Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
06 жовтня 2025 року № 520/7353/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДУС, ЛТД" до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -
Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДУС, ЛТД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці, в якому просило суд:
- визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА100100/2025/000008/2 від 07.02.2025;
- визнати протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100100/2025/000098.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів № UА100100/2025/000008/2 від 07.02.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100100/2025/000098, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.
Київською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "МОДУС, ЛТД" та JIANGSU YARET INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китай) було укладено контракт №17/2018 від 19 листопада 2018 року.
До митного оформлення було подано митну декларацію 25UA100100422844U0, разом із якою подано: пакувальний лист (Packing list) від 24.11.2024, рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №24WM1118-372/373 від 24.11.2024, мастерконосамент (Master bill of lading) №247057294 від 01.12.2024, коносамент (Bill of lading) №HS124111519 від 01.12.2024, автотранспортну накладну (Road consignment note) №067 від 03.02.2025, автотранспортну накладну (Road consignment note) №532 від 03.02.2025, декларацiю про походження товару (Declaration of origin) №24WM1118-372/373 від 24.11.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1272 від 04.02.2025, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №040225-3 від 04.02.2025, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 02.09.2024, висновок про вартісні характеристики товару №05-ЦВ/25 від 24.01.2025, додаткову угоду № 3 від 08.11.2021, додаткову угоду № 5 від 25.09.2023, додаткову угоду № 4 від 28.12.2021, специфікацію № 60 від 24.11.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) №17/2018 від 19.11.2018, договір (контракт) про перевезення №070422 від 07.04.2022, заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю від 06.02.2025, некласифікований документ №040225-3 від 04.02.2025, заявку на перевезення № 000035 від 20.11.2024, лист №10 від 20.11.2019, лист № 070422-5 від 07.04.2022, характеристики від 19.11.2018, копію митної декларації країни відправлення №425020240000024539, переклад митної декларації країни відправлення.
Київською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА100100/2025/000008/2 від 07.02.2025 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100100/2025/000098.
Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані рішення, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).
Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.
Так, відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Аналогічний правовий висновок зазначено Верховним Судом в постанові від 15 серпня 2019 року по справі №826/19400/15.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Київською митницею було направлено до позивача запит щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.
Позивач направив до митного органу лист №35 від 07.02.2025, в якому зазначив, що надано всі необхідні та запитувані документи, а також додаткові роз'яснення щодо підтвердження митної вартості. Просив дати згідно з п.7 ч.3 статті 52 Митного кодексу України письмову інформацію про результати розгляду наданих додаткових документів та причин, з яких заявлена митна вартість не може бути визначена , та відповідно п.2 ч.5 статті 54 Митного кодексу України повідомити про необхідність надання додаткових документів.
В оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що вартість заявленого до митного оформлення товару «алюмінієві композитні панелі», що декларується за кодом згідно з УКТЗЕД 7606123000 є меншою від мінімального рівня митної вартості подібних товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України. Вказано, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору від 19.11.2018 №17/2018 з'ясовано наявність рішень про коригування митної вартості на подібні товари: від 06.02.2025 № UA100100/2025/000007/2, від 21.01.2025 № UA100100/2025/000004/2, від 19.12.2024 № UA100100/2024/000053/2, від 14.07.2024 № UA100100/2024/000032/2, від 19.06.2024 № UA100100/2024/000029/2, від 08.04.2024 № UA100100/2024/000014/2, від 26.12.2023 № UA100100/2023/000045/2.
Верховний Суд у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 прийшов до висновку, що наявність у системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 по справі №520/14457/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UА100100/2024/000014/2 від 08.04.2024.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 520/5577/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2025, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2023/000045/2 від 26.12.2023 р.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.05.2025 по справі №520/24809/24 визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000029/2 від 19.06.2024.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 по справі № 520/24818/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.07.2025, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2024/000032/2 від 16.07.2024.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 по справі № 520/3360/25 визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100100/2024/000053/2 від 19.12.2024.
Рішення про коригування митної вартості на подібні товари від 21.01.2025 № UA100100/2025/000004/2 оскаржується у Харківському окружному адміністративному суді у справі №520/7334/25.
Рішення про коригування митної вартості на подібні товари від 06.02.2025 № UA100100/2025/000007/2 оскаржується у Харківському окружному адміністративному суді у справі № 520/7336/25.
Отже, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.
Також, в оскаржуваному рішенні митний орган посилався на те, що алюміній (основна складова товару) є об'єктом біржовий торгівлі, здійснено порівняння біржових котирувань. Фактурна вартість товару (FOB Китай) «алюмінієві композитні панелі прямокутної форми з двох листів сплаву алюмінію (алюміній з домішками заліза, цинк, марганець, марка сплаву: AA1100PN18) та прошарком з вторинного поліетилену)» заявлена 17665 USD/кг, яка включає як вартість сировини так і ряд витрат на виробництво товару, податки, прибуток, та інші загальні витрати, що додаються до ціни товару (страхування), тощо. Вказано, що згідно Лондонською біржою металів (LME) станом на 14.11.2024 (дата інвойсу 24.11.2024) ціна на алюміній склала від 2503 USD/тонну, що перевищує фактурну вартість товару (1,7665 USD/кг) та митну вартість (1,9769 USD/кг з врахуванням вартості перевезення товару з Китаю до України). Зазначено, що біржові операції правомірні здійснювати лише члени біржі самостійно або через своїх уповноважених, а також біржові брокери за дорученням членів біржі. Вказано, що декларантом не надано документ, що фірма-виробник товару зареєстрована на біржі та є брокером, який може торгувати на біржі. У іншому випадку до товару додаються агентські винагороди. Також вказано, що ціна товару збільшується за рахунок комісійного збору з кожної угоди, плати за доступ к торгам, за продаж біржової інформації. Зазначено, що з врахуванням біржової інформації, фактурна (та митна вартість) товару нижча ніж вартість сировини для його виготовлення.
Судом встановлено, що у графі 31 МД 25UA100100422844U0 зазначено «сплав алюмінію (алюміній з домішками заліза, цинк, марганець. Марка сплаву: AA1100PN18)», тобто не з алюмінію, як зазначає митний орган. При цьому, сплав алюмінію не є біржовим товаром.
Слід зазначити, що для підтвердження вартості товару ТОВ «Модус, ЛТД» замовило та отримало висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 05-ЦВ/25 від 24.01.2025, який зазначено у гр.44 декларації 25UA100100422844U0.
Отже, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.
Митний орган в оскаржуваному рішенні посилався на те, що при митному оформленні надано рахунок на оплату перевезення від 04.02.2025 № 1272 та довідку про транспортно-експедиційні витрати від 04.02.2025 № 040225-3 від ТОВ "ЄВРО ФОРВАРДІНГ", яке не є перевізником вантажу.
Згідно укладеного договору між ТОВ «Модус,ЛТД» та ТОВ «Євро Форвардінг» № 070422 від 07.04.2022 Клієнт доручає, а Експедитор зобов'язався організовувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати інші транспортно-експедиторські послуги клієнту за згодою сторін.
При цьому, до митного оформлення було надано довідку про транспортні витрати №040225-3 від 04.02.2025.
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів зокрема є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Суд зазначає, що надана декларантом довідка про транспортні витрати відповідають вимогам п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
З огляду на те, що Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Аналогічна правова позиція Верховним Судом у рішенні від 31.05.2019 по справі № 804/16553/14, від 07 травня 2020 року у справі №400/2922/18, від 03.02.2021 р. по справі № 810/4441/16.
Таким чином, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Також, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що перевезення товару здійснювалось з Китаю з подальшим перевантаженням у порту CONSTANTA (Румунія), у рахунку на оплату перевезення від 04.02.2025 №1272 зазначено «транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи НРР, складські послуги, оформлення Т1. Контейнерів: MRKU8609532 та HASU1454067» на суму 73700,30 грн., зазначені витрати не зазначені окремо у декларації митної вартості та розрахунку митної вартості у митній декларації, які мають бути зазначені відповідно до вимог наказу Мінфіну від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».
При цьому, в рахунку № 1272 від 04 лютого 2025 року в зазначено «Транспортно-експедиторське обслуговування за межами території України, включаючи НРР, оформлення Т1, контейнера: MRKU8609532 / HASU1454067» в сумі 43 700,30 грн., а не 73700,30 грн., як зазначено митним органом.
Так, до декларації 25UA100100422844U0 під кодом 3004 надано рахунок на оплату № 1272 від 04.02.2025 та під кодом 3007 надано довідку про транспортно- експедиційні витрати № 040225-3 від 04.02.2025.
Таким чином, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
В оскаржуваному рішенні митний орган посилався на те, що декларантом надано прайс-лист від 02.09.2024. Вказано, що порівняння даних інвойсу з прайс-листом не дає можливості точно визначити вартість товару, оскільки в документах містяться розбіжності щодо опису артикулів, а також відсутні необхідні відомості про товар, в прайс-листі не зазначені розміри алюмінієвих композиційних панелей, що є важливим чинником, здатним суттєво вплинути на ціну.
Так, Верховним Судом зроблено висновок у постанові від 08.12.2022 року у справі № 420/2792/19, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2020 р. у справі № 810/690/17 зазначив, що посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Також, Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2020 року справі № 810/690/17 вказав, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс - листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Таким чином, прайс-лист є додатковим документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Також, в оскаржуваному рішенні відповідач зазначив, що копія митної декларації країни відправлення від 27.11.2024 № 425020240000024539 не містить відміток митних органів Китаю та експортера, факт здійснення експортної операції не підтверджений (графа "Дата експортної операції" не заповнена), при зчитуванні QR-коду з митної декларації виявлено, що за посиланням по QR-коду, який присутній на документі, зчитуються цифри « 425020240000024539», але інформація стосовно даної операції відсутня, у митній декларації країни відправлення вказано тільки один розмір алюмінієвої композитної панелі - 3*0,21/0,21*1250*5600, тоді як у митній декларації, заявленої до митного оформлення, вказано декілька розмірів панелей: 1250*5600mm, 1500*5600mm.
При цьому, митним органом не обгрунтовано належним чином, як вказані обставини плинули на ціну товару.
Так, графа "Дата експортної операції" заповнена, дата експортної декларації - 27.11.2024.
Також, відповідно до даних, зазначених на сайті http://online.customs.gov.cn/ociswebserver/pages/tglzzt/index.html декларація оформлена.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
В оскаржуваному рішенні митний орган посилався на те, що в митній декларації країни відправлення вказаний код товару 7607200000, який відрізняється від коду товару заявленому у митній декларації - 7606123000.
При цьому, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності код « 7606» означає «плити, листи та стрічки алюмінієві, товщина яких перевищує 0,2 мм», що відповідає характеристикам товару.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Також, в оскаржуваному рішенні митний орган посилався на невідповідність експертного висновку від 24.01.2025 № 05-ЦВ/25.
При цьому, позивач не міг впливати на форму і зміст експертного висновку від 24.01.2025 № 05-ЦВ/25.
Верховний Суд у постанові від 15 травня 2019 року у справі №825/1093/16 зазначив - « 7. Коригування митної вартості оскаржуваними рішеннями, відповідачем було обґрунтовано тим, що джерела інформації, на які посилається оцінювач у звіті про оцінку майна від 01.02.2016 №05-04/02/12 або не знайдені в мережі Інтернет, або не містять інформації щодо оцінюваних товарів; містить посилання на сайти з мережі Інтернет, в той час як додатки до звіту роздруковані з сайту www.alibaba.com, який не зазначено в списку наведених джерел інформації; 22: звіт про оцінку майна (висновок) не є первинним документом, який підтверджує вартість імпортовано товару, оскільки не є обов'язковим документом в розумінні Митного кодексу України (частина друга статті 53), який підтверджує митну вартість товару, такий звіт (висновок) носить консультаційний характер, а тому навіть якщо такий і містить якісь недоліки чи не повну інформацію то це не може свідчити про недостовірність вартості об'єкта оцінювання. Крім того, звіт про оцінку майна експерта по своїй суті є результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об'єкта оцінювання, у зв'язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача.».
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Відповідно до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Так, митним органом прийнято рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів № UА100100/2025/000008/2 від 07.02.2025.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, митним органом при визначенні митної вартості застосовувався 6 (резервний) метод визначення митної вартості.
Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідачем не доведено неможливість застосування ним попередніх п'яти методів визначення митної вартості товару.
Таким чином, відповідачем безпідставно здійснено визначення митної вартості імпортованого товару із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав та з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, визначених статтями 59-63 МК України.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 02 березня 2021 року у справі № 809/857/17.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 січня 2022 року у справі №520/11061/2020 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосування другорядних методів.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння всіх характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості.
Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом використанні ціни за кілограм товару, що є некоректним в даному випадку. Тобто, відповідачем не враховано того, що товари в даному випадку можуть мати різні характеристики та відповідно вартість.
Отже, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованими та прийнятими без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів № UА100100/2025/000008/2 від 07.02.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100100/2025/000098 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо інших посилань сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДУС, ЛТД" (61082, Харківська обл., місто Харків, пр.Героїв Харкова, будинок 144) до Київської митниці (03124, місто Київ, б. Гавела Вацлава, будинок 8А) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UА100100/2025/000008/2 від 07.02.2025.
Визнати протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100100/2025/000098.
Стягнути з Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555, 03124, місто Київ, б. Гавела Вацлава, будинок 8А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МОДУС, ЛТД" (код ЄДРПОУ 21203457, 61082, Харківська обл., місто Харків, пр.Героїв Харкова, будинок 144) сплачений судовий збір у сумі 6056 (шість тисяч п'ятдесят шість) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.