Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 жовтня 2025 р. № 639/5759/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної інспекції ядерного регулювання України (вул. Арсенальна, буд. 9/11, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 21721086), третя особа - Державне агентство України з управління зоною відчуження (бульв. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37536183) про визнання протиправними та скасування припису, постанови, -
ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Припис від 11.07.2024 №Прс-12/21 про усунення порушень вимог ядерної та радіаційної безпеки;
- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення від 15.08.2024 №ПсФО-2/16.
В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані Припис від 11.07.2024 №Прс-12/21 про усунення порушень вимог ядерної та радіаційної безпеки та постанова по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення від 15.08.2024 №ПсФО-2/16 є такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 13.09.2024 по справі №639/5759/24 матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції ядерного регулювання України, третя особа: Державне агентство України з управління зоною відчуження про визнання протиправними та скасування припису і постанови про адміністративне правопорушення - передано на розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024 не можу перевірити справу №639/5759/24 передано в провадження судді Біленського О.О. 17.10.2024.
Ухвалою суду від 22.10.2024 року прийнято до розгляду адміністративну справу №639/5759/24. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної інспекції ядерного регулювання України, третя особа - Державне агентство України з управління зоною відчуження про визнання протиправними та скасування припису, постанови - залишено без руху.
28.10.2024 року ухвалою суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі №639/5759/24.
14.11.2024 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, в якому щодо задоволення позовних вимог заперечував.
Ухвалою суду від 14.11.2024 року заяву позивача про відмову від позову - задоволено. Прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції ядерного регулювання України, третя особа - Державне агентство України з управління зоною відчуження про визнання протиправними та скасування припису, постанови.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 апеляційну скаргу позивача задоволено, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 про закриття провадження - скасовано, справу направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2025 справу №639/5759/24 передано в провадження судді Спірідонова М.О.
Ухвалою суду від 03.03.2025 року справу прийнято до провадження.
У зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Спірідонова М.О. у відрядженні, у щорічній відпустці та на навчанні.
11.08.2025 року до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що під час участі представника Держатомрегулювання у роботі комісії Державного агентства України з управління зоною відчуження з перевірки знань правил, норм і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки (далі - Комісія ДАЗВ), яке відбулось 26.06.2024, було виявлено порушення вимог законодавства у сфері використання ядерної енергії і недоліки у роботі Комісії ДАЗВ.
У зв'язку з цим та за результатами розгляду протоколу № 7 засідання Комісії ДАЗВ від 26.06.2024, відповідно до абзацу третього частини третьої статті 25 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», пункту 5.7 розділу V Порядку проведення навчання і перевірки знань з питань ядерної та радіаційної безпеки у персоналу експлуатуючої організації (оператора) та юридичних осіб, які залучаються експлуатуючими організаціями як підрядники, затвердженого наказом Держатомрегулювання від 18 жовтня 2012 р. № 188, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2012 р. за № 1817/22129, директором Департаменту з безпеки радіаційних технологій та поводження з РАВ - заступником Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України - Наталією Рибалкою складено Припис від 11.07.2024 № Прс-12/21 про усунення порушень вимог ядерної та радіаційної безпеки, який було видано надіслано - ОСОБА_1 , як першому заступнику Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження (далі - Припис).
Вказаний Припис було надіслано Державному агентству України з управління зоною відчуження листом від 11.07.2024 року, що підтверджується матеріалами справи.
Також судом встановлено, що 22.07.2024 року директором Департаменту з безпеки радіаційних технологій та поводження з РАВ - заступником Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України - Рибалкою Н.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення №ПрФО-2/21 про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, а саме до 19.07.2024 року не надав посадовим особам Держатомрегулювання інформації про стан виконання вимог щодо усунення порушення, зазначеного в пункті 5 Припису від 11.07.2024 № Прс-12/21, яким передбачена відповідальність частиною першою статті 188-18 КУпАП.
Повідомленням про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 06.08.2024 року позивачу було повідомлено, що 15.08.2024 року о 9 год. 00 хв. відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення за протоколом №ПрФО-2/21 від 22.07.2024 року.
15.08.2024 року Головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України Державної інспекції ядерного регулювання України Коріковим О.М. було винесено постанову № ПсФО-2/16, яким на позивача - ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 170,00 грн.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Пунктом 5.7. Порядку № 188 передбачено, що у разі виявлення порушень і недоліків у сфері безпеки використання ядерної енергії під час участі у роботі екзаменаційної комісії, у тому числі невиконання вимог законодавства щодо проведення перевірки знань або невиконання вимог положення про перевірку знань, узгодженого з Держатомрегулювання України, державний інспектор Держатомрегулювання України робить відповідний запис у протоколі засідання комісії та надає у встановленому законодавством порядку припис про усунення виявлених порушень і недоліків.
Проте, як вбачається із Протоколу № 7 від 26.06.2024 засідання екзаменаційної комісії з перевірки знань правил, норм і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки ДАЗВ України (далі - Протокол № 7), представником відповідача Рибалкою Н. було надано зауваження 30.07.2024, тобто вже після видання Припису.
Зазначене суперечить процедурі встановленій Порядком № 188 яка визначає, що спочатку здійснюється оформлення протоколу і на підставі нього видається припис.
Також суд зазначає, що на час надання Припису, Протокол № 7 не був оформлений відповідно до додатку 2 Порядку 82, оскільки через проведення засідання комісії ДАЗВ дистанційно, Протокол № 7 спочатку був переданий до міста Чорнобиль на підпис членів комісії. Після цього Протокол № 7 був наданий для підписання представникам МОЗ та Держатомрегулювання.
Як було встановлено судом з метою підтвердження недотримання процедури перевірки знань, як того вимагає зазначений вище Порядок 82 (відсутність правильних відповідей на 70% питань), ДАЗВ направлено лист від 08.07.2024 № 02-2390/2.2-24 до Держатомрегулювання про упереджене ставлення та надано копію внутрішнього протоколу ведення засідання із зазначенням номерів білетів та питання з метою демонстрації кількості вислуханих відповідей Комісією ДАЗВ по кожній особі, що проходила перевірку знань та із зазначенням нормативних документів, відповіді на які давав кожний конкретний спеціаліст.
Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що Припис було складено на документ, який не був створений відповідно до вимог Додатку № 2 Порядку № 82.
Таким чином суд зазначає, що Припис складно без дотримання вимог чинного законодавства, а також без урахування того, що Протокол № 7 від 26.06.2024, направлений до Держатомрегулювання листом від 08.07.2024 № 02-2390/2.2-24, носив інформативний характер.
У засіданні Комісії ДАЗВ, яке відбулось 26.06.2024 участь було взято Рибалкою Н. саме як представником Держатомрегулювання - директором Департаменту з безпеки радіаційних технологій та поводження з РАВ - заступником Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України. Рибалка Н. не приймала участь у засіданні Комісії ДАЗВ як державний інспектор.
Відтак, застосування приписів пункту 5.7. Порядку № 188, а саме надання припису про усунення виявлених порушень і недоліків, є перевищенням наданих повноважень та порушенням встановленого порядку перевірки знань правил, норм і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, затверджених наказом МНС України від 30.01.2012 № 82, зареєстрованого Мінюстом 20.02.2012 за № 260/20573.
Окремо суд наголошує, що згідно відповіді ДАЗВ від 10.07.2025 - продовження роботи Комісії ДАЗВ з перевірки знань правил, норм і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки ДАЗВ, яка були призупинена згідно Протоколу № 7 від 26.06.2024, не відбулось.
Так, відповідно до пункту 19 Порядку № 82 результати перевірки знань оформлюють протоколом (додаток 2), оригінал якого зберігається в комісії ДАЗВ України. У протоколі фіксуються результати відповіді з кожного питання (знає чи не знає питання), у стислій формі повинні бути перелічені нормативні документи, з яких проходив перевірку знань конкретний спеціаліст. Допускається оформлення одного протоколу для декількох осіб, які проходили перевірку знань, за умовою, що вони працюють на одному підприємстві.
У пункті 21 Порядку № 82 наголошується, що особи, які не пройшли перевірку знань правил, норм і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки в системі ДАЗВ України, усуваються від технічного керівництва роботами до повторної перевірки, термін якої визначається комісією, але не пізніше ніж через два місяці.
З наданої відповіді ДАЗВ від 10.07.2025 вбачається, що повторної перевірки за результатом засідання Комісії ДАЗВ 26.06.2024 не відбулось, а наступне засідання Комісії ДАЗВ відбулось 05.09.2024, тобто коли минуло понад 2 місяці.
Із зазначеного вбачається, що не відбулось встановлення факту, а ні продовження призупиненого 26.06.2024 засідання Комісії ДАЗВ, а ні встановлення факту непроходження особами перевірки 26.06.2024.
Зазначене засвідчує, що Постанову було винесено щодо правовідносин, які станом на 15.08.2024 ще тривали та за результатом засідання не було прийнято остаточного рішення: або пройдено перевірку визначеними фахівцями, або ні.
Суд окремо наголошує, що відповідно до пункту 3 Порядку 824 основними заходами державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки є: видача обов'язкових до виконання приписів, розпоряджень у разі виявлення порушень вимог ядерної та радіаційної безпеки за результатами інспекційних перевірок, інспекційних обстежень та аналізу інформації про стан ядерної та радіаційної безпеки об'єктів державного нагляду.
Тобто не у будь-якому випадку, а саме у цих трьох випадках діяльності Держатомрегулювання може видаватись припис.
Пунктом 26 Порядку 824 передбачено, що Держатомрегулювання затверджує форми протоколів, постанов, інших документів, що складаються за результатами державного нагляду.
Наказом Держатомрегулювання від 05.12.2019 № 526, зареєстрованого Міністерством юстиції України 21.12.2019 за № 1268/34239, затверджено 2 форми припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері використання ядерної енергії:
- за результатами інспекційної перевірки або інспекційного обстеження,
- за результатами аналізу інформації про стан ядерної та радіаційної безпеки об'єктів державного нагляду.
Відтак, оскаржуваний Припис складено не в рамках дії Порядку 824, що дає підстави вважати його протиправним.
Інших форм приписів на момент вчинення оскаржуваного правопорушення Держатомрегулювання не було затверджено.
Тобто, винесення Постанови щодо позивача відбулось на підставі Припису, форму якого не затверджено.
Крім того, Припис, а саме пункт 5, містить вимоги: пункт 55, Додаток № 2 до НП 306.1.187-2012 - зазначений пункт у Порядку 188 відсутній.
Додаток № 2 до порядку № 188 затверджує форму посвідчення персоналу.
Таким чином суду не видається можливим встановити, що саме було порушене з цього під час засідання Комісії ДАЗВ, яке відбулось 26.06.2024 як на момент отримання Припису, так і у подальшому, а тому виконати вимоги, які ґрунтуються на неіснуючих нормативно-правових актах Позивач об'єктивно не міг. А відтак підстави для видання оскаржуваної Постанови відсутні.
Окремо суд наголошує, що ДАЗВ листом від 10.07.2025 № 02-2186/2.2-25 надано відповідні пояснення та додатки, з яких вбачається, що перевірка знань правил, норм і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, яка була розпочата 26.06.2024 та призупинена, на момент винесення оскаржуваної Постанови не була завершена.
Крім того, з наданих додатків вбачається, що проведення іншої перевірки (Протокол № 8 від 05.09.2024) було здійснено діючими інспекторами, а відтак було дотримано встановлену процедуру і працівники підприємства пройшли перевірку без зауважень.
Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 188-18 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки щодо усунення порушень законодавства про ядерну та радіаційну безпеку, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків.
Відтак, винесення оскаржуваної Постанови можливе тільки за умови, якщо Припис та Протокол були видані виключно у правовому полі та у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства.
Проте, оскаржувана Постанова фактично нівелює вимоги ряду нормативно-правових та законодавчих актів, суперечить вимогам статті 7 КУпАП.
Таким чином суд приходить до висновку, що Постанова була видана з порушеннями норм законодавчих та нормативно-правових актів.
У відповідності до п.п.4.1,4.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України). Згідно з частиною другою статті 61Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 КУпАП, якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності.
У сукупності з наведеними конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту вказаних осіб. За змістом статті 9 КУпАП саме винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність суб'єкта адміністративної відповідальності є однією з ознак адміністративного правопорушення (проступку).
Окремо слід наголосити, що статтею 81 КУпАП передбачено відповідальність персоналу та посадових осіб. А оскаржувана постанова винесена стосовно фізичної особи - що є порушенням законодавства перевищенням наданих повноважень.
Об'єктивних доказів, необхідних для вирішення справи про наявність обставин вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-18 КУпАП, відповідачем зібрано не було.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем Припис від 11.07.2024 №Прс-12/21 про усунення порушень вимог ядерної та радіаційної безпеки та постанова по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення від 15.08.2024 №ПсФО-2/16 є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягають скасуванню.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст.. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної інспекції ядерного регулювання України (вул. Арсенальна, буд. 9/11, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 21721086), третя особа - Державне агентство України з управління зоною відчуження (бульв. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 37536183) про визнання протиправними та скасування припису, постанови - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати припис Державної інспекції ядерного регулювання України від 11.07.2024 №Прс-12/21 про усунення порушень вимог ядерної та радіаційної безпеки.
Скасувати постанову Державної інспекції ядерного регулювання України по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення від 15.08.2024 №ПсФО-2/16.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної інспекції ядерного регулювання України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.