м. Черкаси
06 жовтня 2025 року Справа № 580/9464/24
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Янківської В.П.,
перевіривши у порядку письмового провадження заяву Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі №580/9464/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
В провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 580/9464/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням від 20.11.2024 вказаний позов задоволено частково, зокрема, зобоа'язано військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації за період з 13 листопада по 31 грудня 2023 року у розмірі 100 000 грн. з розрахунку на місяць, пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.
19.09.2025 на адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача про відстрочення виконання судового рішення в адміністративній справі 580/9464/24, в якій представник заявника просить відстрочити виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі № 580/9464/24 до 20.11.2025.
Заява мотивована тим, що військовою частиною НОМЕР_1 на виконання вимог нормативно правових актів, нарахована сума до сплати та направлено заявку про забезпечення коштами до фінансово-економічного управління командування Сухопутних військ Збройних Сил України. Усі подальші дії, зокрема щодо фактичного надходження коштів на рахунки Стягувача не залежать від Військової частини НОМЕР_1 .
Вирішуючи вказану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Міністерства оборони України та Збройних Сил України у судах та інших державних органах, виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністра оборони України від 30.12.2016 №774, відповідальними за виконання судових рішень (виконавчих документів) є: у Збройних Силах військова частина: щодо судових рішень та виконавчих документів про стягнення грошових коштів фінансова (фінансово-економічна) служба.
Наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» затверджені Правила організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, які, зокрема, визначають механізм фінансового забезпечення військових частин.
Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил розпорядниками бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України є: Міністр оборони України головний розпорядник; командувачі (начальники) видів Збройних Сил України, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, інших органів військового управління (крім військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)), Голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту, які включені до мережі головного розпорядника коштів, - розпорядники коштів нижчого рівня (другого рівня); командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня, - розпорядники коштів нижчого рівня (третього рівня).
Розпорядники коштів третього рівня реалізують свої функції через фінансові органи військових частин.
Відповідно до пункту 2.23 Правил військова частина має право здійснювати видатки виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисами і планами асигнувань загального фонду бюджету, планами спеціального фонду за наявності витягів із річного розпису асигнувань державного бюджету, помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету, помісячного розпису спеціального фонду державного бюджету, а також у передбачених випадках згідно з річним розписом витрат спеціального фонду державного бюджету з розподілом за видами надходжень, доведених органом Державної казначейської служби України, що підтверджує відповідність цих документів даним казначейського обліку.
Пунктом 2.32 Правил передбачено, що з метою своєчасного та повного отримання коштів відповідно до затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету та плану спеціального фонду протягом поточного місяця військова частина здійснює аналіз стану виконання кошторису, уточнює потребу в коштах на наступний місяць і до 20 числа кожного місяця подає заявки (крім потреби в коштах на виплату грошового забезпечення та підйомної допомоги).
Фінансове забезпечення військової частини здійснюється відповідно до затверджених в установленому порядку кошторисів за рахунок коштів загального та спеціального фондів Державного бюджету України (пункт 3 Правил).
Таким чином, для отримання видатків на виплату позивачу коштів відповідно до рішення суду по справі №620/11051/24, фінансова служба відповідача має подати розпоряднику коштів відповідну заявку на уточнення в потребі на відповідний місяць.
Матеріалами справи підтверджується, Військовою частиною НОМЕР_1 заявку про забезпечення коштами направлено на адресу розпорядника бюджетних коштів вищого рівня що підтверджується її копією №711 від 05.03.2025, однак кошти для виконання рішення суду на даний час не надійшли.
Питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначає стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Частиною п'ятою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.
Крім того, згідно зі статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина четверта статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, єдиною правовою підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання. Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, як це встановлено положеннями статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, обов'язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
У постановах від 06.12.2019 у справі № 2а/0570/6531/2011 та від 30.01.2020 у справі № 819/150/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.
Вирішуючи подану заяву, суд враховує, що Військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою, у зв'язку з чим при розподілі видатків зобов'язана дотримуватись встановленого Правилами алгоритму дій при уточненні потреб в коштах.
Із наведеного вбачається, що в силу незалежних від відповідача обставин, він позбавлений можливості виконати рішення суду у справі №580/9464/24 добровільно відразу після набрання ним законної сили.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач не заперечує щодо покладеного на нього рішенням суду обов'язку виплатити позивачу кошти, однак на це потрібен певний час, суд вважає, що заяву можливо задовольнити та відстрочити виконання вказаного рішення до 20.11.2025.
Керуючись статтями 241-242, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення виконання судового рішення у справі №580/9464/24 задовольнити.
Відстрочити виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №580/9464/24 до 20.11.2025.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА