу, що в матеріалах справи № 756/4902/24 на аркуші № 29-31 міститься ніби копія паспорта ніби ОСОБА_1 з фото іншої людини, з даними про орган видачі та місце реєстрації, що не відповідають дійсності. Копія оригінального паспорта додається до апеляційної скарги.
Окрім цього, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру позивачу, що міститься в матеріалах справи на обороті сторінки 31, також не відповідає оригінальній довідці, яка додається відповідачем до апеляційної скарги.
Вказує, що відповідач ОСОБА_1 ніколи не проживав та не був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Більше того, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 24 листопада 1987 року по теперішній час, тобто, майже 40 років.
Зазначає, що ідентифікувати особу, що нібито укладала договір кредиту №338265-KC-001 вiд 22 червня 2021 року та здійснювала певну послідовність дій в електронному кабінеті позивача як ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , неможливо.
Відповідач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ніколи не укладав будь-яких договорів з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», та не користувався мобільним номером НОМЕР_2.
Наголошує, що беззаперечні докази укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем до матеріалів справи не подані, а отже висновок суду першої інстанції про укладення договору не відповідають фактичним обставинам справи та стандарту доведення поза розумним сумнівом.
Звертає увагу апеляційного суду на той факт, що надані додатки до позовної заяви не засвідчені належним чином, зокрема, відповідно до Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 Національного стандарту України, Державної уніфікованої системи документації, які затверджені наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року № 55 (далі - ДСТУ).
Посилається на те, що позивачем не зазначено місцезнаходження оригіналів доказів, доданих до позовної заяви, а тому, на думку апелянта, можна дійти висновку про те всі докази, подані позивачем у межах справи № 756/4902/24 є неналежними.
На думку апелянта, наданням підроблених документів відносно відповідача позивач ввів суд в оману, здійснює зловживання процесуальними правами та веде себе недобросовісно з метою безпідставного отримання матеріальних благ у вигляді грошей від відповідача у справі.
Від представника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» - адвоката Клименко Т.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення у вигляді довідки, сформованої в платіжній систему «ТАС Pay», з якої вбачається, що 22 червня 2021 року позичальнику на його картку здійснено перерахування кредитних коштів платежем у сумі 24 000 грн.
Указана довідка надана позивачу на підтвердження успішності проведених операцій АТ «ТАСКОМБАНК», що надає посередницькі послуги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» з кредитування клієнтів за допомогою платіжної системи «ТАС Pay».
АТ «ТАСКОМБАНК» надає посередницькі послуги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на підставі договору №83 про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам від 11 листопада 2020 року.
Відповідачем додано до апеляційної скарги копію паспорта, однак ця копія жодним чином не спростовує, того що з відео-верифікації вбачається, що у день укладення кредитного договору № 338265-КС-001 від 22 червня 2021 року ОСОБА_1 було належним чином ідентифіковано/верифіковано в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, а саме:
була здійснена перевірка особи, яка звернулась за отриманням кредиту особою, якій належить мобільний номер телефону НОМЕР_2 та паспорт громадянина України НОМЕР_3 , що виданий 20 квітня 2016 року, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, відповідач не надав, а ні до суду першої інстанції, а ні до апеляційного суду жодних доказів звернення його до правоохоронних органів із заявою про вчинення шахрайських дій, а саме укладення від його імені кредитного договору із позивачем.
ОСОБА_1 та його представник - адвокат Медведєв Д.С. у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги.
Представник ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» - адвокат Клименко Т.В. надіслав до Київського апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 17 вересня 2025 року о 11:00 год., у якому посилається на те, що представник позивача ознайомився із відповіддю АТ «ТАСКОМБАНК», що надійшла до суду на виконання ухвали про витребування доказів, у зв'язку з чим вважає за необхідне підготувати додаткові пояснення у справі.
Вирішуючи указане клопотання, апеляційний суд враховує таке.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Статтею 372 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
За змістом статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Апеляційний суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).
Апеляційний суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідь АТ «ТАСКОМБАНК», надана на виконання ухвали про витребування доказів, надійшла до Київського апеляційного суду 09 липня 2025 року.
Однак представник ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» ознайомився із матеріалами справи лише 15 вересня 2025 року та заявив клопотання про відкладення судового засідання для підготовки додаткових пояснень.
Будь-яких обґрунтувань та доказів неможливості завчасного ознайомлення з матеріалами справи та подання додаткових письмових пояснень представником позивача не надано. Докази, що представник позивача не міг з'явитися у судове засідання апеляційного суду і в судовому засіданні надати додаткові пояснення - відсутні.
Виходячи з норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, вимог пункту 11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги частини 2 статті 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку представника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» - адвоката Клименка Т.В. у судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Звертаючись з позовом, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» обґрунтовувало свої позовні вимоги тим, що 22 червня 2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладений договір № 338265-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 24 000 грн строком до 07 грудня 2021 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3 599,19 % від суми кредиту.
Грошові кошти були перераховані на платіжну карту банка позичальника № НОМЕР_1 .
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з частиною 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).
Системний аналіз наведених положень цивільного законодавства дає підстави вважати, що при укладенні кредитного договору кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту, й несе зобов'язання із своєчасного його повернення та сплати процентів.
Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частини 5, 6 статті 81 ЦПК України).
Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
У справах про стягнення кредитних коштів на банк покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальника покладений обов'язок довести своєчасне повернення грошових коштів відповідно до умов кредитного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження укладання кредитного договору та видачі банком кредитних коштів позичальнику у розмірі 24 000 грн, позивачем надано копії таких документів:
розрахунок заборгованості за договором № 338265-KC-001 про надання кредиту від 22 червня 2021 року;
довідка про стан заборгованості за договором № 338265-KC-001 про надання кредиту від 22 червня 2021 року;
паспорт споживчого кредиту;
копія договору № 338265-KC-001 про надання кредиту від 22 червня 2021 року;
пропозиція укласти договір (оферта) №? 338265-KC-001 про надання кредиту від 2 червня 2021 року;
прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення Договору № 338265-KC-001 про надання кредиту від 22 червня 2021 року;
візуальна форма послідовності дій Клієнта, щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 338265-KC-001 від 22 червня 2021 року в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті www.my.bizpozyka.com;
копія анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com);
копія повідомлення (або платіжного доручення, квитанції платіжної системи) про перерахунок 22 червня 2021 року коштів в сумі 24 000 грн на картку клієнта;
копія правил про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА».
копія паспорту громадянина України ОСОБА_1 .
У судовому засіданні Київського апеляційного суду ОСОБА_1 надав суду для огляду оригінал свого паспорту громадянина України, під час огляду якого судом встановлено, що наданий для огляду оригінал паспорту та копія паспорта громадянина України, яка надавалася ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» для ідентифікації позичальника під час укладення кредитного договору, додана до позовної заяви, мають однакові серію та номер - СН 031002, однак різні фотографії та орган, що видав паспорт (а.с.29-31 та а.с. 170-172).
З наданого позивачем відеозапису верифікації позичальника від 22 червня 2021 року вбачається, що зовнішність цієї особи чоловічої статі, що проходила верифікацію для укладення кредитного договору, відповідає фотографії копії паспорту, доданої до позовної заяви, однак не відповідає зовнішньому вигляду відповідача, який був присутній у судовому засіданні, та фотографії в оригіналі його паспорту громадянина України НОМЕР_3 (а.с. 141).
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» у позовній заяві посилається на те, що грошові кошти були перераховані на платіжну карту банка позичальника № НОМЕР_1 .
На виконання ухвали Київського апеляційного суду від 28 травня 2025 року про витребування доказів, АТ «ТАКОМБАНК» надано відповідь, згідно з якою:
в АТ «ТАКОМБАНК» відсутня інформація про ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ).
банківська платіжна картка № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 не випускалась,
рух коштів по рахунку ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) № НОМЕР_6 у гривнях, операції по якому можна здійснювати за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_1 за період з 22 червня 2021 року по 07 грудня 2021 року надаємо (а.с. 185).
Отже, апеляційним судом встановлено, що:
при ідентифікації/верифікації особи для укладення кредитного договору від 22 червня 2021 року № 338265-КС-001 у порядку статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» був використаний паспорт громадянина України, який не відповідає оригіналу, наданому апеляційному суду у судовому засіданні;
грошові кошти перераховані ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» на виконання умов кредитного договору від 22 червня 2021 року № 338265-КС-00 на картку № НОМЕР_1 , яку видано на ім'я ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 ;
у матеріалах відсутні докази на підтвердження того, що кредитний договір від 22 червня 2021 року № 338265-КС-001 укладений з ОСОБА_1 та саме він отримав грошові кошти.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволені позову ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22 червня 2021 року № 338265-КС-001 у розмірі 62 719 грн 89 коп.
Колегія апеляційного суду відхиляє доводи позивача про те, що відповідач не надав доказів його звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення шахрайських дій щодо укладення від його імені кредитного договору із позивачем, оскільки в матеріалах справи наявна копія паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_1 , яка подавалася до банку у червні 2021 року, фотокартка у ньому замінена і на фото зображена інша особа, ніж відповідач у справі, особу якого встановлено у судовому засіданні.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», а тому рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо судових витрат
Таким чином, оскільки апеляційна скарга задоволена, рішення суду першої інстанції скасовано та у позові відмовлено, то з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Медведєва Дмитра Сергійовича задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22 червня 2021 року № 338265-КС-001 у розмірі 62 719 грн 89 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633 грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 06 жовтня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська