Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 жовтня 2025 р. № 520/4876/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 Прикордонний загін) ( АДРЕСА_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін), Військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 Прикордонний загін), в якому просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо неповідомлення Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 27.09.2022 по 07.01.2023.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) скласти та направити до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) інформацію про ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 27.09.2022 по 07.01.2023, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168".
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 Прикордонний загін) щодо неповідомлення Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 29.06.2023 року по 05.10.2023 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 Прикордонний загін) скласти та направити до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) інформацію про ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 29.06.2023 року по 05.10.2023 року, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168".
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно п.1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 грн за періоди з 27.09.2022 по 07.01.2023 та з 29.06.2023 по 05.10.2023 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів;
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000 грн за періоди з 27.09.2022 по 07.01.2023 та з 29.06.2023 по 05.10.2023 пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувана бездіяльність відповідачів є протиправною та такою, що порушує права позивача на грошове забезпечення.
Ухвалою суду від 31.03.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Спірідонова М.О. у відрядженні, щорічній відпустці та на навчанні.
Представником відповідача - Військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), 02.04.2025 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.
Представником відповідача - Військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 Прикордонний загін), 11.04.2025 року надано відзив, в якому зокрема зазначено про відсутність підстав для складання та направлення до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) інформації про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 29.06.2023 року по 05.10.2023 року, за формою, наведеною у додатку 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168".
Представником відповідача - Військової частини НОМЕР_6 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін), 18.04.2025 року надано відзив на позовну заяву, в якому він також просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , 02.12.2021 року уклав контракт про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України.
У відповідності до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 №165гриф, позивача у складі 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_6 ) у складі зведеного загону ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_7 ) було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У відзиві на адміністративний позов відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_3 зокрема зазначено, що так як позивач був прикомандирований до військової частини НОМЕР_3 у період з 27.09.2022 по 07.01.2023, начальником військової частини НОМЕР_3 , на виконання Наказу 2, було видано Довідку про безпосередню участь в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії від 07.01.2023 №3568, однак Довідка від 07.01.2023 №3568 не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168. Зі змісту наведеної довідки вбачається, що вона була видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 №165 гриф, за яким позивача було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування до НОМЕР_8 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ).
Також судом встановлено, що 29.06.2023 року позивач був зарахований в оперативне підпорядкування НОМЕР_5 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_4 ) та перебував в ньому до 04.10.2023 року, де приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
В позовній заяві позивачем зазначено, що відповідачами вказані періоди не враховані при нарахуванні та виплаті йому грошового забезпечення.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Згідно ст. 16 Закону України Про Державну прикордонну службу України умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Частиною 2 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачено, що до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 4 статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Адміністрація Держприкордонслужби відсутня у цьому переліку.
З урахуванням цього, а також віднесення МВС до органів, якими спрямовується і координується діяльність Держприкордонслужби, Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України затверджена наказом саме Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 р. за № 854/32306 (далі - Наказ МВС №558).
Цей наказ містить загальні положення щодо правил та умов виплати грошового забезпечення відповідача та аналогічно із Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей передбачає у його структурі таку складову, як одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей строк неодноразово продовжувався аналогічними Указами та наразі триває.
28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану.
Пункт 1 постанови КМУ № 168 передбачає, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
З 18 жовтня 2022 року редакція цього пункту постанови КМУ №168 діяла у редакції, яка додатково передбачила, що виплата вказаної додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Положення пункту 1 постанови КМУ № 168 прямо не визначають ознак районів, безпосередньо у яких має перебувати військовослужбовець під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії для отримання додаткової винагороди. Раніше у тексті вказаного пункту слово район застосовується у словосполученні район проведення воєнних (бойових) дій. Тому суд виходить з того, що вказівку на перебування у районах слід розуміти як перебування у районах воєнних (бойових) дій.
З аналізу змісту пункту 1 постанови КМУ № 168 вбачаються обов'язкові умови виплати передбаченої нею додаткової винагороди військовослужбовцями Держприкордонслужби у розмірі до 100000 грн.:
- період дії воєнного стану;
- безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів;
- наявність наказу командира (з 18.10.2022).
Якщо перша з цих умов не потребує доказування через свій правовий характер, то наявність інших умов має встановлюватися судом на підставі зібраних у справі доказів.
Під час розгляду справи судом встановлено, що у зв'язку з не отриманням довідки до 5 числа (щомісячно) військовою частиною НОМЕР_6 з метою реалізації вимог Постанови №168 та наказу №392-АГ на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 направлявся лист відповідачем від 25.11.2022 №22/2811-22-вих з клопотанням про надання інформації щодо відряджених військовослужбовців військової частини НОМЕР_6 про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах, за встановленою формою (у виді довідок) визначених наказом №392-АГ, для нарахування і виплат підвищеної додаткової винагороди. На адресу військової частини НОМЕР_6 від начальника НОМЕР_8 прикордонного загону надійшов лист від 29 листопада 2022 року «Про надання інформації», в якому зазначено, що НОМЕР_8 прикордонний загін не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної (до 100000 грн.) додаткової винагороди підрозділам (військовослужбовцям) військової частини НОМЕР_6 , за час їх перебування у відрядженні на ділянці НОМЕР_8 прикордонного загону, зокрема: «Підрозділи (військовослужбовці) які знаходяться у межах Чернігівської і Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення…» (другий абзац листа). «У зв'язку з вищевикладеним, довідки про військовослужбовців військової частини НОМЕР_6 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року … не опрацьовувались».
Відносно позивача, командир до якого був відряджений позивач, не надавав підтверджуючих документів безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах за формою встановленою наказом №392-АГ. Крім того, на звернення відповідача щодо необхідності отримання підтверджуючих документів безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах під час його відрядження до НОМЕР_8 прикордонного загону, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомив, що підтверджуючі документи не будуть надані у зв'язку з тим, що відрядженні до НОМЕР_8 прикордонного загону військовослужбовці в/ч НОМЕР_6 не приймали участі у бойових діях і заходах. (лист НОМЕР_8 прикордонного від 29 листопада 2022 року «Про надання інформації»).
Крім того судом встановлено, що адвокат Кравченко Олег звертався із адвокатським запитом до Адміністрації Державної прикордонної служби щодо реалізації прав військовослужбовців НОМЕР_2 прикордонного загону на отримання збільшеної додаткової винагороди за жовтень та листопад 2022 року. Згідно змісту відповіді адвокату абзац 6 листа Адміністрації державної прикордонної служби України від 09.02.2023 року №21/5748-23 Вих. для виплати підвищеної грошової винагороди військовослужбовцям відрядженим з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу 392-АГ, подаються довідки начальниками органів Держприкордонслужби ( НОМЕР_8 прикордонним загоном / в/ч НОМЕР_3 ) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу ( НОМЕР_2 прикордонний загін / в/ч НОМЕР_6 ), але довідки, передбачені додатком 2 до наказу 392-АГ, на адресу в/ч НОМЕР_6 не направлялися, підстави для нарахування збільшеної грошової винагороди (до 100000 грн.) в НОМЕР_2 прикордонному загону відсутні.
Позивачем такі твердження не спростовані. У позовній заяві позивач прямо не вказує, що приймав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів безпосередньо в районах ведення бойових дій. Позовна заява містить загальні твердження про наявність у позивача права на спірні виплати через виконання бойових наказів.
Водночас, конкретних періодів часу участі у бойових діях або заходах позивач не наводить, незважаючи на необхідність їх визначення для застосування пропорційності, що передбачена пунктом 1 постанови КМУ № 168.
Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 серпня 2022 року був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 р. за № 453/37789 (з подальшими змінами).
На його заміну наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004, затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
У цих переліках зазначені райони (у тому числі окремі райони Чернігівської та Сумської області), де мали місце воєнні (бойові) дії. Структура цього списку з часом змінювалася. Проте визначити, чи перебував позивач безпосередньо у період здійснення заходів та/або бойових дій у цих районах неможливо через неповідомлення позивачем даних про періоди такого перебування.
Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією зазначений вище перелік, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 формується за погодженням Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних і Київської міської військових адміністрацій із зазначенням дати початку та дати завершення бойових дій.
Судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів не встановлені обставини безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
Крім того суд зазначає, виконання військовослужбовцем завдань, пов'язаних із забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, само по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн на місяць, передбаченою Постановою № 168, водночас, ключовою умовою для здійснення виплати такої додаткової винагороди, є виконання військовослужбовцем спеціальних бойових завдань та заходів, які означають безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів та підтвердження цих обставин документами.
Таким чином, відсутня обов'язкова умова виникнення права на спірні виплати, що виключає задоволення позовних вимог.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 Прикордонний загін) ( АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 Прикордонний загін) ( АДРЕСА_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.