про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/5672/25
06 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов військовозобов'язаних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період;
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов військовозобов'язаних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період;
визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити з військової служби ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, з порушенням строку звернення до суду, а тому її належить залишити без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої стаття 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
За змістом вимог пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У позовній заяві позивач вказує одним з відповідачів Військову частину НОМЕР_1 , однак всупереч наведеним вимогам процесуального закону у позовній заяві не зазначено повної інформації щодо Військової частини НОМЕР_1 , а саме відсутня інформація щодо ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, та відомих номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти, наявності або відсутності електронного кабінету.
Суд також звертає увагу, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: який доказ не може бути поданий, причини неподання, та підтвердити, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Аналіз вказаних вище норм процесуального законодавства дає підстави для висновку, що учасники справи в адміністративному судочинстві є рівними перед законом і судом та не повинні зловживати своїми процесуальними правами, вирішення справ здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кодекс адміністративного судочинства України встановлює певні обов'язки для відповідних сторін, серед яких є обов'язок позивача разом з позовною заявою подати докази, якими він обґрунтовує свої вимоги та підтверджує обставини, за яких на його думку відбулось порушення його прав.
Втім, у разі неможливості подати певні докази, такий учасник справи повинен повідомити суд про об'єктивні причини, за яких доказ подано не може бути та підтвердити, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є рішення щодо призову на військову службу позивача під час мобілізації на особливий період та зарахування до списків особового складу військової частини. Представник позивача (заявника), в свою чергу, не долучила жодних доказів стосовно призову та проходження військової служби ОСОБА_1 , зокрема військово-облікового документу позивача.
На підтвердження обставин зазначених в позовній заяві та оскаржуваних наказів представником позивача не надано жодних відомостей (номеру та дати) чи витягів з наказів, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання строку звернення до суду з цим позовом.
Суд звертає увагу, що матеріали справи містять лише копію адвокатського запиту адресованого одному з відповідачів ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням надати інформації та копію наказу про призов, однак інших відомостей про вжиття заходів для отримання інших оскаржуваних наказів в матеріалах справи відсутні.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Також варто зазначити, що документи, які подаються до суду, повинні бути читабельними, якісно зробленими копіями, мати належний вигляд та відповідати технічним критеріям до оформлення документів.
До позовної заяви надана копія акта дослідження стану здоров'я та правовий висновок командира Військової частини НОМЕР_1 , які є нечитабельними, неналежної якості, що позбавляє суд можливості достеменно встановити їх зміст.
Ще один недолік позовної заяви полягає у недотриманні строку звернення до суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина 1 статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»).
Таким чином, військова служба як державна служба особливого характеру є публічною службою, а для спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби законодавець встановив місячний строк звернення до адміністративного суду.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
Спірні правовідносини виникли з питань проходження позивачем військової служби, а тому строк звернення до адміністративного суду з даним позовом становить один місяць.
У спірному випадку позивач оскаржує накази ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу та наказ Військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . З матеріалів справи встановлено, що позивач мобілізованих 18.06.2025, а з рапортом про звільнення до військової частини позивач звертався в липні, який зокрема отриманий військовою частиною 10.07.2025. Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувані накази були прийняті в відповідачами в червні 2025 року одразу після дати мобілізації позивача. Водночас з позовом до суду щодо оскарження наказів позивач звернувся лише 30.09.2025 (цією датою позов сформовано в підсистемі “Електронний суд»), з порушенням встановленого законом місячного строку на звернення до суду.
Пасивна поведінка позивача стосовно не реалізації свого права на оскарження рішень відповідача у визначений законом строк, не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду.
Більше того, судом встановлено, що договір про надання правничої допомоги з адвокатом Сабатюк Н.П., яка готувала і подавала від імені ОСОБА_1 цей позов, позивачем укладено 30.06.2025, що підтверджується матеріалами справи, тобто ще задовго до закінчення строку звернення.
Позивач (його представник) не вказав, які саме об'єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Не наведено жодних доводів щодо вчинення ним усіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку; не доведено, що в цій справі можливість вчасного подання ним позовної заяви не мала суб'єктивного характеру, тобто не залежала від його волевиявлення. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
Відповідно до приписів частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановлених статтями 160, 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду:
нової редакції позовної заяви, у якій зазначити повні відомості щодо відповідача Військової частини НОМЕР_1 , а саме: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, та відомих номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти, наявності або відсутності електронного кабінету;
копії наказів про призов на військову службу під час мобілізації та про зарахування на військову службу, а у випадку неможливості їх надати - клопотання про витребування зазначених доказів - разом із наданням доказів на підтвердження того, що позивачем самостійно вчинялись дії, спрямовані на їх отримання до звернення до суду із даним позовом, які не дали результату;
читабельні копії акта дослідження стану здоров'я та правовий висновок командира Військової частини НОМЕР_1 ;
заява про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати причини поважності пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження у разі наявності таких.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Чепенюк О.В.