Копія
Справа № 560/19688/24
іменем України
01 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області , Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Позов мотивований тим, що пенсійний орган безпідставно не зарахував позивачу період роботи з 02.10.1978 по 06.11.1996 згідно трудової книжки б/н від 02.10.1978 до страхового стажу, у зв'язку з чим порушив його право на пенсійне забезпечення.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачі не скористалися правом на подачу відзиву на позов. Тому відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши докази, суд встановив такі обставин справи.
29.11.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням від 05.12.2024 №221950003491 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило позивачу у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Також пенсійний орган не зарахував до страхового стажу позивача період з 02.10.1978 по 14.09.1981 згідно трудової книжки б/н від 02.10.1978, оскільки відсутній запис про звільнення з роботи. Періоди роботи в Аптечному управлінні Хмельницького облвиконкому, яке реорганізоване в "Хмельницьке обласне виробниче об'єднання Фармація" не зараховані до страхового стажу згідно трудової книжки б/н від 02.10.1978, оскільки відсутні записи про періоди роботи та згідно актів опитування свідків, оскільки відсутня інформація, що підприємство не діюче.
Вважаючи порушеними свої права, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Згідно з положеннями статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Згідно із записів трудової книжки ОСОБА_1 б/н від 02.10.1978 судом встановлено:
- з 02.10.1978 по 14.09.1981 позивач працювала на посаді санітарки аптеки №187;
- з 14.09.1981 позивача переведено на посаду фасувальника аптеки №187;
- згідно наказу №190 від 07.12.1988 аптечне управління Хмельницького облвиконкому реорганізовано в Хмельницьке обласне виробниче об'єднання "Фармація";
- з 06.11.1996 позивачку прийнято на посаду фасувальниці по переведенні з аптеки №187 в аптеку лікарні.
Записи трудової книжки позивачки б/н від 02.10.1978 про період з 02.10.1978 по 06.11.1996 не містять помилок, неточностей, підтирань чи виправлень. Тому надані документи підтверджують право позивачки на врахування вищевказаного періоду роботи до пільгового стажу.
Посилання відповідача на неточності в заповненні трудової книжки позивача є безпідставними, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладена правова позиція, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу період роботи позивача з 02.10.1978 по 06.11.1996 згідно записів трудової книжки б/н від 02.10.1978.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 05.12.2024 №221950003491 про відмову в призначенні пенсії не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому суд, вважає необхідним визнати протиправним та скасувати таке рішення Пенсійного органу.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання призначити пенсію, то суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому в цій частині слід відмовити.
При цьому суд враховує ту обставину, що у силу абзацу 13 пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
А відповідно до абзацу 1 пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви позивачки про призначення пенсії за віком визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, оскільки вказаний суб'єкт владних повноважень останнім розглядав надані позивачем документи і саме він має завершити процедуру призначення позивачу пенсії.
Відповідно до приписів ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,00 грн. з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області.
Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 05.12.2024 №221950003491 про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до її страхового стажу період роботи з 02.10.1978 по 06.11.1996 згідно записів трудової книжки б/н від 02.10.1978.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.11.2024 про призначення пенсії за віком.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області витрати у виді судового збору у сумі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідачі:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350) Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська обл., Сумський р-н, 40009 , код ЄДРПОУ - 21108013)
Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький
"Згідно з оригіналом"
Суддя І.І. Тарновецький