Справа № 560/16912/25
іменем України
03 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Ковальчук О.К., розглянувши позовну заяву приватного підприємства "МВМ-13" до Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області , Шепетівської міської ради Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Приватне підприємство "МВМ-13" звернувся в суд з позовом до Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області і Шепетівської міської ради Хмельницької області, в якому просить
визнати протиправною бездіяльність Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області щодо невиконання наказу Господарського суду Хмельницької області №924/1329/15 від 12.01.2021 про стягнення з виконавчого комітету Шепетівської міської ради 598594,57 грн заборгованості та 8978,92 грн витрат по сплаті судового збору та
визнати протиправним та нечинним рішення XLVIII (позачергової) сесії Шепетівської міської ради ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ №5 від 08.12.2023 "Про затвердження Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2023-2025 роки" в частині затвердження Програми для забезпечення виконання рішень суду на 2023-2025 роки (пункт 1).
В обґрунтування позовних вимог до Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області зазначає, що рішенням Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2020 у справі № 924/1329/15 частково задоволений зустрічний позов підприємства та стягнуто з виконавчого комітету Шепетівської міської ради Хмельницької області заборгованість в сумі 598594,57 грн та 8 978,92 грн витрат по оплаті судового збору. На виконання судового рішення від 16.12.2020 виданий наказ від 12.01.2021 №924/1329/15 про стягнення з виконавчого комітету Шепетівської міської ради 598594,57 грн заборгованості та 8978,92 грн витрат по сплаті судового збору, який переданий 20.05.2021 для виконання до Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області. Листом від 20.08.2025 Шепетівське Казначейство повідомило, що органами Казначейства виконавчі документи виконуються у порядку черговості надходження таких документів і на даний час виконуються виконавчі документи, які надійшли раніше ніж наказ від 12.01.2021 №924/1329/15 від 12.01.2021. Вважаючи рішення Господарського суду Хмельницької області від 16.12.2020 у справі № 924/1329/15 про стягнення заборгованості в сумі 598594,57 грн та 8978,92 грн витрат по оплаті судового збору невиконаним позивач звернувся до суду із цим позовом.
У контексті зазначеного суд звертає увагу, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
З аналізу предмета спору у цій справі суд дійшов висновку, що він фактично спрямований, зокрема, на виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 12.01.2021 №924/1329/15.
Водночас, примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").
Частиною першою статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом віднесено пунктом 1 частини другої статті Закону України "Про виконавче провадження" віднесено до обов'язків виконавця.
Аналіз вищезазначених законодавчих норм вказує на те, що не можна зобов'язати боржника у виконавчому провадженні виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення господарського суду здійснюється саме в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
У силу вимог частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
До того ж, у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень визначається як орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Наведені у позові обставини свідчать, що у спірних правовідносинах управління Державної казначейської служби України не є суб'єктом владних повноважень у розумінні наведеного положення процесуального законодавства, а виступає особою, на яку покладений обов'язок по виконанню судового рішення за рахунок бюджетних коштів.
Верховний Суд у своїх постановах (зокрема: від 23.09.2020 у справі №760/3142/17, від 21.05.2020 у справі №420/6649/19, від 04.02.2020 у справі №520/8584/18, тощо) наголошував, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Крім того, відповідно до статті 339 ГПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
Згідно зі статтею 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Отже, процесуальним законом встановлений порядок виконання судових рішень в господарських справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені правові норми ГПК України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
Наявність у ГПК України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання адміністративного позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому ГПК України, який не передбачає можливості подання адміністративного позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 по справі № 802/1933/18-а.
Такий порядок оскарження рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення Розділ VI ГПК України.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими Розділ VI ГПК України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку Розділу VI ГПК України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати адміністративний позов.
Відтак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Оскільки позовні вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, суд дійшов висновку, що наявні підстави для відмови у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області про визнання протиправною бездіяльність Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області щодо невиконання наказу Господарського суду Хмельницької області №924/1329/15 від 12.01.2021 про стягнення з виконавчого комітету Шепетівської міської ради 598594,57 грн заборгованості та 8978,92 грн витрат по сплаті судового збору.
Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом приватного підприємства "МВМ-13"в частині позовних вимог до Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області про визнання протиправною бездіяльність Шепетівського управління Державної казначейської служби України Хмельницької області щодо невиконання наказу Господарського суду Хмельницької області №924/1329/15 від 12.01.2021 про стягнення з виконавчого комітету Шепетівської міської ради 598594,57 грн заборгованості та 8978,92 грн витрат по сплаті судового збору відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяО.К. Ковальчук