Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 жовтня 2025 року № 520/10083/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Приватного підприємства "БІСКАЙ" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії -
Приватне підприємство "БІСКАЙ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 16.01.2025 №374 про відповідність ПП «БІСКАЙ» критеріям ризиковості;
- зобов'язати ГУ ДПС у Харківській області виключити ПП «БІСКАЙ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення ГУ ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 16.01.2025 №374 про відповідність ПП «БІСКАЙ» критеріям ризиковості, на думку позивача, є протиправним та підлягає скасуванню.
Головним управлінням ДПС у Харківській області подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що відповідачі у спірних правовідносинах діяли згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення від 16.01.2025 №374 про відповідність Приватного підприємства "БІСКАЙ" п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Позивач, вважаючи протиправним оскаржувані рішення, звернувся з даним позовом до суду.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі по тексту Порядок №1165) визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Згідно з п.6 Порядку №1165 у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з п.25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Так, Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення від 16.01.2025 №374 про відповідність Приватного підприємства "БІСКАЙ" п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Контролюючий орган у вказаному рішенні зазначив коди податкової інформації, які стали підставою для прийняття рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків, а саме: 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів; 04 - постачання товарів, відмінних від придбаних, за відсутності умов та/або матеріальних ресурсів для виробництва таких товарів.
При цьому, в оскаржуваному рішенні податковий орган зазначив, що позивачем не надано копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Проте, позивачем було подано до Головного управління ДПС у Харківській області пояснення та документи 13.01.2025 щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість з копіями документів.
При цьому, податковим органом в оскаржуваному рішенні не надано оцінку вказаним документам на предмет відповідності критеріям ризиковості платника податку.
За таких обставин, відповідач приймаючи оскаржуване рішення обмежився лише загальною оцінкою.
Суд зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі №822/1817/18.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.6 Порядку №1165 не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
В даному випадку граничною датою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку від дати 16.01.2025 (дата винесення оскаржуваного рішення) була 20.07.2024 року.
Проте, в оскаржуваному рішення вказано про операції з придбання та постачання за податковими накладними від 31.10.2022 р. та від 01.01.2024 р., які зареєстровані поза межами 20.07.2024 р.
Тобто, відповідачем для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості в оскаржуваному рішенні надавалась оцінка операціям з придбання та постачання за податковими накладними від 31.10.2022 р. та від 01.01.2024 р., які зареєстровані поза межами 20.07.2024 р.
Проте, у податкового органу на час винесення оскаржуваного рішення не було підстав для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості, а тому не було правових підстав для винесення такого рішення.
Отже, відповідач у спірних правовідносинах діяв всупереч приписам Порядку №1165.
Щодо посилань відповідача на позицію Верховного Суду у справі №240/3906/19, суд зазначає, що такі посилання є необгрунтованими з огляду на те, що у вказаній справі досліджувались приписи Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117, а не Порядок №1165, як у даній справі.
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 16.01.2025 №374 про відповідність ПП «БІСКАЙ» критеріям ризиковості є протиправним та підлягає скасуванню
Таким чином, суд приходить до висновку про зобов'язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити ПП «БІСКАЙ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Приватного підприємства "БІСКАЙ" (Харківська обл., Валківський р-н, смт.Ков'яги, вул.Леніна, буд.110-Б, 63021) до Головного управління ДПС у Харківській області (м.Харків, вул.Григорія Сковороди, буд.46, 61057) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 16.01.2025 №374 про відповідність Приватного підприємства «БІСКАЙ» критеріям ризиковості.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Приватне підприємство «БІСКАЙ» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495, м.Харків, вул.Пушкінська, буд.46, 61057) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "БІСКАЙ" (код ЄДРПОУ 32272677, Харківська обл., Валківський р-н, смт.Ков'яги, вул.Леніна, буд.110-Б, 63021) сплачений судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.