Справа № 500/2710/25
06 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Христина" звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100179/1 від 29.04.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що надані відповідачу документи повністю підтверджують фактурну вартість.
Ухвалою судді від 12.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
27.05.2025 до суду від Львівської митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позовних вимог та вказує, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією від 25.04.2025 № 25UA209230038280U1 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та виявлено наступне:
- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;
- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена;
- декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
- п.10.1 Контракту № 0601/2025 від 06.01.2025передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.п.2.1 контракту постачальник приймає на себе зобов'язання поставити, а покупець сплатити та отримати товар на умовах дійсного Договору в асортименті, та за цінами, вказаними у рахунку-проформі, який є невід'ємною частиною даного Договору. А згідно з п.3.1 ціна на товар встановлюється в доларах США та вказується в рахунку-проформі, яка є невід'ємною частиною Контракту. Враховуючи вищевикладене, інвойс та проформа інвойс уточнює та більш детально розкриває зміст договірних умов, тобто такими документами погоджуються істотні умови контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такі є невід'ємною частиною контракту, а відтак додатками до такого Контракту. За даних умов, фактом узгодження сторонами усіх істотних умов конкретної партії товару, зокрема, кількості та ціни, є підписання сторонами проформи інвойсу, який в подальшому становитиме невід'ємну частину контракту, що відповідає умовам контракту.
Вказує, що надана до митного оформлення копія проформа інвойс 0601/2025 від 06.01.2025 підписана лише стороною продавця та не містить підпису покупця.
За даних обставин, на переконання представника, така проформа інвойс не вважається підписаною, а відтак такою що узгоджує кількість, вартість та ціну товару, тобто узгоджує істотні умови конкретної партії товару, а відтак не являється документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, наявність таких обставин не дає можливості здійснити митному органу контроль правильності визначення митної вартості товару шляхом перевірки відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, з огляду на те, що відсутні відомості про узгоджену кількість та ціну товару при цьому, як зазначалось.
Зазначає, що положенням п.4.1. контракту передбачено що якість товару повинна відповідати діючим нормативним документам. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ.
Експортна декларація країни відправлення 310120250519419071 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару.
Зазначає, що в розділі "Номер коносаменту" зазначено відомості про коносамент, який до митного оформлення не надано. У графі експортер зазначено іншого експортера (відповідно до Googl-перекладач).
Також вказує, що декларантом з урахуванням вимог статті 254 Кодексу не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення (Китай). Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними.
Вказує, що наведені умови поставки FOB, але не зазначений географічний пункт поставки товару, тобто експортна митна декларація країни відправлення не містить всіх відомостей необхідних для ідентифікації числових значень складових митної вартості по товару позивача і не може бути використана митним органом як додаткова інформація.
Зазначає, що відсутній переклад та не зроблено верифікацію експортної митної декларації, відповідно до ст. 254 МКУ та вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627- ЕП.
Вказує, що декларація країни відправлення складена на китайській мові та подана до митного контролю та митного оформлення без перекладу, тому неможливо підтвердити митну вартість товару даним документом.
В декларації країни відправлення 310120250519419071 зазначена дата експорту 04.02.2025, проте інвойс № 0601/2025 виставлений 11.02.2025, коносамент № MEDUGQ117863 виставлений 12.02.2025. Всі вищезазначені документи датовані після Експорту (вивезення).
28.05.2025 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що сумніви, які виникли у відповідача є необґрунтованими, оскільки додані до ЕМД документи, однозначно підтверджують заявлену митну вартість товарів, окрім того відповідач вказує про моменти, які жодним чином не мають відношення до заявленої митної вартості, і в жодному з них немає ніяких розбіжностей стосовно ціни товарів, як і чітке обрахування та документальне підтвердження транспортних витрат.
Вказано, що відповідач жодним чином не обґрунтував, чому саме ЕМД 25UA401020016043U3 від 14.04.2025 взята за основу обрахунку, чому позивач має прийняти вартість невідомих товарів, якої як і додатків до цієї ЕМД позивачу не надано.
Зазначено, що у відповідача виникли зауваження, щодо умов договору, щодо того який об'єм інформації повинні містити інвойс чи проформа, відсутність перекладу експортної декларації, необґрунтовані зауваження до висновку експерта та експортної декларації, натомість до вартості жодного питання в митного органу не виникло.
Також вказано, що до відзиву не долученого жодного доказу, який би обґрунтовував позицію відповідача чи оскаржуване рішення.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
На виконання зовнішньоекономічного договору поставки №0601/2025 від 06.01.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Христина" (Україна) та Wishing International Ltd (Гонконг), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №0601/2025 від 11.02.2025, позивачем на митну територію України ввезено товар.
25.04.2025 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № 25UA209230038280U1, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступний товар: "Обладнання для обробки паперу та картону, машина для флексографічного друку та висікання, що була у використанні: Move-Type Full-Servo High-Precision Seven-Color Printer & Die Cutter/ Семиколірна друкарська машина для друку гофрокартону та висікання серії SINOVAN YMW7-1218H -1 комплект. Обладнання, що експлуатується з 2008 року, поставляються в розібраному стані для зручності транспортування. Комплектація згідно специфікації. Розмір листа 1280Х1850мм; Розрахункова швидкість 120шт./хв.; Макс. робоча швидкість 100шт./хв (залежно від розміру та якості листа); Макс. робочий розмір: 1280X1850; Розмір пропуску подачі 1300ммХ1900мм; Мін.розмір листа 350ммХ600мм; Макс. площа друку 1260Х1700мм; Товщина кліше 7мм; Макс. товщина паперу 10мм; Точність друку 0,25мм; Реєстрація друку (середня швидкість) 0.5мм; Розмір усієї машини 13200(Д)х5000(Ш) х2800(В)мм; Загальна потужність 252/140кВт. Призначена для нанесення друку на листові матеріали та вироби з паперу, картону, гофрокартону товщиною до 15мм. Переважно використовується для нанесення простих зображень, високої якості, до 7-ми кольорів - логотипів, різної символіки. До складу машини входить сім друкованих секцій. Машина оснащена автоматичною подачею заготовки, вивідним конвеєром, системою керування на базі контролера. Вузол подачі заготовки оснащений фотодатчиком, що розпізнає наявність заготовки на вході. Сигнал від оптодатчика надходить в систему управління, яка запускає ролики, що подають, і систему протяжки заготовки. Не містять радіоприймальних або радіовипромінювальних пристроїв. Торговельна марка SINOVAN. Виробник Zhuzhou Sinovan Packaging Technology Co., Ltd. Країна виробництва CN, Китай.".
Як слідує із матеріалів справи та як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, до даної митної декларації, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи:
Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 11.02.2025;
Рахунок-проформа (Proforma invoice) 0601/2025 06.01.2025;
Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) 0601/2025 11.02.2025;
Коносамент (Bill of lading) MEDUGQ117863 12.02.2025;
Автотранспортна накладна (Road consignment note) 459666 23.04.2025;
Автотранспортна накладна (Road consignment note) 70296 22.04.2025;
Автотранспортна накладна (Road consignment note) 90513 22.04.2025;
Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 25С700000648/00802 13.02.2025;
Загальна декларація прибуття 25UA141000433710Z6 23.04.2025;
Загальна декларація прибуття 25UA141000433756Z9 23.04.2025;
Загальна декларація прибуття 25UA141000433825Z3 23.04.2025;
Банківський платіжний документ, що стосується товару Б/Н 14.01.2025;
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4640149 23.04.2025;
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4640150 23.04.2025;
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4640153 23.04.2025;
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 459666/1 23.04.2025;
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 459666/2 23.04.2025;
Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 459666/3 23.04.2025;
Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів 0601/2025 06.01.2025;
Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація Б/Н 11.02.2025;
Договір про надання послуг митного брокера 120624 22.04.2025;
Договір (контракт) про перевезення 26425 30.11.2022;
Інші некласифіковані документи Технічний опис 11.02.2025;
Копія митної декларації країни відправлення 310120250519419071 04.02.2025.
Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.
Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
На вимогу митного органу, декларантом додатково надано: висновок експерта №20-34/04-2025, договори на організацію перевезення вантажів №1103025 від 11.03.2025, №26/01-24 від 26.01.2024, №243-1 від 24.03.2025.
За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100179/1 від 29.04.2025, у гр. 33 якого, серед іншого, зазначено:" В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення митного контролю опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. За результатами опрацювання встановлено. Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). п.10.1 Контракту № 0601/2025 від 06.01.2025, яким передбачено, що будь-які зміни та доповнення до Контракту здійснені за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін. п.2.1 контракту постачальник приймає на себе зобов'язання поставити, а покупець сплатити та отримати товар на умовах дійсного Договору в асортименті, та за цінами, вказаними у рахунку-проформі, який є невід'ємною частиною даного Договору; А згідно до п.3.1 ціна на товар встановлюється в доларах США та вказується в рахунку-проформі, яка є невід'ємною частиною Контракту. Враховуючи вищевикладене, інвойс та проформа інвойс уточнює та більш детально розкриває зміст договірних умов, тобто такими документами погоджуються істотні умови контракту, зокрема кожної окремої поставки, та такі є невід'ємною частиною контракту, а відтак додатками до такого Контракту. За даних умов, фактом узгодження сторонами усіх істотних умов конкретної партії товару, зокрема, кількості та ціни, є підписання сторонами проформи інвойсу, який в подальшому становитиме невід'ємну частину контракту, що відповідає умовам контракту. Надана до митного оформлення копія проформа інвойс 0601/2025 від 06.01.2025 підписана лише стороною Продавця та не містить підпису Покупця. За даних обставин така проформа інвойс не вважається підписаною, а відтак такою що узгоджує кількість, вартість та ціну товару, тобто узгоджує істотні умови конкретної партії товару, а відтак не являється документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, наявність таких обставин не дає можливості здійснити митному органу контроль правильності визначення митної вартості товару шляхом перевірки відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, з огляду на те, що відсутні відомості про узгоджену кількість та ціну товару при цьому, як зазначалось. Положенням п.4.1. контракту передбачено що якість товару повинна відповідати діючим нормативним документам. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ. експортна декларація країни відправлення 310120250519419071 - не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; (в розділі "Номер коносаменту") зазначено відомості про коносамент, який до митного оформлення не надано. У графі експортер зазначено іншого експортера (відповідно до Googl-перекладач). Також слід відмітити, що декларантом з урахуванням вимог статті 254 Кодексу не забезпечено переклад митної декларації країни відправлення (Китай). Вищезазначена МД не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту, через відсутність в ній дати експорту, у зв'язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними; вказані умови поставки FOB, але не зазначений географічний пункт поставки товару, тобто експортна митна декларація країни відправлення не містить всіх відомостей необхідних для ідентифікації числових значень складових митної вартості по товару позивача і на може бути використана митним органом як додаткова інформація . Відсутній переклад та не зроблено верифікацію експортної митної декларації, відповідно до ст. 254 МКУ та вимог листа ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2- 10.16/11627-ЕП.Так, згідно ст. 254 МКУ документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій подаються митному органу українською мовою, офіційно мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Листом ДМСУ від 08.10.2010 № 11/2-10.16/11627-еп визначено, що експортна митна декларація на товари походженням з КНР можуть використовуватися митними органами України як додаткова довідкова інформація за умови верифікації таких декларацій та їх перекладів на державну мову Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати на підставі Угоди про співробітництво між Всекитайським комітетом сприяння міжнародній торгівлі (ССІТ)/ Китайською Міжнародною Торговою Палатою (ССОІС) та Українським національним комітетом Міжнародної Торгової Палати від 29.12.2009.Декларація країни відправлення складена на китайській мові та подана до митного контролю та митного оформлення без перекладу, тому неможливо підтвердити митну вартість товару даним документом. В декларації країни відправлення 310120250519419071-зазначена дата експорту-04.02.2025, проте інвойс №0601/2025-виставлений - 11.02.2025, коносамент № MEDUGQ117863 виставлений 12.02.2025.Всі вищезазначені датовані після Експорту(вивезення). Відповідно до п.1.3- договору на перевезення № 26425 від 30.11.2022-подається заявка, яка до митного оформлення не подана. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів:1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу, декларантом додатково надано: інтернет, висновок експерта. Висновок експерта зроблений на основі аналізу та даних наданих замовником. Огляд та фото фіксація була здійснена та надана замовником. Відповідно до застосованих митних процедур до даної МД-огляд не проводився. Неможливо ідентифікувати фото, які надані експерту. Експерт провів аналіз технічного стану на підставі наданої інформації та фото замовника .Такий висновок не може засвідчувати обґрунтованість числового розрахунку вартості імпортованого товару, які у ньому наведені у зв'язку з відсутністю документально підтверджених даних, щодо технічних даних стану товару. Інформація з мережі інтернет не містить датування, що унеможливлює перевірку її актуальності. Проте, документів, які спростовують попередньо виявлені розбіжності, декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували МД: 25UA401020016043U3 від 14.04.2025, де вартість такого товару становить 2,55 дол. США за кг (даного виду товару). Коригування на обсяг партії, умови поставки, комерційні умови не здійснювалось.".
Позивач з метою випуску товару у вільний обіг скористався правом, визначеним частиною сьомою статті 55 МК України, та подав митному органу нові митні декларації, сплативши суму митних платежів згідно із заявленою митною вартістю.
Проте, у подальшому не погоджуючись із такою відмовою відповідача у прийнятті митних декларацій та коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).
Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).
Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Із наведених положень слідує, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У пункті 2 частини п'ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.
Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов'язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.
Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.
Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.
Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.
Як встановлено судом, поданий декларантом позивача до митного оформлення документ - інвойс № 0601/2025 від 06.01.2025 за назвою і змістом відповідають вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.
На виконання пункту 2 частини другої статті 53 МК України позивачем представлено контракт № 0601/2025 від 06.01.2025 та доповнення до контракту - Специфікація Б/Н 11.02.2025.
Також, митному органу представлено: Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 11.02.2025, Рахунок-проформа (Proforma invoice) 0601/2025 06.01.2025, Коносамент (Bill of lading) MEDUGQ117863 12.02.2025, Автотранспортна накладна (Road consignment note) 459666 23.04.2025, Автотранспортна накладна (Road consignment note) 70296 22.04.2025, Автотранспортна накладна (Road consignment note) 90513 22.04.2025, Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) 25С700000648/00802 13.02.2025, Загальна декларація прибуття 25UA141000433710Z6 23.04.2025, Загальна декларація прибуття 25UA141000433756Z9 23.04.2025, Загальна декларація прибуття 25UA141000433825Z3 23.04.2025, Банківський платіжний документ, що стосується товару Б/Н 14.01.2025, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4640149 23.04.2025, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4640150 23.04.2025, Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги LS-4640153 23.04.2025, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 459666/1 23.04.2025, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 459666/2 23.04.2025, Документ, що підтверджує вартість перевезення товару 459666/3 23.04.2025, Договір (контракт) про перевезення 26425 30.11.2022, Інші некласифіковані документи Технічний опис 11.02.2025, Копія митної декларації країни відправлення 310120250519419071 04.02.2025
Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.
Відповідач у оскаржуваному рішенні посилається на те, що надана до митного оформлення копія проформа-інвойс 0601/2025 від 06.01.2025 підписана лише стороною Продавця та не містить підпису Покупця. За даних обставин така проформа-інвойс не вважається підписаною, а відтак такою що узгоджує кількість, вартість та ціну товару, тобто узгоджує істотні умови конкретної партії товару, а відтак не являється документом, що підтверджує числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо наведеного суд зазначає, що проформа-інвойс - це документ, у якому зазначається обов'язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною.
Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись. Проформа-інвойс зазвичай складається у випадках, коли товар поставляється безоплатно (гуманітарна допомога, для участі у виставках, акціях, аукціонах тощо). Відмінність проформи-інвойсу полягає в тому, що деякі дані можуть бути не остаточними, та до нього ще можуть бути внесені зміни. Наприклад, сторони можуть змінити дані щодо кількості чи моделей, типу того чи іншого товару.
Інвойс із остаточними змінами та узгодженими даними формуватиме рахунок-фактуру (комерційний інвойс).
Комерційний інвойс (саме такий інвойс надано позивачем для підтвердження митної вартості товару) - це документ, що використовується для митної декларації під час продажу товарів, експортованих через міжнародні кордони.
Тому саме цей документ є обов'язковим для проходження митниці. Він виписується одночасно із відвантаженням товару та надсилається покупцеві.
Також в оскаржуваному рішенні митний орган вказує на те, що положенням п.4.1. контракту передбачено що якість товару повинна відповідати діючим нормативним документам. Декларантом не наданий документ, що підтверджує такі норми, а також не надані документи підтверджуючи виробника товару та ТМ.
Щодо наведеного суд зазначає, що відповідно до вимог Митного кодексу України сертифікат якості та документи, що підтверджують виробника товару та ТМ, не є документами, що підтверджують митну вартість.
Також слід зазначити, що відповідно до умов контракту ціна товару не поставлена в залежність від якості товару.
У оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено, що експортна декларація країни відправлення 310120250519419071 не містить будь-яких відміток митних органів країни відправлення, які підтверджують факт здійснення експорту оцінюваного товару. Також вказує, що відсутній переклад та не зроблено верифікацію експортної митної декларації.
Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення в розумінні ч.2 ст.53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до ч.6 ст.53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених ч.3 ст.53 МК України. Проте, в даному випадку митний орган не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів.
Щодо покликань митного органу на те, що в декларації країни відправлення 310120250519419071 зазначена дата експорту 04.02.2025, проте інвойс №0601/2025 виставлений 11.02.2025, коносамент № MEDUGQ117863 виставлений 12.02.2025, тобто датовані після експорту (вивезення), то вказані обставини не вплинули на митну вартість товару.
Крім цього, суд приймає до уваги пояснення представника позивача про те, що продавець товарів Wishing International LTD (ГонКонг, Китай) створив зазначену декларацію країни відправлення 04.02.2025 задля бронювання контейнера на кораблі для подальшого перевезення товарів та доставлення з порту Нінбо, Китай до порту Гдиня Польща та для законного транспортування зі складу до порту, це звичайна практика зі сторони продавця та перевізника, задля якнайшвидшого транспортування, окрім цього продавець пояснив, що в період 29.01.2025-12.02.2025 тривав Китайський Новий рік і фактично в цей період неможливо було здійснити експорт товарів, тому продавцем було документально оформлено експортну декларацію, рахунок-фактуру й в перший робочий день, а саме 12.02.2025 власне й відбувся експорт/відправлення товарів покупцю.
Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.
Відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.
Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.
Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначив про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).
Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.
Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п'ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, ні в спірному рішенні, ні у відзиві на позов відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.
Крім того, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.
Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100179/1 від 29.04.2025 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, та на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь позивача понесених витрати пов'язаних з перекладом документів у розмірі 2750,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Позивач на понесення витрат на послуги з перекладу надав: акт прийому-передачі виконаних послуг (наданих послуг) від 05.05.2025, рахунок №32 від 05.05.2025 згідно яких вартість виконаних робіт становить 2750,00 грн, а також платіжну інструкцію №17297 від 06.05.2025 про оплату робіт з перекладу на суму 2750,00 грн, які підлягають стягненню в користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100179/1 від 29.04.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Христина" за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. та 2750 (дві тисячі сімсот п'ятдесят) грн 00 коп. витрат за послуги перекладача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 06 жовтня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Христина" (місцезнаходження: м. Бережани, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 47501, код ЄДРПОУ 14049168);
відповідач:
- Львівська митниця (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл.,79007, код ЄДРПОУ 43971343).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.