Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 жовтня 2025 року справа №520/10789/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШИНЕРІ ГРУП" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу,
Товариство з обмеженою відповідальністю "МАШИНЕРІ ГРУП" (просп.Героїв Харкова, буд. 247, оф. 44,м. Харків,61037, код 39193728) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області(вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 1272-п від 28.03.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинері Груп» (код 39193728) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказ Головного управління ДПС у Харківській області № 1272-п від 28.03.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинері Груп» (код 39193728) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя у період з 01.07.2024 по 29.07.2024 перебував у відпустці, у період з 07.10.2024 по 11.10.2024 перебував на навчанні, з 28.10.2024 по 05.11.2024, з 23.12.2024 по 15.01.2025, з 28.04.2025 по 02.05.2025, з 14.07.2025 по 28.07.2025 перебував у відпустці, 01.08.2025 перебував на навчанні та з 04.08.2025 по 05.08.2025 перебував у відпустці.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
06 березня 2024 року до електронного кабінету платника податків ТОВ «Машинері Груп» (код ЄДРПОУ 39193728, податкова адреса: проспект Героїв Харкова (попередня назва проспект Московський), буд. 247, кв. 44 м. Харків, 61037) надійшов наказ ГУ ДПС у Харківській області № 1024-п від 06.03.2024 «Про проведення відповідно до п. п. 78.1.8 п. 78.1 от. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинері Груп» (код ЄДРПОУ 39193728)».
Дата початку перевірки: 11.03.2024; тривалість перевірки: 5 робочих днів.
Відповідно до вказаного наказу провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинері Груп» (код ЄДРПОУ 39193728, податкова адреса: проспект Героїв Харкова, буд. 247, кв. 44 м. Харків, 61037) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість.
Листом від 11.03.2024 № 20787 (реєстраційний індекс 20787/6/ЕКП) Позивач звернувся, через електронний кабінет платника податків, у якому повідомило контролюючий орган, що: відповідно до даних ЄДРЮОФОПГФ ТОВ «Машинері Груп» (код ЄДРПОУ 39193728) зареєстровано та здійснювало свою діяльність за адресою: проспект Героїв Харкова, буд. 247, оф. 44.
Вказаний об'єкт нерухомості через влучання ворожого боєприпасу 31.07.2022 було майже зруйновано, в тому числі офісне приміщення № 44, у якому розташовувався офіс платника податків та зберігалися бухгалтерські і податкові документи. Частина первинних бухгалтерських документів була втрачена/знищена.
Влучання ворожого боєприпасу та значне руйнування будівлі за адресою проспект Героїв Харкова, буд. 247, оф. 44 є загально відомим фактом, який не потребує доказування (https://suspilne.media/266342-rosijski-raketi-vranci-31-lipna-poskodili-avtoservis-ta-budinok-druku-u-harkovi-foto/) .
Враховуючи викладене, Позивач просив контролюючий орган перенести терміни проведення документальної позапланової перевірки платника податків на строк, який визначений п. 44.5 ст. 44 ПКУ.
11 березня 2024 року за № 1849/20-40-07-19-05/39193728 контролюючим органом було складено Акт про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю ТОВ «Машинері Груп» за місцезнаходженням.
Зі змісту Акта № 1849/20-40-07-19-05/39193728 вбачається, що у підставу його складання покладено наступне: при виході на перевірку за податковою адрескою перевертючими встановлено, що за адресою: проспект Героїв Харкова (попередня назва проспект Московсъкий), буд. 247, кв. 44, м. Xapків, 61037 розміщена пошкоджена багатоповерхова нежитлова будівля. При обстеженні встановлено, що у приміщенні зачинені двері, вибити вікна, відсуне світло та не встановлено ознак будь-якої діяльності у будівлі.
28 березня 2024 року до електронного кабінету платника податків - Позивача надійшов наказ ГУ ДПС у Харківській області № 1272-п від 28.03.2024 «Про проведення відповідно до п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинері Груп» (код ЄДРПОУ 39193728)».
Дата початку перевірки: 29.04.2024; тривалість перевірки: 5 робочих днів.
Відповідно до наказу визначено провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Машинері Груп» (код 39193728) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість.
Поряд з викладеним, 02.04.2024 засобами поштового зв'язку до ТОВ «Машинері Груп» (код ЄДРПОУ 39193728) надійшов Наказ ГУ ДПС у Харківській області № 1272-п від 28.03.2024 «Про проведення відповідно до п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Машинері Груп» (код ЄДРПОУ 39193728)».
Також разом із згаданим наказом до ТОВ «Машинері Груп» надійшов запит від 28.03.2024 вих. № 904/ж12/20-40-07-19-11, у якому на підставі підпунктів 20.1.6, 20.1.14 пункту 20.1 cт. 20, пунктів 85.2, 85.4, 85.8 cт. 85 Податкового кодексу України, у зв'язку з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Машинері Груп» згідно Наказу ГУ ДПС у Харківській області № 1272-п від 28.03.2024 необхідно надати в повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки у терміни визначені пунктом 85.2. ст. 85 КП України, за періоди виникнення від'ємного значення з ПДВ, яке задеклароване в податковій декларації з ПДВ за лютий 2024 (від 19.03.2024 № 9063760610).
Окрім Наказу № 1272-п від 28.03.2024 та запиту від 28.03.2024 вих. № 904/ж12/20-40-07-19-11, у поштовому відправленні надійшло повідомлення від 28.03.2024 року № 168/20-40-07-19-11, у якому на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1. ст. 20, підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України наказу Головного управління ДПС у Харківський області вiд 28.03.2024 № 1272-п було проведено з 29 квітня 2024 року за адресою: м. Xapків, вул. Благовiщенська, буд. 30, документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МАШИШРI ГРУП» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість.
Також у почтовому відправленні знаходилося повідомлення № 905/ж12/20-40-07-19-11 від 28.03.2024, яким запрошувався представник Товариства до контролюючого органу з питання: щодо підписання акту перевірки про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МАШИНЕРI ГРУП» дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість.
03 квітня 2024 року за вих. № 03/04-24 представником Товариства - адвокатом Тамазликар Л.Й. на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Харківській області (kh.official@tax.gov.ua, kh.publicinfo@tax.gov.ua) направлено адвокатський запит, в якому представник Товариства просив:
Надати інформацію та належним чином завірені копії:
1. Чи провадилася камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість за грудень 2023, подану ТОВ «Машинері Гркп» (код 39193728), яка датована 16.01.2024 та відповідно до квитанції № 2 від 22.01.2024 присвоєно № 9373925075?
2. У разі проведення камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за грудень 2023, подану ТОВ «Машинері Груп» (код 39193728), яка датована 16.01.2024 та відповідно до квитанції № 2 від 22.01.2024 присвоєно № 9373925075, повідомити її результати з наданням належним чином завірених копій документів.
3. У разі не проведення камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за грудень 2023, подану ТОВ «Машинері Груп» (код 39193728), яка датована 16.01.2024 та відповідно до квитанції № 2 від 22.01.2024 присвоєно № 9373925075 повідомити причини.
4. Чи провадилася камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість за січень 2024, подану ТОВ «Машинері Груп» (код 39193728), яка датована 16.02.2024 та відповідно до квитанції № 2 від 20.02.2024 присвоєно № 9031648691?
5. У разі проведення камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за січень 2024, подану ТОВ «Машинері Груп» (код 39193728), яка датована 16.02.2024 та відповідно до квитанції № 2 від 20.02.2024 присвоєно № 9031648691 повідомити її результати з наданням належним чином завірених копій документів.
6. У разі не проведення камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за січень 2024, подану ТОВ «Машинері Груп» (код 39193728), яка датована 16.02.2024 та відповідно до квитанції № 2 від 20.02.2024 присвоєно № 9031648691 повідомити причини.
7. Запитувану інформацію, в строк передбачений ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» направити адвокату Тамазликар Л.Й. за адресою: 61054 м. Харків, вул. Ізюмська, буд. 3 або на електронну адресу, із накладенням кваліфікованого цифрового підпису, 2672305032@mail.gov.ua або ІНФОРМАЦІЯ_1.
Листом вих. № 17507/6/20-40-04-16-11 від 08.04.2024 ГУ ДПС у Харківській області повідомило:
Підприємством ТОВ «Машинері Груп», п.н. 39193728, 16.01.2024 було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за період грудень 2023 року, якій присвоєно №9373925075. Камеральна перевірка декларації проведена.
Підприємством ТОВ «Машинері Груп», п.н. 39193728, 16.02.2024 було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за період січень 2024 року, якій присвоєно №9031648691. Камеральна перевірка декларації проведена.
12.04.2024 за вих. № 1109/ж12/20-40-07-13-11 контролюючий орган надав відповідь на лист Позивача вих. № 04/04-01 від 04.04.2024, у якому зазначив:
Згідно наказу ГУ ДПС області від 28.0З.2024 № 1272-п, з 29.04.2024 буде розпочата документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Машинері груп» (код ЄДРПОУ 39193728) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість (згідно податкової декларації з ПДВ за лютий 2024 року від 19.03.2024 № 9063760610).
Згідно додатку 2 до зазначеної податково декларації з податку на додану вартість задекларовано звітний (податковий) період, у якому виникло від'ємне значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21), а саме: липень 2023 року - 190 бЗ9 грн.; вересень 202З року - 101 грн.; жовтень 2023 року - 809 грн.; листопад 202З року - 92 грн.; січень 2024 року - 13З грн.; лютий 2024 року - 92 гривні.
17 квітня 2024 року за вих. № 17/04-24, представником Товариства - адвокатом Тамазликар Л.Й. на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Харківській області (kh.official@tax.gov.ua, kh.publicinfo@tax.gov.ua) направлено повторний адвокатський запит, в якому представник Товариства просив:
Надати інформацію та належним чином завірені копії:
1. Акту або довідки складені за результатами проведення камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за грудень 2023, подану ТОВ «Машинері Груп» (код 39193728), яка датована 16.01.2024 та відповідно до квитанції № 2 від 22.01.2024 присвоєно № 9373925075, повідомити її результати з наданням належним чином завірених копій документів.
2. Акту або довідки складені за результатами проведення камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за січень 2024, подану ТОВ «Машинері Груп» (код 39193728), яка датована 16.02.2024 та відповідно до квитанції № 2 від 20.02.2024 присвоєно № 9031648691 повідомити її результати з наданням належним чином завірених копій документів.
3. Запитувану інформацію, в строк передбачений ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» направити адвокату Тамазликар Л.Й. за адресою: 61054 м. Харків, вул. Ізюмська, буд. 3 або на електронну адресу, із накладенням кваліфікованого цифрового підпису, 2672305032@mail.gov.ua або ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згаданий запит отримано на офіційні електронні адреси ГУ ДПС у Харківській області 18.04.2024
19.04.2024 за вих. № 19/04-24 представником Товариства - адвокатом Тамазликар Л.Й. на офіційну електронну адресу ГУ ДПС у Харківській області (kh.official@tax.gov.ua, kh.publicinfo@tax.gov.ua) направлено адвокатський запит, в якому представник Товариства просив:
Надати інформацію та належним чином завірені копії:
1. Чи провадилася камеральна перевірка декларації з податку на додану вартість за лютий 2024, подану ТОВ «Машинері Груп» (код 39193728), яка датована 19.03.2024 та відповідно до квитанції № 2 від 20.03.2024 присвоєно № 9063760610?
2. У разі проведення камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за лютий 2024, подану ТОВ «Машинері Груп» (код 39193728), яка датована 19.03.2024 та відповідно до квитанції № 2 від 20.03.2024 присвоєно № 9063760610, повідомити її результати з наданням належним чином завірених копій документів.
3. У разі не проведення камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за лютий 2024, подану ТОВ «Машинері Груп» (код 39193728), яка датована 19.03.2024 та відповідно до квитанції № 2 від 20.03.2024 присвоєно № 9063760610 повідомити причини.
4. Запитувану інформацію, в строк передбачений ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» направити адвокату Тамазликар Л.Й. за адресою: 61054 м. Харків, вул. Ізюмська, буд. 3 або на електронну адресу, із накладенням кваліфікованого цифрового підпису, 2672305032@mail.gov.ua або ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачем зазначено, що на час подання позовної заяви відповідь на адвокатський запит від 19.04.2024 за вих. №19/04-24 відповідачем не надана.
Так, позивач вважаючи наказ Головного управління ДФС у Харківській області № 1272-п від 28.03.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинері Груп» (код 39193728) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Види, підстави та порядок проведення контролюючим органом перевірок регулюються главою 8 ПК України.
Відповідно до абз. 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано ст. 78 ПК України, якою визначені обставини, при наявності яких можуть здійснюватися такі перевірки.
Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України встановлено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Пунктом 200.11. ст. 200 ПК України (в редакції чинної на час звернення до суду) визначено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Суд зазначає, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Відповідно до п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ, виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Податковий кредит, підтверджений зареєстрованими податковими накладними, за визначенням, має належне забезпечення в системі ПДВ, без виключень, нарівні законодавства. При цьому, на етапі реєстрації податкових накладних пройшов перевірку/фільтрацію: в сумнівних випадках реєстрація блокується; права на податковий кредит за такими заблокованими накладними у покупця не виникає.
Тобто, перевіркою законності декларування відповідного від'ємного значення ПДВ є перевірка передбачених ПК України підстав для декларування (відображення в декларації) при дотриманні норм процесуального права (у випадку Позивача - заповнення податкової декларації) відповідного від'ємного значення ПДВ.
Суд зазначає, що така перевірка не охоплює з'ясування якихось додаткових обставин поза документами, які за ПК України є підставою для декларування відповідного показника.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження - абзаци другий та третій п. 201.10 ст. 201 ПКУ.
Суд зауважує на положеннях ПК України, якими унормовано, що складена та зареєстрована податкова накладна вже є достатньою підставою для визнання відповідного податкового кредиту та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження та підтверджує законність декларування відповідної суми ПДВ.
З аналізу п.п. 78.1.8 ст. 78 ПК України вбачається, що питання «обґрунтованості» від'ємного значення ПДВ не може бути предметом перевірки за п.п. 78.1.8 ст. 78 ПКУ через обмеження вказаним пунктом предмету перевірки виключно питаннями законності декларування.
Таким чином, перевірки щодо сум ПДВ, які забезпечуються зареєстрованими податковими накладними, не мають інших правових підстав, адже інших підстав для перевірок за п.п. 78.1.8. ст. 78 у розділі V ПКУ - немає.
Зі змісту оскаржуваного наказу убачається, що «перевірка проводиться щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість», що суперечить нормам п.п. 78.1.8. ст. 78 ПК України, тобто, перевірку призначено не з підстав, передбачених і дозволених виключно законом.
Існує розмежування понять законності та обґрунтованості, і за п.п. 78.1.8. ст. 78 ПК України перевіряється виключно законність декларування. А обґрунтованість може бути перевірена, наприклад, при плановій комплексній документальній перевірці.
Суд зазначає, що питання неузгодженості даних декларування ПДВ з даними СЕА ПДВ (а значить, зокрема, і зареєстрованих податкових накладних) перевіряється ще під час камеральної перевірки та реєстроутримувачем ЄРПН є сама податкова служба.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість(абзац перший п.п. 75.1.1. ст. 75 ПКУ).
Відповідно до статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Пунктом 86.2. статті 86 ПК України встановлено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Отже, ще на етапі камеральної перевірки встановлюється підтвердженість декларованого податкового кредиту зареєстрованими податковими накладними- законність декларування.
Дотримання податкового законодавства при декларуванні - включення до податкової декларації податкових накладних, зареєстрованих належним чином.
Тому, обумовлена законом мета для позапланової документальної перевірки за п.п. 78.1.8. ст. 78 ПКУ, у разі підтвердженості декларування кредиту зареєстрованими податковими накладними- відсутня.
У разі встановлення порушень податкового законодавства при камеральній перевірці декларацій за грудень 2023, лютий 2023 та січень 2024, контролюючий орган мав скласти акт, що в свою чергу потягнуло б призначення документальної перевірки.
Судом досліджені листи контролюючого органу надані у відповідь на адвокатські запити представника Позивача та встановлено наступне.
Згідно листа вих. № 19993/6/20-40-04-16-11 від 22.04.2024, Позивачем подано податкові декларації з ПДВ за грудень 2023 та січень 2024 та камеральною перевіркою не встановлено порушень податкового законодавства.
Змістом листа вих. № 20427/6/20-40-04-16-11 від 24.04.2024 встановлюється, що ТОВ «Машинері Груп» подано податкову декларацію з ПДВ за лютий 2024 та камеральною перевіркою не встановлено порушень податкового законодавства.
Отже самим Відповідачем підтверджено факт того, що камеральною перевіркою не встановлено порушень податкового законодавства у податкових деклараціях з ПДВ за грудень 2023, січень 2024 та лютий 2024, що виключає підставу видання оскаржуваного наказу.
Відповідно до декларації з ПДВ за лютий 2024:
- від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду становить 191 774,00 грн., що відповідає значенню рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду - 191 774,00 грн.
- від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення) - 191 866,00 грн.
З наведеного вище встановлено, що у звітному періоді сума податкового кредиту за лютий 2024 склала - ПДВ 92,00 грн. Таким чином, у лютому від'ємне значення з податкового кредиту становило 92,00 грн. та не дорівнювало або не перевищило суму від'ємного значення 100 тис. гривень.
Змістом додатку № 2 (таблиця 1) до декларації за лютий 2024 підтверджено, що від'ємне значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень, виникло у Позивача у липні 2023 в сумі 190 639,00 грн. та після липня 2023 сума від'ємного значення, яке становило більше 100 тис. гривень, у Позивача не виникало.
Зміст наданих доказів свідчить про те, що не кожного звітного місяця Позивач отримував податковий кредит.
Судом встановлено та підтверджено доказами такі показники: 2023 рік сума податкового кредиту склала: у вересні 101,00 грн., за жовтень 809,00 грн., за листопад 92,00 грн., а у 2024 році сума податкового кредиту склала: у січні 133,00 грн., за лютий 92,00 грн.
За приписами КП України у контролюючого органу виникало право на перевірку від'ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень на підставі поданої за липень 2023 декларації, яка відповідно до закону (станом на час подання декларації) мала відбутися протягом 60 днів - до 20.10.2023.
Згідно ст. 85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки.
Відповідно до п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Згідно п. 1 розділу І «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація) відповідно до пункту 46.1 статті 46 розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» подається контролюючому органу у строки, визначені статтею 203 розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 4 розділу І «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію, у якій відображаються розрахунки з бюджетом.
Згідно п. 6 розділу І «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать:
- податкова декларація з податку на додану вартість з додатками;
- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками;
- розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» декларація подається платником у визначений у пункті 2 розділу II цього Порядку строк за формою, встановленою на дату подання.
До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.
Згідно п. 2 розділу ІІІ «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» декларація та додатки до неї, а також інша податкова звітність з податку на додану вартість, зазначена у пункті 6 розділу І цього Порядку, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податку відповідно до встановленого законодавством порядку сплати податку.
Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог Кодексу та законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Відповідно до ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п. 200.10. ст. 200 ПК України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Пунктом 76.3. ст. 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Відповідно до п. 200.11. ст. 200 ПК України (в редакції станом на час призначення перевірки) контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
Відповідно до п. 202.1. ст. 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.
Зі змісту запиту контролюючого органу про надання до перевірки документів убачається, що контролюючий орган вимагав надати йому для перевірки документи по звітних періодах з дати виникнення від'ємного значення, яке становить більше 100 тис. гривень - з липня 2023.
Означене вище свідчить про проведення контролюючим органом перевірки поза межами строків, встановлених законом для призначення та проведення перевірки - 60 днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації.
Суд зауважує, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов'язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов'язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.
Обов'язковість виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб'єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб'єктом господарювання порушень у суду виникає можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи (аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 20 липня 2023 року у справі № 160/9720/22, від 11 липня 2022 року у справі № 120/5728/20-а та від 21 грудня 2022 року у справі № 500/1331/21).
Суд враховує висновок Верховного Суду зроблений у постанові від 25.02.2021 по справі № 240/6935/19 наступного змісту: оспорювати правомірність рішення (наказу) про проведення перевірки особа, якої він стосується, вправі, якщо перевірка не проведена. До цього моменту можливим способом, у який особа, щодо якої призначена перевірка, може реалізувати право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе і шляхом не допуску посадових осіб до перевірки.
Також, 22.02.2020 Верховний Суд у справі № 826/17123/18 відступив від попередньої практики Верховного Суду у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.
Судом встановлено:
- 06.03.2024 Відповідачем видано наказ № 1024-п від 06.03.2024 «Про проведення відповідно до п. п. 78.1.8 п. 78.1 от. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинері Груп» (код ЄДРПОУ 39193728)».
- 11.03.2024 за № 1849/20-40-07-19-05/39193728 контролюючим органом було складено Акт про неможливість проведення перевірки у зв'язку з відсутністю ТОВ «Машинері Груп» за місцезнаходженням.
- 28.03.2024 Відповідачем видано наказ № 1272-п від 28.03.2024 «Про проведення відповідно до п. п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинері Груп» (код ЄДРПОУ 39193728)».
Тобто у підставу видання оскаржуваного наказу Відповідачем покладено відсутність платника податків за місцем знаходження та вирішено провести позапланову невиїзну перевірку.
З даного приводу суд враховує висновок Верховного Суду, зроблений у постанові від 10.06. 2021 по справі № 808/881/16.
Так у вказаній справі контролюючий орган вирішив, що якщо платник податків відсутній за податковою адресою на момент проведення документальної планової виїзної перевірки, то автоматично з'являється можливість провести невиїзну перевірку у приміщенні контролюючого органу за наявними документами, а не за місцезнаходженням платника. Верховний Суд визнав, що дії контролюючого органу є протиправними, як і податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведення перевірки. Верховний Суд визначив, що відсутність платника податків за податковою адресою не означає, що платник відмовився від проведення перевірки, а тим паче не свідчить про те, що контролюючий орган може проводити перевірку у межах свого приміщення. Відсутня норма, що надає право контролюючому органу замість документальної виїзної перевірки проводити документальну невиїзну перевірку (аналогічні за змістом висновки зроблені Верховним Судом у постанові від 22.04.2021 по справі № 820/2993/16.
Ураховуючи викладене суд приходить до висновку, що контролюючим органом в порушення положень податкового законодавства, за ініційованої до проведення документальної позапланової виїзної перевірки Позивача, фактично, внаслідок відсутності платника податків за податковою адресою, було призначено невиїзну перевірку у приміщенні контролюючого органу, а не за місцезнаходженням Позивача, що свідчить про протиправність заходу податкового контролю.
Суд звертає увагу на висновок Верховного Суд викладений у постанові від 01.02.2023 у справі № 640/14170/21 наступного змісту: З огляду на зміст наведених норм колегія суддів зазначає, що під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, ніж визначенні статтею 75 ПК України. Документами, що мають відношення до такої перевірки, є саме: податкові декларації (розрахунки), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані Єдиного реєстру податкових накладних, акцизних накладних та дані системи електронного адміністрування реалізації пального і ніякі інші. Якщо ж під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, податковий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.01.2018 у справі № 804/5957/16».
Таким чином Відповідач мав довести, що призначенню перевірки Позивача мало передувати виявлення контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки порушення податкового законодавства. Проте надані докази та наведені факти свідчать, що в ході камеральних перевірок декларацій Позивача не встановлено порушень податкового законодавства, а отже і не було підстав для призначення перевірки.
Верховний Суд у постанові по справі № 820/19845/14 (адміністративне провадження №К/9901/8919/18) (предмет позову - визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки) визнав безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що спірний наказ не підлягає скасуванню, оскільки був реалізований, а отже вичерпав свою дію виконанням, з огляду на те, що норми, які регулюють порядок та підстави проведення документальних невиїзних перевірок, не передбачають процедури допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки. Такі перевірки здійснюються без обов'язкової участі платника податків, через що платник податків не в змозі висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення. Тому питання щодо правомірності призначення та/або проведення невиїзної документальної перевірки має вирішуватись судом незалежно від того, чи відбулася така перевірка на час розгляду справи. Аналогічне викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 справа № 1340/4669/18.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи наведені обставини та факти, а також те, що контролюючі органи та їх посадові особи при виконанні владних повноважень, у тому числі при прийнятті наказів та проведення позапланової перевірки, зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Податковим кодексом України, та не допускати згідно зі статтею 21 Податкового кодексу України порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій призначення перевірки контролюючим органом здійснено з порушенням Податкового кодексу України.
Перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України.
Відсутність визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки Позивача дає підстави для висновку про протиправність спірного наказу № 1272-п від 28.03.2024, який підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90).
В ході судового розгляду Відповідачем не доведено правомірності мотивів для винесення спірного наказу, що зумовлює висновок про його необґрунтованість.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Харківській області № 1272-п від 28.03.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинері Груп» (код 39193728) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, суд, зазначає наступне.
Стаття 132 КАС України визначає види судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 даного Кодексу до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 134 даного Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з п. 1 ч. 3 зазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З долучених до справи доказів встановлюється, що з метою збору доказів, підготовки та направлення запитів, аналізу наданих документів, підготовки та подання позову до суду, подання заперечень, відповіді на відзив ТОВ «Машинері Груп» понесло витрати на правничу допомогу, що підтверджується: копію Договору № 01/12-2020/м від 01.12.2020 та Додаткової угоди № 28/03-24, у якій сторони погодили вартість правової допомоги у фіксованому розмірі 15 000,00 грн., актом приймання-передачі правничої допомоги № 22/04-2024, платіжною інструкцією № 1134 від 19.04.2024, копією ордеру серія АІ № 1582544 від 01.12.2020.
Верховний Суд у постанові від 20.12.2019 року у справі № 240/6150/18, ухваленої у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, здійснив комплексний аналіз статей 132, 134, 244, 252 КАС України і висловив правову позицію про те, що судове рішення має містити відповіді на всі заявлені позивачем (третьою особою) вимоги, зазначити у разі потреби їх розмір, а також вирішити питання про негайне виконання та про судові витрати (вимога повноти рішення).
У постанові від 19.03.2020 року у справі № 640/6209/19 Верховний Суд також зазначав, що за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи.
У постанові Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19 зроблено наступний висновок: Щодо відсутності детального опису робіт, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Системний аналіз вищенаведених норм права, а також наявних висновків Верховного Суду дає підстави для висновку, що під час розгляду справи судом першої інстанції останній зобов'язаний у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи, вирішити питання розподілу усіх судових витрат, про які заявила сторона, з урахуванням результату розгляду справи.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд враховує, що Відповідач не заперечував проти стягнення судових витрат на правову допомогу та не просив суд їх зменшити.
Частинами 1 та 2 статті 16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Види адвокатської діяльності перелічені у статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 10 частини третьої статті 2 КАС України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв'язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Також суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
В той час, при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (постанова Верховного Суду від 15 лютого 2022 року у справі №280/569/21).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Вищевказаний висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного суду, висловленою в постанові від 23.04.2019 по справі №826/9047/16.
Враховуючи вищевикладене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19 та 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи та предмет позову, співмірність складності справи та обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що сума, заявлена позивачем щодо сплати професійної правничої допомоги є неспівмірною із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), у зв'язку із чим заявлена позивачем до відшкодування сума у загальному розмірі 15000,00 грн є необґрунтованою.
За таких обставин, застосовуючи принцип пропорційності, суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШИНЕРІ ГРУП" (просп.Героїв Харкова, буд. 247, оф. 44,м. Харків,61037, код 39193728) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Харківській області № 1272-п від 28.03.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Машинері Груп» (код 39193728) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від'ємного значення з податку на додану вартість.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШИНЕРІ ГРУП" судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати на правничу допомогу на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАШИНЕРІ ГРУП" у сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Тітов