про закриття провадження у справі
06 жовтня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/4491/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.07.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.07.2025 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 10 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.
Представником позивача до суду подано заяву, в якій просив прийняти відмову від позову та закрити провадження по справі.
В обґрунтування заяви представник позивача вказував, що 30.09.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 було розглянуто заяву позивача та надано йому відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 05.11.2025.
У заяві зазначено, що наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження у справі, які передбачені ч. 2 ст. 239 КАС України відомі та зрозумілі.
Розглянувши заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. ст. 9 та 44, КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 1 - 5 ст. 189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. Суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження в справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову, і відмову прийнято судом.
Розглянувши заяву представника позивача про відмову від позову, суд вважає, що закриття провадження у справі не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, у зв'язку з чим підлягає прийняттю, а провадження у справі - закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 44, 189, 142, 238, 248, 256 КАС України, суд, -
1. Прийняти відмову від позову.
2. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, - закрити.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя В.К. Левицький