Справа № 500/4676/25
06 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника - адвоката Юсипіва Романа Васильовича звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач з січня 2025 року отримує пенсію за віком, призначену на підставі Закону № 1058-ІV. 24.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, однак відповідач відмовив у такій виплаті. Не погоджуючись з такою відмовою, позивач подала скаргу до органу вищого рівня, у відповідь на яку повідомлено про законність прийнятого рішення та про відмову в його скасуванні.
Фактично відмовою у призначені та виплаті грошової допомоги вказано відсутність необхідного стажу на посаді вихователя дитячого садочку. Водночас згідно з розділом І Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 (далі - Перелік №909), посади вихователів, вихователів-методистів дошкільних навчальних закладів усіх типів відносяться до посад, які дають право на пенсію за вислугу років. Позивачка з серпня 1988 року працювала на посадах вихователя, методиста, вихователя-методиста безперервно в Бережанському дитячому садку «Ромашка». Безперервний стаж ОСОБА_1 на вказаних посадах становить понад 36 років, що додатково підтверджує записами трудової книжки.
Вважає, що має достатньо стажу на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років, що в свою чергу є достатньою умовою для призначення та виплату їй грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV.
З огляду на вказане звернулась до суду з цим позовом.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
22.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.19). Відповідач проти позову заперечує. Вказує, що відповідно до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, що передбачені Переліком №909 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 №1436). Перелік №909 є вичерпним і застосовується тільки для осіб, які працюють в цих закладах і на зазначених посадах за основним місцем роботи.
З 01.08.1994 позивачку переведено на 0,5 ставки методиста та 0,5 ставки вихователя Бережанського дитячого садка «Ромашка». Посада за основним місцем роботи не відповідає посадам, передбаченим Розділом І «Освіта» Переліку №909, тому до спеціального стажу не зараховано період роботи з 01.08.1994 по 28.01.2004. Оскільки на дату досягнення пенсійного віку у позивачки не підтверджено 30 років стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому відсутнє право на виплату одноразової допомоги у розмірі 10 пенсій, відтак просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області надати суду пенсійну справу ОСОБА_1 , у тому числі розрахунок страхового стажу.
19.09.2025 від відповідача надійшли витребувані документи.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.01.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії та про виплату їй одноразової грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV (а.с.46 зворот-47).
На підставі цієї заяви позивачці з 07.10.2024 призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-ІV. Водночас одноразову грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, їй не призначено та не виплачено.
12.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про перерахунок пенсії (допризначення у зв'язку з наданими додатковими документами) та про виплату їй одноразової грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV (а.с.67-68).
За принципом екстериторіальності така заява розглядалася Головним управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, рішенням якого № 192050004838 від 20.02.2025 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії за віком та в призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, у зв'язку з невиконанням умов, які визначають право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення (посада за основним місцем роботи з 01.08.1994 по 28.01.2004 не відповідає посадам передбаченим Розділом І “Освіта» Переліку №909) (а.с.69-70).
24.02.2025 позивачка повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
У відповідь на її заяву Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом №1573-1354/Д-02/8-1900/25 від 10.03.2025 повідомило про відсутність у ОСОБА_1 права на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що посада за основним місцем роботи не відповідає посадам передбаченим Розділом І “Освіта» Переліку №909, до спеціального стажу не зараховано період роботи з 01.08.1994 по 28.01.2004 (а.с.7).
Після отриманої відповіді ОСОБА_1 31.03.2025 звернулася з скаргою до органу вищого рівня на відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 10.03.2025 (а.с.76-77).
За результатами розгляду цієї скарги Пенсійний фонд України листом від 17.07.2025 повідомив скаржницю про порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та Перелік посад, які дають право на зарахування до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, і зазначив, що робота за сумісництвом право на пенсію за вислугу років не дає. Період роботи на посаді методиста в Бережанському дитячому садку “Ромашка» з 01.08.1994 по 28.01.2004 не враховано, оскільки вказана посада не передбачена Переліком №909. Оскільки позивач не має 30 років страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, підстави для виплати грошової допомоги згідно пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV відсутні (а.с.10).
На час звернення до суду з цим позовом, позивачка вже пропустила строк звернення щодо оскарження рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 192050004838 від 20.02.2025, а отримавши таку саму відмову від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, проте не у формі рішення, а листом (яка не скасована та залишена в силі за результатами розгляду скарги Пенсійним фондом України), звернулася до суду з цим позовом щодо оскарженні цієї відмови.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел з 01.01.2004 визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, який прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).
Оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV та Закон України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII регулюють одні і ті ж правовідносини, пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV, як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Згідно статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
З матеріалів справи встановлено, що позивачці призначено пенсію за віком у відповідності до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З матеріалів справи вбачається, що позивачка працювала вихователем, методистом у дитячому садочку, тобто на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за певних умов. При їх дотриманні таким особам могла бути призначена пенсія за вислугу років, передбачена Законом № 1788-XII, ще до досягнення віку, передбаченого Законом № 1058-IV (для пенсії за віком). Якщо категорія таких осіб правом дострокового виходу не пенсію за вислугу років не скористалася, то законодавець для таких категорій осіб визначив право на отримання грошової допомоги за дотримання певних умов.
Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу встановлення наявності в позивачки права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Так, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1191.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1191 страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно пунктами 5-7 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Отже, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу, вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Верховний Суд у постанові від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а за змістом наведених норм законодавства прийшов до висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з: 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах; 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Верховний Суд зазначив, що отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем, як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.
Окрім того, Верховний Суд в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 200/854/19-а звернув увагу, що при виплаті грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій, відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV мають бути дотримані усі вищевказані умови.
З матеріалів справи встановлено, що позивачка разом з заявою про призначення пенсії просила здійснити виплату їй одноразової грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV. Відповідачем призначено пенсію за віком з наступного дня після досягнення пенсійного віку з 07.10.2024 відповідно до Закону № 1058-IV, однак відмовлено у виплаті грошової допомоги.
Відмовляючи у виплаті такої допомоги, відповідач не врахував стаж роботи позивачки з 01.08.1994 по 28.01.2004 на посаді методиста до стажу працівника освіти, оскільки основне місце роботи не відповідає посадам передбаченим Розділом І “Освіта» Переліку №909.
За нормами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
На підтвердження трудової діяльності позивачка надала трудову книжку серії НОМЕР_1 . Згідно з досліджених судом записів встановлено, що в період з 01.08.1994 по 28.01.2004 ОСОБА_1 працювала на посаді методиста 0,5 ставки та посаді вихователя 0,5 ставки в Бережанському дитячому садку “Ромашка». Вказаний період додатково підтверджується особовою карткою працівника (а.с.8, 44 зворот 46). Позивачка в даному випадку працювала на посаді методиста, яка була основаним місцем роботи, та на посаді вихователя за сумісництвом.
Відповідно до Переліку № 909 право на пенсію за вислугою років мають у дошкільних навчальних закладах усіх типів директори (завідуючі), вихователі-методисти, вихователі, асистенти вихователів дошкільних навчальних закладів в інклюзивних групах, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи.
Разом з тим, відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема, вчителі всіх спеціальностей (у тому числі вчитель-дефектолог, вчитель-логопед), викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, асистент викладача, старший викладач закладу фахової передвищої освіти, старший майстер закладу професійної (професійно-технічної) освіти, майстер виробничого навчання, асистент майстра виробничого навчання, педагог професійного навчання, керівник фізичного виховання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізичної культури (фізкультури), методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладів охорони здоров'я та соціального захисту, керівник гуртка (секції, студії, інших форм гурткової роботи); концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, перекладач-дактилолог, екскурсовод, інструктор з туризму закладу освіти; старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) закладу позашкільної освіти; голова циклової комісії закладу фахової передвищої освіти; фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру; консультант, психолог центру професійного розвитку педагогічних працівників; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму закладу освіти для осіб, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.
Отже, посада педагогічного працівника з врахуванням постанов Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963 поширюється і на посаду "методист". Також вказаним переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, визначено, що посада вихователя належить до категорії педагогічних працівників.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 442/456/17 звернула увагу, що сумісництвом є виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації.
Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу (пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245). Тобто, працівник може працювати за сумісництвом не більше, ніж на 0,5 ставки.
Відповідно до пункту 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 "Про реалізацію окремих положень частини 1 статті 57 Закону України "Про освіту", частини 1 статті 25 Закону України "Про загальну середню освіту", частини 2 статті 18 і частини 1 статті 22 Закону України "Про позашкільну освіту", визначено, що працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота.
Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.
Таким чином, зарахування роботи на посаді вихователя до спеціального педагогічного стажу не ставиться в залежність від того, було це основним місцем роботи особи чи за сумісництвом, за умови, якщо робота вихователя за сумісництвом займає не менше ніж 180 годин на навчальний рік, а також якщо працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати).
Отже, відповідачем протиправно не зараховано до спеціального стажу позивача період з 01.08.1994 по 28.01.2004 на посаді методиста та вихователя в Бережанському дитячому садку “Ромашка», що дає право на призначення і виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Суд звертає увагу, що позивач обрав спосіб захисту порушеного права через визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги та зобов'язання нарахувати та виплатити таку допомогу. Однак суд зауважує, що умовою для виплати такої грошової допомоги є наявність необхідного страхового стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Оскаржувана відмова, оформлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 10.03.2025, обґрунтована відсутністю підстав для нарахування грошової допомоги через не зарахування до стажу позивача роботи на посаді методиста та вихователя в період з 01.08.1994 по 28.01.2004. Отож спосіб захисту, в першу чергу, має стосуватися зобов'язання відповідача зарахувати вказаний період до стажу працівника освіти (який дає право на отримання спірної грошової допомоги) як умова для призначення і виплати грошової допомоги позивачці відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
Враховуючи наведене, відповідно до частини другої статті 9 КАС України (якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень) наявні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивачки і задоволення позову шляхом визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділ XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачці грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, зарахувавши періоди роботи з 01.08.1994 по 28.01.2004 на посаді методиста та вихователя в Бережанському дитячому садку “Ромашка» до трудового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, передбаченої пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 968,96 грн, сплачений відповідно до квитанції від 05.08.2025 (а.с.14).
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка оформлена листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1573-1354/Д-02/8-1900/25 від 10.03.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділ XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши періоди роботи з 01.08.1994 по 28.01.2004 на посаді методиста та вихователя в Бережанському дитячому садку “Ромашка» до трудового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, передбаченої пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати по сплаті судового збору у сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі 3, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769).
Повний текст рішення складено та підписано 06 жовтня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.