Справа № 560/7972/25
іменем України
06 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Фелонюк Д.Л. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо невиплати з 01.03.2025 року нарахованої індексації до пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 25.02.2025 №209;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснювати виплату ОСОБА_1 з 01.03.2025 року щомісячної пенсії з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів від 25.02.25 р. №209, без обмеження пенсії максимальним розміром в сумі 27799,62 грн на підставі рішення Конституційного Суду від 20 грудня 2016 р. №7рп/2016 та з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що порушено право позивача на належне пенсійне забезпечення.
До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви у зв'язку з відсутністю підстав для її задоволення.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.05.2025 відкрито провадження у справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2025 у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.06.2024 у справі №560/5296/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії із урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 без обмеження пенсії максимальним розміром (з урахуванням раніше виплачених коштів).
З 01.03.2025 розмір пенсії позивача становить 27799,62 грн, у тому числі індексація відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі - Постанова №209), але пенсія виплачується у розмірі 24921,95 грн.
Позивач звернувся до відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії з 01.03.2025.
Відповідач листом від 28.04.2025 повідомив позивача про відсутність підстав для задоволення його заяви.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Пунктом 1 Постанови №209 установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Відповідно до пункту 2 Постанови №209 з 1 березня 2025 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Приписами пункту 3 Постанови №209 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
За позицією відповідача, позивачу на виконання Постанови №185 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2025, проте приписи Постанови №209 обмежують можливість збільшення пенсії межею її максимального розміру, визначеного статтею 43 Закону №2262-ХІІ.
Однак з 20.12.2016 частина 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка визначала максимальний розмір пенсії військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, втратила чинність на підставі рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Спір у цій справі не стосується правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром, що становить десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, так як рішенням суду уже розглянуто це питання.
Враховуючи встановлену судовим рішенням безпідставність застосування до пенсії позивача обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, індексація пенсії відповідно до Постанови №209 належить виплаті з 01.03.2025.
При цьому, суд зазначає, що відповідач допустив пасивну форму поведінки (бездіяльність, а не дії, як зазначає позивач), оскільки відсутні докази виплати пенсії позивача з 01.03.2025 з урахуванням індексації, установленої згідно з Постановою №209.
За таких обставин, бездіяльність відповідача щодо виплати нарахованої позивачу з 01.03.2025 пенсії з урахуванням індексації згідно з Постановою №209 є протиправною.
Тому необхідно зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.03.2025 виплату пенсії позивача відповідно до вимог Постанови №209 без обмеження максимальним розміром.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснювати виплату щомісячної пенсії в сумі 27799,62 грн, то суд вважає відсутніми підстави для їх задоволення, як передчасних. Питання конкретної суми пенсії, що підлягає виплаті позивачу, охоплюються процедурою виконання рішення суду, в разі набрання ним законної сили, та належить до дискреційних повноважень відповідача, який уповноважений здійснювати розрахунок та виплату позивачу пенсії.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно з пунктом 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає та враховує таке.
Позивач сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн. При цьому, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір". Тому відсутні підстави для стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Водночас, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Суд роз'яснює позивачу право подати клопотання про повернення судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Інші докази документально підтверджених судових витрат, понесених позивачем, у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.03.2025 пенсії з урахуванням індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.03.2025 виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Д.Л. Фелонюк